Рішення № 140831843, 21.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2889/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомБуковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71)доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" (61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Морозова, будинок 13)простягнення коштівза участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Буковинський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮДЖИН", в якій просить суд:

1. Розірвати договір про закупівлю № 2702-05 від 27 лютого 2026 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮДЖИН" (Код ЄДРПОУ - 45153578) та Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» (Код ЄДРПОУ 35361392).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮДЖ" (Код ЄДРПОУ - 45153578) на користь Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» (Код ЄДРПОУ - 35361392) 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень на рахунок UA658201720344290001000008395, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, КПКВК 0813105 та здійснити розподіл судових витрат.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору поставки № 2702-05 від 27.02.2026 року, укладеного між Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2026 позовну заяву Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» (вх.№ 2889/26) залишено без руху. Встановлено Буковинському центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Буковинському центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення повного найменування відповідача; уточнення місцезнаходження відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надання доказів доплати судового збору у розмірі 1 996,80 грн.

21.08.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 20614/26), в якій позивач надав докази доплати судового збору, а також нову редакцію позовної заяви, в якій просить суд:

1. Розірвати договір про закупівлю № 2702-05 від 27 лютого 2026 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН" (Код ЄДРПОУ - 45153578) та Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Особлива дитина (Код ЄДРПОУ - 35361392).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН (Код ЄДРПОУ - 45153578) на користь Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Особлива дитина (Код ЄДРПОУ - 35361392) 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень на рахунок UA658201720344290001000008395, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, КПКВК 0813105 та стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2889/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 16 вересня 2026 року об 11:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2026 року на 12:00.

06.10.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх.№ 24635/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2026 клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх.№ 24635/26 від 06.10.2026) постановлено задовольнити частково, а саме у підготовчому засіданні 07.10.2026. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21 жовтня 2026 року о 12:30.

19.10.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх.№ 25765/26).

У судове засідання, призначене на 21.10.2026 на 12:30, представники сторін не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, є правом учасника справи, а не його обов`язком, а обов`язковість явки позивача у судове засідання судом не визнавалась.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" шляхом доставлення до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 21.10.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2026 року між Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» (далі - позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН" (далі - відповідач, Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 2702-05 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Постачальник зобов`язується у 2026 році передати у власність Замовника товар згідно предмету закупівлі: «Бензин А-95; Дизельне паливо» (Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 Нафта і дистиляти), (далі - Товар), з використанням талонів, а Замовник зобов`язується прийняти у власність Товар та повністю оплатити його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Пункт 2.3 Договору визначає, що талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право Замовника та/або уповноваженого ним Користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Талон надає право Замовнику або Довіреній особі Замовника отримати Товар на АЗС. Талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату Товару.

Згідно з п. 4.1-4.3 Договору загальна ціна цього Договору становить 27 000,00 грн (двадцять сім тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 4 500,00 грн. Ціна Товару визначається Сторонами в національній валюті України - гривні. Поставка Товару здійснюється за цінами, визначеними у Специфікації до цього Договору.

За умовами Специфікації Постачальник зобов`язався передати Замовнику (з використанням талонів) бензин А-95 у кількості 150 літрів та дизельне пальне в кількості 300 літрів. Ціна 1 літра бензину А-95 та дизельного палива складала 50,00 грн без ПДВ. Загальна сума Договору становить 27 000,00 грн, включаючи ПДВ.

Пункт 5 Договору визначає порядок здійснення оплати. Так, розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що зазначений в цьому Договорі. Розрахунки за поставлений Товар здійснюються на підставі видаткової накладної Постачальника, яка виписується у відповідності до Специфікації. Замовник здійснює оплату за одержаний Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів з моменту передачі Товару і підписання видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений Товар здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок. Моментом виконання зобов`язань Замовника перед Постачальником по оплаті Товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника зазначений у цьому Договорі.

Строк поставки: до 31.12.2026 року (пункт 6.1 Договору).

Пункти 6.4-6.8 Договору закріплюють, що строк передачі талонів: протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення Замовником заявки на поставку партії товару. Замовник має право здійснювати замовлення талонів однією партією або кількома партіями згідно заявки (заявок) Замовника. Датою поставки (передачі) Товару є дата отримання Товару Замовником від Постачальника шляхом передачі талонів. Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної передачі палива Замовнику на відповідній АЗС. Передача палива Замовнику за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по талонам з АЗС Постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Талон не є засобом розрахунків/ платежів між Сторонами. Талон містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде переданий Замовнику при наданні таких талонів на АЗС, голограмний знак, назву мережі АЗС. Дія талонів розповсюджується на всю територію України (крім окупованих територій) та термін дії талонів становить 12 місяців від дати отримання Замовником. Замовник має право отримувати Товар з використанням талонів протягом всього строку їх дії.

За положеннями п. 73 Договору Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу Товару Замовнику в кількості за якістю і на умовах, встановленими цим Договором, забезпечити наявність пального за першою вимогою Замовника по факту пред`явлення ним талонів на АЗС, що визначені Додатком №2 до Договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2026 року, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами - до їх повного виконання (п. 11.1 Договору).

Матеріали справи свідчать, що 02 березня 2026 року згідно видаткової накладної № Т-1449 відповідачем були надані талони у кількості 30 штук на Бензин А-95 на суму 9 000,00 грн та 30 талонів на дизельне паливо на суму 18 000,00 грн.

02 березня 2026 року згідно платіжної інструкції № 197 позивачем була здійснена повна оплата за паливо в розмірі 27 000,00 грн.

В подальшому, 09 березня 2026 року відповідач надіслав на електронну пошту позивача лист вих.№ 0903-02 про тимчасове призупинення видачі пального по талонах у зв`язку із різким подорожчанням пального.

Позивач повідомляє, що не мав змоги отримати пальне на жодній із заправок АТ «Укрнафта», «WOG», «ОККО», «АМІС», «Novel/Enerjy», які вказані в додатку №1 до Договору, невиконаними залишилися зобов`язання по поставці 100 літрів бензину А-95 на суму 6 000,00 грн та 300 літрів дизпалива на суму 18 000,00 грн.

27 квітня 2026 року позивач, переконавшись в тому, що отримати пальне на АЗС неможливо, направив відповідачу Повідомлення про намір розірвати договір через відмову від постачання нафтопродуктів по талонах. В цьому ж листі позивач запропонував підписати додаткову угоду про розірвання договору. Проте, як повідомляє позивач, відповідач фактично відмовився укласти угоду про розірвання Договору про закупівлю № 2702-05 від 27.02.2026 року та відмовився повернути вартість недоотриманої за договором нафтопродукції.

Позивач стверджує, що відмова відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань грубо порушує права позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду вимогами розірвати Договір про закупівлю № 2702-05 від 27 лютого 2026 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН 24 000,00 грн за невикористане пальне.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 27 лютого 2026 року між Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН" укладено Договір про закупівлю № 2702-05, за умовами якого відповідач зобов`язався у 2026 році передати у власність позивача товар згідно предмету закупівлі: «Бензин А-95; Дизельне паливо» (Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 Нафта і дистиляти) з використанням талонів, а позивач - прийняти у власність Товар та повністю оплатити його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

За видатковою накладною № Т-1449 від 02.03.2026 відповідачем були надані талони у кількості 30 штук на Бензин А-95 на суму 9 000,00 грн та 30 талонів на дизельне паливо на суму 18 000,00 грн.

02 березня 2026 року згідно платіжної інструкції № 197 позивачем була здійснена повна оплата за паливо в розмірі 27 000,00 грн.

Разом з тим, починаючи з 09 березня 2026 року працівниками АЗС Постачальника надавались відмови у заправці службового автомобіля позивача, листом від 09.03.2026 відповідач повідомив про тимчасове призупинення видачі пального по талонах у зв`язку із різким подорожчанням пального.

27 квітня 2026 року позивач направив відповідачу Повідомлення про намір розірвати договір через відмову від постачання нафтопродуктів по талонах та запропонував підписати додаткову угоду про розірвання договору, проте, як повідомляє позивач, відповідач фактично відмовився укласти угоду про розірвання Договору про закупівлю № 2702-05 від 27.02.2026 року та відмовився повернути вартість недоотриманої за договором нафтопродукції.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (постачальником) свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця (постачальника), або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.

Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця (постачальника). Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або звернення до продавця (постачальника) з претензією, листом, телеграмою тощо, або пред`явлення до суду позову.

Нормами статті 664 ЦК визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Таким чином, позивач як власник карток на пальне за видатковою накладною, вказаною у позовній заяві, має право на отримання на АЗС відповідача товару на підставі карток на пальне.

Однак по картках позивач не отримав пальне.

Зазначене не заперечується відповідачем та матеріали справи на містять доказів на спростування викладених у позові обставин.

Наведене є порушенням Договору зі сторони відповідача, оскільки позивач не зміг за такими талонами отримати придбаний за Договором про закупівлю № 2702-05 від 27.02.2026 Товар на АЗС.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що відповідачем не вчинено необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, а отже відповідач вважається таким, що порушив виконання взятого на себе зобов`язання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу оплати за товар.

З огляду на відсутність заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН", докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, відтак суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов`язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки Товару у визначеному Договором порядку є істотним порушенням договору.

З огляду на викладене та враховуючи, що внаслідок фактичного припинення відпуску пального на невизначений строк відбулося істотне порушення умов Договору, вказане є підставою для його розірвання в судовому порядку та повернення сплачених за ним коштів.

Позивач уклав Договір з метою отримання бензину бюджетною установою виключно для потреб установи, для забезпечення мобільності лікарів, педагогів та їх маленьких пацієнтів.

Однак внаслідок припинення відповідачем відпуску пального за талонами позивач фактично позбавлений можливості отримати оплачений товар.

Відпуск пального припинено на невизначений строк, що свідчить про неможливість досягнення мети Договору та є істотним порушенням його умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

У зв`язку із розірванням спірного договору в судовому порядку має місце припинення зобов`язань по спірному договору.

Отже, оскільки відповідач не забезпечив можливість отримання оплаченого товару, не відновив відпуск пального та не повернув отримані кошти, вимога позивача про розірвання Договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати Договір про закупівлю № 2702-05 від 27 лютого 2026 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН" (61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Морозова, будинок 13, код ЄДРПОУ 45153578) та Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Особлива дитина (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, код ЄДРПОУ 35361392).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН (61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Морозова, будинок 13, код ЄДРПОУ 45153578) на користь Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Особлива дитина (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, код ЄДРПОУ 35361392, рахунок UA658201720344290001000008395, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, КПКВК 0813105) 24 000,00 грн та судові витрати у розмірі 5 324,80 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Буковинський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Особлива дитина (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, код ЄДРПОУ 35361392).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФУЛ ФЬЮЖН" (61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Морозова, будинок 13, код ЄДРПОУ 45153578).

Повне рішення складено "22" жовтня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк