Рішення № 140831945, 19.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"19" жовтня 2026 р. Справа № 924/376/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" м. Вінниця

до Фермерського господарства "Лебідь" с. Велика Березна Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 820906,02грн

За участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кушнірук В.М. на підставі ордеру №1028722 від 05.06.2026р. (в режимі відеоконференції).

19.10.2026р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026р. на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" м. Вінниця до Фермерського господарства "Лебідь" с. Велика Березна Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 888406,02грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №21102025 від 21.10.2025р., зокрема в частині оплати поставленого товару та наданих робіт позивачем, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 625990,00грн. Крім цього, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення 46763,11грн пені, нарахованої відповідно до п. 8.4 договору, 11327,82грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 55127,09грн 36% річних, нарахованих відповідно до п. 8.6 договору, 149198,00грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.5 договору.

Також матеріали позовної зави містять клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026р., позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 10.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/376/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву.

14.05.2026р. до канцелярії суду відповідачем було подано клопотання (вх.№05-08/1634/26) про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що у зв`язку з проведеними мобілізаційними заходами серед працівників господарства, які мали електронний цифровий підпис та доступ до електронного суду, ФГ "Лебідь" не мало можливості вчасно бути повідомленим про порушення провадження по справі.

Також до вказаного клопотання долучено відзив, у якому відповідач зазначає, що із заявленим позовом ФГ "Лебідь" погоджується в частині сплати боргу за договором поставки в сумі 625990,00грн, однак проти інших нарахувань заперечує, оскільки проведення повного та вчасного розрахунку, було неможливим у зв`язку із тимчасовим припиненням руху коштів по рахунку господарства у зв`язку із мобілізаційними заходами серед працівників господарства. На переконання відповідача, усі нарахування, які визначені в позовній заяві, крім основного боргу, проведенні без урахування воєнного стану та критичності господарства.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що розгляд справи без надання та вивчення судом додаткових доказів зі сторони ФК "Лебідь" не буде відповідати вимогам ст. 236 ГПК України, тому відповідач просить суд зважити на складність справи і розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.06.2026р. розгляд справи №924/376/26 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання у справі №924/376/26 на 10:30год. 22.06.2026р.

22.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/5141/26) про розгляд справи без його участі. Водночас, в означеному клопотанні представник позивача просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

22.06.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 28.07.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2026р., у зв`язку із технічною неможливістю проведення судового засідання, призначеного на 11:00год. 28.07.2026р., призначено судове засідання у справі №924/376/26 на 10:00год. 15.07.2026р.

13.07.2026р. на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/5779/26) про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із його зайнятістю в кримінальному процесі в іншому суді.

15.07.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№05-22/5848/26) про розгляд справи без участі його представника. У поданій заяві позивач також просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 15.07.2026р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/376/26 на 30 днів за ініціативою суду, розгляд справи №924/376/26 у підготовчому засіданні суду відкладено на 10:30год. 17.08.2026р.

17.08.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/2984/26) про закриття провадження у справі в частині. Зокрема, у поданій заяві представник позивача повідомляє, що після відкриття провадження у справі, 14.08.2026р. відповідач погасив частину основної заборгованості у розмірі 67500,00грн. Також у вказаній заяві позивач просить проводити підготовче засідання за його відсутності та закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

17.08.2026р. на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх№05-22/6797/26) про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, платіжної інструкції №979 від 14.08.2026р. на суму 67500,00грн (призначення платежу: оплата по договору №21102025 від 21.10.2025р.).

Ухвалою суду від 17.08.2026р., із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 46 ГПК України, задоволено заяви представника позивача (х.№05-08/2984/26 від 17.08.2026р. та вх.№05-22/6795/26 від 17.08.2026р.) та зменшено розмір позовних вимог у справі, відтак, предметом спору у справі №924/376/26 є стягнення заборгованості за договором №21102025 від 21.10.2025р. у розмірі 820906,02грн, а також на підставі ст. 185 ГПК України закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00год. 17.09.2026р.

17.09.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№05-22/7784/26) про розгляд справи без участі його представника.

17.09.2026 р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:00год. 15.10.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

15.10.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява (вх.№05-08/3853/26) про закриття провадження в частині стягнення 558490,00грн заборгованості, у якій зазначено, що після відкриття провадження у справі 13.10.2026р. відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 558490,00грн (призначення платежу: оплата по договору №21102025 від 21.10.2025р., в т.ч. ПДВ 20% 93081,67грн). Крім цього, позивач просить суд провести судове засідання та розгляд справи без участі його представника, а також судові витрати розподілити шляхом ухвалення додаткового рішення суду.

15.10.2026р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 19.10.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

19.10.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№05-22/8642/26) про проведення судового засідання без участі його представника, у якому останній просить суд задовольнити позов повністю з урахуванням заяв про закриття провадження у справі.

19.10.2026р. на електронну адресу суду представником відповідача було подано клопотання (вх.№05-22/8621/26) у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Клопотання мотивує тим, що станом на 15.10.2026р. ФГ "Лебідь" повністю провело розрахунок із позивачем, відтак, на думку відповідача, вимога позивача щодо стягнення пені, відсотків та штрафів висунуті без урахування воєнного стану та критичності господарства. Також відповідач зауважує, що в порушення вимог статей 74, 80 ГПК України позивач не надав суду та стороні відповідача, належних та допустимих доказів щодо розрахунку кожної суми яку позивач наполягає стягнути.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2026р. не з`явився. Судом враховано, що матеріали справи містять заяву позивача про проведення судового засідання без участі його представника, у якій він повідомляє, що підтримує позов повністю з урахуванням здійсненої відповідачем сплати основної заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2026р. (в режимі відеоконференції) проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

21.10.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" (далі - постачальник) та Фермерським господарством "Лебідь" (далі - покупець) укладено договір №21102025 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення (далі - товар), а також виконати роботи з монтажу, налаштування, впровадження, пуску товару (далі - роботи), а покупець - прийняти і оплатити товар та роботи.

Асортимент, кількість, ціна, вартість товару, порядок розрахунків визначаються специфікаціями та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього договору і які є невід`ємною його частиною (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору базова ціна товару складає гривневий еквівалент вартості товару в іноземній валюті, що встановлено в специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною і такий еквівалент гривні має визначатись на основі міжбанківського курсу продажу іноземної валюти, опублікованого на сайті http://minfin.com.ua/ у розділі "Міжбанк" (далі - міжбанківська ставка), що діяв на 17:00 годину (GMT+2) дня, що передував дню підписання специфікації до договору.

Загальна вартість договору визначається специфікаціями та накладними, та актами і складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору, а також суми вартості фактично виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Види, характеристики та об`єм робіт з монтажу, налаштування, впровадження, пуску товару визначаються в специфікаціях та актах виконаних робіт (п. 2.8 договору).

У пункті 3.1 договору визначено, що умови та строки сплати за поставлений товар та виконані роботи зазначаються в специфікації.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець набуває право власності на товар та виконану роботу з моменту сплати авансу або іншого, визначеного в специфікації.

Згідно з п. 3.3 договору вартість, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі кожного платежу, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в специфікації до договору, помноженої на міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (GMT+2) дня, що передував дню фактичної оплати за товар покупцем за правилами, передбаченими п. 3.3, 3.4 договору.

У пунктах 3.8, 3.9 договору визначено, що у разі прострочення строків оплати за товар відповідно до специфікації, ціна та вартість неоплаченої частини товару збільшується до ціни та вартості вказаної в специфікації для випадку порушення строків оплати (п. 4 специфікації); у випадку несплати покупцем авансу у строк визначений специфікацією, товар вважається проданим за ціною та вартістю вказаними в специфікації для випадку порушення строків оплати (п. 4 специфікації). Строк оплати в такому випадку - 7 днів з дня отримання товару.

Умови та строки розрахунків за виконані роботи визначаються специфікацією (п. 3.11 договору).

Пунктом 3.12 договору встановлено, що датою виконання обов`язку оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок підрядника.

У розділі 4 договору визначено строки та/або терміни поставки і виконання робіт, зокрема: строки та/або терміни поставки товару визначаються у відповідних додатках та специфікаціях до даного договору (п. 4.1 договору); строки виконання робіт по даному договору, вказуються у специфікації (п. 4.4 договору).

У розділі 5 договору регламентовано якість товару та виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1 договору постачальник поставляє товар покупцеві окремими партіями на базових умовах EXW: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 30, відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2020. Відмінні умови поставки зазначаються у специфікаціях.

Кількість товару, що поставляються в складі кожної окремої партії, його вартість, визначається відповідно до товаросупроводжувальних документів, що оформляються постачальником на постачання такої партії (п. 6.2 договору).

У пункті 6.3 договору визначено, що в будь-якому випадку, факт підписання покупцем накладних засвідчує відповідність попереднім домовленостям сторін здійсненої постачальником поставки (її умов щодо асортименту, кількості, ціни, строків і таке інше), навіть у випадку, якщо дані в підписаних покупцем товаросупроводжувальних документах не співпадають з даними специфікацій.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що сторони погодили, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості (аналізу) підприємства-виробника.

Приймання робіт, виконаних за цим договором здійснюється спільно сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його одержання (п. 6.14 договору).

Факт надсилання акту приймання виконаних робіт підтверджує завершення робіт постачальником (п. 6.15 договору).

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 7 договору, а саме: постачальник зобов`язаний поставити товар належної якості у товарному вигляді, без будь-яких дефектів та в кількості, що передбачена відповідними специфікаціями (пп. 7.1.1); приступити до виконання робіт та виконати їх до дати визначеної в специфікації (пп. 7.1.5); з матеріалів визначених у специфікації розпочати й виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені даним договором, і здати роботи покупцю в стані, що відповідає вимогам, встановленим в п. 5.4 договору та в строки, визначені останнім (пп. 7.1.6); покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору та специфікацій (пп. 7.2.1), оплатити виконані постачальником роботи в розмірах і в строки, встановлені цим договором (пп. 7.2.12).

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що у разі прострочення строків оплати товару та виконаних робіт покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Згідно з п. 8.5 договору у разі прострочення оплати вартості поставленого товару та робіт на строк до 7 (семи) календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару та робіт на строк від 8 (восьми) до 14 (чотирнадцяти) календарних дні, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару та виконаних робіт на строк понад 14 (чотирнадцяти) днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми прострочення.

Відповідно до п. 8.6 договору у разі прострочення строків оплати товару та виконаних робіт покупець відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 8.7 договору визначено, що строк нарахування пені за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Пеня за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховується до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

У пункті 11.2 договору цей договір, додатки до нього та документи первинного бухгалтерського обліку можуть бути підписані сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". При цьому для обміну електронними документами сторони зобов`язуються використовувати сервіс "Paperless" (https://paperless.com.ua/), "Вчасно" (https://vchasno.ua/), "МедОК" (https://medoc.ua/).

Цей договір діє до 31.12.2025р., а в частині виконання зобов`язань сторін - до моменту повного виконання своїх зобов`язань сторонами. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна з сторін не виступила з ініціативою про розірвання договору за 30 календарних днів до кінця терміну дії договору. (п. 12.1 договору).

Договір містить відмітку про скріплення електронними підписами сторін та відтиском електронної печатки ТОВ "Фенікс Технолоджи".

Також до справи долучено специфікацію №1 до договору №21102025 від 21.10.2025р, укладену 22.10.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" як постачальником, та Фермерським господарством "Лебідь" як покупцем, у якій сторони визначили асортимент, кількість, ціну, вартість товару, умови поставки та оплати.

Згідно специфікації №1 постачальник має поставити покупцю товар - зерносушарку ЗСП 1211, заводський №50082307, рік випуску 2025 у кількості 1 штука вартістю 1245000,00грн з ПДВ.

У пункті 2 специфікації №1 вказано, що курс еквіваленту вартості в іноземній валюті визначено станом на 17:00 годину 20 жовтня 2025 року по Міжбанку згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/20-10-2025/ - 41,71грн за 1 долар США.

У пункті 3 специфікації №1 зазначено, умови оплати: 400000грн - до 31.10.2025р., 200000грн - до 28.11.2025р., залишок суми до 31.12.2025р.

Постачальник може поставити товар достроково. Протягом 14 днів з дня сплати авансу. доставка за рахунок постачальника (п. п. 4, 5 специфікації №1).

Умови поставки - згідно Інкотермс DAP: 30530, Хмельницька обл, Полонський р-н, с. Велика Березна, вул. Дмитрівська, 76 (п. 6 специфікації №1).

Крім цього, 21.10.2026р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" як постачальником, та Фермерським господарством "Лебідь" як покупцем було укладено специфікацію №2 до договору №21102025 від 21.10.2025р., відповідно до якої постачальник має поставити товар - ємність для зберігання скрапленого газу 6 м. куб., у кількості 1 штука, вартістю 165990,00грн з ПДВ.

У пункті 2 специфікації №2 вказано, що курс еквіваленту вартості в іноземній валюті визначено станом на 17:00 годину 20 жовтня 2025 року по Міжбанку згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/20-10-2025/ - 41,71грн за 1 долар США.

У пункті 3 специфікації №2 зазначено, умови оплати - до 31.12.2025р.

Постачальник може поставити товар достроково. Протягом 14 днів з дня сплати авансу. доставка за рахунок постачальника (п. п. 4, 5 специфікації №2).

Умови поставки - згідно Інкотермс DAP: 30530, Хмельницька обл, Полонський р-н, с. Велика Березна, вул. Дмитрівська, 76 (п. 6 специфікації №2).

Також 21.10.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" як постачальником, та Фермерським господарством "Лебідь" як покупцем, укладено специфікацію №3 до договору №21102025 від 21.10.2025р., відповідно до якої постачальник має надати відповідні роботи щодо товару, а саме: автоматизацію комплексу (характеристики та умови - з урахуванням роботи та матеріалів), вартістю 75000,00грн з ПДВ; монтаж газової магістралі (характеристики та умови - з урахуванням роботи та матеріалів), вартістю 60000,00грн з ПДВ.

Загальна вартість робіт: 135000,00грн з ПДВ (п. 2 специфікації №3).

Місце виконання робіт: 30530, Хмельницька обл, Полонський р-н, с. Велика Березна, вул. Дмитрівська, 76 (п. 3 специфікації №3).

У пункті 3 специфікації №3 визначено, що роботи виконуються силами, засобами та з матеріалів постачальника. Постачальник має право залучати субпідрядників.

Згідно з п. п. 5, 6 специфікації №3 дата початку виконання робіт: протягом 3-х днів з дня оплати авансу. Дата закінчення виконання робіт: протягом 14-ти робочих днів з дня початку робіт. Не пізніше наступного робочого дня постачальник зобов`язаний надіслати покупцеві Акт приймання виконаних робіт.

У пункті 7 специфікації №3 визначено умови оплати: 70 % оплата протягом 5-ти днів з дня виставлення рахунку, 30 % відсотків - на умовах відстрочення платежу протягом 5-ти днів з дня виконання робіт. В будь-якому разі повна сплата заборгованості відбувається після здачі робіт до 31.12.2025р.

Зазначені специфікації №1-3 підписані електронними підписами товариств.

У подальшому, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за договором №21102025 від 21.10.2025р., а саме: №182 від 22.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ); №183 від 22.10.2025р. на суму 135000,00грн (з ПДВ); №184 від 22.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором №21102025 від 21.10.2025р., у частині поставки товару та надання робіт на загальну суму 1545990,00грн, позивачем долучено до позовної заяви долучено: видаткову накладну №160 від 29.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ) щодо поставки зерносушарки ЗСП 1211; видаткову накладну №161 від 29.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ) щодо поставки ємності для зберігання скрапленого газу 6 м. куб.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №34 від 31.10.2025р. на суму 60000,00грн (з ПДВ), відповідно до якого позивачем було надано відповідачу послуги з монтажу газової магістралі за адресою с. Велика Березна, Полонський р-н, Хмельницька обл.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №38 від 03.11.2025р. на суму 75000,00грн (з ПДВ), відповідно до якого позивачем було надано відповідачу послуги з автоматизації комплексу за адресою с. Велика Березна, Полонський р-н, Хмельницька обл.

Видаткові накладні та акти підписані сторонами у сервісі "Вчасно", та скріплені їхніми електронними підписами сторін та електронною печаткою ТОВ "Фенікс Технолоджи".

Окрім цього, виконання позивачем умов договору №21102025 від 21.10.2025р. підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №00БП-00161 від 29.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ); №00БП-00160 від 29.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ).

Усі товарно-транспортні накладні скріплені підписами сторін та відтисками печаток товариств.

У свою чергу, відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 920000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Фенікс Технолоджи", виданою АТ АКБ "Львів", за період з 29.10.2025р. по 03.02.2026р.

Також позивачем долучено доказ направлення рахунків на оплату відповідачу на його електронного адресу та калькуляцію пені, інфляційних втрат, відсотків річних та штрафу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" до Фермерського господарства "Лебідь".

Оскільки відповідач у добровільному порядку та у встановлені строки не розрахувався з позивачем за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в примусовому порядку заборгованості утворену відповідно до договору №21102025 від 21.10.2025р. на загальну суму 888406,02грн, з яких: 625990,00грн основного боргу, 46763,11грн пені, нарахованої відповідно до п. 8.4 договору, 11327,82грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 55127,09грн 36% річних, нарахованих відповідно до п. 8.6 договору, 149198,00грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.5 договору.

Водночас, після подання позивачем позову до суду, відповідачем погашено основну заборгованість у сумі 67500,00грн, що підтверджується долученою позивачем платіжною інструкцією №979 від 14.08.2026р. на суму 67500,00грн (з ПДВ) (призначення платежу: оплата по договору №21102025 від 21.10.2025р.), у зв`язку з чим позивачем було подано до суду заяву, у якій повідомлено про часткову сплату відповідачем основного боргу, яку було задоволено ухвалою суду від 17.08.2026р. та зменшено розмір позовних вимог у справі. Також після подання позивачем позову до суду, відповідачем сплачено позивачу основний борг у сумі 558490,00грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Фенікс Технолоджи", виданою АТ АКБ "Львів", станом на 13.10.2026р., у зв`язку з чим позивачем було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення погашеного основного боргу. Відтак відповідачем повністю погашено основну заборгованість за договором у розмірі 625990,00рн.

Однак, унаслідок порушення відповідачем строків оплати товару та отриманих робіт, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 262416,02грн заборгованості, з яких: 46763,11грн пені, нарахованої відповідно до п. 8.4 договору, 11327,82грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 55127,09грн 36% річних, нарахованих відповідно до п. 8.6 договору, 149198,00грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.5 договору.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" як постачальником та Фермерським господарством "Лебідь" як покупцем укладено договір №21102025, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення (товар), а також виконати роботи з монтажу, налаштування, впровадження, пуску товару (роботи), а покупець - прийняти і оплатити товар та роботи.

Асортимент, кількість, ціна, вартість товару, порядок розрахунків визначаються специфікаціями та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього договору і які є невід`ємною його частиною (п. 2.1 договору).

У пункті 11.2 договору сторони погодили, що цей договір, додатки до нього та документи первинного бухгалтерського обліку можуть бути підписані сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". При цьому для обміну електронними документами сторони зобов`язуються використовувати сервіс "Paperless" (https://paperless.com.ua/), "Вчасно" (https://vchasno.ua/), "МедОК" (https://medoc.ua/).

Договір №21102025 від 21.10.2025р. містить відмітку про скріплення електронними підписами сторін та відтиском електронної печатки ТОВ "Фенікс Технолоджи".

Враховуючи викладене, правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 172 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вже зазначалось, згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, в підтвердження розірвання або визнання недійсним договору №21102025 від 21.10.2025р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором №21102025 від 21.10.2025р. в частині поставки товару та виконання робіт, визначених у специфікаціях №1-3 до договору, що підтверджується видатковою накладною №160 від 29.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ) щодо поставки зерносушарки ЗСП 1211; видатковою накладною №161 від 29.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ) щодо поставки ємності для зберігання скрапленого газу 6 м. куб.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №34 від 31.10.2025р. на суму 60000,00грн (з ПДВ), відповідно до якого позивачем було надано відповідачу послуги з монтажу газової магістралі за адресою с. Велика Березна, Полонський р-н, Хмельницька обл.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №38 від 03.11.2025р. на суму 75000,00грн (з ПДВ), відповідно до якого позивачем було надано відповідачу послуги з автоматизації комплексу за адресою с. Велика Березна, Полонський р-н, Хмельницька обл.

Окрім цього, виконання позивачем умов договору №21102025 від 21.10.2025р. підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №00БП-00161 від 29.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ); №00БП-00160 від 29.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ).

Усі товарно-транспортні накладні скріплені підписами сторін та відтисками печаток товариств.

Крім цього, розглядом справи встановлено, що позивачем відповідно до умов договору було виставлено відповідачу рахунки на оплату за договором №21102025 від 21.10.2025р., а саме: №182 від 22.10.2025р. на суму 1245000,00грн (з ПДВ); №183 від 22.10.2025р. на суму 135000,00грн (з ПДВ); №184 від 22.10.2025р. на суму 165990,00грн (з ПДВ).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.1 договору визначено, що умови та строки сплати за поставлений товар та виконані роботи зазначаються в специфікації.

Так специфікаціями до договору №21102025 від 21.10.2025р., укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" як постачальником, та Фермерським господарством "Лебідь" як покупцем, у якій сторони визначили асортимент, кількість, ціну, вартість товару, умови поставки, оплати, а також види та характеристики робіт щодо товару, встановлено умови оплати, а саме:

- згідно специфікації №1 від 22.10.2025р.: 400000,00грн - до 31.10.2025р., 200000,00грн - до 28.11.2025р., залишок суми до 31.12.2025р.;

- згідно специфікації №2 від 21.10.2025р.: до 31.12.2025р.;

- згідно специфікації №3 від 21.10.2025р.: 70 % оплата протягом 5-ти днів з дня виставлення рахунку, 30 % відсотків - на умовах відстрочення платежу протягом 5-ти днів з дня виконання робіт. В будь-якому разі повна сплата заборгованості відбувається після здачі робіт до 31.12.2025р.

Судом встановлено, що відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати отриманого товару та робіт виконав частково у сумі 920000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Фенікс Технолоджи", виданою АТ АКБ "Львів", за період з 29.10.2025р. по 03.02.2026р.

Окрім цього, розглядом справи встановлено, що після подання позивачем позову до суду, відповідачем сплачено позивачу основний борг за договором №21102025 від 21.10.2025р. у сумі 67500,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №979 від 14.08.2026р. на суму 67500,00грн (з ПДВ) (призначення платежу: оплата по договору №21102025 від 21.10.2025р.), у зв`язку з чим позивачем було подано до суду заяву, у якій повідомлено про часткове погашення відповідачем основного боргу за договором, яку було задоволено ухвалою суду від 17.08.2026р. та зменшено розмір позовних вимог у справі. Також після подання позивачем позову до суду, відповідачем сплачено позивачу основний борг за договором №21102025 від 21.10.2025р. у сумі 558490,00грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Фенікс Технолоджи", виданою АТ АКБ "Львів", станом на 13.10.2026р., згідно якої відповідачем 13.10.2026р. було здійснено оплату за вказаним договором у сумі 558490,00грн, у зв`язку з чим позивачем було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення погашеного основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем повністю погашено основну заборгованість перед позивачем за договором №21102025 від 21.10.2025р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в частині стягнення суми 558490,00грн основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Однак, вказана оплата відбулась з порушенням строків, визначених у пункті 3.1 договору №21102025 від 21.10.2025р. та умов специфікацій №1-3, які є невід`ємними частинами означеного договору, тому з урахування наведеного, а також враховуючи те, що відповідачем було погашено основну заборгованість перед позивачем за вказаним вище договором у розмірі 625990,00грн, у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 262416,02грн, з яких: 46763,11грн пені, нарахованої відповідно до п. 8.4 договору, 11327,82грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 55127,09грн 36% річних, нарахованих відповідно до п. 8.6 договору, 149198,00грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.5 договору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 46763,11грн пені за період прострочення з 01.01.2026р. по 17.03.2026р., нарахованої відповідно до п. 8.4 договору, та 149198,00грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.5 договору, судом враховується таке.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару та робіт.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що у разі прострочення строків оплати товару та виконаних робіт покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Згідно з п. 8.5 договору у разі прострочення оплати вартості поставленого товару та робіт на строк до 7 (семи) календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару та робіт на строк від 8 (восьми) до 14 (чотирнадцяти) календарних дні, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару та виконаних робіт на строк понад 14 (чотирнадцяти) днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми прострочення.

Пунктом 8.7 договору визначено, що строк нарахування пені за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Пеня за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховується до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок заявленої до стягнення суми 46763,11грн пені: за період з 01.01.2026р. по 03.02.2026р. та з 04.02.2026р. по 17.03.2026р. за специфікацією №1; за період з 01.01.2026р. по 17.03.2026р. за специфікацією №2; за період з 27.10.2025р. по 08.11.2025р. та з 09.11.2025р. по 17.03.2026р. за специфікацією №3, зокрема щодо наданих послуг з автоматизації комплексу; за період з 27.10.2026р. по 05.11.2025р. та з 06.11.2025р. по 17.03.2026р. за специфікацією №3, а саме - щодо наданих послуг з монтажу газової магістралі, суд вважає арифметично вірним нарахування пені за заявлені періоди у сумі 46582,28грн. Решта заявленої до стягнення пені нарахована необґрунтовано, так як період нарахування пені, вказаний позивачем у розрахунку, за порушення відповідачем строків оплати отриманого товару та робіт саме за специфікацією №1 визначений невірно, оскільки правомірно здійснювати нарахування пені за вказаною специфікацією за період з 01.01.2026р. по 02.02.2026р. (31.12.2025р. - граничний строк оплати відповідно до п. 3.1 договору та п. 3 специфікації №1, 33 дні - кількість днів прострочення) на заборгованість в розмірі 445000,00грн, що становить 12423,42грн, та за період з 03.02.2026р. по 17.03.2026р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 03.02.2026р. оплати, 02.02.2026р.- граничний строк оплати, 43 дні - кількість днів прострочення) на заборгованість в розмірі 225000,00грн, що становить 7952,05грн.

Також перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 149198,00грн (20% від суми прострочення, а саме: 20% від 445000,00грн, 20% від 165990,00грн, 20% від 75000,00грн, 20% від 60000,00грн), нарахованих відповідно до п. 8.5 договору, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Водночас, суд зауважує, що за приписами частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.07.2025р. у справі №922/3697/24, від 11.02.2025р. у справі №902/1131/23, від 29.08.2024р. у справі №910/14265/23, від 29.08.2024р. у справі №910/14264/23, неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципів розумності та справедливості.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024р. у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 08.07.2025р. у справі №922/3697/24, від 29.04.2025р. у справі №922/2249/24, від 11.02.2025р. у справі №902/1131/23.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки (штрафу, пені) та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2025р. у справі №922/3697/24, від 10.06.2025р. у справі №925/585/24, від 17.04.2025р. у справі №910/7827/2, від 26.02.2025р. у справі №911/168/24, від 11.11.2025р. у справі №924/216/25.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Як вже зазначалось, зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 року у справі №907/583/22, від 28.11.2023 року у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 року у справі №904/872/24, від 03.12.2024 року у справі №909/321/24, тощо.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми в якості неустойки змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд також повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2025р. у справі №922/3697/24, від 11.02.2025р. у справі №902/1131/23, від 29.08.2024р. у справі №910/14265/23, від 29.08.2024р. у справі №910/14264/23.

Водночас, у постанові від 19.01.2024р. у справі №911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статей 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 11.07.2023р. у справі №914/3231/16, від 10.08.2023р. у справі №910/8725/22, від 26.09.2023р. у справі №910/22026/21, від 02.11.2023р. у справі №910/13000/22, від 07.11.2023р. у справі №924/215/23, від 09.11.2023р. у справі № 902/919/22).

Судом також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2025р. у справі №924/216/25, у якій суд касаційної інстанції виснував, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому це питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 551 ЦК є усталеними та загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) у залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

Відтак, суд бере до уваги, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Отже, справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження суд у відповідному рішенні визначає конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності.

Наявність у кредитора можливості стягувати з споживача надмірні грошові суми як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Суд в даному конкретному випадку враховує, що відповідачем добровільно погашено заборгованість перед позивачем за отриманий товар та отримані послуги у розмірі 625990,00грн.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, враховуючи ступінь виконання зобов`язання, період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності, як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України, зважаючи на правову природу неустойки (пені, штрафу) та її основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини справи, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені та штрафу на 50% від визнаних судом обґрунтованими сум (пені у сумі 46582,28грн на 50%, та штрафу у сумі 149198,00грн на 50%), виходячи із збалансованості інтересів сторін та сумлінного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару та робіт за договором №21102025 від 21.10.2025р., а також відсутності негативних наслідків у вигляді втрати коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи".

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11327,82грн інфляційних нарахувань за період прострочення з січня 2026 року по 17 березня 2026 року включно, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, та 55127,09грн 36% річних за період прострочення з 01.01.2026р. по 17.03.2026р., нарахованих відповідно до п. 8.6 договору, судом враховується таке.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених судом граничних дат оплати отриманого товару та робіт, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару та виконаних позивачем робіт.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.6 договору у разі прострочення строків оплати товару та виконаних робіт покупець відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 11327,82грн за період прострочення з січня 2026 року по 17 березня 2026 року включно, суд вважає її арифметично вірною, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми 55127,09грн 36% річних: за період з 01.01.2026р. по 03.02.2026р. та з 04.02.2026р. по 17.03.2026р. за специфікацією №1; за період з 01.01.2026р. по 17.03.2026р. за специфікацією №2; за період з 27.10.2025р. по 08.11.2025р. та з 09.11.2025р. по 17.03.2026р. за специфікацією №3, зокрема щодо наданих послуг з автоматизації комплексу; за період з 27.10.2026р. по 05.11.2025р. та з 06.11.2025р. по 17.03.2026р. за специфікацією №3, а саме - щодо наданих послуг з монтажу газової магістралі, суд вважає арифметично вірним нарахування 36% річних за заявлені періоди у сумі 54910,12грн, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Решта заявлених до стягнення 36% річних нарахована необґрунтовано, так як період нарахування 36% річних, вказаний позивачем у розрахунку, за порушення відповідачем строків оплати за поставлений позивачем товар та виконані послуги саме за специфікацією №1 визначений невірно, оскільки правомірно здійснювати нарахування 36% річних за вказаною специфікацією за період з 01.01.2026р. по 02.02.2026р. (31.12.2025р. - граничний строк оплати відповідно до п. 3.1 договору та п. 3 специфікації №1, 33 дні - кількість днів прострочення) на заборгованість в розмірі 445000,00грн, що становить 14483,84грн, та за період з 03.02.2026р. по 17.03.2026р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 03.02.2026р. оплати, 02.02.2026р.- граничний строк оплати, 43 дні - кількість днів прострочення) на заборгованість в розмірі 225000,00грн, що становить 9542,47грн.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі №909/636/16.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 164128,08грн, з яких: 23291,14грн пені, 11327,82грн інфляційних нарахувань, 54910,12грн 36% річних та 74599,00грн штрафу. У решті суми у позові необхідно відмовити.

Щодо розподілу витрат по оплаті судового збору, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Як встановлено матеріалами справи, позивачем при поданні позову до суду сплачено 10660,87грн судового збору відповідно до платіжної інструкції №2765 від 17.03.2026р.

За таких обставин, суд зазначає, що судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог (у розмірі 810,23грн) та закриттям провадження у справі в частині стягнення 558490,00грн основного боргу (у розмірі 6701,42грн) може бути повернутий з Державного бюджету України на підставі відповідної заяви особи, яка його сплатила.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення 558490,00грн основного боргу, у зв`язку із відсутністю предмета спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Лебідь" (30530, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Велика Березна, вул. Дмитрівська, буд. 76, код ЄДРПОУ 30895143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Технолоджи" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Зулінського Сергія, буд. 30, код ЄДРПОУ 44103526) 23291,14грн (двадцять три тисячі двісті дев`яносто одну гривню чотирнадцять копійок) пені, 11327,82грн (одинадцять тисяч триста двадцять сім гривень вісімдесят дві копійки) інфляційних втрат, 54910,12грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот десять гривень дванадцять копійок) 36% річних, 74599,00грн (сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок) штрафу, 1970,13грн (одну тисячу дев`ятсот сімдесят гривень тринадцять копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті суми у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.10.2026р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Виготовлено 5 примірників:

1 - до справи (в паперовому екз.);

2 - позивачу (до електронного кабінету);

3 - представнику позивача (до електронного кабінету);

4 - відповідачу (до електронного кабінету);

5 - представнику відповідача (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).