Ухвала суду № 140832524, 22.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9660/26 22.10.2026

нп 1-кс/490/4447/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, за наступних обставин.

Так, 18.10.2026 близько 22:00 у ОСОБА_4 , на ґрунті корисливих спонукань, виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна, шляхом підпалу, а саме вхідної двері до приміщення відділення банку АТ «Акцент Банк», розташованого за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, проспект Центральний, 135/2, що фактично належить фізичній особі ОСОБА_8 та на підставі договору суборенди приміщення № 01-11/2021 від 01.11.2021 перебуває у користуванні АТ «Акцент-Банк».

Реалізуючи свій умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, їх караність, ОСОБА_4 , прибув на автозаправну станцію «Укрнафта», що розташована за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 99, де придбав бензин, який заправив у пластикову каністру. Маючи при собі каністру з бензином, ОСОБА_4 направився до вищевказаної будівлі банку.

Далі прибувши до відділення банку АТ «Акцент Банк», розташованого за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, проспект Центральний, 135/2, ОСОБА_4 діючи умисно підійшов до вхідних дверей банку та використовуючи заготовлений предмет (пластикову каністру з бензином), облив бензином вхідні двері та фасадну частину банку, після чого за допомогою запальнички здійснив підпал, що спричинило займання та подальше поширення вогню.

Внаслідок вказаних дій було пошкоджено вхідні двері приміщення АТ «Акцент-Банк» розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 135/2.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме в умисному пошкодженні майна, вчиненому шляхом підпалу.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, йому відомо місце роботи представника потерпілої сторони ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вказаному кримінальному провадженні, та, у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може вжити заходів до підмови потерпілого та свідків на зміну їх показів, та створення штучного алібі, що призведе до плутанини та затягування досудового розслідування, разом з тим підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків: він не одружений, офіційно не працевлаштований, не проходить службу у Збройних Силах України, не має законних джерел доходу, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також посилаючись на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що коли чекав на зустріч із дівчиною, з якою познайомився в Інтернеті, на його телефонний номер зателефонував якийсь чоловік та наполіг на тому, щоб він здійснив підпал банку. він не хотів, але чоловік по телефону наполягав. Під час здійснення підпалу він сам сильно постраждав, обгорів, у звязку із чим і має такі тілесні ушкодження на обличчі та руках.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

19.10.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, окрім його власних пояснень, підтверджується даними: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.10.2026; протоколу огляду місця події від 18.10.2026 року; протоколу допиту потерпілого (представника юридичної особи) ОСОБА_9 від 19.10.2026 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 19.10.2026 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19.10.2026 року; протоколу затримання підозрюваного від 19.10.2026 року; протоколу допиту підозрюваного від 19.10.2026 року; протоколу огляду предмету від 19.10.2026.

Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте неодружений, утриманців не має, не працевлаштований, проживає з матірю, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, обізнаний про місця проживання свідків та місце роботи представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Проте, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, з огляду на дані про особу підозрюваного, який є не судимим, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проте, враховуючи дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, отримані ним особисто тілесних ушкоджень, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані ризики є незначними та їм можна запобігти застосуванням запобіжного заходу, що не пов`язаний з триманням під вартою підозрюваного, та надасть змогу отримання необхідної медичної допомоги у звязку із значними опіками тіла та обличчя.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватості у кримінальному правопорушенні, сама по собі не є безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за такого, доводи прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час за фактичним місцем проживання підозрюваного, який є необхідним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження, запобіганню ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 години до 08.00 години наступного дня.

Строк дії ухвали по 19 грудня 2026 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк по 19 грудня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 години до 08.00 години наступного дня.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1