Рішення № 140830030, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2026Справа № 910/6332/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Аліменко Любов Олександрівна (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) та ОСОБА_3 (далі - позивач-3) звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (далі - ОСББ), в якому просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 15.12.2025 шляхом скасування реєстраційної дії №1000651020000041743, вчиненої 17.02.2026, про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі відомостей Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 закрито провадження у справі в частині вимоги про скасування реєстраційної дії №1000651020000041743 від 17.02.2026 про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ. В іншій частині позову відмовлено.

29.09.2026 через систему "Електронний суд" ОСББ подало заяву про ухвалення додаткового рішення про солідарне стягнення з Аліменко Л.О., Іжко О.В. та ОСОБА_3 28000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з Позивачів витрат на правову допомогу у сумі 28000,00 грн, Відповідачем було додано копії, зокрема: Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2026, банківської виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 03.06.2026 по 29.09.2026, Ордеру серії АІ №2227655 від 12.06.2026, виданого Адвокатським об`єднанням "Ю.Д.К." на ім`я адвоката Кобзаренка Юрія Васильовича.

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

12.06.2026 між ОСББ (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Ю.Д.К." (Об`єднання) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт доручає та оплачує, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а саме: судове представництво у справі № 910/6332/26.

Згідно з пунктом 2.1. вказаного правочину Сторони визначили, що оплата правничої допомоги на рахунок Адвокатського об`єднання "Ю.Д.К." здійснюється у розмірі:

- 12 000,00 грн за підготовку кожної заяви по суті справи, а саме: позовної заяви, відзиву, апеляційної та/або касаційної скарги;

- 6 000,00 грн за підготовку кожної заяви, а саме: відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, письмові пояснення;

- 4 000,00 грн за участь адвоката у кожному судовому засіданні.

У своєму відзиві ОСББ просить стягнути з позивачів 28 000,00 грн, які складаються з:

12 000,00 грн - за підготовку відзиву;

16 000,00 грн - за участь у 4 засідання (4 000,00 грн за 1 засідання).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, відповідно до виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 03.06.2026 по 29.06.2026 вартість правничої допомоги, наданої ОСББ, була повністю сплачена останнім.

Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським об`єднанням "Ю.Д.К." послуг з професійної правничої допомоги ОСББ у погодженому між ними розмірі 28 000,00 грн.

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Проте у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, також викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №910/1964/21.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши зміст наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що вартість є завищеною.

Також, суд вважає необґрунтованим відшкодування у повному обсязі витрат на правову допомогу за судове засідання 08.09.2026, яке не відбулося.

Проте участь у судовому засіданні це не формальна присутність на ньому, а підготовка адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19).

Таким чином, на думку суду, співрозмірною, обґрунтованою, розумною та пропорційною ціною за послугу щодо підготовки відзиву є 8 000,00 грн, участь в судових засіданнях (21.07.2026, 04.08.2026, 29.09.2026) по 3 000,00 грн (за одне засідання) та 1 000,00 грн за судове засідання 08.09.2026, яке не відбулося.

Отже, на думку суду, обґрунтований розмір витрат Відповідача на професійну правничу допомогу становить 18 000,00 грн.

Як було зазначено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 закрито провадження у справі в частині вимоги про скасування реєстраційної дії №1000651020000041743 від 17.02.2026 про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

За змістом частини 4 статті 231 ГПК України закриваючи провадження у справі, суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 5 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частина 6 статті 130 ГПК України).

Як було зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19, звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору, оскільки за змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Таким чином, пред`явлення позову з вимогою за відсутності юридичного спору свідчить про необґрунтовані дії позивачів, тому Відповідач має право на компенсацію витрат на професійну правничу шляхом їх покладення на Позивачів.

Водночас суд додатково звертає увагу ОСББ, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, сплачені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі №745/342/19, від 24.03.2021 у справі №462/2077/17.

Таким чином, за результатами вирішення справи, обґрунтованій розмір витрат ОСББ на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 18 000,00 грн покладаються на кожного з позивачів по 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 123-129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Аліменко Любові Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (02059, місто Київ, вул. Пчілки Олени, будинок 8, ідентифікаційний код: 46076290) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (02059, місто Київ, вул. Пчілки Олени, будинок 8, ідентифікаційний код: 46076290) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (02059, місто Київ, вул. Пчілки Олени, будинок 8, ідентифікаційний код: 46076290) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. В іншій частині заяви відмовити.

6. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ