Рішення № 140832426, 22.10.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/298/26

Справа: 484/6799/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді Коваленко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання додаткової угоди недійсною , -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Філатов Іван Леонідович звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у якій просить визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 року (номер запису про інше речове право: 11737192), укладену між Первомайською міською радою та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обгрунтування позовних вимог посилається, на те, що 28.08.2015 між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 4825400000:04:000:0156, загальною площею 0,7230 га. Відповідно до п.3.2 договору, встановлено, що договір укладено терміном на двадцять п`ять років і набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Осінню 2025 року позивач дізнався, що 26.08.2025 року була укладена додаткова угода, між Первомайською міською радою та нібито ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі 28.08.2015 року. Позивач стверджує, що зазначену додаткову угоду ніколи не піписував, а підпис у графі "Орендодавець" цієї додаткової угоди виконано не ним, а іншою невідомою особою.

Ухвалою судді від 10.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

02.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача Бойченко Є.О. скерував відзив на позовну заяву, вважає, що у заявленому позові потрібно відмовити, зазначив, що нормами чинного законодавства непередбачено визнання недійсним неукладеного правочину, оскільки неукладений правочин є таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. У зв`язку з чим правочин, який не вчинено не підлягає визнанню судом недійсним. На сьогодні в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа № 400/12917/25, що відкрита 08.12.2025 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Миколаївській області, третя особа Первомайська міська рада Миколаївської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Миколаївській області щодо визначення суми орендної плати за 2023, 2024, 2025 роки за користування земельною ділянкою відповідно до вказаного вище договору оренди землі з урахуванням внесених до договору додатковою угодою від 26.08.2025 року змін. А тому, саме в межах цієї справи позивачем ОСОБА_2 може бути спростований сам факт укладання правочину.

Ухвалою суду від 05.01.2026 витребувано від Первомайської міської ради Миколаївської області оригінальний примірник Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015. витребувані докази надійшли до суду 14.01.2026.

Ухвалою від 17.02.2026 призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження в справі.

02.04.2026 поновлено провадження в справі за клопотання судового експерту про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 21.04.2026 клопотання експерта задоволено та провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

03.07.2026 відновлено провадження по цивільній справі.

Ухвалою суду від 28.07.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначино справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представником скеровано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та його довірителя. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі

Представники відповідача в судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України та ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представників сторін.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

28 серпня 2015 року між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладеного договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 цього Договору в оренду передається земельні ділянка для комерційного використання (будівництва та обслуговування автостоянки з комплексом малого сервісу), кадастровий номер 4825400000:04:000:0156, загальною площею 0,7230 га.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що договір укладено терміном на 25 (двадцять п`ять) років і набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно п. 4.1. Договору орендна плата за користування ділянкою встановлюється в розмірі 3% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що складає 32279 грн. 32 коп. в рік (з урахування коефіцієнту індексації нормативного грошової оцінки станом на 01.01.2015 року.

Позивачу стало відомо, що 26.08.2025 року була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі 28.08.2015 року. Позивач стверджує, що зазначену додаткову угоду не підписував, а підпис у графі «Орендодавець» цієї додаткової угоди виконано не ним, а іншою невідомою особою. ОСОБА_1 вказує, що не мав можливості підписати цю Додаткову угоду, оскільки із 17.03.2022 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 та 26.08.2025 року не знаходився у м. Первомайську Миколаївської області та не підписував жодної угоди.

На виконання ухвали суду від 05.01.2026 про витребування доказів надано оригінальний примірник Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 номер запису про інше речове право 11737192 від 26.08.2025.

Відповідно до витребуваного примірника Додаткової угоди у Пункті 2 встановлено, що пункт 2.3. Договору викласти в новій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2025 рік становить 8 993 233 грн. 05 коп.

У п. 3 Додаткової угоди зазначено викласти пункт 4.1. Договору в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі. Розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі 7% від нормативного грошової оцінки землі, згідно з додатком до договору «Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, який є його невід`ємною частиною» Згідно розрахунку розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності орендна плата за 2025 рік становить 629 526 грн. 31 коп. 11 Пунктом 11 Додаткової угоди встановлено, що ця угоді набуває чинності з моменту підписання сторонами та згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, її умови застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до укладення Угоди, а саме з 25.01.2023 року.

На підставі ухвали суду старшим судовим експертом сектору почеркознавчих досліджень, відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обілку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського НДЕКЦ МВС Дар`єю Дружиною проведено судову почеркознавчу експертизу у цивільній справі №484/6799/25 та 09.03.2025 ви18.06.2026 виотовлено висновок за результатами проведення експертизи № СЕ-19/111-26/13630-ПЧ, відповідно до якого підпис в графі «Орендар» у документі «Додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 року (номер запису про інше речове право: 1173712) від 26.08.2025» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв волі учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, за положеннями частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу загальних приписів статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, а також спеціальних правил статей 229-233 цього Кодексу про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 цього Кодексу йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна зі сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Відповідне регулювання міститься і в положеннях ЦК України про договір. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Висновком судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 не підписував спірну Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 де орендарем вказаний позивач, а орендодавцем Первомайська міська рада Миколаївської обалсті, тому спірна Додаткова угода є неукладеною та є недійсною.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач не підписував додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 та відповідно не погоджував умов угоди, відповідачем вказаного не спростовано, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

З врахуванням задоволення позову на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачена сума судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-13, 19, 76-81, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2015 року (номер запису про інше речове право: 11737192), укладена 26.08.2025 року між Первомайською міською радою та ОСОБА_1 .

Стягнути з Первомайської міської ради Миколаївської області, ЄДРПОУ 35926170, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Первомайсмькаї міська рада Миколаївської області (ЄДРПОУ 35926170, адреса: вул. Грушевського,3, м.Первомайськ Миколаївської області, 55213)

Повне судове рішення складено 22.10.2026.

Суддя