Ухвала суду № 140830093, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/11121/25Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 7 737 330,49 грн., за участю представників: стягувача - не з`явився, боржника/заявника- не з`явився, третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 7 737 330,49 грн., з яких 5 918 079,56 грн. основного боргу, 200 670,87 грн. інфляційних витрат, 82 576,17 грн. 3% річних за січень - грудень 2024 року та 1 522 886,55 грн. основного боргу, 6 280,00 грн. інфляційних витрат, 6 837,34 грн. 3% річних за січень - червень 2025 року за Договором № 9951/09 від 23.10.2013 року на підставі статей 509, 525, 526, 617, 625-627, 629, 632, 662, 691, 692, 712, 714 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" 4 927 502,53 грн. основного боргу, 206 950,87 грн. інфляційних втрат, 89 413,51 грн. 3% річних та 62 686,41 грн. судового збору, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 513 463,58 грн. основного боргу закрито, в іншій частині позову відмовлено та зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року у справі № 910/11121/25, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на суму заборгованості в розмірі 4 927 502,53 грн., починаючи з пред`явлення виконавчого документа органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення до моменту повної оплати заборгованості за такою формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві".

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" 33 757,55 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

24.07.2026 року на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 року скеровано для розгляду господарську справу № 910/11121/25 до апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року у справі № 910/11121/25 в частині стягнення 3 % річних та судового збору змінено, викладено абзац 2 його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" 4 927 502,53 грн. основного боргу, 206 950,87 грн. інфляційних втрат, 82 448,31 грн. 3 % річних та 62 602,82 грн. судового збору», в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року у справі № 910/11121/25 залишено без змін, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 року у справі № 910/11121/25 в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу змінено, викладено абзац 2 його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" 33 712,54 грн. витрат на професійну правничу допомогу», в іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 року у справі № 910/11121/25 залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 125,37 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, видачу наказів на виконання цієї постанови доручено Господарському суду міста Києва.

05.10.2026 року Акціонерним товариством "Гарантований покупець" до суду подано заяву про відстрочку виконання судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2026 року відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції до Господарського суду міста Києва та передачі матеріалів справи № 910/11121/25 судді Чебикіній С.О.

12.10.2026 року до суду надійшли матеріали справи № 910/11121/25 з апеляційної інстанції.

12.10.2026 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 року Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2026 року розгляд заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення призначено на 21.10.2026 року.

20.10.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" до суду подано заперечення на заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі.

21.10.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодар Піві" до суду подано клопотання про розгляд заяви боржника без участі представника стягувача.

21.10.2026 року Акціонерним товариством "Гарантований покупець" до суду подано клопотання про розгляд заяви боржника без участі представника боржника.

21.10.2026 року представники стягувача, боржника/заявника та третьої особи в судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 року у справі № 16-рп/2009.

За частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Водночас, відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів відсутності його вини у виникненні даного спору.

Так, в обґрунтування вимог заяви про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що у зв`язку з несплатою третьої особи вартості послуги у 2021 - 2022 роках та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, боржник не розрахувався в повному обсязі з виробниками за "зеленим" тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до боржника, попри це, боржник посилається на введення на території України правового режиму воєнного стану, на тяжке фінансове становище, а також на те, що він бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не доведено шляхом подання суду належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що введення воєнного стану на території України зупинило його діяльність.

Суд зазначає, що наявність у контрагентів відповідача заборгованості перед останнім не є винятковим випадком для надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем не доведено вжиття заходів, спрямованих на стягнення заборгованості з контрагентів.

При цьому відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Проте, докази на підтвердження вказаної обставини відповідачем не надано.

Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують відповідача та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання рішення суду спрямовано саме на забезпечення виконання такого рішення, проте заявником не надано доказів того, що при наданні відстрочення відповідач реально виконає рішення суду у даній справі.

Крім того, при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суд має врахувати матеріальні інтереси обох сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання судового рішення у справі № 910/11121/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 22.10.2026.

Суддя С.О. Чебикіна