Рішення № 140829886, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026Справа № 910/16507/23

За заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" м. Києва

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 м. Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" м. Києва,

2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" м. Києва,

треті особи 1. Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал" м. Києва, 2. Приватне акціонерне товариство "Альтана Капітал" м. Києва

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, ціна позову 33558379,35 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

рішенням господарського суду міста Києва № 910/16507/23 від 29 вересня 2026 р. у позові ОСОБА_1 відмовлено.

До закінчення судових дебатів у справі відповідачі заявили про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

5 жовтня 2026 р. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" спільно звернулися в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Посилаючись на приписи ст. 126 ГПК України, відповідачі просили покласти на позивача 151200 грн. витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача 1., 141600 грн. витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача 2.

Позивач письмових пояснень на заяву про ухвалення додаткового рішення не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 4 тієї ж статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду № 905/1795/18 від 7 листопада 2019 р.

Також у додатковій постанові № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 р. Верховний Суд звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У попередніх (орієнтовних) розрахунках судових витрат відповідачі зазначали про очікування понести витрати на правничу допомогу, у т.ч. відповідач 1. в розмірі орієнтовно 44000 грн., відповідач 2. - 26000 грн.

За наслідками судового розгляду до відшкодування відповідачем 1. заявлено 151200 грн., а відповідачем 2. - 141600 грн. витрат на правничу допомогу.

Такі розміри є істотно вищими, порівняно із заявленими ними в попередніх (орієнтовномих) розрахунках.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що спір у справі виник у зв`язку з оскарженням правочину, укладеного позивачем та першим із відповідачів.

Відповідачі пов`язані між собою корпоративними відносинами як товариство і його єдиний власник.

Формально розділені як юридичні особи у справі вони виступали на одному боці.

Вони також вони скористалися процесуальною економією, залучивши для захисту своїх прав спільного представника.

Отже, наявна пов`язаність спільних інтересів та дій відповідачів під час одержання ними правової допомоги.

Тому, вирішуючи питання про співмірність заявлених до відшкодування витрат, суд виходить із міркувань розумності їх несення відповідачами як єдиною (поєднаною) стороною у справі, підготовка процесуальних документів для якої та участь представника у судових засідання забезпечувалися централізовано.

Враховуючи характер спору, складність справи, обсяг наданих відповідачам по справі адвокатом послуг (написання відзивів на позовну заяву, заперечень, заяв, письмових тез та пояснень, відповідей, участі адвоката у п`ятнадцяти судових засіданнях), тривалого часу перебування справи на розгляді в апеляційній та касаційній інстанціях, уникнення дублювання витрат на правничу допомогу, а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в загальному розмірі 100000 грн.

При цьому, оскільки джерела для покриття цих витрат для відповідачів як окремих юридичних осіб вказані роздільними, то вони підлягають покладенню на позивача у пропорційній частині на користь кожного з відповідачів окремо, а саме відповдіача 1. у розмірі 60000 грн., відповдіача 2. - 40000 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 1 жовтня 2026 р. відбулося перетворення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" шляхом заміни її організаційно-правової форми на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі".

За таких обставин суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 52 ГПК України, здійснити заміну Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1-А, код 23243188).

Керуючись ст.ст. 52, 126, 129, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Замінити Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" м. Києва його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1-А, код 23243188).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські регіональні електромережі" м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" м. Києва про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" (04119, м. Київ, вул. Джонса Гарета, 8, літ. 20Д, код 41916207) 60000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1-А, код 23243188) 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар