Рішення № 140836963, 22.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 160/29341/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115), починаючи з 16.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 16.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 03.10.2023 отримує пенсію за віком, обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, який на виконання рішення суду у справі № 160/22102/25 послідовно збільшено на коефіцієнти 1,0796 і 1,115. З 01.03.2026 пенсія позивача підлягала індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, встановленого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, однак відповідач такого перерахунку не провів. Позивач також вважає, що перераховану пенсію належить виплачувати в загальному порядку фінансування пенсійних виплат, а не з видатків на виконання судових рішень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

22.09.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 28.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 21.10.2026. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня отримання копії ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.10.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Для обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, що підтверджується листом відповідача від 28.08.2026 № 0400-010303-8/168554.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 160/22102/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, зобов`язано відповідача з 30.01.2025 здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнт збільшення 1,0796, а з 01.03.2025 - на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта 1,0796).

Листом від 05.05.2026 № 0400-010303-8/85131 відповідач повідомив представника позивача, що рішення суду у справі № 160/22102/25 виконано в повному обсязі: з 30.01.2025 та з 01.03.2025 проведено перерахунок (індексацію) пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, розмір пенсії з 01.03.2025 становить 5342,43 грн.

Листом від 28.08.2026 № 0400-010303-8/168554, наданим на адвокатський запит представника позивача від 21.08.2026, відповідач повідомив, що з 01.03.2026 пенсії, призначені із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, перераховуються на коефіцієнт збільшення 1,061, а оскільки розмір пенсії позивача розраховано на виконання рішення суду у справі № 160/22102/25 з урахуванням показника середньої заробітної плати 14 729,99 грн (12 236,71 грн Ч 1,0796 Ч 1,115), підстав для проведення йому з 01.03.2026 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 із застосуванням показника за 2020-2022 роки, збільшеного на коефіцієнти 1,046 і 1,061, немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Щодо індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,121.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

25.02.2026 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 236, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

У підпункті 6 пункту 2 постанови № 236 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Разом з цим, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року № 236.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.

Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Відповідний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 20.02.2025 у справі № 460/2711/24, від 12.03.2025 у справі № 280/4797/24, який враховується судом у відповідності до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 16.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований. Верховний Суд у цій постанові наголосив, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25 визнав такими, що суперечать вимогам законодавства, дії пенсійного органу, який у 2025 році застосував до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, коефіцієнт 1,046 замість коефіцієнта 1,115, і зазначив, що під час кожного наступного перерахунку враховуються всі коефіцієнти збільшення, які підлягали застосуванню в попередні роки.

Отже, показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, є показник за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,0796 і 1,115, і з 01.03.2026 саме він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,121, встановлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236. Посилання відповідача на знижені коефіцієнти, передбачені підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови, суд відхиляє, оскільки частина 2 статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає зменшення коефіцієнта збільшення залежно від року призначення пенсії. Крім того, для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, підпунктом 6 пункту 2 постанови № 236 встановлено коефіцієнт 1,048, а не 1,061, на який послався відповідач.

Та обставина, що пенсію позивача перераховано на виконання рішення суду у справі № 160/22102/25, не звільняє відповідача від обов`язку провести її індексацію з 01.03.2026. Зазначене рішення стосувалося перерахунків з 30.01.2025 та з 01.03.2025, а обов`язок щороку з 1 березня збільшувати показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, випливає безпосередньо з частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Як вбачається з листа відповідача від 28.08.2026, з 01.03.2026 пенсію позивача не проіндексовано взагалі, що суперечить приписам зазначеної норми закону. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просить провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 починаючи з 16.03.2026, тобто самостійно визначив початок періоду, за який просить судового захисту, з урахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Зважаючи на приписи частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і в межах позовних вимог, порушене право позивача підлягає захисту саме в межах заявлених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснювати виплату перерахованої пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд зазначає таке.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, якою було запроваджено окремий порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, втратила чинність з 28 серпня 2026 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 є чинною, у судовому порядку протиправною чи нечинною не визнавалася, а на час розгляду справи виплата пенсії на виконання цього рішення суду ще не здійснювалася. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснює чи має намір здійснювати виплату перерахованої пенсії позивача не в загальному порядку, встановленому Законом № 1058-IV. Отже, у цій частині вимоги позивача звернені на майбутнє і не пов`язані з порушенням його прав, яке вже відбулося, тоді як за статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають порушені права. У разі виплати пенсії на виконання цього рішення не у фактично нарахованому розмірі позивач не позбавлений права на захист у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховного Суду від 15 вересня 2026 року у справі № 580/490/26). З огляду на викладене у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1064,96 грн (1064,00 грн згідно з квитанцією від 15.09.2026 та 0,96 грн згідно з квитанцією від 22.09.2026), що відповідає ставці за одну вимогу немайнового характеру, заявлену в позовній заяві, поданій в електронній формі (підпункт 1 пункту 3 частини 2, частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Заявлені позивачем вимоги стосуються однієї пенсії та пов`язані між собою як основна та похідна, тому підстав для пропорційного розподілу судового збору немає, і судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115), починаючи з 16.03.2026, для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 16.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки, в розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез