Рішення № 140837121, 21.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26677/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою адвоката Ткаченка Ігоря Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Ткаченка Ігоря Борисовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № 9135/26/251 від 13 серпня 2026 року, оформлене витягом № 9135/26/251/ВП, яким підтверджено рішення експертної команди № 130/26/3115 від 08 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державне некомерційне товариство «Інститут оцінювання функціонування» (Центр оцінювання функціонального стану особи) провести повторне очне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з повним дослідженням наявної медичної документації, оцінкою сукупного впливу всіх захворювань і наслідків травм, визначенням ступеня обмеження кожної нормативної категорії життєдіяльності та прийняти за його результатами нове, повне й вмотивоване рішення відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивачу протягом тривалого часу неодноразово встановлювалася та продовжувалася група інвалідності у зв`язку зі стійкими наслідками захворювань і тяжких травм. Строк чергового переогляду став підставою для направлення його на оцінювання повсякденного функціонування особи.

08 травня 2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами очного оцінювання прийнято рішення № 130/26/3115/Р, оформлене витягом № 130/26/3115/В, яким позивачу відмовлено у встановленні (продовженні) інвалідності.

Не погодившись із цим рішенням, 15 червня 2026 року позивач подав до Центру оцінювання функціонального стану особи скаргу. У ній він докладно навів обставини тривалого перебігу захворювань, наслідки тяжких травм, дані про попереднє встановлення інвалідності, стаціонарне лікування та просив скасувати первинне рішення і провести повторне оцінювання з дослідженням усіх медичних документів.

Скаргу розглянуто заочно, без участі позивача, лише за документами. 13 серпня 2026 року експертна команда Центру прийняла рішення № 9135/26/251, оформлене витягом № 9135/26/251/ВП, яким підтвердила рішення № 130/26/3115 від 08 травня 2026 року. Витяг сформовано 16 серпня 2026 року.

В обґрунтуванні рішення Центр зазначив, що дослідив направлення № 2025-1024 1948-0281-0 від 24.10.2025, витяг з первинного рішення, консультативні висновки невролога, офтальмолога, гематолога, торакального хірурга, результати КТ, МРТ, рентгенологічних досліджень, виписки зі стаціонарів та результати очного огляду первинною експертною командою.

Сам Центр відтворив у рішенні, зокрема, такі патологічні стани та наслідки: поширений остеохондроз хребта, кіфолордотична деформація тіл Th12-L1 хребців, енцефалопатія змішаного генезу з посттравматичним і дисциркуляторним компонентами, пірамідна недостатність, цефалгічний, вегето-вестибуло-атактичний та астено-невротичний синдроми, когнітивне зниження, наслідки закритої черепно мозкової травми, лікворно-гіпертензійний синдром, множинні зміни шийного, грудного та попереково-крижового відділів хребта, радикуліт, спондилоартроз, консолідовані компресійні переломи, фіксуючі металеві пластини на ребрах, гіпертонічну хворобу, ангіопатію сітківки обох очей, стан після перенесеної політравми, спленектомії та реконструкції грудної клітини.

Попри наведений перелік, рішення завершено одним узагальненим висновком про те, що порушення, хоча й мають клінічні прояви та обмеження, «не досягають ступеня вираженості», який відповідав би критеріям встановлення інвалідності, та не спричиняють «стійке обмеження здатності» до самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, навчання, контролю поведінки і трудової діяльності. Жодних результатів оцінювання кожної з цих категорій, установленого ступеня обмеження, застосованих критеріїв або мотивів відхилення конкретних медичних даних рішення не містить.

Отже, позивач не просить суд встановити йому діагноз або групу інвалідності. Спір стосується законності процедури, повноти розгляду матеріалів, відповідності висновку встановленим критеріям та належності мотивування індивідуального акта.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.09.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі ЦОФСО) покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673). 15 червня 2026 року позивачем подано скаргу на рішення експертної команди № 130/26/3115/Р від 08 травня 2026 року, у якій він не просив розглядати скаргу за його безпосередньою участю (очно) відповідно до пункту 9 додатка 3 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у зв`язку з чим скаргу розглянуто заочно. 13 серпня 2026 року експертною командою ЦОФСО за результатами аналізу медико-експертної справи позивача, переліку медичної документації, наведеного у рішенні, встановлено, що виявлені у позивача порушення, попри наявність клінічних проявів та обмежень, не досягають ступеня вираженості, який би відповідав критеріям встановлення інвалідності (виявлено легкий ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, при нормальній здатності до самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, навчання та контролю своєї поведінки), у зв`язку з чим підтверджено попереднє рішення. Результати розгляду скарги оформлені протоколом розгляду скарги № 9135/26/251 від 13.08.2026, рішенням № 9135/26/251 від 13.08.2026 та витягом з рішення № 9135/26/251/ВП, який направлено та вручено позивачу. Відповідач, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, зазначає, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття висновку експертної команди та вправі перевірити його законність лише в межах дотримання процедури прийняття. Крім того, відповідач повідомив суд, що позбавлений можливості надати копії медичних документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, оскільки справа позивача розглядалася в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, яка після прийняття рішення блокує доступ до матеріалів електронної справи. Також відповідач просить обмежити суму судових витрат позивача з урахуванням принципу співмірності.

09 вересня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що доводи відзиву не спростовують підстав позову. Зокрема, представник позивача вказує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності рішення покладається на відповідача, який не подав суду медичних документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення; графи рішення та протоколу щодо підтвердження факту проведення повного медичного обстеження залишено незаповненими; позиції членів експертної команди у протоколі дослівно дублюють один і той самий текст; склад експертної команди (кардіологія, неврологія, ревматологія, терапія) не охоплює профілі офтальмологічної, ортопедичної, торакальної та гематологічної патології; Центр не розглянув прохання позивача про повторне оцінювання. Також представник позивача посилається на постанову Верховного Суду від 01 травня 2026 року у справі № 280/26/24 та просить витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію повної електронної справи, на підставі якої прийнято рішення № 9135/26/251 від 13 серпня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.08.2025 № ЦО-16000, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.12.2024 на рішення медико-соціальної експертної комісії від 04.09.2024 (акт № 3625) прийнято рішення про підтвердження рішення, що оскаржувалось. Обґрунтування рішення: «Розглянувши надану медичну документацію, ЕК дійшла висновку, що патологія нервової системи та опорно-рухового апарату обмежує життєдіяльність хворого в нерізкому ступені, що не дає підстав для встановлення однієї з груп інвалідності з 04.09.2024».

29.04.2026 позивача направлено на оцінювання повсякденного функціонування особи (направлення № 954e06ff-a01d-43eb-b06b-e63d68320ba0).

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 130/26/3115/В (номер рішення 130/26/3115/Р) від 08.05.2026:

- п.11 заклад охорони здоров`я, в якому проведено оцінювання: Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 02004717);

- п.13 форма розгляду експертною командою: очно, в закладі охорони здоров`я;

- п.14 дата проведення оцінювання: 08.05.2026;

- п.16 обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: «Надана медична документація та дані об`єктивного обстеження (больовий синдром з незначним порушенням статодинамічної функції ГВХ, ПВХ без рухових розладів) ступені вираженості функціональних порушень та обмеження життєдіяльності пацієнта ОСОБА_1 не дають підстав для встановлення групи інвалідності»;

- п.17.1.1 рішення щодо встановлення інвалідності: ні;

- п.17.1.7 основний діагноз: I67.8 Інші уточнені цереброваскулярні хвороби; супутні діагнози: D47.3 Есенціальна (геморагічна) тромбоцитемія; H40.1 Первинна відкритокутова глаукома; S22.44 Множинні переломи ребер з залученням чотирьох або більше ребер; H35.0 Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни; I11.9 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; M42.10 Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта; G54.4 Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках.

15.06.2026 позивач звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи зі скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 130/26/3115/Р від 08 травня 2026 року (зареєстрована 17.06.2026 за вх. № 7540/03-19/2026), в якій просив провести перевірку законності, обґрунтованості та повноти рішення, витребувати та повторно дослідити всі наявні медичні документи, скасувати рішення № 130/26/3115/Р, провести повторне оцінювання повсякденного функціонування та прийняти рішення про продовження групи інвалідності. До скарги додано копії паспорта, РНОКПП, витягу з реєстру територіальної громади, оскаржуваного рішення та медичних документів позивача. Прохання про розгляд скарги за участю позивача (очно) скарга не містить.

13.08.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у складі: головуючого у справі ОСОБА_2 (кардіологія), членів експертної команди ОСОБА_3 (неврологія), ОСОБА_4 (ревматологія), ОСОБА_5 (терапія) складено протокол розгляду скарги № 9135/26/251 та прийнято рішення № 9135/26/251 за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з рішенням № 9135/26/251 від 13.08.2026:

- п.1 дата прийняття та номер рішення, що оскаржується: 08.05.2026 № 130/26/3115;

- п.14 дата складення скарги: 15.06.2026;

- п.18 форма розгляду скарги: заочно, без особи, лише за документами;

- п.19 дата проведення оцінювання: 13.08.2026;

- п.20 обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: «Експертною комісією розглянуто медичну документацію пацієнта ОСОБА_1 28.12.1978, а саме: Довідку ВЛК №2025-1024-1948-0281-0 від 24.10.2025 (сформульовано неврологічний та офтальмологічний діагнози, причинний зв`язок не встановлено); Витяг з рішення ЕКОПФО №:130/26/3115 від 08.05.2026; Консультативні висновки невролога від 05.11.2025, 08.04.2026, офтальмолога від 07.11.2025, ортопеда від 08.04.2026, гематолога від 09.04.2026, торакального хірурга від 10.04.2026; Протоколи досліджень: КТ легень від 09.04.2026 (МОС, наявність фіксуючих металевих конструкцій на рівні 3-9 ребер ліворуч по задньому краю, репозиція уламків; Консолідований перелом 10 ребра ліворуч; Кістковий дефект лівої лопатки в проекції надостьової ямки; Ділянки лінійного фіброзу лівої легені; вогнищевих, інфільтративних змін немає), КТ ГМ від 10.11.2025 (змін ГМ не виявлено, застарілий перелом кісток носа), КТ ПВХ від 15.04.2025 (остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз); Рентген від 16.03.2026 (надано знімок без заключення рентгенолога, легені б/о; зліва наслідки МОС - металеві пластини на ребрах); Виписки зі стаціонару від 01.09.2006, 02.04.2018, 06.08.2020, 27.01.2021, 27.03.2024, 07.04.2025, 29.04.2025, 20.05.2025, 30.03.2026. Також були враховані результати очного огляду попередньою ЕКОПФО від 08.05.2026. Встановлено наявність у пацієнта наступної патології: Поширений остеохондроз хребта, кілеподібна деформація тіл Th12-L1 хребців; Енцефалопатія змішаного генезу (посттравматична, дисциркуляторна) 2ст, лівобічна пірамідна недостатність, цефалгічний, вегето-вестибуло-атактичний, астено-невротичний синдроми, когнітивне зниження; Первинна відкритокутова глаукома; Стан після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (2006р.), лікворно-гіпертензивний синдром, мнестичне зниження, грудний та попереково-крижовий радикуліт, з больовим, помірним м`язево-тонічним синдромом; грижі м/х дисків L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1, спондилоартроз, спондильоз; Консолідовані компресійні переломи Th7-Th11, фіксуючі металеві пластини на ребрах зліва, репозиція уламків; Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., ризик 2. СН0. Ангіопатія сітківки обох очей; Стан після перенесеної політравми (07.2020 р.), Стан після спленектомії (07.2020р.), стан після оперативної реконструкції грудної клітини, МОС титановими пластинами ребер (07.2020); Пупкова кила. Виявлені порушення, попри наявність клінічних проявів та обмежень, не досягають ступеня вираженості, який би відповідав критеріям встановлення інвалідності (виявлено легкий ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, при нормальній здатності до самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, навчання та контролю своєї поведінки). Таким чином, підтверджується попереднє рішення №130/26/3115 від 08.05.2026 пацієнт ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю. Підстава - Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024 р. із чинними змінами»;

- п.21 рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: рішення про підтвердження рішення, що оскаржується.

Згідно з протоколом розгляду скарги № 9135/26/251 від 13.08.2026 форма розгляду скарги: заочно, без особи, лише за документами; кожен із членів експертної команди висловив позицію щодо обґрунтування рішення та проголосував за рішення про підтвердження рішення, що оскаржується.

Витяг з рішення № 9135/26/251/ВП сформовано 16.08.2026, направлено позивачу засобами поштового зв`язку 20.08.2026 (відправлення № R067259569009) та вручено 25.08.2026.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 12.08.2026 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» (код ЄДРПОУ 03191673) в результаті перетворення державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Також під час розгляду справи судом досліджено медичну документацію, долучену позивачем до позовної заяви: консультативні висновки спеціалістів, виписки із медичних карт стаціонарного хворого, протоколи інструментальних досліджень та ін.

Вважаючи рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 13.08.2026 № 9135/26/251 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (пункт 2 Постанови № 1338).

Міністерством охорони здоров`я України, відповідно до пункту 3 Постанови № 1338, на власному офіційному вебсайті повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою № 1338 (далі Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (пункт 6 Положення про експертні команди).

Відповідно до пункту 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема, перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У відповідності до пункту 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 17 Положення про експертні команди).

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 18 Положення про експертні команди).

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою № 1338 (далі Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 8 Порядку проведення оцінювання).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (пункт 9 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (пункт 31 Порядку проведення оцінювання).

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій (пункт 34 Порядку проведення оцінювання).

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису (пункт 36 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (пункт 57 Порядку проведення оцінювання).

Згідно з пунктом 68 Порядку проведення оцінювання (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 № 1111) експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються, зокрема, Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 (далі Положення про ЦОФСО).

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про ЦОФСО (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема: розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи; перевірка під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розгляд медичних документів та проведення оцінювання, за результатами якого Центр приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених, зокрема, підпунктами 6, 7 пункту 10 Положення про ЦОФСО, забезпечується експертними командами Центру оцінювання.

Відповідно до пункту 18 Положення про ЦОФСО Центр оцінювання має право, зокрема: одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання; направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування; допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання; розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання, та відповідних клопотань особи.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено, зокрема, перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги; форму протоколу розгляду скарги; форму рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги; форму витягу з такого рішення.

Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 13.08.2026 № 9135/26/251, яким підтверджено рішення експертної команди від 08.05.2026 № 130/26/3115 про невстановлення позивачу інвалідності.

Суд зазначає, що, попри посилання представника позивача на те, що позивач не просить суд встановити йому групу інвалідності, доводи позову фактично зводяться до незгоди позивача з оцінкою експертною командою ступеня вираженості наявних у нього функціональних порушень, їх сукупного впливу на життєдіяльність, а також з висновком про відсутність підстав для встановлення інвалідності.

Надаючи оцінку вказаному, Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 та є застосовним і до правовідносин у даній справі у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, оскільки експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Центр оцінювання функціонального стану особи здійснюють повноваження щодо встановлення інвалідності, які раніше здійснювали медико-соціальні експертні комісії.

Вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.05.2026 у справі № 280/26/24, на яку посилається представник позивача, перевірка законності рішень суб`єктів владних повноважень у цій категорії справ передбачає не лише встановлення дотримання процедурних вимог, але й з`ясування того, чи прийнято рішення на підставі повного та належного дослідження обставин, які мають значення для його прийняття, та чи є воно належним чином вмотивованим. Предмет судового дослідження у таких справах можуть становити, зокрема, правомочність складу комісії, дотримання встановленого порядку її роботи, забезпечення медичного обстеження особи, повнота медичної документації, а також належне обґрунтування прийнятого рішення. Суд повноважний перевірити, чи ґрунтується рішення на приписах закону, чи не виходять викладені у ньому висновки за межі встановлених критеріїв визначення інвалідності, а також чи не є таке рішення свавільним. Доводи особи про наявність у неї захворювань, які можуть бути підставою для встановлення інвалідності, підлягають перевірці не з точки зору самостійної медичної оцінки, а в аспекті того, чи були такі захворювання належним чином враховані та чи відповідає опис стану здоров`я, викладений у рішенні, нормативно визначеним критеріям.

З урахуванням наведеного суд перевіряє оскаржуване рішення у зазначених аспектах.

Щодо складу експертної команди. Скаргу позивача розглянуто експертною командою Центру у складі чотирьох лікарів (кардіологія, неврологія, ревматологія, терапія), які брали участь у розгляді дистанційно, що допускається пунктом 17 Положення про експертні команди та пунктом 34 Порядку проведення оцінювання за умови заочного розгляду справи без безпосереднього огляду особи. Відповідно до пункту 9 Порядку проведення оцінювання склад експертної команди формується індивідуально для кожного випадку з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання. При цьому основним діагнозом, за яким позивача було направлено на оцінювання, є цереброваскулярна хвороба (I67.8), а значна частина встановлених у позивача патологічних станів стосується нервової системи, опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи, що відповідає спеціалізаціям членів експертної команди. Сам представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що не стверджує про неправомочність складу експертної команди. Доказів того, що склад експертної команди сформовано з порушенням встановленого порядку, матеріали справи не містять.

Щодо форми розгляду скарги. Відповідно до пункту 18 Положення про ЦОФСО Центр оцінювання має право розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини з урахуванням критеріїв визначення форми проведення оцінювання та відповідних клопотань особи. Судом встановлено, що скарга позивача від 15.06.2026 не містить клопотання про її розгляд за участю позивача (очно), а оскаржуване рішення ухвалено з урахуванням результатів очного огляду позивача первинною експертною командою 08.05.2026. За таких обставин розгляд скарги у заочній формі, лише за документами, не суперечить вимогам законодавства.

Щодо доводів про ненадання відповіді на прохання про повторне оцінювання. Відповідно до пункту 68 Порядку проведення оцінювання експертна команда Центру під час розгляду скарг проводить повторне оцінювання за наявності підстав, передбачених цим Порядком, та за результатами розгляду скарги приймає одне з визначених рішень, зокрема рішення про підтвердження оскарженого рішення. Тобто вирішення питання щодо наявності підстав для повторного оцінювання, у тому числі щодо необхідності направлення особи на повне медичне обстеження, є компетенцією експертної команди Центру. Прийнявши рішення про підтвердження оскарженого рішення за результатами дослідження наданої медичної документації, експертна команда фактично визнала наявні документи достатніми для перевірки обґрунтованості первинного рішення. Направлення особи до закладу охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження також є правом, а не обов`язком Центру оцінювання (абзац третій пункту 18 Положення про ЦОФСО).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що підпункт 7 пункту 10 Положення про ЦОФСО зобов`язував Центр у кожному випадку розгляду скарги проводити оцінювання на підставі нового повного медичного обстеження. Абзац другий цього підпункту визначає порядок проведення оцінювання «у такому випадку», тобто у разі, коли Центр прийняв рішення про проведення оцінювання, та пов`язує з ним наслідки неприбуття особи на обстеження. Таке тлумачення узгоджується з пунктом 68 Порядку проведення оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, яким проведення повторного оцінювання пов`язано з наявністю підстав, передбачених Порядком, та з пунктом 18 Положення про ЦОФСО, яким прямо передбачено право Центру розглядати скарги заочно, що за протилежного тлумачення втрачало б сенс. Незаповнення в рішенні та протоколі граф щодо підтвердження факту проведення повного медичного обстеження та виключних підстав для перенесення строків такого обстеження узгоджується з тим, що повне медичне обстеження позивача за направленням Центру не призначалося, та саме по собі не свідчить про порушення процедури, яке могло вплинути на правильність прийнятого рішення.

Щодо доводів про відсутність мотивування рішення. Суд зазначає, що оскаржене рішення містить перелік конкретних медичних документів, досліджених експертною командою Центру (із зазначенням їх дат та висновків інструментальних досліджень), перелік встановленої у позивача патології, висновок про ступінь обмеження за кожною з категорій життєдіяльності (легкий ступінь обмеження здатності до трудової діяльності при нормальній здатності до самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, навчання та контролю своєї поведінки), а також висновок про відсутність підстав для встановлення інвалідності з посиланням на нормативну підставу. Таким чином, доводи позивача про відсутність у рішенні оцінки окремих категорій життєдіяльності не відповідають змісту рішення. Те, що позиції членів експертної команди, відображені у протоколі, є ідентичними, свідчить про одностайність їх висновку та не є порушенням порядку колегіального прийняття рішення, визначеного пунктом 35 Порядку проведення оцінювання. Щодо повноти врахування захворювань позивача та відповідності висновку експертної команди встановленим критеріям. Порівняння змісту скарги позивача від 15.06.2026 та рішення від 13.08.2026 № 9135/26/251 свідчить, що захворювання та наслідки травм, на які посилався позивач у скарзі (наслідки закритої черепно-мозкової травми 2006 року, посттравматична енцефалопатія, лікворно-гіпертензійний, цефалгічний та вестибуло-атактичний синдроми, когнітивне зниження, наслідки політравми 2020 року з переломами ребер, спленектомією та реконструкцією грудної клітки, компресійні переломи грудного відділу хребта, остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз, грижі міжхребцевих дисків, радикулопатія, первинна відкритокутова глаукома, ангіопатія сітківки обох очей, гіпертонічна хвороба), відображені у пункті 20 оскаржуваного рішення як встановлена у позивача патологія. Есенціальна тромбоцитемія зазначена серед діагнозів у рішенні від 08.05.2026, яке було предметом перевірки Центру, а консультативний висновок гематолога від 09.04.2026 включено до переліку досліджених експертною командою документів. Отже, доводи позивача про неврахування його захворювань не знаходять підтвердження.

При цьому експертна команда визначила функціональні наслідки встановленої патології окремо за кожною категорією життєдіяльності: легкий ступінь обмеження здатності до трудової діяльності та нормальна здатність до самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, навчання та контролю своєї поведінки. Такий висновок узгоджується з даними очного огляду позивача первинною експертною командою 08.05.2026 (больовий синдром з незначним порушенням статодинамічної функції шийного та поперекового відділів хребта без рухових розладів), а також з попередніми рішеннями уповноважених органів від 04.09.2024 та 26.08.2025 про обмеження життєдіяльності позивача в нерізкому ступені.

Відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених Постановою № 1338, підставою для встановлення інвалідності є не сам факт наявності захворювання чи діагнозу, а стійкі порушення функцій організму, що зумовлюють обмеження життєдіяльності особи щонайменше помірного ступеня. Встановлений експертною командою легкий ступінь обмеження лише однієї категорії життєдіяльності за нормальної здатності за іншими категоріями не досягає ступеня, з яким зазначені Критерії пов`язують встановлення будь-якої групи інвалідності. Таким чином, висновок експертної команди про відсутність підстав для встановлення позивачу інвалідності не виходить за межі встановлених критеріїв, логічно пов`язаний з описаним у рішенні станом здоров`я позивача та не може вважатися свавільним. Питання ж про те, чи правильно експертна команда визначила ступінь вираженості кожного з порушень та їх сукупний вплив на функціонування позивача, є медичною оцінкою, яка, як зазначено вище, виходить за межі судового контролю.

Щодо доводів про попереднє встановлення інвалідності. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 № ЦО-16000 підтверджено рішення медико-соціальної експертної комісії від 04.09.2024 (акт № 3625) про відсутність підстав для встановлення позивачу однієї з груп інвалідності з 04.09.2024. Отже, станом на дату проведення оцінювання 08.05.2026 позивач не мав встановленої групи інвалідності, а оскаржуване рішення не змінювало раніше встановленої позивачу оцінки, а узгоджується з попередніми висновками уповноважених органів щодо ступеня обмеження його життєдіяльності.

Щодо неподання відповідачем медичних документів та клопотання представника позивача про їх витребування. Відповідач подав суду рішення, протокол розгляду скарги та витяг з рішення від 13.08.2026 № 9135/26/251, а також пояснив неможливість подання матеріалів електронної справи блокуванням доступу до неї в електронній системі після прийняття рішення. Перелік медичних документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, наведено безпосередньо у його пункті 20, а відповідні медичні документи позивача долучено до матеріалів справи самим позивачем. Позивач не зазначив, які саме документи, що не були враховані експертною командою, могли б вплинути на дотримання процедури прийняття рішення. Враховуючи, що суд не здійснює власної оцінки медичних даних, а наявні у справі докази є достатніми для перевірки дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд не знаходить підстав для додаткового витребування доказів.

Щодо доводів про розгляд скарги без огляду позивача суд враховує висновок Верховного Суду у справі № 280/26/24 про те, що огляд особи є ключовою гарантією об`єктивності та повноти рішення щодо встановлення інвалідності. Водночас зазначений висновок зроблено з урахуванням пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яким на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладався імперативний обов`язок повторно оглянути осіб, які оскаржили рішення обласних комісій. Натомість спірні правовідносини у цій справі виникли після 01.01.2025 та регулюються Порядком проведення оцінювання і Положенням про ЦОФСО, якими прямо передбачено право Центру розглядати скарги заочно з урахуванням відповідних клопотань особи (пункт 18 Положення про ЦОФСО), а повторне оцінювання за наявності підстав, передбачених Порядком (пункт 68 Порядку проведення оцінювання). Крім того, на відміну від обставин справи № 280/26/24, позивача оглянуто очно первинною експертною командою 08.05.2026, результати цього огляду враховано Центром, клопотання про очний розгляд скарги позивач не заявляв, а рішення, протокол розгляду скарги та витяг, які становлять фактичну основу спірних правовідносин, наявні в матеріалах справи та досліджені судом. За таких обставин висновки Верховного Суду у справі № 280/26/24 не свідчать про протиправність оскаржуваного рішення.

У постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25 Верховний Суд звернув увагу на дискреційні повноваження ЦМСЕК МОЗ, закріплені у пункті 13 Положення № 1317, зміст якої свідчить про те, що комісія направляє осіб на обстеження лише у разі обґрунтованої у цьому ж пункті потреби. Отже законодавство залишає за ЦМСЕК МОЗ право самостійно визначати достатність наявних у справі доказів для прийняття рішення. Якщо медичні матеріали містять вичерпну інформацію, яка свідчить про необґрунтованість встановлення інвалідності, проведення огляду стану особи не є обов`язковим і не повинно впливати на правовий результат - скасування незаконного рішення.

Щодо наявних у відзиві неточностей (зазначення у прохальній частині попереднього найменування відповідача, посилання на «необґрунтованість попереднього рішення ЕК» та на реквізити рішення від 08.05.2026 № 130/26/3115), суд зазначає, що вони мають характер технічних описок, не стосуються змісту оскаржуваного рішення та не впливають на висновки суду. Відповідачем у справі є Державне некомерційне товариство «Інститут оцінювання функціонування» (код ЄДРПОУ 03191673), створене в результаті перетворення державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення щодо позивача, неповноти дослідження його медичної документації, невідповідності висновків рішення встановленим критеріям чи відсутності мотивування. Отже, позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), № 303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача провести повторне очне оцінювання повсякденного функціонування позивача є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2026 № 9135/26/251, а тому також не підлягає задоволенню.

З урахуванням висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Ткаченка Ігоря Борисовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя І.О. Свергун