Рішення № 140832006, 19.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/361/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Кушлак Л.Л., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до акціонерного товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», м.Чернівці

про стягнення пені, інфляційних та 3% річних в сумі 62 985 928,28 грн

представники:

від позивача Овчарук О.О.

від відповідача не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Чернівцігаз про стягнення пені, інфляційних та 3% річних в сумі 62985928,28 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору №13-248-ВТВ від 04.01.2013 року, а саме прострочення оплати за поставлений природний газ в січні 2013 року грудні 2015 року в зв`язку з чим утворився борг в сумі 139568597,41 грн.

Ухвалою від 19.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.03.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, яка на його думку є неправомірною та безпідставною, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому, відповідач зазначив, що отримавши від позивача природний газ, не виконав умови Договору та не здійснив повну оплату внаслідок форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями/бездіяльністю третіх осіб, на які відповідач не може вплинути.

Ухвалою від 27.03.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №926/2343/16.

21.07.2026 через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення.

Ухвалою від 28.07.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.09.2026.

Ухвалою від 02.09.2026 відкладено підготовче засідання на 18.09.2026.

Ухвалою від 18.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 13.10.2026.

Ухвалою від 13.10.2026 відкладено розгляд справи на 19.10.2026.

15.10.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 19.10.2026 представник позивача просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2026 не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

04 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (Покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-248-ВТВ (надалі Договір), за умовами пункту 1.1. якого (в редакції Додаткової угоди № 11 від 22.12.2014) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов`язується - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

В подальшому до договору сторонами вносились зміни та доповнення шляхом укладення відповідних додаткових угод, а саме: № 1 від 04.04.2013, № 2 від 10.07.2013, № 3 від 08.08.2013, № 4 від 31.12.2013, № 5 від 28.04.2014, № 6 від 07.05.2014, № 7 від 10.06.2014, № 8 від 05.09.2014, № 9 від 10.11.2014, № 10 від 08.12.2014, № 11 від 22.12.2014, № 12 від 05.02.2015, № 13 від 10.03.2015, № 14 від 03.04.2015, № 15 від 12.05.2015, № 16 від 03.06.2015, № 17 від 10.07.2015, № 18 від 12.10.2015, № 19 від 28.10.2015, №19-1 від 27.11.2015.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 382 480 634,46 грн.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 Договору).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026 у справі №926/2343/16, яке набрало законної сили 22.04.2026, встановлено, що позивачем свої зобов`язання виконані в повному обсязі, а саме поставлено із січня 2013 року по грудень 2015 року природний газу в об`ємі 39 852,305 тис.куб.м. на загальну суму 382 480 634, 46 грн; відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково, у зв`язку з чим основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 139 568 597,41 грн. Докази сплати відповідачем вказаної суми матеріали даної справи не містять. За наслідками розгляду цієї справи суд прийшов до висновку, що позивач поставив відповідачу, а останній спожив природній газ за договором постачання природного газу, проте останній неналежно виконав обов`язку щодо його оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 139 568 597,41 грн основного боргу, 22 191 959,18 грн пені, 1 709 985,78 грн 3% річних та 5 870 656,08 грн інфляційних втрат. Зазначені у Сертифікаті ТПП № 6076 від 29.03.2016 обставини не є підставою для звільнення відповідача як від виконання основного зобов`язання щодо оплати природного газу, так і від відповідальності за його невиконання.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідні обставини, встановлені судовим рішенням у справі №926/2343/16, є преюдиційними для даної справи, у якій беруть участь ті ж сторони.

Предметом цього позову є вимоги, що не заявлялися позивачем в справі №926/2343/16, а саме: стягнення пені і 3% річних з 9 червня 2016 року, та стягнення інфляційних втрат з червня 2016 року, розрахованих за заборгованістю по поставках газу за Договором.

Згідно з приписами ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 22.12.2014) оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за Договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем та покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за Договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Отже, вимога оплати до 20 числа наступного місяця застосовується тільки за умови повної оплати продавцем послуг з транспортування природного газу.

Пунктом 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 22.12.2014) встановлено, що у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за Договором здійснюється покупцем не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу. Пунктом 4 додаткової угоди №11 встановлений строк дії Договору в частині реалізації газу - до 31 грудня 2015 року. Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий газ не пізніше 20 січня 2016 року, і з наступного дня 21 січня 2016 року може нараховуватися пеня, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість відповідача.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1 Договору він сплачує Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.2. Договору сторони встановили, що строк, у межах якого можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється у 3 (три) роки.

Таким чином, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, позивачем, відповідно до пункту 7.2. Договору та, з врахуванням приписів законодавства, нарахована пеня з 09.06.2016 по 20.07.2016 в розмірі 5 456 903,36 грн.

Окрім цього, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання в сумі 139 568 597,41 грн з оплати природного газу, позивачем згідно ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 012 235,91 грн. 3% річних та 46 516 489,02 грн. інфляційних.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 139 568 597,41 грн. протягом наведених у позові періодів прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості, відповідач є таким, що порушив виконання зобов`язання, що є підставою для застосування до нього передбаченої Договором та законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня та інфляційні нараховані на суму боргу за фактичні періоди прострочення та у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору і вимог чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 456 903,36 грн. пені за період з 09.06.2016 по 20.07.2016, та інфляційних втрат 46 516 489,02 грн. за період з 01.06.2016 по 31.12.2018 є правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору.

Щодо розрахунку позивача 3% річних на суму 11012535,91 грн, суд зазначає таке.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за допомогою калькулятора ipLex за період з 09.06.2016 по 24.01.2019 та встановлений рішенням суду борг 139 568 597,41 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 11006079,33 грн, в іншій частині вимог про стягнення 6456,58 грн. 3% річних суд відмовляє за їх безпідставністю.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені частково, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в частині стягнення 5 456 903,36 грн. пені, 11 006 079,33 грн. 3% річних та 46 516 489,02 грн. інфляційних втрат, в іншій частині вимог про стягнення 6456,58 грн. 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 5 456 903,36 грн. пені, 11 006 079,33 грн. 3% річних та 46 516 489,02 грн. інфляційних втрат, а також 672 281,08 грн судового збору.

3. В іншій частині вимог про стягнення 6456,58 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2026.

Суддя В.В.Дутка