Рішення № 140831623, 20.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 917/964/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав, 38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075,

до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, 38623, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Велика Рублівка, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 21046868,

про визнання права власності на нерухоме майно,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про:

- визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав права власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з свинарника-маточника літ. А-1 загальною площею 1 226,3 кв.м., свинарника літ. Б-1 загальною площею 597,8 кв.м., зерноскладу літ. В-1 загальною площею 257,8 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 065,8 кв.м., гусятника літ. Д-1 загальною площею 504,6 кв.м., кінника літ. Е-1 загальною площею 300,9 кв.м., господарської будівлі літ. Ж-1 загальною площею 18,8 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., ями силосної №1, №2, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А, за набувальною давністю;

- визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав права власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з складу літ. А-1 загальною площею 406,3 кв.м., складу літ. Б-1 загальною площею 358,5 кв.м., складу літ. В-1 загальною площею 238,0 кв.м., складу літ. Г-1 загальною площею 238,0 кв.м., огорожі №1, хвіртки №2, огорожі №3, огорожі №4, воріт №5, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б, за набувальною давністю;

- визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав права власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються із зерносховища літ. А-1 загальною площею 1 232,3 кв.м., зерносховища літ. Б-1 загальною площею 1 004,5 кв.м., корівника літ. В-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Д-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Е-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Ж-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., вагової літ. Л-1 загальною площею 48,3 кв.м., вагової літ. М-1 загальною площею 78,1 кв.м., корівника літ. Н-1 загальною площею 832,4 кв.м., навісу літ. О-1, заплідника літ. П-1 загальною площею 84,4 кв.м., огорожі №1, воріт №2, ями силосної №3, ями силосної №4, ями силосної №5, ями силосної №6, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г, за набувальною давністю;

- визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав права власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з їдальні літ. А-1 загальною площею 223,1 кв.м., навісу літ. а, ангару літ. Б-1 загальною площею 1 757,8 кв.м., гаража літ. В-1 загальною площею 617,8 кв.м., кузні літ. Г-1 загальною площею 165,4 кв.м., господарської будівлі літ. Д-1 загальною площею 53,3 кв.м., операторної паливозаправної станції літ. Е-1 загальною площею 34,3 кв.м., складу літ. Ж-1 загальною площею 45,8 кв.м., банно-технологічного комплексу літ. К-1 загальною площею 290,4 кв.м., теплопункту літ. Л-1 загальною площею 35,9 кв.м., корівника літ. М-1 загальною площею 1 767,1 кв.м., ємностей паливних №1, №2, №3, №4, №5, №6, колонки паливної №7, воріт №8, огорожі №9, башти водонапірної №10, ями силосної №11, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26, за набувальною давністю.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.06.2026 р.

У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. у відпустці, засідання суду в цей день не відбулося.

Ухвалою від 22.07.2026 р. призначено підготовче судове засідання у справі на 08.09.2026 р. Протокольною ухвалою від 08.09.2026р. закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 20.10.2026р. Явка сторін в засідання не визнавалася обов"язковою, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи попередньо подані клопотання та заяви по суті спору.

Аргументи учасників справи:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Приватне сільськогосподарське підприємство Святослав є добросовісним користувачем та володільцем нежитлових приміщень, які знаходяться за адресами: Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А, Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26, протягом 20 років поспіль, а тому, враховуючи положення ст.ст. 335, 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на вказане майно може бути набуто за позивачем за рішенням суду.

Відповідач подав до суду заяву від 26.05.2026 р. (вх. № 7192 від 26.05.2026 р.), у якій визнав позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Згідно з технічними паспортами № 4702 від 01.07.2025 р., 4701 від 01.07.2025 р., № 4700 від 01.07.2025 р. та № 4699 від 01.07.2025 р. (Т. 1, а. с. 38-86) за адресами Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А, Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26, розташовані нежитлові будівлі площею 5481 кв. м., 1240,8 кв. м., 12334 кв. м. та 4990 кв. м. відповідно.

Як зазначає позивач, ПСП Святослав з 2006 року користується та володіє вказаними об`єктами нерухомого майна, веде господарську діяльність, приймає орендодавців, суб`єктів господарювання, державні органи за місцем знаходження нерухомого майна, сплачує витрати на оплату вартості електроенергії, витрати по обслуговуванню приміщень, отримує дозволи на водокористування, проводить догляд та облаштування прилеглої території, здійснює капітальний ремонт приміщень. Оригвнали свідоцтв про право власності на вказані об"єкти у позивача відсутні (втрачені), так само як і Акти приймання-передачі майна з пайового фонду СК "Світанок"; наразі відсутня можливість їх відновити: позивач звертався до архівного відділу Котелевської районної державної адміністрації, Ковалевської сільської ради, Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У відповідності до рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 07.11.2023 р. вказано, що розглянуто звернення ПСП СВЯТОСЛАВ від 30.10.2023 р. та враховуючи акт встановлення факту відсутності на архівному зберіганні документів від 06.11.2023 р. вирішено:

1. Встановити факт відсутності на архівному зберіганні у виконавчих органах Великорублівської сільської ради наступних документів: списку осіб, які мають право на майновий пай Сільськогосподарського кооперативу Світанок; актів розрахунку уточненого пайового фонду Сільськогосподарського кооперативу Світанок; уточненої структури пайового фонду Сільськогосподарського кооперативу Світанок; уточненого переліку майна пайового фонду Сільськогосподарського кооперативу Світанок; книги Ковалевської сільської ради з обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського кооперативу Світанок;

2. Відмовити ПСП СВЯТОСЛАВ у виготовленні та наданні:

дублікату свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157053, виданим Ковалевською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 27.12.2006 р. на суму 1 596,00 грн.; дублікат свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157054, виданим Ковалевською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 28.12.2006 р. на суму 1 505 106,00 грн.

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційний дій №83134187 від 03.02.2026 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Веременич Д.С. виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області відмовлено у державній реєстрації права власності права власності на комплекс нежитлових приміщень, які складаються з їдальні літ. А-1 загальною площею 223,1 кв.м., навісу літ. а, ангару літ. Б-1 загальною площею 1 757,8 кв.м., гаража літ. В-1 загальною площею 617,8 кв.м., кузні літ. Г-1 загальною площею 165,4 кв.м., господарської будівлі літ. Д-1 загальною площею 53,3 кв.м., операторної

паливозаправної станції літ. Е-1 загальною площею 34,3 кв.м., складу літ. Ж-1 загальною площею 45,8 кв.м., банно-технологічного комплексу літ. К-1 загальною площею 290,4 кв.м., теплопункту літ. Л-1 загальною площею 35,9 кв.м., корівника літ.М-1 загальною площею 1 767,1 кв.м., ємностей паливних №1, №2, №3, №4, №5, №6, колонки паливної №7, воріт №8, огорожі №9, башти водонапірної №10, ями силосної №11, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26, у зв`язку з тим, що надане ПСП СВЯТОСЛАВ свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157053 від 27.12.2006 р. та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157054 від 28.12.2006 р. не містять відмітку підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою, що суперечить вимогам п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,

затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127. Також подано на реєстрацію не оригінал свідоцтв (а ксерокопію) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційний дій №83134547 від 03.02.2026 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Веременич Д.С. виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області відмовлено у державній реєстрації права власності права власності на комплекс нежитлових приміщень, які складаються із зерносховища літ. А-1 загальною площею 1 232,3 кв.м., зерносховища літ. Б-1 загальною площею 1 004,5 кв.м., корівника літ. В-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Д-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Е-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Ж-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., вагової літ. Л-1 загальною

площею 48,3 кв.м., вагової літ. М-1 загальною площею 78,1 кв.м., корівника літ. Н-1 загальною площею 832,4 кв.м., заплідника літ. П-1 загальною площею 84,4 кв.м., огорожі №1, воріт №2, ями силосної №3, ями силосної №4, ями силосної №5, ями силосної №6, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г, у зв`язку з тим, що надане ПСП СВЯТОСЛАВ свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157053 від 27.12.2006 р. та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157054 від 28.12.2006 р. не містять відмітку підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою, що суперечить вимогам п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127. Також подано на реєстрацію не оригінал свідоцтв (а ксерокопію) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційний дій №83133875 від 03.02.2026 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Веременич Д.С. виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області відмовлено у державній реєстрації права власності права власності на комплекс нежитлових приміщень, які складаються з складу літ. А-1 загальною площею 406,3 кв.м., складу літ. Б-1 загальною площею 358,5 кв.м., складу літ. В-1 загальною площею 238,0 кв.м., складу літ. Г-1 загальною площею 238,0 кв.м., огорожі №1, хвіртки №2, огорожі №3, огорожі №4, воріт №5, яке знаходиться за адресою:

Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б, у зв`язку з тим, що надане ПСП СВЯТОСЛАВ свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО

№157053 від 27.12.2006 р. та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157054 від 28.12.2006 р. не містять відмітку підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою, що суперечить вимогам п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127. Також подано на реєстрацію не оригінал свідоцтв (а ксерокопію) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційний дій №83133541 від 03.02.2026 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Веременич Д.С. виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області відмовлено у державній реєстрації права власності права власності на комплекс нежитлових приміщень, які складаються з свинарника-маточника літ. А-1 загальною площею 1 226,3 кв.м., свинарника літ. Б-1 загальною площею 597,8 кв.м., зерноскладу літ. В-1 загальною площею 257,8 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 065,8 кв.м., гусятника літ. Д-1 загальною площею 504,6 кв.м., кінника літ. -1 загальною площею 300,9 кв.м., господарської будівлі літ. Ж-1 загальною площею 18,8 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., ями силосної №1, №2, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А, у зв`язку з тим, що надане ПСП СВЯТОСЛАВ свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського

підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157053 від 27.12.2006 р. та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №157054 від 28.12.2006 р. не містять відмітку підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою, що суперечить вимогам п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127. Також подано на реєстрацію не оригінал свідоцтв (а ксерокопію) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Посилаючись на положення ст.ст. 335, 344 Цивільного кодексу України, позивач просить визнати за ним право власності на вищезазначені нежитлові будівлі за набувальною давністю.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 83134187 від 03.02.2026 р., № 83134547 від 03.02.2026 р., № 83133875 від 03.02.2026 р. та № 83133541 від 03.02.2026 р., технічні паспорти № 4702 від 01.07.2025 р., 4701 від 01.07.2025 р., № 4700 від 01.07.2025 р. та № 4699 від 01.07.2025 р., висновок експерта № 79 від 25.11.2025 р., Договір підряду на виконання капітального ремонту адміністративно-побутового будинку ПСП Святослав с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області від 20.07.2011 р., договори оренди землі від 07.09.2006 р., 12.12.2007 р., 28.12.2007 р. та від 05.10.2014 р., Договір на постачання природного газу № 382Г-3/б від 30.12.2016 р., Договір про постачання електричної енергії 7 від 05.10.2004 р., технічні звіти профілактичних електровимірювальних робіт, акти про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію), рахунки за електричну енергію, акти прийому-передачі природного газу, акти надання послуг з розподілу природного газу та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає зі статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 25.08.2020 р. у справі № 442/7094/15-ц.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р від 12 червня 2020 р. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області Великорублівська територіальна громада входить до складу території Великорублівської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

Відтак, належним відповідачем у даній справі є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, а саме Великорублівська сільська рада Полтавського району Полтавської області.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте, не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився би із ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини 3 статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина 2 статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у виді передання його у тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, який різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), що перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк становить десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.

Враховуючи вищевикладене, для набуття права власності за набувальною давністю, доведенню підлягають шість обставин: майно має бути об`єктом набувальної давності, не виключеним із цивільного обороту; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу у позивача для володіння майном та набуття права власності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. (постанови Верховного Суду від 01.08.2018 р. у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 16.07.2025 р. у справі № 643/13004/23, від 04.02.2026 р. у справі № 554/4407/22.

Суд встановив, що за адресами Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А, Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г, Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26, розташовані нежитлові будівлі площею 5481 кв. м., 1240,8 кв. м., 12334 кв. м. та 4990 кв. м. відповідно, що підтверджується технічними паспортами № 4702 від 01.07.2025 р., 4701 від 01.07.2025 р., № 4700 від 01.07.2025 р. та № 4699 від 01.07.2025 р. (Т. 1, а. с. 38-86).

Згідно з вказаними технічними паспортами, а також висновком експерта № 79 від 25.11.2025 р., наданим судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем за результатами експертного оціночно-будівельного дослідження (Т. 1, а. с. 16-38), за вказаними адресами розміщені наступні нежитлові будівлі:

- за адресою: АДРЕСА_1 комплекс нежитлових будівель, які складаються з свинарника-маточника літ. А-1 загальною площею 1 226,3 кв.м., свинарника літ. Б-1 загальною площею 597,8 кв.м., зерноскладу літ. В-1 загальною площею 257,8 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 065,8 кв.м., гусятника літ. Д-1 загальною площею 504,6 кв.м., кінника літ. Е-1 загальною площею 300,9 кв.м., господарської будівлі літ. Ж-1 загальною площею 18,8 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., ями силосної №1, №2;

- за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б комплекс нежитлових будівель, які складаються з складу літ. А-1 загальною площею 406,3 кв.м., складу літ. Б-1 загальною площею 358,5 кв.м., складу літ. В-1 загальною площею 238,0 кв.м., складу літ. Г-1 загальною площею 238,0 кв.м., огорожі №1, хвіртки №2, огорожі №3, огорожі №4, воріт №5;

- за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г комплекс нежитлових будівель, які складаються із зерносховища літ. А-1 загальною площею 1 232,3 кв.м., зерносховища літ. Б-1 загальною площею 1 004,5 кв.м., корівника літ. В-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Д-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Е-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Ж-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., вагової літ. Л-1 загальною площею 48,3 кв.м., вагової літ. М-1 загальною площею 78,1 кв.м., корівника літ. Н-1 загальною площею 832,4 кв.м., навісу літ. О-1, заплідника літ. П-1 загальною площею 84,4 кв.м., огорожі №1, воріт №2, ями силосної №3, ями силосної №4, ями силосної №5, ями силосної №6;

- за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26 комплекс нежитлових будівель, які складаються з їдальні літ. А-1 загальною площею 223,1 кв.м., навісу літ. а, ангару літ. Б-1 загальною площею 1 757,8 кв.м., гаража літ. В-1 загальною площею 617,8 кв.м., кузні літ. Г-1 загальною площею 165,4 кв.м., господарської будівлі літ. Д-1 загальною площею 53,3 кв.м., операторної паливозаправної станції літ. Е-1 загальною площею 34,3 кв.м., складу літ. Ж-1 загальною площею 45,8 кв.м., банно-технологічного комплексу літ. К-1 загальною площею 290,4 кв.м., теплопункту літ. Л-1 загальною площею 35,9 кв.м., корівника літ. М-1 загальною площею 1 767,1 кв.м., ємностей паливних №1, №2, №3, №4, №5, №6, колонки паливної №7, воріт №8, огорожі №9, башти водонапірної №10, ями силосної №11.

У період з 2006 року позивач безперервно користувався вказаними будівлями, виконував ремонтні роботи, сплачував комунальні послуги та доглядав за приміщенням, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, суд не погоджується з доводами позивача про безтитульність володіння - у позовній заяві позивач повдіомляє, що ним було придбано сертифікати на право власності на майновий пай членів КСП, виділено і передано в установленому порядку у відповідності до Списку виділеного майна з пайового фонду СК "Світанок" для оформлення права влансоті ПСП "Святослав". Майно з пайового фонду передавалося на підставі Актів приймання-передачі, на підставі чого Ковалевською сільською радою Котелевського району видано свідоцтва про право власності на майновий пай, копії яких додані самим позивачем до позову (арк.справи 88, том 1).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц виснувала наступне: Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Зазначений правовий висновок було викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19 і ін.

Потреба в такому способі захисту права власності як визнання права власності на підставі ст.392 ЦК України виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Матеріалами справи підтверджено відсутність державної реєстрації прав на спірне майно за будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, який послідовно підтримується в інших подібних справах: за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована. Судове рішення про визнання права власності на будівлю, споруду є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), якщо на момент такої реєстрації власником земельної ділянки, на якій розміщена будівля, споруда є відповідач, а право власності на будівлю, споруду ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19.05.2020р. у справі №916/1608/18).

У п.83 вказаної постанови ВП ВС акцентувала увагу на тому, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту, як зазначено вище, є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності.

Відтак, на переконання суду, у даній справі наявні підстави для визнання права власнсоті на спірне майно за позивачем саме на підставі ст.392 ЦК України. Принцип «jura novit curia» (з латини «суд знає закони» або «суд знає право») означає, що суд самостійно здійснює правову кваліфікацію спірних відносин і застосовує належні норми матеріального та процесуального права, навіть якщо сторони на них не посилалися або помилилися у виборі.

Як зазначено вище, відповідач у заяві від 26.05.2026 р. (вх. № 7192 від 26.05.2026 р.) визнав позовні вимоги ПСП Святослав у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у даній справі становила 31 447,20 грн (2 620 600,00 грн (ціна позову) х 1,5 % х 0,8).

Згідно ст.130 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення опзивачу з бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову. Стосовно іншої частини судового збору, суд, з урахуванням усіх обставин справи та відсутності вини відповідача у виникненні спору, суд не вбачає підстав для покладення витрат по сплаті судового збору на відповідача та покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав (38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075) право власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з свинарника-маточника літ. А-1 загальною площею 1 226,3 кв.м., свинарника літ. Б-1 загальною площею 597,8 кв.м., зерноскладу літ. В-1 загальною площею 257,8 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 065,8 кв.м., гусятника літ. Д-1 загальною площею 504,6 кв.м., кінника літ. Е-1 загальною площею 300,9 кв.м., господарської будівлі літ. Ж-1 загальною площею 18,8 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., ями силосної №1, №2, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Чорнишівська, 4-А.

3. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав (38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075) право власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з складу літ. А-1 загальною площею 406,3 кв.м., складу літ. Б-1 загальною площею 358,5 кв.м., складу літ. В-1 загальною площею 238,0 кв.м., складу літ. Г-1 загальною площею 238,0 кв.м., огорожі №1, хвіртки №2, огорожі №3, огорожі №4, воріт №5, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Стадниця, вул. Ставкова, 2-Б.

4. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав (38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075) право власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються із зерносховища літ. А-1 загальною площею 1 232,3 кв.м., зерносховища літ. Б-1 загальною площею 1 004,5 кв.м., корівника літ. В-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Г-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Д-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Е-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. Ж-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., корівника літ. К-1 загальною площею 1 509,0 кв.м., вагової літ. Л-1 загальною площею 48,3 кв.м., вагової літ. М-1 загальною площею 78,1 кв.м., корівника літ. Н-1 загальною площею 832,4 кв.м., навісу літ. О-1, заплідника літ. П-1 загальною площею 84,4 кв.м., огорожі №1, воріт №2, ями силосної №3, ями силосної №4, ями силосної №5, ями силосної №6, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Центральна, 2-Г.

5. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав (38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075) право власності на комплекс нежитлових будівель, які складаються з їдальні літ. А-1 загальною площею 223,1 кв.м., навісу літ. а, ангару літ. Б-1 загальною площею 1 757,8 кв.м., гаража літ. В-1 загальною площею 617,8 кв.м., кузні літ. Г-1 загальною площею 165,4 кв.м., господарської будівлі літ. Д-1 загальною площею 53,3 кв.м., операторної паливозаправної станції літ. Е-1 загальною площею 34,3 кв.м., складу літ. Ж-1 загальною площею 45,8 кв.м., банно-технологічного комплексу літ. К-1 загальною площею 290,4 кв.м., теплопункту літ. Л-1 загальною площею 35,9 кв.м., корівника літ. М-1 загальною площею 1 767,1 кв.м., ємностей паливних №1, №2, №3, №4, №5, №6, колонки паливної №7, воріт №8, огорожі №9, башти водонапірної №10, ями силосної №11, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Ковалеве, вул. Лісова, 26.

6. Видати наказ із набранням чинності цим рішенням.

7. Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству Святослав (38710, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Макарцівка, код ЄДРПОУ 31494075) 15 723,60 грн судового збору, сплаченого при поданні позову платіжною інструкцією №775 від 21.04.2026р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2026 р.

Суддя О.С. Мацко