Рішення № 140831590, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2383/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Березівської окружної прокуратури (67301, Одеська область, місто Березівка, провулок Шаховцева, 4) в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10);

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 36)

до відповідачів:

1. Тилігульського аграрного фахового коледжу (67512, Одеська обл., Березівський р-н, село Курісове, вул. Куриса І., будинок 9);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Груп" (67542, Одеська обл., Одеський р-н, село Іванове, вул. Шевченка, будинок 93)

про визнання недійсним договору, додаткової угоди та звільнення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Алексанян С. Ж.;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Сенчук А. А. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Березівська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з позовом до Тилігульського аграрного фахового коледжу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» про визнання недійсними договору та додаткової угоди і зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Предметом позову є вимоги прокурора про визнання недійсним договору №1 від 28.03.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладеного між Тилігульським аграрним фаховим коледжем та ТОВ «Пальміра Груп», визнання недійсною додаткової угоди №4 від 01.09.2025 до вказаного договору, а також зобов`язання ТОВ «Пальміра Груп» звільнити земельну ділянку загальною площею 144,8 га, розташовану на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що укладений сторонами договір, незважаючи на його назву, за своєю правовою природою не є договором про надання послуг, а фактично приховує правовідносини з користування земельною ділянкою, тобто є удаваним правочином, вчиненим з метою приховати договір оренди землі.

За твердженням прокурора, Тилігульський аграрний фаховий коледж не мав права самостійно передавати спірну земельну ділянку у користування ТОВ «Пальміра Груп», а укладення спірного договору відбулося без відповідного рішення уповноваженого органу у сфері земельних відносин та без погодження Міністерства освіти і науки України, до сфери управління якого належить навчальний заклад.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2383/26, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.07.2026 на 13:45.

30.06.2026 від ТОВ «Пальміра Груп» до суду надійшли заява про проведення судового засідання за відсутності представника, заява про застосування наслідків спливу позовної давності, відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження, а також клопотання про витребування доказів.

01.07.2026 від відповідача-2 надійшла заява про долучення доказів.

06.07.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, а від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - письмові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 06.07.2026 судом було розглянуто клопотання ТОВ «Пальміра Груп» про витребування доказів та відмовлено у його задоволенні з огляду на недотримання відповідачем вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме ненадання доказів вжиття заходів для самостійного отримання відповідних доказів. Водночас суд роз`яснив відповідачу право повторно звернутися з таким клопотанням із наданням відповідних доказів.

Ухвалою суду від 06.07.2026 підготовче засідання відкладено на 05.08.2026.

08.07.2026 від ТОВ «Пальміра Груп» до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

09.07.2026 від Міністерства освіти і науки України надійшла заява, згідно з якою позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

20.07.2026 від ТОВ «Пальміра Груп» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.08.2026 від ТОВ «Пальміра Груп» до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У підготовчому засіданні 05.08.2026 судом задоволено клопотання прокурора про надання строку для подання додаткових пояснень у справі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 09.09.2026.

17.08.2026 судом від Березівської окружної прокуратури отримано додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 09.09.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 05.10.2026 суд закінчив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення рішення, повідомивши, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 12.10.2026 о 12:30.

12.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиції сторін.

3.1. Позиція прокурора.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить визнати недійсними договір № 1 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур від 28.03.2023, укладений між Тилігульським аграрним фаховим коледжем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп», і додаткову угоду № 4 від 01.09.2025 до цього договору, а також зобов`язати ТОВ «Пальміра Груп» звільнити земельну ділянку площею 144,8 га.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 144,8 га, розташована на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, перебуває на балансі Тилігульського аграрного фахового коледжу та є частиною земель загальною площею 973,6 га, закріплених за навчальним закладом у зв`язку з розподілом майна Петрівського державного аграрного технікуму. Водночас земельна ділянка не сформована, кадастрового номера їй не присвоєно, право державної власності та право постійного користування нею в установленому законом порядку не зареєстровані.

На переконання прокурора, назва договору від 28.03.2023 не відповідає дійсному змісту правовідносин його сторін. За умовами договору ТОВ «Пальміра Груп» отримало безперешкодний доступ до земельної ділянки, використовує власну або залучену сільськогосподарську техніку, паливо, насіння, добрива та інші матеріальні ресурси, за власний рахунок здійснює повний цикл вирощування сільськогосподарських культур і набуває право власності на всю вироблену продукцію. Тилігульський аграрний фаховий коледж, зі свого боку, зобов`язався допустити на земельну ділянку техніку та працівників товариства і забезпечити йому можливість безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та збирати врожай.

Прокурор також звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 договору та додатка № 1 саме ТОВ «Пальміра Груп» сплачує коледжу винагороду, розмір якої визначено залежно від площі земельної ділянки та строку її використання. Первісно плату встановлено в розмірі 347 520 грн із розрахунку 3 600 грн за гектар на 12 місяців, а додатковими угодами її розмір і строки внесення змінювалися. Додатковою угодою № 4 від 01.09.2025 винагороду визначено в сумі 651 600 грн із розрахунку 4 500 грн за гектар на 12 місяців.

На думку прокурора, наведені умови не відповідають правовій природі договору про надання послуг, за яким замовник має сплачувати виконавцеві винагороду за надану ним послугу. Натомість у спірних правовідносинах плату вносить товариство, яке самостійно використовує земельну ділянку, вирощує на ній сільськогосподарську продукцію та набуває її у власність. Отже, погоджена сторонами винагорода фактично є платою за строкове користування земельною ділянкою.

З огляду на фактичний зміст прав та обов`язків сторін прокурор вважає, що договір про надання послуг є удаваним правочином, укладеним з метою приховання договору оренди землі. Посилаючись на статті 235, 792, 901 ЦК України, статті 13, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», прокурор наголошує, що правова природа договору визначається не його назвою, а змістом установлених ним прав та обов`язків і правовими наслідками його виконання.

На підтвердження доводів щодо удаваності спірного правочину прокурор посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, відповідно до яких за удаваним правочином сторони оформлюють один правочин, тоді як між ними фактично виникають інші правовідносини, а також на постанову Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 904/8549/17, у якій зазначено, що відсутність у правочині формального викладення всіх істотних умов договору оренди не виключає існування між сторонами фактичних орендних правовідносин.

Прокурор стверджує, що Тилігульський аграрний фаховий коледж не мав повноважень розпоряджатися спірною землею та передавати її у користування іншій особі. Коледж не є власником земельної ділянки, а наявність у нього права постійного користування або самого лише статусу балансоутримувача не наділяє його правом передавати землю в оренду. Право самостійного господарювання, передбачене статтею 95 ЗК України, має здійснюватися безпосередньо землекористувачем і не охоплює можливості передання відповідних правомочностей третій особі.

При укладенні спірного договору рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в оренду не приймалося, земельні торги не проводилися, право оренди не реєструвалося. Крім того, Міністерство освіти і науки України укладення договору не погоджувало. Тому, за доводами прокурора, сторонами не дотримано вимог статей 92, 95, 122, 124, 125 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та порядку погодження договорів, укладених державними установами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296.

Окремою підставою недійсності правочину прокурор називає порушення вимог статей 80, 81 Закону України «Про освіту», оскільки землі, закріплені за державним закладом освіти, належать до об`єктів освіти та не можуть використовуватися не за освітнім призначенням або передаватися приватним особам для здійснення діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом.

Заперечуючи проти доводів ТОВ «Пальміра Груп» про використання земельної ділянки у навчально-виробничому процесі, прокурор зазначає, що надані товариством договір про стажування від 01.08.2024, документи стосовно стажування здобувача освіти Марчук О.М., договір № 147 на проведення практики студентів від 22.06.2026, направлення студентів на практику та меморандум про співпрацю не підтверджують виконання саме спірного договору відповідно до його заявленої освітньої мети.

Зокрема, договір про стажування визначає місцем його проходження село Іванове, вул. Шевченка, 93, і не містить відомостей про проходження стажування на спірній земельній ділянці. Інші документи складені у 2026 році та самі по собі не спростовують факту використання ТОВ «Пальміра Груп» земельної ділянки площею 144,8 га за власний рахунок для повного циклу вирощування сільськогосподарської продукції. Навпаки, надана товариством бухгалтерська довідка про витрати на посів соняшнику, на думку прокурора, додатково підтверджує самостійне здійснення товариством виробничої діяльності на землях коледжу.

Прокурор вважає, що проходження студентами практики має оформлюватися окремими договорами між закладом освіти та відповідними підприємствами з визначенням бази практики, робочих місць і порядку її проходження. Тому наявність окремих договорів про практику або стажування не змінює правової природи договору від 28.03.2023 та не підтверджує, що передання земельної ділянки товариству було необхідним для забезпечення освітнього процесу.

Щодо обраного способу захисту прокурор зазначає, що додаткові угоди №№ 1 3 на час звернення до суду вичерпали свою дію, у зв`язку із чим позовні вимоги заявлено про визнання недійсними основного договору та чинної додаткової угоди № 4. Вимогу про звільнення земельної ділянки прокурор вважає ефективним способом поновлення порушених інтересів держави. Відсутність акта приймання-передачі землі, на його думку, не перешкоджає задоволенню цієї вимоги, оскільки фактичне користування земельною ділянкою товариством підтверджується умовами договору та матеріалами справи.

Заперечуючи проти застосування позовної давності, прокурор посилається на пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого під час дії воєнного стану перебіг установлених ЦК України строків позовної давності продовжувався на строк його дії. Ураховуючи виключення зазначеного пункту з 04.09.2025, прокурор вважає, що період із березня 2022 року до 04.09.2025 не зараховується до перебігу позовної давності, а тому позов подано в межах установленого законом строку.

Наявність підстав для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що Міністерство освіти і науки України як орган управління майном коледжу та Головне управління Держгеокадастру в Одеській області як орган, уповноважений здійснювати державний контроль за використанням земель і розпоряджатися землями державної власності, були обізнані про спірні правовідносини, однак самостійно до суду не звернулися.

Прокурор указує, що Міністерство освіти і науки України листами від 10.07.2024 та 25.11.2024 просило органи прокуратури вжити заходів для захисту інтересів держави. Головне управління Держгеокадастру повідомляло про непроведення перевірки дотримання земельного законодавства та також не зверталося з відповідним позовом. Перед пред`явленням позову прокуратура направила цим органам повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», однак вони не вжили самостійних заходів для усунення порушень.

За таких обставин прокурор вважає доведеною бездіяльність компетентних органів та наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і статтею 53 ГПК України підстав для представництва інтересів держави в суді.

3.2. Позиція Міністерства освіти і науки України.

Міністерство освіти і науки України позовні вимоги прокурора підтримало у повному обсязі та просило здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Міністерство зазначило, що Тилігульський аграрний фаховий коледж є закладом освіти, який належить до сфери його управління. Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність відповідних підприємств, установ і організацій.

Водночас заклад освіти є самостійною юридичною особою, яка відповідно до статей 92, 96 ЦК України набуває цивільних прав та обов`язків через свої органи, що діють відповідно до установчих документів і закону, та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Посилаючись на статтю 142 ЗК України, Міністерство вказало, що безстрокове (постійне) право користування земельною ділянкою, набуте навчальним закладом у встановленому порядку відповідно до законодавства, чинного на час його виникнення, не втрачається та не припиняється без прийняття власником земельної ділянки відповідного рішення.

Міністерство також зауважило, що майно, передане державному закладу освіти, не може бути предметом застави, вилучення, приватизації або безоплатної передачі фізичним чи юридичним особам, крім випадків, передбачених законом, а розпорядження таким майном має здійснюватися виключно в межах повноважень закладу освіти та в установленому законодавством порядку.

Міністерство освіти і науки України укладення оспорюваного договору від 28.03.2023 та додаткових угод до нього не погоджувало, у зв`язку із чим підтримало вимоги про визнання недійсними договору і додаткової угоди № 4 від 01.09.2025 та про звільнення ТОВ «Пальміра Груп» земельної ділянки площею 144,8 га.

3.3. Позиція Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у письмових поясненнях від 06.07.2026 підтримало позовні вимоги прокурора та просило задовольнити позов у повному обсязі.

Головне управління зазначило, що за наявними архівними матеріалами відсутні відомості про реєстрацію правовстановлюючих документів на земельні ділянки за Тилігульським аграрним фаховим коледжем. Водночас наявна інформація про користування Петрівським державним аграрним технікумом земельною ділянкою площею 973,6 га.

На думку Головного управління, оспорюваний договір за своїм фактичним змістом є удаваним правочином, який приховує відносини оренди землі. Зокрема, ТОВ «Пальміра Груп» самостійно здійснює повний цикл вирощування сільськогосподарських культур, несе відповідні витрати, набуває право власності на вирощену продукцію та сплачує Коледжу фіксовану винагороду, розраховану залежно від площі земельної ділянки та строку її використання. При цьому участь Коледжу фактично обмежується наданням товариству можливості користуватися земельними ділянками та отриманням відповідної плати.

Головне управління наголосило, що умови договору не визначають конкретних зобов`язань сторін щодо забезпечення виробничого навчання та практики студентів, а тому заявлена освітня мета не відповідає фактичному змісту правовідносин. Посилаючись на положення статті 235 ЦК України, Закону України «Про оренду землі» та практику Верховного Суду, Головне управління вважає, що договір укладено з метою приховання фактичних орендних відносин із порушенням вимог земельного законодавства.

3.4. Позиція ТОВ «Пальміра Груп».

ТОВ «Пальміра Груп» проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, вважаючи заявлені прокурором вимоги необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на помилковому визначенні правової природи укладеного сторонами договору.

Заперечуючи проти тверджень прокурора про удаваність договору № 1 від 28.03.2023, товариство зазначає, що для застосування статті 235 ЦК України позивач має довести спрямованість волі обох сторін на встановлення інших правовідносин, ніж ті, які передбачені укладеним ними договором. На думку відповідача, таких доказів прокурором не надано, а економічний і юридичний зміст договору відповідає його назві та правовій природі договору про надання послуг.

ТОВ «Пальміра Груп» посилається на пункт 1.1 договору, відповідно до якого метою його укладення є забезпечення умов для проведення виробничого навчання і практики студентів Тилігульського аграрного фахового коледжу за спеціальностями «Агрономія» та «Агроінженерія». З огляду на недостатність у коледжу власної сучасної сільськогосподарської техніки, пального, насіння, добрив та інших матеріальних ресурсів товариство виступало матеріально-технічною базою для організації практичного навчання студентів.

Залучення техніки та працівників товариства, за твердженням відповідача, здійснювалося з метою демонстрації студентам сучасних технологій обробітку ґрунту, вирощування сільськогосподарських культур і збирання врожаю. При цьому студенти брали безпосередню участь у роботах відповідно до навчальних планів, а доступ адміністрації та студентів коледжу до земельної ділянки не припинявся. Тому товариство вважає, що воно не набувало виключного володіння земельною ділянкою, що виключає кваліфікацію спірних правовідносин як орендних.

На підтвердження фактичного здійснення освітнього процесу товариство надало договір про стажування від 01.08.2024, заяву та медичну довідку здобувача освіти Марчук О.М., договір № 147 на проведення практики студентів від 22.06.2026, направлення п`яти студентів коледжу на технологічну практику та меморандум про співпрацю між коледжем і ТОВ «Пальміра Груп». На думку відповідача, зазначені документи підтверджують реальний, а не формальний характер участі товариства у забезпеченні практичної підготовки студентів.

Щодо порядку розрахунків за договором ТОВ «Пальміра Груп» пояснює, що кошти, які воно сплачувало коледжу, не є орендною платою. За твердженням товариства, ця винагорода сплачувалася за інформаційно-консультативні послуги викладацького складу коледжу, який забезпечував науково-методичний супровід процесу вирощування сільськогосподарських культур. Визначення розміру винагороди залежно від кількості гектарів товариство пояснює використанням сторонами зручного способу розрахунку обсягу відповідних послуг і трудовитрат викладачів, а не встановленням плати за користування землею.

Відповідач також заперечує наявність порушення інтересів держави та нецільового використання земель закладу освіти. На його думку, спірна земельна ділянка використовувалася як практична база для студентів аграрних спеціальностей, тобто відповідно до освітнього призначення та статутної діяльності коледжу. У результаті співпраці земельна ділянка оброблялася, була захищена від деградації, забур`янення і виснаження, а кошти за надані коледжем послуги офіційно надходили на спеціальний рахунок державної бюджетної установи.

ТОВ «Пальміра Груп» зазначає, що на час подання відзиву на земельній ділянці було посіяно соняшник, у вирощування якого товариство вклало власні кошти в сумі 2 241 519,90 грн. Відповідно до пункту 3.2.7 договору вирощена сільськогосподарська продукція є власністю товариства. Тому звільнення земельної ділянки до завершення технологічного циклу та збирання врожаю, на переконання відповідача, призведе до знищення посівів і завдання йому значних збитків.

Крім того, товариство посилається на наявність у нього статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період і зазначає, що його діяльність спрямована, зокрема, на забезпечення продовольчої безпеки.

За доводами відповідача, задоволення вимоги про звільнення земельної ділянки до завершення збирання врожаю становитиме непропорційне втручання в його право мирного володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушить справедливий баланс між публічним інтересом та майновими правами товариства і покладе на нього надмірний індивідуальний тягар.

Окремо ТОВ «Пальміра Груп» заявило про застосування позовної давності. Товариство виходить із того, що перебіг трирічного строку щодо вимоги про визнання недійсним договору від 28.03.2023 розпочався 29.03.2023 та закінчився 28.03.2026, тоді як позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 09.06.2026.

Відповідач вважає помилковим посилання прокурора на незарахування до позовної давності періоду дії пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. На думку товариства, зазначена норма передбачала продовження строків позовної давності на час дії воєнного стану, а не зупинення їх перебігу. Після виключення цього пункту Законом України № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, правова підстава для продовження строків припинилася, водночас до завершення трирічного строку залишалося понад шість місяців, протягом яких прокурор і позивачі мали можливість звернутися до суду.

ТОВ «Пальміра Груп» також указує, що Міністерство освіти і науки України достеменно знало про існування спірного договору та використання земельної ділянки щонайменше з 10.07.2024, а інші державні органи також мали відповідну інформацію, однак протягом тривалого часу не вживали заходів судового захисту. Посилаючись на статті 257, 261 та частину четверту статті 267 ЦК України, товариство просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

3.5 Позиція Тилігульського аграрного фахового коледжу.

Правом на подання відзиву до суду відповідач Тилігульський аграрний фаховий коледж не скористався, будь-яких заяв або письмових пояснень щодо розгляду справи до суду не подав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Тилігульський аграрний фаховий коледж є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності, бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Зазначене передбачено пунктом 1.14 його Статуту, затвердженого наказом Міністерства від 10.11.2021 № 1209. Основним видом діяльності Коледжу є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти.

28.03.2023 між Тилігульським аграрним фаховим коледжем як Стороною-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» як Стороною-2 укладено Договір № 1 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Відповідно до пункту 1.1 Договору його укладено з метою забезпечення умов для проведення виробничого навчання та виробничої практики, виконання робочих навчальних планів і програм, застосування досягнень науки та передового досвіду сільськогосподарського виробництва, отримання високих і стійких урожаїв, удосконалення форм і методів ведення господарства та раціонального використання земельних ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети сторони передбачили надання послуг із вирощування сільськогосподарських культур, а саме виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт із посіву, вирощування та збирання врожаю на земельних ділянках, які перебувають на балансі навчального закладу та використовуються в навчальних цілях.

Згідно з пунктом 1.4 Договору сторони не об`єднують майнових внесків, а Договір не передбачає переходу майнових прав на землю, посівний матеріал, матеріали та засоби виробництва від однієї сторони до іншої. Право власності на результати сільськогосподарського виробництва виникає у кожної зі сторін окремо відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що загальна площа земель, на яких здійснюватиметься вирощування сільськогосподарської продукції, становить 144,8 га. Земельні ділянки розташовані на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області та перебувають на балансі Коледжу.

За умовами пункту 2.1 Договору ТОВ «Пальміра Груп» сплачує Коледжу винагороду за інформаційно-консультативні послуги щодо порядку та технології посіву, вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Розмір, порядок та строки розрахунків визначено додатком № 1 до Договору.

У додатку № 1 сторони погодили сплату ТОВ «Пальміра Груп» на користь Коледжу винагороди в сумі 347 520 грн, розрахованої за формулою 3 600 грн за гектар за 12 місяців.

Пунктом 3.1 Договору на Коледж покладено обов`язки, зокрема:

- допустити до проведення сільськогосподарських робіт техніку, автотранспорт, агрегати, обладнання та працівників ТОВ «Пальміра Груп»;

- брати участь, за можливості, у сільськогосподарських роботах та надавати інформаційно-консультативні послуги;

- забезпечити участь студентів у проведенні сільськогосподарських робіт у межах навчальних планів і програм за спеціальностями «Агроінженерія» та «Агрономія»;

- надати ТОВ «Пальміра Груп» можливість безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інші заходи, спрямовані на вирощування і збирання врожаю.

Водночас у Договорі зазначено, що виконання ТОВ «Пальміра Груп» відповідних робіт не призводить до переходу до нього права користування землею чи будь-яких інших прав на землю.

Згідно з пунктом 3.2.1 Договору ТОВ «Пальміра Груп» має право використовувати на землях навчального закладу власну та найману сільськогосподарську техніку, пальне, насіння, добрива та інші виробничі ресурси і виконувати повний комплекс робіт із вирощування сільськогосподарських культур.

Пунктами 3.2.4-3.2.6 Договору передбачено, що ТОВ «Пальміра Груп» здійснює збирання та складування врожаю на власному току, допускає студентів Коледжу до практичних занять на сільськогосподарській техніці та надає їм місця для проходження виробничої практики.

Відповідно до пункту 3.2.7 Договору ТОВ «Пальміра Груп» є відповідальною стороною та власним коштом здійснює повний цикл виробництва сільськогосподарської продукції. Вся вироблена сільськогосподарська продукція, а також роботи і послуги, отримані та здійснені ТОВ «Пальміра Груп» у межах Договору, є його власністю.

Згідно з пунктом 4.1 Договір набирає чинності з 01.01.2023 та діє до 31.08.2023 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що в разі закінчення строку його дії до завершення польових робіт строк дії Договору продовжується до повного збирання врожаю, засіяного у відповідному році.

За пунктом 4.4 Договору в разі припинення його дії, розірвання або визнання недійсним ТОВ «Пальміра Груп» має право та зобов`язане зібрати вирощену продукцію і завершити незакінчений цикл сільськогосподарських робіт; уся отримана продукція залишається власністю товариства.

Надалі сторони неодноразово змінювали умови Договору.

Додатковою угодою № 1 пункт 4.1 викладено в редакції, за якою Договір набирає чинності з 01.09.2023 та діє до 31.08.2024 або до повного виконання зобов`язань. Розмір винагороди визначено в сумі 521 280 грн, розрахованій за формулою 3 600 грн за гектар за 12 місяців.

Додатковою угодою № 2 від 02.09.2024 строк дії Договору визначено з 01.09.2024 до 31.08.2025 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Розмір винагороди залишено в сумі 521 280 грн із розрахунку 3 600 грн за гектар за 12 місяців.

Додатковою угодою № 3 від 02.01.2025 розмір винагороди визнач визначено в сумі 434 400 грн із розрахунку 4 500 грн за гектар за 12 місяців, зі сплатою двома платежами до 30.04.2025 та 31.08.2025.

Додатковою угодою № 4 від 01.09.2025 розмір винагороди встановлено в сумі 651 600 грн із розрахунку 4 500 грн за гектар за 12 місяців. Оплату розподілено на три рівні платежі по 217 200 грн із кінцевими строками сплати 31.12.2025, 30.04.2026 та 31.08.2026. Інші положення Договору залишено без змін.

На підтвердження освітньої спрямованості відносин ТОВ «Пальміра Груп» надало суду копію договору про стажування № 01/08 від 01.08.2024, укладеного між товариством тата здобувачем освіти Тилігульського аграрного фахового коледжу ОСОБА_1 .

Предметом цього договору є стажування здобувача освіти за професією «механік» у період з 01.08.2024 до 31.12.2024. Місцем проходження стажування визначено: Одеська область, село Іванове, вул. Шевченка, буд. 93. Відомостей про проходження стажування на спірних землях загальною площею 144,8 га договір не містить. До нього додано заяву ОСОБА_1 та медичну довідку.

Крім того, ТОВ «Пальміра Груп» надало:

- договір № 147 від 22.06.2026 про проведення практики студентів Тилігульського аграрного фахового коледжу, укладений між Коледжем і ТОВ «Пальміра Груп»;

- направлення студентів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для проходження технологічної практики у 2026 році;

- Меморандум про співпрацю між Коледжем і ТОВ «Пальміра Груп» від 22.06.2026;

- бухгалтерську довідку № 3 від 29.06.2026 про понесення товариством витрат на проведення посівної кампанії та вирощування соняшнику на землях Коледжу в сумі 2 241 519,90 грн;

- документи щодо визначення ТОВ «Пальміра Груп» критично важливим підприємством.

Договір № 147, Меморандум та направлення на практику датовані 22.06.2026, тоді як позовну заяву у цій справі сформовано в системі «Електронний суд» 09.06.2026.

5. Позиція суду.

5.1 Щодо суті спору.

ТОВ «Пальміра Груп» заперечує удаваність Договору, посилаючись на його освітню мету, участь студентів у сільськогосподарських роботах, збереження доступу Коледжу до земельної ділянки та на те, що платежі за Договором є винагородою за інформаційно-консультативні послуги, а не орендною платою.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із такого.

За статтею 901 ЦК України виконавець за завданням замовника надає послугу, яка споживається в процесі певної дії або діяльності, а замовник зобов`язується оплатити її, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 792 ЦК України та статті 13 Закону України «Про оренду землі» змістом оренди землі є передання земельної ділянки у володіння і користування за плату на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, учинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. У такому випадку відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Правова природа договору визначається не його назвою та не окремими декларативними положеннями, а сукупністю погоджених сторонами прав і обов`язків, дійсною спрямованістю їхньої волі та правовими й економічними наслідками виконання договору.

У постанові від 10.02.2026 у справі № 909/554/24 Верховний Суд зазначив, що сутність договору визначається його дійсною спрямованістю та спільною правовою метою сторін, а не лише формальними положеннями. Відсутність у договорі орендної термінології або чіткого викладення всіх істотних умов оренди не виключає існування фактичних орендних відносин, оскільки саме неналежне оформлення таких відносин може бути способом приховування передачі землі у користування.

За договором про надання послуг виконавець за завданням замовника надає послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, а замовник оплачує надану послугу.

Натомість за дослідженим Договором ТОВ «Пальміра Груп» не одержує плати від Коледжу за виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт, а, навпаки, саме сплачує Коледжу систематичні платежі, розмір яких визначено залежно від площі земель та періоду їх використання.

ТОВ «Пальміра Груп» власним коштом забезпечує весь виробничий цикл, використовує власні або наймані техніку, працівників, пальне, насіння, добрива та інші ресурси, самостійно збирає врожай і складує його на власному току, а вся вирощена продукція належить товариству.

Роль Коледжу за Договором фактично полягає в допуску техніки та працівників товариства до земель, забезпеченні можливості безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та отриманні платежів, розрахованих за кожен гектар протягом відповідного строку.

Отже, економічним результатом Договору для ТОВ «Пальміра Груп» є можливість власними силами і засобами здійснювати сільськогосподарське виробництво на землях Коледжу та набувати у власність увесь одержаний урожай, а для Коледжу отримувати фіксовану плату, розраховану залежно від площі та строку використання земель.

Таке співвідношення прав та обов`язків відповідає правовим наслідкам договору оренди землі, за яким одна сторона одержує плату за надання земельної ділянки у користування, а інша використовує її корисні властивості та одержує результати господарської діяльності.

Застереження пунктів 1.4 та 3.1.6 Договору про те, що право користування землею до ТОВ «Пальміра Груп» формально не переходить, не змінюють цього висновку, оскільки суперечать фактичному змісту інших умов Договору, якими товариству надано можливість безперешкодно обробляти визначені землі, проводити повний цикл сільськогосподарського виробництва, збирати і зберігати врожай та набувати його у власність.

Посилання ТОВ «Пальміра Груп» на збереження в Коледжу доступу до земельної ділянки також не спростовує фактичного передання землі у користування.

Сам по собі фізичний доступ працівників Коледжу або студентів до земельної ділянки не свідчить про її безпосереднє господарське використання постійним землекористувачем. Вирішальне значення має те, хто організовує і фінансує виробничий процес, використовує корисні властивості землі, несе господарський ризик та набуває право власності на вирощену продукцію.

За умовами Договору всі зазначені повноваження та результати належать ТОВ «Пальміра Груп». Коледж не фінансує вирощування культур, не набуває права власності на врожай та не розпоряджається результатами сільськогосподарського виробництва.

Доводи товариства про те, що сплачувані кошти є винагородою за інформаційно-консультативні послуги, суд також відхиляє.

Матеріали справи не містять актів приймання-передачі таких послуг, завдань на їх надання, визначення конкретного змісту, обсягу, тривалості чи результату консультацій, розрахунку трудовитрат викладачів або інших первинних документів, які підтверджували б реальне надання Коледжем інформаційно-консультативних послуг саме на суму, погоджену сторонами.

Натомість розмір платежів послідовно визначався за формулою - певна сума за один гектар за 12 місяців, а строки платежів узгоджувалися зі строками сільськогосподарського використання земель. Тому назва платежу «винагородою за інформаційно-консультативні послуги» не змінює його фактичної економічної функції як плати за користування землею.

Суд не заперечує, що Договором передбачено допуск студентів до практичних занять та надання місць для проходження практики. Проте такі положення не становлять основного економічного змісту правовідносин сторін та не спростовують передачу товариству можливості самостійно здійснювати повний цикл товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір не визначає переліку студентів, графіків і строків їхньої практики, навчальних програм, конкретних робочих місць, обсягу навчальних занять, відповідальних педагогічних працівників, порядку оцінювання результатів практики та оформлення її проходження. Участь Коледжу у сільськогосподарських роботах в одному з положень Договору визначена із застереженням «за можливості».

Тому передбачена Договором можливість участі студентів має супровідний характер і не змінює його основної спрямованості - надання ТОВ «Пальміра Груп» можливості використовувати землі для власного сільськогосподарського виробництва.

Договір про стажування № 01/08 від 01.08.2024 не підтверджує виконання спірного Договору відповідно до його заявленої освітньої мети. Він укладений безпосередньо між ТОВ «Пальміра Груп» та одним здобувачем освіти, має самостійний предмет і визначає місцем стажування адресу товариства в селі Іванове. Будь-яких відомостей про проведення стажування на спірних землях площею 144,8 га цей договір не містить.

Договір № 147 про проведення практики, направлення п`яти студентів та Меморандум про співпрацю також не доводять, що Договір № 1 від 28.03.2023 був укладений та виконувався саме для організації практичної підготовки студентів.

Зазначені документи складені 22.06.2026, тобто після звернення прокурора до суду 09.06.2026. Вони регулюють окремі відносини щодо практики студентів у 2026 році та не можуть ретроспективно змінити правову природу Договору, укладеного 28.03.2023, або підтвердити його освітню спрямованість протягом попередніх періодів.

Крім того, у наданих документах не визначено, що технологічна практика п`яти студентів мала проводитися саме на спірних землях площею 144,8 га. Матеріали справи не містять належних доказів фактичного проходження цими студентами практики на відповідній земельній ділянці: наказів про направлення на конкретну ділянку, щоденників практики, табелів обліку, журналів інструктажів, звітів студентів, актів або висновків керівників практики.

При цьому навіть доведений факт проведення окремих занять або практики студентів на техніці товариства не виключав би фактичного користування товариством землями Коледжу для власного сільськогосподарського виробництва та одержання належного йому врожаю.

Надана ТОВ «Пальміра Груп» бухгалтерська довідка № 3 від 29.06.2026, навпаки, підтверджує, що товариство власним коштом здійснило посів соняшнику на землях Коледжу та понесло витрати в сумі 2 241 519,90 грн. Цей доказ узгоджується з пунктом 3.2.7 Договору та підтверджує самостійне здійснення товариством повного циклу комерційного сільськогосподарського виробництва.

Статус ТОВ «Пальміра Груп» як критично важливого підприємства не надає йому права користуватися землями державної власності без дотримання встановленого законом порядку та не усуває порушень, допущених під час укладення Договору.

Так само здійснення товариством витрат на посівну кампанію, належне утримання земель, сплата коштів Коледжу та одержання останнім економічної вигоди не можуть легалізувати правочин, укладений постійним землекористувачем із перевищенням належних йому правомочностей.

Постійний землекористувач має право володіти і користуватися земельною ділянкою, однак не наділений правом розпорядження нею, зокрема шляхом передачі можливості її самостійного господарського використання третій особі.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2026 у справі № 909/554/24 підтвердив, що постійне користування передбачає безпосереднє та виключне використання земельної ділянки землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочину, за яким речове право формально не передається та не реєструється.

Щодо посилань ТОВ «Пальміра Груп» на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції суд зазначає, що заявлена вимога про звільнення земельної ділянки не є вимогою про вилучення чи передачу державі належного товариству врожаю. Товариство не довело, що задоволення позову неминуче спричинить знищення посівів, а його твердження про такі наслідки ґрунтуються на припущеннях.

Більше того, пунктом 4.4 самого Договору сторони передбачили право та обов`язок ТОВ «Пальміра Груп» зібрати вирощену продукцію і завершити незакінчений цикл робіт навіть у разі припинення, розірвання або визнання Договору недійсним. Отже, посилання товариства на неминучу втрату врожаю суперечить умовам правочину, на які воно саме посилається.

Витрати, здійснені товариством у межах господарської діяльності на підставі оспорюваного правочину, не створюють для нього самостійного права користування державною землею та не можуть переважати публічний інтерес у дотриманні встановленого законом порядку розпорядження земельними ресурсами.

Суд також відхиляє заяву ТОВ «Пальміра Груп» про застосування позовної давності.

За частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не автоматично від дати укладення договору, якщо позов подає особа, яка не була його стороною.

Матеріалами справи підтверджується, що Міністерство освіти і науки України отримало відомості про Договір не пізніше липня 2024 року, після чого листом від 10.07.2024 № 1/12277-24 звернулося до Офісу Генерального прокурора. Позов подано 09.06.2026, тобто в межах трирічного строку від дня, коли Міністерство дізналося про спірний правочин.

Крім того, твердження ТОВ «Пальміра Груп» про безперервний перебіг позовної давності з 28.03.2023 до 28.03.2026 не відповідає положенням законодавства, чинного у відповідний період.

На час укладення Договору пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було передбачено спеціальне регулювання перебігу позовної давності в період воєнного стану. З 30.01.2024 перебіг позовної давності зупинявся на строк дії воєнного стану. Після виключення цього пункту Законом України № 4434-IX перебіг позовної давності поновився з 04.09.2025 з урахуванням часу, який минув до його зупинення.

Отже, період із 30.01.2024 до 03.09.2025 не включається до строку позовної давності. Тому навіть за умови обчислення такого строку від дати укладення Договору він не сплив станом на 09.06.2026.

Таким чином, установлені судом умови Договору в їх сукупності свідчать, що під виглядом надання послуг у навчально-виробничому процесі сторони фактично встановили строкове платне користування ТОВ «Пальміра Груп» землями Коледжу для здійснення власного сільськогосподарського виробництва та одержання врожаю.

Договір № 1 від 28.03.2023 є удаваним правочином, який приховує відносини оренди землі. Додаткова угода № 4 від 01.09.2025 є невід`ємною частиною цього Договору та продовжує фактичні відносини платного землекористування, а тому на неї поширюються ті самі підстави недійсності.

Наведені ТОВ «Пальміра Груп» заперечення не спростовують установленої судом правової природи спірних відносин та не є підставою для відмови в позові.

Відповідно до статей 203 та 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити закону, а недодержання встановлених законом вимог у момент його вчинення є підставою недійсності. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним за позовом сторони або іншої заінтересованої особи.

Стаття 92 ЗК України визначає право постійного користування як право володіння та користування землею без встановлення строку. Стаття 95 цього Кодексу передбачає право землекористувача самостійно господарювати на землі, але не наділяє його повноваженням власника передавати землю в оренду іншій особі.

Орендодавці державних земель визначаються статтею 4 Закону України «Про оренду землі». Передача землі в оренду має здійснюватися уповноваженим суб`єктом у порядку, передбаченому статтями 122, 124 ЗК України та земельним законодавством. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації відповідно до статті 125 ЗК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Коледж здійснив передачу можливості платного землекористування поза межами своїх повноважень та без належного рішення уповноваженого органу. Це становить порушення імперативних вимог земельного законодавства і є підставою визнання Договору недійсним за статтями 203, 215 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору та додаткової угоди підлягають задоволенню. В свою чергу, позовні вимоги про зобов`язання відповідача ТОВ «Пальміра Груп» звільнити земельну ділянку є похідними від вимог про визнання договору недійсним, в зв`язку з чим також підлягають задоволенню.

5.2. Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Як вбачається з платіжної інструкції № 1468 від 03.06.2026, при зверненні до суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 7 987,20 грн. Зазначена сума відповідає розміру судового збору за три вимоги немайнового характеру із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Водночас суд враховує, що заявлені прокурором вимоги про визнання недійсним Договору № 1 від 28.03.2023 та додаткової угоди № 4 від 01.09.2025 до нього є взаємопов`язаними, стосуються одних договірних правовідносин та спрямовані на захист одного й того самого порушеного інтересу держави. При цьому додаткова угода є невід`ємною частиною основного Договору, змінює його умови та не має самостійного правового значення поза межами договірних відносин, що виникли на підставі останнього.

За таких обставин для цілей визначення розміру судового збору суд розцінює вимоги про визнання недійсними Договору та додаткової угоди до нього як одну вимогу немайнового характеру, тоді як вимога про зобов`язання ТОВ «Пальміра Груп» звільнити земельну ділянку є окремою вимогою немайнового характеру.

Отже, належний розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 5 324,80 грн, а сума надмірно сплаченого судового збору -2 662,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі суд покладає витрати зі сплати судового збору за вимогу про визнання недійсними Договору та додаткової угоди до нього на обох відповідачів у рівних частинах - по 1 331,20 грн, а витрати зі сплати судового збору за вимогу про звільнення земельної ділянки в розмірі 2 662,40 грн - на ТОВ «Пальміра Груп».

При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн може бути повернутий особі, яка його сплатила, за її клопотанням на підставі відповідної ухвали суду.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Тилігульського аграрного фахового коледжу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» про визнання недійсними договору і додаткової угоди та зобов`язання звільнити земельну ділянку - задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір № 1 від 28.03.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладений між Тилігульським аграрним фаховим коледжем (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куриса І., буд. 9; код ЄДРПОУ 00702570) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» (67542, Одеська область, Одеський район, с. Іванове, вул. Шевченка, буд. 93; код ЄДРПОУ 37803923).

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 01.09.2025 до Договору № 1 від 28.03.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладену між Тилігульським аграрним фаховим коледжем (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куриса І., буд. 9; код ЄДРПОУ 00702570) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» (67542, Одеська область, Одеський район, с. Іванове, вул. Шевченка, буд. 93; код ЄДРПОУ 37803923).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» (67542, Одеська область, Одеський район, с. Іванове, вул. Шевченка, буд. 93; код ЄДРПОУ 37803923) звільнити земельну ділянку загальною площею 144,8 га, розташовану на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, за межами населеного пункту, яку товариство займає на підставі Договору № 1 від 28.03.2023 та Додаткової угоди № 4 від 01.09.2025.

5. Стягнути з Тилігульського аграрного фахового коледжу (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куриса І., буд. 9; код ЄДРПОУ 00702570) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552; рахунок № UA808201720343100002000000564 у ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Груп» (67542, Одеська область, Одеський район, с. Іванове, вул. Шевченка, буд. 93; код ЄДРПОУ 37803923) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552; рахунок № UA808201720343100002000000564 у ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська