Рішення № 140829899, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2026Справа № 910/9141/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/9141/26.

За позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету

До Приватного підприємства «Данія Інтернешнл»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Камбонде Фредерікс Вальдо Тугведха

про стягнення 227 406, 63 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет звернувся до Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» з позовом про стягнення 227 406, 63 грн заборгованості за контрактом №26/13 про навчання іноземних громадян, що по курсу НБУ станом на 23.04.2024 є еквівалентом 5 716, 09 дол. США, у тому числі, 200507,75 грн основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 5 039, 96 дол США), 16600,50 грн пені (еквівалент по курсу НБУ 417,27 дол. США), 10 298, 38 грн 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 258, 86 дол. США).

27.07.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 27.07.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

29.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

10.08.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/9141/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено заяву позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Камбонде Фредерікс Вальдо Тугведха.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

11.05.2017 між Запорізьким державним медичним університетом та Приватним підприємством «Данія Інтернешнл», як «координатором набору» (відповідач) укладено контракт про навчання іноземних громадян №35/17.

17.07.2019 вищезазначеними особами укладена Додаткова угода №4, якою сторони змінили найменування «контракт про навчання іноземних громадян» на «договір про навчання іноземних громадян».

Запорізький державний медичний університет (ЄДРПОУ: 02010741) є припиненим з 13.10.2023.

20.12.2022 зареєстровано юридичну особу - Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (ЄДРПОУ: 45030873), який згідно пункту 1 власного Статуту (нова редакція), затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України №1729 від 10.10.2024 є правонаступником Запорізького державного медичного університету (ЄДРПОУ: 02010741).

У пункті 2.1. договору №35/17 від 11.05.2017 сторони погодили, що метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності університету. Для її досягнення сторони за договором наступним чином визначили свої взаємопов`язані та взаємообумовлені функції:

- університет приймає на себе зобов`язання надати освітні послуги іноземним громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності;

- координатор набору приймає на себе зобов`язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору №35/17 від 11.05.2017 університет зобов`язується укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання.

Згідно пункту 3.2.4 договору №35/17 від 11.05.2017 університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним договором порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.

Відповідно до пункту 4.1.6 договору №35/17 від 11.05.2017 координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; та забезпечити відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набору за даним контрактом.

Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для університету (пункт 4.1.7 договору №35/17 від 11.05.2017).

Відповідно до пункту 5.14. договору №35/17 від 11.05.2017 в редакції Додаткової угоди №2 від 11.08.2017, оплата за навчання здійснюється в безготівковому порядку на

указаний розрахунковий рахунок Університету:

- координатором набору, студентом або іншою третьою особою в національній валюті України по курсу НБУ, який діє на момент оплати;

- студентом або іншою третьою особою (нерезидентом) на валютний рахунок в іноземній валюті;

- в наступному порядку : кожного семестру згідно з п. 5.15.

У відповідності до пункту 5.15. договору №35/17 від 11.05.2017 в редакції Додаткової угоди №2 від 11.08.2017, оплата проводиться в терміни:

а) для студентів І курсу: (1) за перший семестр - на момент прийняття до університету; (2) за другий семестр - до 15.02 відповідного року.

б) для студентів ІІ-VІ курсу: (1) за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року; (2) за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року; (3) на міжнародному факультеті №І (підготовчий факультет) - на протязі трьох днів від дати прибуття іноземного абітурієнта в Університет, передоплатою, у повному обсязі за весь термін навчання.

Строк дії договору з 11.05.2017 по 11.05.2023 (пункт 7.2.договору №35/17 від 11.05.2017).

Так, 15.09.2017 між Запорізьким державним медичним університетом (виконавець за договором), Приватним підприємством «Данія Інтернешнл» (координатор набору за договором) та Камбонде Фредерікс Вальдо Тугведха (студент за договором) укладено договір №17-281 про надання освітніх послуг іноземним громадянам, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів координатора набору здійснити надання освітні послуги студенту, а саме: форма навчання - денна, мова викладання - англійська, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, назва спеціальності - медицина, строк надання освітніх послуг 01.09.2017 - 01.08.2023. Освітні послуги за цим договором надаються, як платні освітні послуги відповідно до законодавства.

Згідно договору №17-281 від 15.09.2017 виконавець зобов`язаний надати студенту освітні послуги на рівні державних стандартів освіти. Видати студенту документ про вищу освіту державного зразка (якщо відповідно до законодавства за освітньою програмою передбачено видачу такого документа) за умови виконання студентом навчальної програми в повному обсязі, необхідному для здобуття певного ступеня вищої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня (оплата вартості документу про вищу освіту здійснюється координатором набору/студентом відповідно до чинного законодавства, гранична вартість документів про вишу освіту державного зразка та перелік інформації, яка повинна міститись у документі про вищу освіту, встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 3.2. договору №17-281 від 15.09.2017 передбачено, що координатор набору зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за освітні послуги в розмірі, строки та порядку відповідно до умов Контракту.

В свою чергу, студент зобов`язаний у випадку неможливості виконання координатором набору вимог п. 3.2. цього договору, самостійно або за гроші фізичних чи юридичних осіб (третіх осіб) здійснювати оплату за освітні послуги (пункт 4.2. договору №17-281 від 15.09.2017).

У відповідності до пункту 5.2 договору №17-281 від 15.09.2017 розмір оплати за весь строк надання освітніх послуг за цим договором встановлюється в доларах США і не змінюється виконавцем, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством, з урахуванням статті 73 Закону України «Про вишу освіту», про що виконавець інформує студента та координатора набору.

Пунктом 6.2. договору №35/17 від 11.05.2017 встановлено, що при порушенні строків оплати студентом, передбачених цією угодою, координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.

Пункту 6.2 договору №17-281 від 15.09.2017 встановлено, що при порушенні строків оплати, передбачених цією угодою, студент зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж на 30 календарних днів виконавець має право на дострокове розірвання цього договору без укладення додаткової угоди до цього та відрахувати студента. Датою розірвання цього договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі виконавця. При цьому студент зобов`язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також оплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування на підставі рахунку університету у триденний строк з дня дострокового розірвання цього договору та відрахування студента.

Пунктом 6.3. договору №17-281 від 15.09.2017 встановлено, що при виникненні академічної заборгованості студент зобов`язаний ліквідувати її у встановлений виконавцем строк. У разі невиконання студент може бути відрахований на розсуд виконавця.

Наказом Запорізького державного медичного університету №202 від 08.09.2022 з 01.09.2022 до завершення дії воєнного стану в Україні, в університеті вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян зменшена на 30%.

Наказом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №338-с від 31.07.2023 «Про продовження терміну навчання іноземним студентам 6 курсу спеціальності «Медицина» Камбонде Фредеріксу Вальдо Тугведху продовжено термін навчання до 30 вересня 2023 року, у зв`язку з необхідністю складання ЄДКІ (Крок 2) в вересні місяці та завершення всіх необхідних процедур, пов`язаних з легалізацією та проставлення апостилю на їх освітніх документах.

Наказом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №705-с від 21.09.2023, студент Камбонде Фредерікс Вальдо Тугведх відрахований з 21.09.2023 за порушення умов договору про навчання (невиконання навчального плану, не склав 2 етап ЄДКІ (Крок 2).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за навчання студента обліковується заборгованість за платні освітні послуги у розмірі 5 039, 96 доларів США, яку відповідно до умов договорів зобов`язаний сплатити координатор набору, відтак, заборгованість Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» перед позивачем складає 5 039, 96 доларів США, що по курсу НБУ станом на 23.04.2024 є еквівалентом 200 507, 75 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 16 600, 50 грн пені та 10 298, 38 грн

ІI. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 227 406, 63 грн (основний борг, пеня, 3% річних).

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що студент в порушення умов договору про навчання не виконав навчальний план, у зв`язку з чим був відрахований з університету, однак за навчання студента обліковується заборгованість, яку повинен погасити координатор набору за умовами договору.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.08.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а саме: м.Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 37-41 та на останню відому адресу місця перебування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 38.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 10.08.2026 була повернена до Господарського суду міста Києва 01.09.2026 та 10.09.2026 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 10.08.2026 суд повідомляв відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.

Однак, відповідач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не були позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі №910/9141/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву, а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача правом на дання пояснень в даній справі не скористались.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про розгляд справи №910/9141/26, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на одне ключове питання: чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами послуги.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, за навчання студента згідно пункту 5.2. договору №35/17 від 11.05.2017 в редакції Додаткової угоди №2 від 11.08.2017, за спеціальністю «медицина» має бути сплачено:

- І курс - 3 700, 00 дол. США;

- ІІ курс - 3 700, 00 дол. США;

- ІІІ курс - 3 700, 00 дол. США;

- IV курс - 4 200, 00 дол. США;

- V курс - 4 200, 00 дол. США;

- VI курс - 2 940 дол. США з урахуванням наказу університету №202 від 08.09.2022, про зменшення вартості оплати освітніх послуг для іноземних громадян на 30%.

Тобто, в загальному розмірі відповідач за навчання студента зобов`язаний був сплатити 22 440, 00 дол. США.

Відповідно до наказу №338-с від 31.07.2023 іноземному студенту VI курсу Камбонде Фредеріксу Вальдо Тугведху було продовжено термін навчання до 30 вересня 2023 року у зв`язку з необхідністю складання ЄДКІ (Крок 2) в вересні місяці та завершення всіх необхідних процедур, пов`язаних з легалізацією та проставлення апостилю на їх освітніх документах.

У зв`язку з порушенням умов договору про навчання (невиконання навчального плану, не склав 2 етап ЄДКІ (Крок 2), студента відраховано з 21.09.2023 за порушення умов договору про навчання, згідно наказу №705-с від 21.09.2023.

Пунктом 3.2. договору №17-281 від 15.09.2017 передбачено, що координатор набору (відповідач) зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за освітні послуги в розмірі, строки та порядку відповідно до умов Контракту.

Однак, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що за навчання студента фактично була сплачено 17 400, 04 дол. США.

Таким чином, за навчання студента обліковується заборгованість за платні освітні послуги у розмірі 5 039, 96 доларів США

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 525, 526, 599, 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №35/17 від 11.05.2017 та положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 039, 96 доларів США, що еквівалентно 200 507, 75 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 16 600, 50 грн та 3% річних у розмірі 10 298, 38 грн.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 3 стаття 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2. договору №35/17 від 11.05.2017 встановлено, що при порушенні строків оплати студентом, передбачених цією угодою, координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені та 3% річних судом встановлено, що розмір пені та 3% річних, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Заяв та клопотань щодо понесення інших судових витрат від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» про стягнення 227 406, 63 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 37-41, ЄДРПОУ 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. 26, ЄДРПОУ 45030873) борг у розмірі 200 507 (двісті тисяч п`ятсот сім) грн 75 коп., пеню у розмірі 16 600 (шістнадцять тисяч шістсот) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 10 298 (десять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн 38 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко