Рішення № 140829800, 21.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/107/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського державного підприємства по торгівлі

до відповідача: Департаменту освіти та культури Коломийської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 704 325,52 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське державне підприємство по торгівлі (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Управління освіти Коломийської міської ради (перейменованого на Департамент освіти та культури Коломийської міської ради; далі - відповідач) про стягнення 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки) заборгованості за надані послуги з доставки підручників.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 задоволено заяву позивача про зміну предмета позову, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням змінених позовних вимог про стягнення заборгованості в аналогічному розмірі - 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань про погашення 704 325,52 грн заборгованості за надані послуги з доставки підручників. Заявлені вимоги обґрунтовано положеннями ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2026 у справі № 909/107/26.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких інших заяв по суті справи не подав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Водночас про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 23.09.2026 у справі № 909/107/26) до його електронного кабінету.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин першої, третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Як вбачається із частини четвертої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом взято до уваги частину дев`яту ст. 165, частину другу ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що у 2024 році між Івано-Франківським державним підприємством по торгівлі та Управлінням освіти Коломийської міської ради (перейменоване на Департамент освіти та культури Коломийської міської ради) укладено договори про надання послуг зі зберігання і складування літератури (код ДК 021:2015: 63120000-6) та її автотранспортної доставки до закладів освіти (код ДК 021:2015: 64120000-3), зокрема: № 209/01/07 від 21.11.2024, № 905/10 від 21.11.2024, № 506/02 від 23.12.2024, № 686/09/09 від 23.12.2024.

На підтвердження виконання зобов`язань за цими договорами позивачем надано належним чином оформлені накладні: № 89 та № 98 від 25.06.2024, № 170, № 171, № 243 та № 244 від 29.07.2024, № 115 та № 120 від 30.08.2024, № 30 та № 88/06-1 від 07.10.2024, № 27, № 28 та № 31 від 05.11.2024, № 288, № 288/1 та № 288/2 від 29.11.2024, підписані повноважними представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток. Відповідно до підписаного сторонами акту звірки розрахунків № 172 від 31.12.2024, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за 2024 рік склав 334 185,90 грн. Вказана сума заборгованості також офіційно відображена відповідачем у фінансовій звітності (форма № 7м) станом на 01.04.2026, що підтверджується листом Департаменту від 08.04.2026.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 370 139,62 грн заборгованості за видатковими накладними: № 26 від 05.11.2024, № 62, № 63, № 64 та № 65 від 22.01.2025, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26 та № 27 від 05.03.2025, № 62 від 21.08.2025, № 17 від 12.09.2025, які від імені отримувача підписані завідувачкою бібліотеки Коломийського ліцею № 5 імені Т.Г. Шевченка І. Стефанців, а остання обіймала цю посаду в період підписання накладних з 05.11.2024 до 12.09.2029. Водночас з листа Департаменту освіти та культури Коломийської міської ради № 465/2026/2.11.1-11/ від 03.06.2026 вбачається , що через базу ліцею здійснювалося отримання та подальший розподіл підручників для закладів середньої освіти громади, одночасно в листі Департамент освіти та культури Коломийської міської ради визнав факт надання позивачем послуг із доставки підручників.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 31/12 від 11.12.2025 з вимогою погасити загальну заборгованість у розмірі 704 325,52 грн. Факт вручення претензії відповідачу 12.12.2025 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та повідомленням про вручення № 7601801316602. Проте , доказів виконання зобов`язання щодо оплати відповідачем отриманих послуг суду не надано.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Департаменту освіти та культури Коломийської міської ради заборгованості у розмірі 704 325,52 грн за отримані від Івано-Франківського державного підприємства по торгівлі послуг зі зберігання, складування та доставки літератури до закладів освіти.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, протягом 2024-2025 років Івано-Франківським державним підприємством по торгівлі надано Управлінню освіти Коломийської міської ради (перейменоване на Департамент освіти та культури Коломийської міської ради) послуги зі зберігання, складування та доставки літератури на загальну суму 890 090,18 грн. З урахуванням часткової оплати у розмірі 185 764,66 грн, заборгованість відповідача перед позивачем становить 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки).

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).

Судом встановлено, що позивач направив претензію вих. № 31/12 від 11.12.2025 з вимогою погасити загальну заборгованість у розмірі 704 325,52 грн, яка отримана відповідачем 12.12.2025. Відтак, обов`язок відповідача з повернення грошових коштів вважається безумовно виниклим з моменту отримання ним претензії. Оскільки відповідач обов`язок не виконав і заборгованість у добровільному порядку не погасив, позовні вимоги про стягнення 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки) є обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд, зокрема, надає оцінку доказам, у тому числі й кожному доказу, що міститься у справі, мотивує їх відхилення або врахування. Суд має надати оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як унормовано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного суд, оцінивши надані сторонами докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухваленні рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 451,91 грн згідно з платіжною інструкцією № 211 від 28.01.2026, що повністю відповідає вимогам законодавства.

За приписами пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, судовий збір у розмірі 8 451,91 грн (восьми тисяч чотирьохсот п`ятдесяти однієї гривні 91 копійки) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Івано-Франківського державного підприємства по торгівлі до Департаменту освіти та культури Коломийської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 704 325,52 грн задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти та культури Коломийської міської ради (вулиця Й. Кобринського, будинок 10, місто Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 02143442) на користь Івано-Франківського державного підприємства по торгівлі (вулиця Галицька, будинок 128, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 02124491) 704 325,52 грн (сімсот чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень 52 копійки) заборгованості та 8 451,91 грн (вісім тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 91 копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА