Рішення № 140830067, 14.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026Справа № 910/11983/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бері Комерц»простягнення 1 951 534,28 грн.,Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Ракітіна Л.Д., Капєльнікова А.Ю.;від відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» (далі - ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бері Комерц» (далі - ТОВ «Бері Комерц») про стягнення 1 951 534,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаної на підставі договору доручення №26 від 27.04.2017 роботи, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 1 951 534,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.10.2020 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Бері Комерц» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначаючи про те, що всі виконані роботи оплачені і будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження виконання робіт, які не оплачені відповідачем, матеріали справи не містять.

21.10.2020 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав додаткові пояснення по справі з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 зупинено провадження у справі №910/11983/20 з огляду на призначення судової будівельно-технічної експертизи.

13.08.2026 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №910/11983/20 разом з повідомленням про неможливість надання висновку №14467/21-44 від 04.08.2026, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 поновлено провадження у справі №910/11983/20, призначено підготовче засідання та запропоновано сторонам у справі надати письмові пояснення щодо вказаного повідомлення.

В судовому засіданні 02.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2029.

03.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» надійшли пояснення щодо повідомленням про неможливість надання висновку №14467/21-44 від 04.08.2026, в яких позивач просив визнати встановленими обставини виконання ІІІ етапу робіт за договором доручення №26 від 27.04.2017 в обсягах і вартості зазначених в актах будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року.

Судове засідання з розгляду справи по суті 21.09.2026 не відбулося у зв`язку з лікарняним судді Босого В.П. та ухвалою суду від 22.09.2026 було призначене на 14.10.2026.

Присутні в судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачу вручались ухвали суду у даній справі за його місцезнаходженням, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте починаючи з ухвали суду від 26.10.2026 поштові відправлення на адресу ТОВ «Бері Комерц» повертались до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом досліджено, що вказані відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ «Бері Комерц», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого. Більш того, будь-якої іншої адреси для листування відповідач суду не повідомляв.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду у даній справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про місце, дату і час судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 14.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 між ТОВ «Бері Комерц» (довіритель) та ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» (повірений) укладено договір доручення №26 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого повірений зобов`язується за дорученням довірителя організувати роботи з будівництва будинків згідно Державних будівельних норм, чинного законодавства, нормативно-правових актів, будівельних стандартів та положень цього договору і передати їх довірителю у встановлений строк цього договору.

Згідно із п. 1.2 Договору детальний перелік будівельних робіт зазначається в кошторисній документації, що включає в себе: перелік та обсяг робіт та матеріалів; вартість робіт та термін їх виконання, та є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1), надалі - роботи, на об`єкті довірителя згідно з схемою розташування місця проведення робіт, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №2).

Об`єкт - будівельний майданчик, який розташований на території земельної ділянки (кадастровий номер: 3221084500:05:002:0235), та знаходиться за адресою: село Вишняки, Бородянського району, Київської області (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що будівництво будинків повинно бути виконано субпідрядними організаціями за які відповідає повірений відповідно до погодженого з довірителем ескізу (візуального плану) будинків в якому зазначається розмір, матеріали та вид конструкції будинків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №3).

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за цим договором становить: 13 033 362,50 грн., в тому числі ПДВ, що складає 2 172 227,08 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору довіритель сплачує вартість робіт в такій послідовності:

3.2.1 попередня оплата у розмірі 34,5% від загальної вартості робіт, що складає: 4 496 510,06 грн., в тому числі ПДВ, що складає 749 418,34 грн., довіритель сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору;

3.2.2 наступний платіж у розмірі 34,5% від загальної вартості робіт, що складає: 4 496 510,06 грн., в тому числі ПДВ, що складає 749 418,34 грн., довіритель сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами проміжного акту приймання-передачі на завершені повіреним ІІ-го етапу робіт відповідно до додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, який повинен бути завершений повіреним не пізніше 01 червня 2017 року;

3.2.3 остаточна вартість у розмірі 31% від загальної вартості робіт, що складає 4 040 342,38 грн., у тому числі ПДВ, що складає 673 390,40 грн., довіритель сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після завершення ІІІ-го етапу робіт відповідно до додатка №1 цього договору та введення в експлуатацію повіреним збудованих будівель за цим договором шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

В додатку №1 до Договору сторони погодили, зокрема етапи робіт, а саме: І етап - виробництво домокомплекту; ІІ етап - організація фундаменту, кабельного вводу, монтаж домокомплекту; ІІІ етап - оздоблення роботи, улаштування даху, монтаж чистової покрівлі, зовнішня оздоблення фасаду, монтаж гіпсокартону, фарбування гіпсокартону, підшив даху та водосток.

За твердженням позивача, ІІІ етап робіт за Договором був виконаний на загальну суму 1 961 534,01 грн., що відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року, в той час як відповідач розрахувався за такі роботи не в повному обсязі та має заборгованість у розмірі 1 951 534,28 грн.

В той же час, відповідач вказує на те, що роботи, які відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року, які ним не підписані, фактично позивачем не здійснювались, а відтак і заявлена у даній справі заборгованість відсутня.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні у даній справі правовідносини виникли з підстав неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов`язання із сплати за ІІІ етап робіт за Договором, які відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року.

В даному випадку, ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» направлено на адресу ТОВ «Бері Комерц» лист №43/07 від 27.07.2020, із змісту якого вбачається, що позивач повторно повідомив відповідачу про закінчення робіт за Договором, а також направив останньому акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року, просив підписати їх на протязі 5 (п`яти) банківських днів і повернути один екземпляр на адресу позивача, а також оплатити. В підтвердження направлення вказаного листа з додатками до матеріалів справи позивачем долучено накладна, фіскальний чек та опис вкладення у лист №0317009241870 оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Разом з тим, відповідач заперечує факт отримання поштового відправлення №0317009241870, проте в підтвердження своїх заперечень до суду не надає жодного доказу.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» заяви та претензії щодо випадків, передбачених частиною першою цієї статті, подаються оператору поштового зв`язку протягом шести місяців з дня подання поштового відправлення або поштового переказу для пересилання. Тобто, протягом шести місяців з дня подання поштового відправлення №0317009241870, а саме з 27.07.2020 до 27.01.2021, у відповідача була можливість отримання інформації щодо такого відправлення та подання відповідних доказів до суду. При цьому, така можливість забезпечена АТ «Укрпошта» на його офіційному веб-сайті за номером відправлення.

В той же час, відповідачем відповідних доказів, які б давали підстави для висновку про не вручення йому поштового відправлення №0317009241870 до суду не подано, як і не подано доказів іншого вмісту вказаного відправлення, ніж те про яке стверджує позивач, хоча провадження у даній справі відкрито 07.09.2020, а відзив на позов направлений до суду 01.10.2020, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт вручення відповідачу листа №43/07 від 27.07.2020 з додатками.

Відповідно до п. 4.4 Договору довіритель приймає роботи шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, який є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи та введення будівель в експлуатацію.

Згідно із п 4.5 Договору повірений готує акт приймання-передачі виконаних робіт із зазначенням обсягу та вартості виконаних робіт, підписує їх і надсилає/передає довірителю.

Довіритель протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання документів про виконання договору зобов`язаний: прийняти належним чином виконані роботи, підписати акт приймання-передачі виконаних робіт та повернути один примірних повіреному або надати повіреному мотивовану письмову відмову у прийнятті робіт і підписанні акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.6 Договору).

Отже, отримавши акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року ТОВ «Бері Комерц» зобов`язано було підписати їх та повернути один примірних ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» або надати останньому мотивовану письмову відмову у прийнятті робіт і підписанні актів.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження надання позивачу відповідачем, протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання, мотивованої письмової відмови у прийнятті робіт і підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року, а відтак роботи, зазначені в актах, вважають прийнятими ТОВ «Бері Комерц».

Більш того, враховуючи заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом було призначено у справі будівельно-технічну експертизу, а на вирішення експерта поставлено такі питання: у якому обсязі та на яку загальну суму Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» були виконані роботи ІІІ етапу за договором доручення №26 від 27.04.2017, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бері Комерц»? чи підтверджується виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» ІІІ етапу робіт за договором доручення №26 від 27.04.2017 в обсягах та вартості, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року?

Натомість експертиза не була проведена, а відповідно до повідомлення про неможливість надання висновку №14467/21-44 від 04.08.2026, причиною такого не проведення стало невиконання умов клопотань, не надання доступу експерту до об`єкта дослідження.

Так ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 було поновлено провадження у справі №910/11983/20 для розгляду клопотання про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об`єкта, яке задоволено, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бері Комерц» зобов`язано забезпечити: 23.07.2026 з 10:00 год. проведення обстеження об`єктів дослідження, будинків, розташованих на території с. Вишняки, Майданівської с/ради, Бородянського району, Київської області; прибуття експерта з експертної установи (м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6, тел. 200-29-17, 0503884521); безперешкодний доступ до об`єкта; належні умови праці для проведення натурних обстежень.

Із змісту повідомлення про неможливість надання висновку №14467/21-44 від 04.08.2026 вбачається, що 23.07.2026 о 10:00 год. на місце проведення обстеження прибув експерт та директор ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» Капєльнікова Анастасія Юріївна, проте представники ТОВ «Бері Комерц» на обстеження не з`явились, доступу до об`єкта дослідження експерту не було надано.

В даному випадку, судом встановлено, що в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 була вручена відповідачу 09.06.2026, що вбачається із штемпеля відповідного відділу поштового зв`язку, проставленого на конверті, а відтак ТОВ «Бері Комерц» було належним чином повідомлено про необхідність надання доступу до об`єкта дослідження експерту.

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач ухилився від покладених на нього обов`язків із надання доступу до об`єкта дослідження експерту, що стало причиною для повідомлення про неможливість надання висновку, оскільки без натурного огляду об`єкта дати висновок на поставлені судом питання не вбачається за можливе.

За приписами ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням бездіяльності відповідача щодо виконання покладеного на нього судом обов`язку із надання доступу до об`єкта дослідження експерту та положень вказаної процесуальної норми є усі підстави вважати, що обставини виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» ІІІ етапу робіт за Договором в обсягах та вартості, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №23/1, №23/2, №23/3, №23/4, №23/5, №24/1, №24/2, №24/3, №24/4 та №24/5 за січень 2018 року є встановленими.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору, у відповідача наявне грошове зобов`язання із сплати позивачу 1 961 534,01 грн. за виконання ІІІ етапу робіт за Договором, а строк виконання такого зобов`язання на момент розгляду справи по суті настав.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заявленої до стягнення суми у розмірі 1 951 534,28 грн., за виконані на підставі Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Бері Комерц» на користь ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» заборгованості у розмірі 1 951 534,28 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бері Комерц» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51; ідентифікаційний код 40861482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітекту рно-будівельна компанія «Енергодім» (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 19Б, офіс 2; ідентифікаційний код 40738184) заборгованість у розмірі 1 951 534 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 29 273 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 01 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2026.

Суддя В.П. Босий