Ухвала суду № 140832903, 22.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14303/26

Провадження №: 2/755/11416/26

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"22" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді: Катющенко В.П., розглянувши цивільну справу за позовом Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.09.2026 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

15.10.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю Шупені Валентина Миколайовича про заміну неналежного відповідача належним відповідачем.

Клопотання обґрунтоване тим, що 09.09.2026 Фірма «Т.М.М.» Товариство з обмеженою відповідальністю через підсистему «Електронний суд» звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1 , за період червень 2020 року - червень 2026 року, інфляційних втрат і трьох процентів річних, а всього - 188 369,41 грн. Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачем у позові визначено особу, яка за наявним у позивача правовстановлюючим документом - Свідоцтвом про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 02.03.2001 - є власником квартири АДРЕСА_2 і на ім`я якої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 Пан_кв.29. Право зареєстроване до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; на особовий рахунок і після 25.03.2022 надходили платежі (останній - 14.09.2024), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2012 - 13.07.2026, доданим до позовної заяви.

Згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фісенко Т. П. у спадковій справі № 4/2022, - від 15.02.2025 (зареєстровано в реєстрі за № 320) на машиномісце № НОМЕР_3 та від 25.02.2025 (зареєстровано в реєстрі за № 343) на машиномісце АДРЕСА_3 : ОСОБА_1 , 1941 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більш ніж за чотири роки до звернення Позивача до суду; його спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину, є донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовилася інша донька спадкодавця - ОСОБА_3 . 28.02.2025 ОСОБА_2 продала успадковані машиномісця № 24 і № 25 за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С. О. (зареєстровано в реєстрі за № 1564 і № 1567), за ціною 120 000,00 грн і 80 000,00 грн відповідно. Отже, вона не лише прийняла спадщину, а й розпорядилася частиною спадкового майна. Квартира АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцеві на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 02.03.2001, входить до складу тієї самої спадщини (стаття 1218 ЦК України). Відомостей про відчуження квартири за життя спадкодавця позивач не має.

Вивчивши заяву та долучені до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У відповідності до норм ст.ст. 46, ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи убачається, що на момент відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 , значився померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились її смертю до відкриття провадження у справі, утім суд був позбавлений можливості встановити факт смерті ОСОБА_1 під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що за вимог ч.2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

З огляду на викладене убачається, що процесуальним законом не передбачено можливості замінити відповідача, який на момент відкриття провадження не мав цивільної правоздатності, а його дієздатність припинились у зв`язку зі смертю, яка настала до відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За вказаних обставин, оскільки заявник звернувся до суду із клопотанням у якому просить суд замінити первісного відповідача ОСОБА_1 належним відповідачем ОСОБА_2 , яка отримала у спадщину майно, а відповідач помер до звернення позивача з позовом до суду, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання представника позивача та необхідності закриття провадження у даній цивільній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 27, 46-48, 51, 55, 251, 255, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання представника позивача Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю Шупені Валентина Миколайовича про заміну неналежного відповідача належним відповідачем відмовити.

Провадження у цивільній справі за позовом Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: