Ухвала суду № 140832523, 22.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9689/26 22.10.2026

нп 1-кс/490/4446/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградове Цюрупинського району Херсонської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , на виконання Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 призначено у військовому званні «солдат» в/ч НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, визначено таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину, він набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Згідно положень ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні наступного кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.10.2026 року, приблизно о 00:20 годині, ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де на другому поверсі будівлі розташоване приміщення сімейного закладу «Лабіринт», який на праві власності належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у ОСОБА_4 виник протиправний умисел направлений на незаконне проникнення до вище вказаного приміщення.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що проникнення до іншого володіння особи без згоди власника є незаконним, маючи намір на порушення конституційного права громадян на недоторканість іншого володіння, закріпленого в ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, не маючи дозволу та згоди власника приміщення, шляхом розбиття цеглою склопакета вікна металопластикових дверей, незаконно проник до приміщення сімейного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого на 2 поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 , та перебував там незначний проміжок часу, чим порушив недоторканість іншого володіння особи.

Крім того, перебуваючи у вищезазначеному приміщені, ОСОБА_4 , підійшовши до касового апарата, який розташований за барною стійкою, за допомогою ключа відчинив його та побачив там горові кошти в сумі 1 100 гривень. Після чого, помітив на столі барноїстійки 2 мобільних телефони марки «Apple», які належать ОСОБА_7 , а саме мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone XR» білого кольору в чохлі чорного кольору, об`ємом пам`яті 64 гігабайти, вартістю 3000 гривень, в якому знаходиться сім-картка, яка має номер НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 6S» сірого кольору, який знаходився в прозорому чохлі-бампері, об`ємом пам`яті 64 гігабайти вартістю 1000 гривень та прийняв рішення про здійснення викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою наживи та збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone XR» вартістю 300 гривень, мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 6S» вартістю 1000 гривень та грошовими коштами у розмірі 1100 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , матеріальної шкоди на загальну суму 5100 гривень.

Після чого з викраденим з місця події зник, утримуючи викрадене майно при собі та розпорядився викраденим, на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням до приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що 18.10.2026 року, приблизно о 17:30 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де розташований приватний будинок, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас, відповідно до наявних відомостей, право власності на вказане майно належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на цей час є померлим з ІНФОРМАЦІЯ_7 , де у ОСОБА_4 виник протиправний умисел направлений на незаконне проникнення до вище вказаного будинку.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що проникнення до іншого володіння особи без згоди власника є незаконним, маючи намір на порушення конституційного права громадян на недоторканість іншого володіння, закріпленого в ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, не маючи дозволу та згоди власника житлового будинку, переліз через паркан, після чого шляхом зриву навісного замка на вхідних дерев`яних дверях та розбиття скла у міжкімнатних дверях, проник до приміщення приватного будинку розташованого за адресою: за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас, відповідно до наявних відомостей, право власності на вказане майно належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на цей час є померлим з 30.04.2026 року, та перебував там незначний проміжок часу, чим порушив недоторканість іншого володіння особи, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбачено ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до іншого володіння особи.

18.10.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 19.10.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 у межах досудового розслідування останньому повідомлено про підозру, а саме з ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним (позбавлення волі від п`яти до десяти років позбавлення волі), а також з ч. 1 ст. 162 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, тяжкість покарання якого загрожує обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, крім того перебуваючи на волі ОСОБА_4 може прийняти заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, інших осіб які встановлюються, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню, разом з тим підозрюваний є військовослужбовцем, та відповідно до доповіді командира 14.10.2026, самовільно залишив військову частину, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на необґрунтованість підозри.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України підтверджується даними: протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.10.2026; протоколу огляду місця події від 18.10.2026; протоколу допиту потерпілого, ОСОБА_7 від 18.10.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 18.10.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.2026; протоколу огляду предмету від 18.10.2026; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколу допиту підозрюваного.

Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і одружений, має на утримання неповнолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте є військовослужбовцем, котрий самовільно залишив військову частину, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, санкцією якого передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, обізнаний про місця проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, серйозність звинувачення, пред`явленого підозрюваному, а також фактичні обставини ймовірно вчинених кримінальних правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам на даній стадії кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, виходячи з обставин, викладених у підозрі, особи підозрюваного, який винуватість свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.162 КК України, не заперечує, слідчий суддя приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваному при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали по 16 грудня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 133 120 гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк по 16 грудня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, проходження військової служби (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1