Ухвала суду № 140831848, 22.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3653/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )до1) ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_2 ) , 2) ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код РНОКПП: НОМЕР_3 )пропереведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі товариства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (відповідач 1) та ОСОБА_3 (відповідач 2), в якій просить суд Перевести на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , права та обов`язки покупця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 23 січня 2025 року, укладеним у місті Дніпрі між ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , щодо частки розміром 51 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об`єднання «БІОКОН», код ЄДРПОУ 13490613, переданої за актом приймання-передачі від 23 січня 2025 року та визначеної у пунктах 1.1, 1.3.1 договору й акті як 51% вартістю 328 377,00 грн, за договірною ціною 328 377,00 грн і на інших умовах зазначеного договору.

Разом із поданням позовної заяви ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову (вх.3653 від 20.10.2026), в якій просить суд:

-Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відчужувати за будь-якими правочинами, спрямованими на перехід права власності, а також передавати в заставу повністю або частинами належну їй спірну частку у статутному капіталі ТОВ «Медичне науково-виробниче об`єднання «БІОКОН», код ЄДРПОУ 13490613, придбану за договором від 23.01.2025 у ОСОБА_3 та передану за актом від 23.01.2025 (нотаріальні реєстрові № 389, 390), визначену в цих документах як 51 % вартістю 328 377,00 грн.

-Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, які здійснюють відповідні реєстраційні повноваження, проводити в ЄДР державну реєстрацію зміни складу учасників та розмірів їхніх часток ТОВ «МНВО «БІОКОН», код ЄДРПОУ 13490613, виключно в частині переходу від ОСОБА_2 до інших осіб усієї або частини спірної частки, індивідуалізованої в пункті 1 цієї прохальної частини. Заборона не поширюється на реєстраційні дії з виконання судового рішення у цьому спорі, яке набрало законної сили, та ухвал про зміну або скасування забезпечення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про забзпення позову (вх.№3653/26 від 20.10.2026), суд зазначає таке.

Право переважної купівлі частки (ст. 20 Закону України «Про ТОВ та ТДВ») за своєю природою є спеціальним корпоративним інструментом, покликаним захищати замкнений характер товариства (intuitu personae) та персональний склад його учасників від появи небажаних третіх осіб.

Воно поєднує в собі:

-Корпоративно-організаційний елемент: належить особі саме через її статус учасника товариства та забезпечує збереження балансу контролю над бізнесом;

-Майново-зобов`язальний елемент: виступає законодавчим обмеженням свободи розпорядження часткою для продавця, який зобов`язаний спочатку запропонувати її іншим учасникам на тотожних умовах.

Захист цього права здійснюється через спеціальний спосіб позов про переведення прав та обов`язків покупця (ч. 5 ст. 20 Закону), що передбачає заміну покупця у правочині без визнання самого договору недійсним. Належність таких справ до господарської юрисдикції чітко обумовлена характером правовідносин та процесуальним законом, зокрема, предметом та підставами: Спір виникає з приводу реалізації корпоративного права учасника на належну йому частку у статутному капіталі господарського товариства. Всі вимоги, пов`язані зі зміною складу учасників, перерозподілом часток або їх витребуванням/переведенням прав покупця, безпосередньо стосуються діяльності та управління юридичною особою.

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Попри те, що учасники товариства у таких правовідносинах виступають як фізичні особи, реалізація цього права спрямована виключно на захист їхнього спеціального статусу як засновників (учасників) господарського товариства. Через це спір про переведення прав та обов`язків покупця за своєю правовою природою є корпоративним, оскільки він нерозривно пов`язаний з участю в управлінні юридичною особою та розподілом часток у її статутному капіталі. З огляду на це, згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справи за позовами фізичних осіб учасників товариства щодо реалізації їхніх корпоративних прав підлягають розгляду виключно в порядку господарської юрисдикції.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, позов з позовною вимогою про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі товариства, подається саме фізичною особою.

Згідно з ч.2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.5 ст.164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

З аналогії цієї норми вбачається, що якщо позовна заява подається фізичною особою, до позовної заяви мають бути додані документи, що посвідчують (індентифікують) фізичну особу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI, визначено документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана ОСОБА_1 , проте, до матеріалів позовної заяви не додано документів, які посвідчують особу заявника, а саме копії паспорту громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу, у зв`язку з чим суд не може встановити чи дійсно заяву було підписано саме фізичною особою - ОСОБА_1 та чи дійсно волевиявлення останнього направлено на реалізацію наявного у нього права (чи дійсно таке право наявне) на подання відповідної заяви. Крім того, суд не може встановити чи досяг позивач повноліття та здатний особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність) (ст. 44 ГПК України).

Відповідно до п.1 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене позовна заява ( вх. № 3653/26 від 20.10.26) підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Стосовно заяви про забезпечення позову (вх.№3653/26 від 20 жовтня 2026 р),суд зказначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Суд зазначає, що з наведених вище норм прямо випливає акцесорний (похідний) характер інституту забезпечення позову: він не є самостійним засобом захисту права, а існує виключно як гарантія виконання майбутнього судового рішення у конкретній справі. Тобто забезпечувальний захід нерозривно пов`язаний із наявністю позову (поданого чи такого, що має намір бути поданим) і не може існувати окремо від нього.

Оскільки, у даній справі, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви заявнику, тобто провадження у справі не відкрито, спір по суті на розгляд суду не передається, а отже предмет судового захисту, заради якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову, відсутній.

На підставі зазначеного вище, суд доходить висновку, що в даному випадку заява про забезпечення позову не спирається на жодний позов, що перебуває на розгляді суду, а тому не відповідає меті, визначеній ст. 136 ГПК України, і підлягає поверненню так само, як і сама позовна заява.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Відтак, суд не виходить за рамки дводенного строку, встановденого ст.140 ГПК України, оскільки позов разом з забезпеченням подано до суду 20.10.2026.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки даною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2026 судом позовна заява (вх.№3653/26) повертається позивачу, а заява про забезпечення позову (вх.№3653/26 від 20 жовтня 2026 р) надійшла до суду разом з позовом та в межах позову № 922/3653/26, який судом повернуто заявнику, така заява повертається заявнику.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та заяви про забезпечення позову (вх.№3653/26 від 20.10.2026) заявнику.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.139,140, п.п. 1 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву (вх.№3653/26 від 20.10.2026)та додані до неї документи позивачу.

Повернути заяву про забезпечення позову, подану одночасно з позовом (вх.№3653/26 від 20.10.2026) та додані до неї документи позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Ухвалу підписано 22.10.2026

Суддя Рильова В.В. Справа №922/3653/26

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).