Рішення № 140836357, 22.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3180/26

Єдиний унікальний № 742/4812/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №04.12.2025-100002397 від 04.12.2025 року у сумі 33200 гривень.

Свої вимоги аргументує тим, що 04.12.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 04.12.2025-100002397 відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 10000 гривень зі сплатою процентів на строк 217 днів.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 33200 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В. від 28 серпня 2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду на 09 год. 30 хв. 22 жовтня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

04.12.2025 року відповідач надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 04.12.2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року, Позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту -04.12.2025 року; 2. Сума кредиту становить 10 000 гривень 00 копійок; 3. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 08.07.2026 року;

п. 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування, строку виплати кредиту та строку договору не передбачено. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором;

п. 6. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

п. 7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

п. 8. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність - плата за надання кредиту), становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 900 гривень 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів;

п. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 900 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного із зазначених чергових періодів і сплачується згідно з графіком платежів. За умовами договору, економічна сутність цієї комісії полягає в оплаті послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки Позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів онлайн та у відділеннях, відновлення пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультаційних та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості;

п. 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір;

п. 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг;

п. 12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка становить 0,72 % та розраховується за формулою: (15 676,93 / 10 000) / 217 ? 100 %;

п. 13. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом (залишком кредиту) та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-6771.

Кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «Е 538» з телефону НОМЕР_1 (а.с.20 зворот- а.с.27 зворот).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 04.12.2025 року, ОСОБА_1 надано кредитну лінію в розмірі 10 000 гривень 00 копійок строком на 217 днів, до 08.07.2026 року. Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за день протягом перших трьох чергових періодів, а ставка «Економ» - 0,5 % за день протягом наступних періодів. Комісія за надання кредиту становить 900 гривень 00 копійок, комісія за обслуговування - по 900 гривень у кожному з двох наступних чергових періодів. Загальні витрати за кредитом становлять 15 676 гривень 93 копійки, загальна вартість кредиту - 25 676 гривень 93 копійки. Позичальник підтвердив ознайомлення з умовами кредитування шляхом введення одноразового ідентифікатора A538(а.с.18-20).

Відповідно до інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит щодо ідентифікації користувача, позичальником ОСОБА_1 підтверджено такі персональні дані: РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Документ, що посвідчує особу, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Прилуцьким МРВ УМВС України в Чернігівській області 21 січня 2003 року. Ідентифікацію проведено через АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 04 грудня 2025 року(а.с.32 зворот).

04 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платежі Українфи» підписано договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 (а.с.12-16 зворот).

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року № 1-1804, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, укладеного з ТОВ «Споживчий центр», здійснює переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. На виконання зазначеного договору 04.12.2025 року о 20:51:59 було успішно перераховано на платіжну картку позичальника № НОМЕР_4 кредитні кошти в розмірі 10 000 гривень 00 копійок за кредитним договором № 04.12.2025-100002397 від 04.12.2025 року. Номер транзакції в системі iPay.ua - 939262017, призначення платежу - видача коштів за зазначеним кредитним договором (а.с.17).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року, станом на 20 серпня 2026 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 33 200 гривень 00 копійок, з яких: 10 000 гривень 00 копійок - основний борг, 15 500 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами, 5 000 гривень 00 копійок - проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, 2 700 гривень 00 копійок - заборгованість за комісіями. Заборгованість за штрафами відсутня(а.с.29-а.с.31 зворот).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Як установлено судом, 04 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04.12.2025-100002397, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 гривень 00 копійок строком на 217 днів, до 08 липня 2026 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Факт укладення кредитного договору підтверджується матеріалами справи, зокрема електронним кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, умови яких відповідач підтвердив шляхом використання одноразового ідентифікатора. Надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18 квітня 2026 року № 1-1804, відповідно до якого 04 грудня 2025 року на платіжну картку відповідача було перераховано 10 000 гривень 00 копійок.

Умовами кредитного договору передбачено процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожний день користування кредитом протягом наступних періодів. Відповідач погодився із зазначеними умовами, однак зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20 серпня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 10 000 гривень 00 копійок та за процентами за користування кредитом у розмірі 15 500 гривень 00 копійок. Доказів повернення кредиту або сплати нарахованих процентів відповідач суду не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач підтвердив факт надання відповідачу кредитних коштів, погодження сторонами умов кредитування та невиконання відповідачем договірних зобов`язань. Розрахунок заборгованості підтверджує наявність непогашеного основного боргу та заборгованості за процентами, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 10 000 гривень 00 копійок основного боргу та 15 500 гривень 00 копійок процентів за користування кредитом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 25 500 гривень 00 копійок підлягають задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 900 гривень.

Як установлено судом, відповідно до пункту 8 кредитного договору № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 900 гривень 00 копійок. Зазначена комісія нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту і сплачується відповідно до графіка платежів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас саме по собі передбачення договором комісії не є безумовною підставою для її стягнення. Суд перевіряє зміст відповідної договірної умови, її відповідність законодавству про захист прав споживачів та наявність підстав для покладення такого платежу на позичальника.

У цій справі матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000 гривень 00 копійок. Відповідно до пункту 8 кредитного договору № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року комісія за надання кредиту становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 900 гривень 00 копійок. Зазначену умову включено до кредитного договору, з яким відповідач ознайомився та погодився під час його укладення.

За таких обставин, з огляду на погоджені сторонами умови кредитного договору та наявні в матеріалах справи докази, вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 900 гривень 00 копійок підлягає задоволенню.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1800 гривень.

Пунктом 9 кредитного договору № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900 гривень 00 копійок у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Зазначена комісія нараховується кредитодавцем та обліковується в перший день кожного із зазначених чергових періодів і сплачується згідно з графіком платежів.

Відповідно до умов кредитного договору, економічна сутність цієї комісії полягає в оплаті послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів онлайн та у відділеннях, відновлення пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультаційних та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Таким чином, загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за два чергові періоди становить 1 800 гривень 00 копійок. За розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за комісіями становить 2 700 гривень 00 копійок, з яких 900 гривень 00 копійок - комісія за надання кредиту та 1 800 гривень 00 копійок - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право безоплатно отримувати інформацію про стан своєї заборгованості, зокрема не частіше одного разу на місяць у передбаченому законом порядку. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності цим Законом, щодо оплатності такої інформації є нікчемною у випадках, установлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок щодо застосування положень Закону України «Про споживче кредитування» до умов кредитного договору про оплату послуг з інформування споживача про стан його заборгованості.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, провадження № 61-15120св23, звернуто увагу на необхідність оцінки змісту умов договорів про споживчий кредит щодо комісій за управління й обслуговування кредиту, зокрема конкретизації послуг, за які передбачено відповідні платежі.

Саме лише зазначення в договорі назви платежу як «комісія за обслуговування кредитної заборгованості» не звільняє кредитодавця від обов`язку довести, які саме послуги надаються позичальнику за таку плату, у чому полягає їх зміст та чи відповідають відповідні умови договору вимогам законодавства.

Дії кредитодавця, пов`язані з веденням обліку заборгованості, розрахунком належних до сплати сум і контролем за виконанням договору, самі по собі не свідчать про надання позичальнику окремої додаткової послуги, за яку може встановлюватися самостійна плата.

У цій справі пунктом 9 кредитного договору визначено економічну сутність комісії за обслуговування кредитної заборгованості як оплату послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультацій та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Разом із тим наявність такого переліку в договорі сама по собі не підтверджує фактичного надання відповідних послуг. Суд має перевірити, чи надав позивач докази їх змісту, обсягу та фактичного надання відповідачу, а також чи не стосується відповідна плата дій, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти у власних інтересах або безоплатно відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, якщо матеріали справи не містять належних доказів конкретного змісту та фактичного надання відповідачу послуг, за які нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а також правових підстав для стягнення плати за такі послуги, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

За таких обставин вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості підлягає задоволенню лише за умови доведення позивачем правомірності відповідних нарахувань та їх відповідності вимогам законодавства.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами кредитного договору № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року та наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 20 серпня 2026 року, сума процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, становить 5 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, зазначена сума є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахована позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

Таким чином, суд констатує, що вказана сума є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахована позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти в розмірі 5000 гривень нараховані позивачем відповідно до статті 625 ЦК України за період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми задоволенню не підлягають.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та невиконання ним зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування ним, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року в розмірі 26 400 гривень 00 копійок, яка складається з 10 000 гривень 00 копійок заборгованості за основною сумою кредиту, 15 500 гривень 00 копійок заборгованості за процентами за користування кредитом та 900 гривень 00 копійок комісії за надання кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 5 000 гривень 00 копійок та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 800 гривень 00 копійок суд відмовляє з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а саме в розмірі 26 400 гривень 00 копійок із заявлених 33 200 гривень 00 копійок, що становить 79, 52 % позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 117 гривень 33 копійки.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі.

На підтвердження понесених витрат позивачем долучено квитанцію № 2223864 від 26 серпня 2026 року поштової служби «Е-Пост», відповідно до якої загальна вартість відправлення становить 127 гривні 38 копійок, з яких 72 гривні - плата за пересилання відправлення, 53 гривень 28 копійок - плата за друк документів та 2 гривні 10 копійок - сервісний збір.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 101 гривня 34 копійки (127,38 ? 79,52 %).

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул.Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором №04.12.2025-100002397 від 04 грудня 2025 року в розмірі 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка складається з 10 000 гривень заборгованості за основною сумою кредиту, 15 500 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом та 900 гривень заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, судовий збір у розмірі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) гривень 33 копійки та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 101 (сто одна) гривня 34 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місто Київ, вул.Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .