Рішення № 140832430, 22.10.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2-а/484/108/26

Справа: 484/7204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Зарицька Олена Володимирівна, до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов вказаний адміністративний позов, в якому представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7989172 від 03 жовтня 2026 року, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, лейтенантом поліції Берневеком Денисом Павловичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статі 122 КУпАП, відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2026 інспектором поліції було винесено постанову ЕНА № 7989172, про накладення на неї адміністративного стягнення. З вказаною постановою ОСОБА_1 не згодна. 03.10.2026 приблизно о 16:32 год. вона керувала автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у селі Піщаний Брід Кіровоградської області та здійснила маневр повороту, перед виконанням якого увімкнула відповідний світловий покажчик повороту. Після виконання маневру транспортний засіб було зупинено працівником поліції, який повідомив про те, що вона (позивач) нібито порушила ПДР, оскільки перед виконанням повороту не подала сигналу світловим покажчиком повороту. При цьому поліцейський зазначив, що порушення зафіксоване технічними засобами відеофіксації. Позивач вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки сам по собі виклад у постанові висновку поліцейського про порушення ПДР не усуває необхідності підтвердження такого висновку належними та допустимими доказами. Позивачу не було продемонстровано відеозапису, на якому безпосередньо зафіксовано неподання сигналу покажчиком повороту. При цьому, як зазначає представник позивача, для встановлення факту порушення пункту 9.2 «б» ПДР України істотне значення має відеофіксація транспортного засобу саме перед виконанням маневру та під час його здійснення. Відеозапис повинен дозволяти встановити, чи був увімкнений відповідний покажчик повороту, з урахуванням ракурсу зйомки, відстані до автомобіля, видимості світлових приладів та інших обставин. За відсутності можливості достовірно встановити факт неподання сигналу покажчиком повороту висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому позивач змушена звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою від 13.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та витребувано від Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області повний, безперервний відеозапис із нагрудної камери поліцейського № 968267, зазначеної в постанові серії ЕНА № 7989172 від 03.10.2026.

19.10.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд», скеровано відзив на позов. Вважає, що вказаний позов не підлягає задоволенню в зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи, установлюючи під час розгляду справи докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Стягнення застосоване без порушення в межах санкції частини 2 статті 122 КУпАП, за якою позивач була притягнута до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства. Щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, то зазначає, що 03.10.2026 інспектором СРПП відділення поліції № 2 (селища Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Берневеком Денисом Павловичем винесено постанову серії ЕНА № 7989172 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Так, 03.10.2026 о 16:32 позивач, керуючи транспортним засобом марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Миру 20 у с. Піщаний Брід Новоукраїнського району Кіровоградської області не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила п.п. 9.2.б ПДР України - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, і таким чином, позивач скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, отже винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою.

20.10.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» скерувала відповідь на відзив, в якій зазначила, що предметом спору є конкретна фактична обставина: чи подала позивачка сигнал світловим покажчиком повороту перед виконанням маневру автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номер НОМЕР_1 , 03.10.2026 приблизно о 16:32 у с. Піщаний Брід. Відзив відповідача містить переважно виклад повноважень поліції, цитування положень КУпАП, Правил дорожнього руху та наказу МВС № 1395, а також повторення твердження з оскаржуваної постанови про неподання сигналу повороту. Водночас у відзиві не зазначено, який саме доказ безпосередньо підтверджує відсутність такого сигналу, з якого ракурсу спостерігався автомобіль, чи була видимою відповідна світлова секція та чи зафіксовано момент до початку маневру. Зазначає, що законність повноважень поліцейського складати постанови не є тотожною доведеності фактичних підстав притягнення конкретної особи до відповідальності, а саме по собі відтворення змісту постанови у відзиві не усуває необхідності доказування обставин правопорушення.

У постанові серії ЕНА № 7989172 від 03.10.2026 зазначено, що відеофіксація здійснювалася нагрудною камерою поліцейського № 968267, водночас у поданому 19.10.2026 відзиві відповідач не посилається на конкретний відеозапис чи інший належний доказ, який безпосередньо підтверджує факт неподання позивачкою сигналу світловим покажчиком повороту перед виконанням маневру. До відзиву відеозапис не додано, а наведені у відзиві положення законодавства щодо повноважень працівників поліції, порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не є доказами фактичного вчинення позивачкою інкримінованого правопорушення. Оскільки технічних доказів (відео) суду не надано, вважає, що факт порушення ПДР не є доведеним. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибула, її представник через підсистему «Електронний суд» скерувала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, через підсистему «Електронний суд» скерувала заяву про розгляд справи без участі представника, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА № 7989172 від 03 жовтня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором СРПП відділення поліції № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Берневеком Денисом Павловичем позивачку ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови, 03.10.2026 о 16:32:40 в с. Піщаний Брід по вул. Миру, 20 водій ОСОБА_1 , керуючи Т3 не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила п.9.2. б ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306.

У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п.9.2«б» Правил дорожнього руху, який згідно оскаржуваної постанови поліцейського порушила ОСОБА_1 , передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що окремо сама по собі постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови серії ЕНА № 7989172 від 03 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_1 , жодних пояснень свідків не зазначено.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, при цьому позивач вчинення правопорушення заперечує.

Також, суд зазначає, що на підтвердження правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.п.9.2.«б» Правил дорожнього руху відповідачем не додано до відзиву на позовну заяву відеозапис події, проте в постанові п.7 зазначено, що проводилась безперервна відео фіксація на нагрудну камеру поліцейського.

У відзиві на позовну заяву, відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаної позиції позивача.

При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

А тому, суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови серії ЕНА № 7989172 від 03 жовтня 2026 року, винесеної інспектором СРПП відділення поліції № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, лейтенантом поліції Берневеком Денисом Павловичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8 - 12, 77, 242, 262-263, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7989172 від 03 жовтня 2026 року, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Берневеком Денисом Павловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, адреса: вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 40108709.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22.10.2026.

Суддя Н. А. Коваленко