Ухвала суду № 140829810, 22.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

22.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/332/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Інститут екології Карпат Національної академії наук України,

відповідач 1 - Карпатський національний природний парк,

відповідач 2 - Яремчанська міська рада Івано-Франківської області,

відповідач 3 - Делятинська селищна рада,

відповідач 4 - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

відповідач 5 - Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна академія наук України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Міністерство економіки та довкілля України,

про визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 27.12.2001 № 189-3/2001 в частині, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001505, виданого відповідачу 1, скасування рішення державного реєстратора відповідача 3 індексний номер 69018398 від 25.08.2023 та скасування рішення державного кадастрового реєстратора відповідача 5 від 21.12.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007,

установив таке.

1. Предмет позову та процесуальні дії сторін.

1.1. Предметом позову є вимоги Інституту екології Карпат Національної академії наук України (далі - позивач, Інститут) про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради від 27.12.2001 № 189-3/2001 в частині, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001505, виданого Карпатському національному природному парку (далі - відповідач 1, Карпатський НПП), скасування рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради індексний номер 69018398 від 25.08.2023 та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 21.12.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007.

Позивач звернувся з позовом на захист прав постійного користувача земельної ділянки площею 7,0000 га, призначеної для розміщення та експлуатації біологічного стаціонару по дослідженню високогірної рослинності Карпат, яка розташована в смт Ворохта, полонина Пожижевська Надвірнянського району Івано-Франківської області, яке посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001094 від 17.02.2000. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому відмовили у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки, оскільки вона перетинається із земельною ділянкою Карпатського НПП з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007 (площа співпадіння - 41,7146 %).

1.2. Згідно з ухвалою від 25.06.2025 суд зупинив провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000001041 від 16.12.2022, оскільки орган досудового розслідування не надав дозволу на розголошення відомостей, що містяться в технічній документації із землеустрою, яку суд витребував у Державного бюро розслідувань для вирішення питання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

1.3. Позивач подав клопотання від 15.10.2026 (вх. № 9482/26) про поновлення провадження у справі та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2025 у справі № 909/526/25, яке набрало законної сили 22.08.2025, суд усунув позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 7,0000 га та зобов`язав Карпатський НПП і Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" (далі - ТОВ НВП "Агроресурссистеми") внести зміни до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Карпатського НПП, на підставі якої зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007, з метою усунення накладок і приведення її меж у відповідність до меж земельної ділянки позивача, також зобов`язав ТОВ НВП "Агроресурссистеми" внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Після виконання цього рішення 16.12.2025 відомості про земельну ділянку позивача внесли до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера 2611040300:08:001:0002, а 17.12.2025 державний реєстратор зареєстрував за позивачем право постійного користування нею. На думку позивача, порушення його права усунуто, а тому предмет спору відсутній. Позивач також просить вирішити питання про розподіл судових витрат та розглядати клопотання без участі його представника.

Згідно з ухвалою від 16.10.2026 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 22.10.2026.

1.4. Суд встановив, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, залучене до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1, припинено, а його правонаступником є Міністерство економіки та довкілля України (відповідь на запит суду з ЄДРЮОФОПГФ № 3490006 від 22.10.2026).

Заяву від 02.10.2025 (вх. № 16065/25) про заміну третьої особи її правонаступником суд не розглядав у зв`язку із зупиненням провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тому належить здійснити заміну Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на його правонаступника - Міністерство економіки та довкілля України.

1.5. Позивач подав заяву від 15.10.2026 (вх. № 19345/26) про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з Карпатського НПП 74 072 грн судових витрат, з яких 12 112 грн - судовий збір, 61 960 грн - витрати на професійну правничу допомогу, та розглядати заяву без участі його представника. Позивач посилається на ч. 4 ст. 231, ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України і висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25. Вважає, що відсутність предмета спору виникла внаслідок дій Карпатського НПП, який після відкриття провадження у справі вніс зміни до технічної документації із землеустрою, що усунуло накладення земельних ділянок. До цього позивач через дії та бездіяльність відповідача 1 був позбавлений можливості зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою і змушений був звернутись до суду.

1.6. Відповідач 1 подав заперечення від 19.10.2026 (вх. № 19557/26) на заяву про розподіл судових витрат та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що ч. 3 ст. 130 ГПК України не підлягає застосуванню, оскільки він не задовольняв позовних вимог після пред`явлення позову: рішення Яремчанської міської ради, державний акт і реєстраційні рішення, які оскаржує позивач, ніхто не скасовував, і Карпатський НПП не наділений повноваженнями їх скасовувати. Він подав відзив, у якому заперечив проти позову. Предмет спору відпав внаслідок виконання рішення у справі № 909/526/25, яка мала інший предмет (усунення перешкод шляхом коригування технічної документації та відомостей Державного земельного кадастру). Відповідно до цього рішення помилку в технічній документації допустило ТОВ НВП "Агроресурссистеми", яке не є учасником цієї справи, і суд поклав на нього судові витрати на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України. З посиланням на п. 50-61 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25 відповідач 1 вважає, що задоволення вимог іншою особою не є підставою для покладення судових витрат на відповідача. Також звертає увагу на участь у справі п`яти відповідачів. Просить вирішити питання про повернення судового збору з Державного бюджету України відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", а в разі покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу - зменшити їх до суми не більше 10 000 грн з огляду на неспівмірність заявлених витрат, закриття провадження без розгляду справи по суті, розбіжності в заяві щодо дат і кількості судових засідань, дублювання робіт і статус відповідача 1 як бюджетної установи.

1.7. Позивач подав клопотання від 20.10.2026 (вх. № 19614/26), у якому просить при закритті провадження у справі повернути йому з Державного бюджету України 12 112 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 27.03.2024 № 106, та покласти на Карпатський НПП витрати на професійну правничу допомогу в сумі 61 960 грн. Позивач заперечує проти доводів відповідача 1 і зазначає, що саме дії Карпатського НПП, на замовлення якого розробили технічну документацію із землеустрою, призвели до порушення його прав. Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання договору між Карпатським НПП і ТОВ НВП "Агроресурссистеми", і вимоги до інших відповідачів є похідними. А рішення у справі № 909/526/25 Карпатський НПП і ТОВ НВП "Агроресурссистеми" виконали в добровільному порядку.

Інші учасники справи заперечень щодо закриття провадження у справі та розподілу судових витрат не подали.

2. Мотиви, якими суд керується при вирішенні питання про закриття провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд установив, що підставою звернення позивача до суду було накладення меж земельної ділянки Карпатського НПП з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007 на земельну ділянку площею 7,0000 га, що перебуває у постійному користуванні позивача, що перешкоджало внесенню відомостей про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2025 № НВ-0002517362025 земельну ділянку позивача площею 7,0000 га з цільовим призначенням 05.01 зареєстрували в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 2611040300:08:001:0002. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 23.12.2025 № 457912552 державний реєстратор 17.12.2025 зареєстрував за позивачем право постійного користування цією земельною ділянкою (номер запису про інше речове право 62896235) на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001094.

Отже, накладення земельних ділянок, яке становило підставу позову, усунуто, право постійного користування позивача земельною ділянкою внесено до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і позивач заявив про відсутність предмета спору.

Між сторонами не залишилось неврегульованих питань. Те, що оскаржувані позивачем рішення Яремчанської міської ради, державний акт і реєстраційні рішення не скасовані, не свідчить про наявність предмета спору, оскільки після усунення накладення земельних ділянок вони не перешкоджають позивачу реалізовувати право постійного користування земельною ділянкою, і позивач цих вимог не підтримує.

Відповідач 1 проти закриття провадження у справі не заперечує. Його заперечення стосуються лише розподілу судових витрат.

А тому провадження у справі належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Водночас суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

3. Розподіл судових витрат.

3.1. Щодо судового збору.

Позивач сплатив 12 112 грн судового збору за подання позовної заяви, що містить чотири вимоги немайнового характеру, що підтверджує платіжна інструкція від 27.03.2024 № 106 (внутрішній номер 336847989).

У клопотанні від 20.10.2026 (вх. № 19614/26) позивач просить повернути йому сплачений судовий збір з Державного бюджету України, тобто вимоги про стягнення судового збору з відповідача 1, заявленої в заяві від 15.10.2026, не підтримує.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). Згідно з ч. 2 ст. 7 цього Закону в такому разі сплачена сума судового збору повертається в повному обсязі.

Провадження у справі суд закриває у зв`язку з відсутністю предмета спору, тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 12 112 грн належить повернути йому з Державного бюджету України в повному обсязі.

3.2. Щодо покладення витрат на професійну правничу на відповідача 1.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 61 960 грн, які він поніс згідно з договорами про надання професійної правничої допомоги від 07.03.2024 № 03/03/24-ЮО (14 960 грн) і від 08.05.2024 № 06/05/24-ЮО (47 000 грн), укладеними з Адвокатським бюро "Галина Бідула та партнери". На підтвердження цих витрат подав акти від 13.03.2024 № 03/03/24-ЮО, від 19.12.2024 № 06/05/24-ЮО та платіжні інструкції від 13.03.2024 № 11, від 24.12.2024 № 545.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, у якій вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25 відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.10.2025 у справі № 917/276/25, і сформувала висновок щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України, відповідно до якого: (1) у позивача виникає право на відшкодування за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не лише в разі відмови від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, а й у разі закриття провадження у справі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем; (2) при цьому не має значення, чи було провадження закрито за клопотанням позивача, відповідача чи з ініціативи суду; (3) у разі задоволення позовних вимог третьою особою, а не відповідачем, право на відшкодування витрат залежить від підстав здійснення такого задоволення третьою особою, які підлягають дослідженню та оцінці судом; при цьому за загальним правилом добросовісний позивач вправі розраховувати на можливість відшкодування йому витрат на правничу допомогу, понесених ним до моменту закриття провадження у справі (п. 60 постанови).

Обґрунтовуючи цей висновок, Об`єднана палата зазначила, що задоволення відповідачем позовних вимог після пред`явлення позову свідчить про те, що відповідач погодився з тим, що позов пред`явлено до належного відповідача, та визнає позовні вимоги, тобто що пред`явлення позову відбулося внаслідок неправомірного діяння відповідача; натомість те, що предмет спору перестав існувати після задоволення позовних вимог іншою особою, саме по собі не може бути ані свідченням обґрунтованості позову, ані свідченням неправомірної поведінки відповідача в межах конкретного спору (п. 52, 53 постанови).

Для застосування другого речення ч. 3 ст. 130 ГПК України необхідна сукупність таких умов: 1) позивач не підтримує своїх вимог; 2) це відбулося внаслідок їх задоволення; 3) задоволення здійснив відповідач; 4) після пред`явлення позову. Лише в разі наявності всіх цих елементів у їх сукупності норма підлягає застосуванню (п. 38, 40 постанови). Вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття (п. 54 постанови). Якщо предмет спору перестав існувати внаслідок дій іншої особи, вчинених відповідно до її правосуб`єктності, і суд не встановив, що відповідач діяв неправомірно, що призвело до виникнення спору, це не може вважатися підтвердженням неправомірності дій відповідача та обґрунтованості позовних вимог і не є підставою для застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України та покладення на відповідача судових витрат (п. 56-58 постанови). З цих підстав Верховний Суд у справі № 917/1161/25 відмовив у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (п. 61 постанови).

Суд встановив, що позивач і відповідач 1 були сторонами у справі № 909/526/25, яка стосувалась того ж предмета спору. Тому обставини, встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2025 у цій справі, яке набрало законної сили 22.08.2025, не потребують доказування (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

В рішення від 21.07.2025 у справі № 909/526/25 суд встановив, що земельну ділянку з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007 зареєстрували в Державному земельному кадастрі 21.12.2022 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.11.2018, яку розробило ТОВ НВП "Агроресурссистеми" на замовлення Карпатського НПП за договором від 03.10.2018 № 153, і під час її виготовлення не врахували право постійного користування позивача та межі його земельної ділянки (п. 4.5-4.7 рішення). Суд дійшов висновку, що цю помилку допустило ТОВ НВП "Агроресурссистеми", яке під час виконання топографо-геодезичних робіт і виготовлення документації із землеустрою зобов`язане було виявити будівлю біостаціонару, з`ясувати речові права на земельну ділянку під нею і врахувати право землекористування позивача. Доводи розробника про те, що замовник не надав йому повних вихідних даних, суд відхилив (п. 5.4 рішення). З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ НВП "Агроресурссистеми", суд на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України поклав на нього всі судові витрати позивача у вказаній справі - 27 969,80 грн, з яких 4 844,80 грн судового збору та 23 125 грн витрат на професійну правничу допомогу (п. 7.4 рішення). Неправильних дій Карпатського НПП, внаслідок яких виник спір, суд не встановив і судових витрат на нього не поклав.

Оцінюючи обставини, за яких відпав предмет спору в цій справі, суд також враховує таке.

По-перше, позивач заявив у цій справі вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради від 27.12.2001 № 189-3/2001 в частині, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001505, виданого Карпатському НПП, скасування рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради індексний номер 69018398 від 25.08.2023 та рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 21.12.2022. Жодної із цих вимог ні відповідач 1, ні інші відповідачі після пред`явлення позову не задовольнили: оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування, державний акт і реєстраційні рішення не скасовані. Відповідач 1 позовних вимог не визнавав і проти позову заперечував.

По-друге, порушення прав позивача усунуто іншим способом захисту - шляхом внесення змін до технічної документації із землеустрою та відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007. Такого способу захисту позивач у цій справі не обирав. Його позивач обрав, звернувшись під час розгляду цієї справи з окремим позовом від 28.04.2025 у справі № 909/526/25 до Карпатського НПП і ТОВ НВП "Агроресурссистеми", яке не є учасником цієї справи.

По-третє, зміни до технічної документації Карпатський НПП і ТОВ НВП "Агроресурссистеми" внесли на виконання рішення від 21.07.2025 у справі № 909/526/25, що набрало законної сили і є обов`язковим для виконання (ст. 129-1 Конституції України, ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України). Виконання відповідачем 1 обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням в іншій справі, не є добровільним задоволенням ним позовних вимог у цій справі і не свідчить про визнання ним того, що цей позов пред`явлено внаслідок його неправомірної поведінки.

По-четверте, провадження у справі закривається без розгляду справи по суті, тому суд не досліджує і не оцінює обґрунтованість заявлених вимог про визнання незаконним рішення ради, визнання недійсним державного акта та скасування реєстраційних рішень. Відтак підстав вважати, що закриття провадження в цій справі підтверджує правомірність цих вимог чи неправомірність поведінки відповідача 1, немає. Водночас відповідно до обставин, встановлених у справі № 909/526/25, порушення прав позивача зумовила помилка, яку під час виготовлення технічної документації допустив її розробник.

По-п`яте, заперечення відповідача 1 проти позову є реалізацією його процесуальних прав і саме собою не свідчить про неправильність його дій чи зловживання процесуальними правами.

Доводи позивача, викладені в клопотанні від 20.10.2026, про те, що він не може нести відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань між Карпатським НПП і ТОВ НВП "Агроресурссистеми", а вимоги до інших відповідачів є похідними від вимог до відповідача 1, висновків суду не спростовують.

Відмова у покладенні судових витрат на відповідача 1 не означає покладення на позивача відповідальності за порушення договору між іншими особами. Питання про те, чиї неправильні дії спричинили спір, суд вирішив у справі № 909/526/25. Те, що рішення у справі № 909/526/25 виконано без примусового виконання, не змінює правової природи цих дій як виконання обов`язку, покладеного судовим рішенням, і не перетворює їх на добровільне задоволення відповідачем 1 вимог, заявлених у цій справі.

По-шосте, суд не ставить під сумнів добросовісність позивача. Однак відповідно до висновку Об`єднаної палати право добросовісного позивача на відшкодування витрат у разі усунення порушення його прав іншою особою не є безумовним і залежить від підстав такого усунення. У цьому випадку особу, з вини якої виник спір, суд установив у справі № 909/526/25 і стягнув з неї на користь позивача судові витрати, пов`язані з відновленням його права. Покладення на відповідача 1 судових витрат у цій справі означало б покладення на нього відповідальності за неправильні дії іншої особи, що не відповідає ч. 3 ст. 130, ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Отже, з чотирьох умов, необхідних для застосування другого речення ч. 3 ст. 130 ГПК України, у цій справі наявні лише дві: позивач не підтримує своїх вимог, і обставини, з якими він це пов`язує, настали після пред`явлення позову. Натомість позовних вимог у цій справі ніхто не задовольнив, а порушення прав позивача усунуто не внаслідок добровільних дій відповідача 1, а внаслідок виконання рішення суду в іншій справі, у якій суд установив, що спір виник унаслідок неправильних дій іншої особи. Неправильних дій відповідача 1, з якими ч. 9 ст. 129 ГПК України пов`язує можливість покладення на сторону судових витрат незалежно від результатів вирішення спору, суд також не встановив.

Тому підстави для покладення на відповідача 1 судових витрат позивача - відсутні.

Керуючись ст. 14, 52, 75, 123, 129, 130, 185, 231, 234, 235, 254 - 256 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити заміну МІНІСТЕРСТВА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ на його правонаступника - МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 37508596).

2. Закрити провадження у справі за позовом ІНСТИТУТУ ЕКОЛОГІЇ КАРПАТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (вул. Козельницька, буд. 4, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 05540066) до КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78500, ідентифікаційний код 05509323), ЯРЕМЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Свободи, буд. 266, м. Яремче, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78501, ідентифікаційний код 33309833), ДЕЛЯТИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (вул. 16 Липня, буд. 273, смт Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, ідентифікаційний код 04354539), ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (вул. Академіка Сахарова, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 39767437), ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ (вул. Академіка Корольова, буд. 26, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030, ідентифікаційний код 39767636), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ (вул. Володимирська, буд. 54, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00019270), на стороні відповідача 1 - МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 37508596), про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради від 27.12.2001 № 189-3/2001 в частині, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001505, виданого Карпатському національному природному парку, скасування рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради індексний номер 69018398 від 25.08.2023 та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.12.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611040300:13:001:5007.

3. Повернути ІНСТИТУТУ ЕКОЛОГІЇ КАРПАТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (вул. Козельницька, буд. 4, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 05540066) з Державного бюджету України 12 112 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 27.03.2024 № 106 (внутрішній номер 336847989).

4. Відмовити ІНСТИТУТУ ЕКОЛОГІЇ КАРПАТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (вул. Козельницька, буд. 4, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 05540066) у стягненні з КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78500, ідентифікаційний код 05509323) 61 960 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено 22.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва