Рішення № 140829260, 21.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4103/26Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Бєльчикової М.В.,

представників учасників справи:

від прокуратури: Овчар Т.В. (в залі суду);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

дослідивши матеріали справи №904/4103/26

за позовом Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІА СЕРВІС"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі прокурор, прокуратура) в інтересах держави в особі КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕРІА СЕРВІС" про стягнення 1.394.568,02 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009 за період з 26.07.2021 до 29.12.2022 та пеню у розмірі 1.051.723,86 грн за загальний період прострочення з 26.07.2021 до 29.12.2022.

Судові витрати у справі (судовий збір за подачу позову та заяви про забезпечення позову) прокурор просить суд стягнути на свою користь з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4103/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026.

Разом з позовом від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, у якій прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати нерухоме майно - комплекс будівель, що складається з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561,5 кв. м, будівлі майстерні літера Б, загальною площею 1.585,7 кв. м, що знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна,25/1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2379292012110).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4103/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2026.

Ухвалою від 13.07.2026 заяву прокуратури про забезпечення позову задоволено. Заборонено відповідачу відчужувати нерухоме майно - комплекс будівель, що складається з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561,5 кв. м, будівлі майстерні літера Б, загальною площею 1.585,7 кв. м, що знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2379292012110) в межах ціни позову, а саме в межах 2.446.291,88 грн (двох мільйонів чотириста сорока шести тисяч двохсот дев`яносто одної грн 88 к.).

Ухвалою від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2026.

Ухвалою від 11.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 08.09.2026.

Ухвалою від 08.09.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.10.2026.

За результатами судового засідання 06.10.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 21.10.2026. Ухвалою від 07.10.2026 учасників процесу повідомлено про те, що наступне засідання у справі відбудеться 21.10.2026.

Ухвалою від 13.07.2026 справу №904/4103/26 прийнято до розгляду. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 14.07.2026.

В ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу(ам) встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Отже строк для подачі відзиву тривав до 29.07.2026.

Станом на час ухвалення рішення відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

В судовому засіданні 21.10.2026 прокурор надавав пояснення у справі, відповідав на запитання суду. Позивач та відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції прокурора

Прокурор повідомив, що за результатами моніторингу Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно окружною прокуратурою встановлено, що відповідач з 26.07.2021 користується земельною ділянкою комунальної форми власності з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 26.07.2021 до статутного капіталу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «МЕХАНОМОНТАЖ» передала комплекс будівель, що складається з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561, 5 кв. м, будівлі майстерні літера Б, загальною площею 1.585,7 кв. м, що знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1.

Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №237929012110 від 30.07.2021.

Попередній власник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «МЕХАНОМОНТАЖ» користувався земельною ділянкою, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1, на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.11.2012, укладеного між ним та позивачем. Договір зареєстровано 29.12.2012. Термін дії договору 10 років, тобто до 29.12.2022 (п. 6 договору).

Прокурор стверджує, що з моменту набуття права власності на будівлі (26.07.2021) відповідач набув й обов`язок сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташована будівля.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8601/5/04-36-04-05-11 від 11.03.2026 податкові зобов`язання з плати за землю за 2021-2024 роки за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009, яка знаходиться за адресою: м. Кривий ріг, вул. Домобудівна, буд. 25/1 за період з 06.07.2021 по 29.12.2022 не декларувались.

Прокурор повідомляє, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/1123/25 задоволено позовні вимоги прокуратури та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти за користування спірною земельною ділянкою за період з 26.07.2021 по 29.12.2023 у розмірі 2.740.400,10 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №904/1123/25 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 скасовано і відмовлено в частині стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності у період з 26.07.2021 по 29.12.2022 у розмірі 1.394.568,02 грн. Апеляційним судом зазначено, що з 26.07.2021 по 29.12.2022 користування відповідачем земельною ділянкою не було безпідставним, а відбулось на підставі договору оренди, який діяв до 29.12.2022. Також встановлено, що в порушення умов договору оренди земельної ділянки №б/н від 12.11.2012, відповідач зобов`язання щодо сплати орендної плати за період з 26.07.2021 по 29.12.2022 не виконав.

Прокурор повідомляє, що відповідно до інформації Виконавчого комітету Криворізької міської ради №12/18/1984 від 26.03.2026 відповідач має заборгованість з 26.07.2021 по 29.12.2022 за договором оренди земельної ділянки згідно наданих розрахунків, виконаних Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 11.03.2026 №8601/5/04-36-04-05-11, відповідачем за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 25/1 за період з 26.07.2021 по 29.12.2022 податкові зобов`язання не декларувались.

Отже предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2.446.291,88 грн за період з 26.07.2021 по 29.12.2022.

З огляду на те, що відповідачем належним чином не виконувалися зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009, з нього підлягає стягненню пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання за період з 31.08.2021 по 28.02.2026 в загальному розмірі 1.051.683,86 грн.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач правом на подачу письмових пояснень не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору оренди; настання строку для сплати орендних платежів; сплати орендних платежів (у повному обсязі/частково); наявності/відсутності заборгованості з орендної плати; правомірності нарахування пені.

Суд встановив, що згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009, загальною площею 2,3524 га, розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1, перебуває у комунальній власності Криворізької міської ради з 29.12.2012.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по вулиці Домобудівна, буд. 25/1 у м. Кривому Розі розташований комплекс будівель, що складаються з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561, 5 кв. м, будівлі майстерні, літера Б, загальною площею 1585,7 кв. м (а.с.77).

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізована монтажна компанія МЕХАНОМОНТАЖ користувалося земельною ділянкою, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.11.2012 року, укладеного між Криворізькою міською радою і ТОВ Спеціалізована монтажна компанія МЕХАНОМОНТАЖ, який був зареєстрований 29.12.2012.

Договір укладено на 10 років (п. 6 договору), тобто, до 29.12.2022.

Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізована монтажна компанія МЕХАНОМОНТАЖ 26.07.2021 передано по акту приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства відповідача комплекс будівель, що складається з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561, 5 кв. м, будівлі майстерні, літера Б, загальною площею 1585,7 кв. м, що знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1.

Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №2379292012110 від 30.07.2021.

Оскільки відповідач користувався земельною ділянкою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.11.2012, укладеного між позивачем і ТОВ Спеціалізована монтажна компанія МЕХАНОМОНТАЖ, який був зареєстрований 29.12.2012 зі строком дії до 29.12.2022, і не сплатив орендну плату в добровільному порядку, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову прокурор визначив 1.394.568,02 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009 за період з 26.07.2021 до 29.12.2022 та пеню у розмірі 1.051.723,86 грн за загальний період прострочення з 26.07.2021 до 29.12.2022.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з пп. 288.1, 288.4, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, при цьому річна сума платежу залежить від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та має граничний розмір.

Відповідно до частин 1, 8, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У пункті 7 договору сторони дійшли згоди, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється ПК України на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаної управлінням Держкомзему у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, на рахунок Управління казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно з абз. 1 п. 284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Приймаючи рішення у справі суд взяв до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності, а саме:

« 92. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

93. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

94. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

95. Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

96. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

97. За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

98. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

99. Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

100. Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

101. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

102. Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

103. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

105. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

106. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

107. Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

108. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

109. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

110. Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності».

Відповідно до розрахунків позивача за період з 26.07.2021 по 29.12.2021 розмір заборгованості з орендної плати, що підлягав сплаті за договором оренди земельної ділянки №б/н від 12.11.2012 за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009 площею 2,3524 га, складається: з нормативної грошової оцінки 21.810.530,66 грн (відповідно до витягу №222/8 від 01.02.2016 та з урахування коефіцієнтів індексації за 2016 рік 1,06, 2017 - 1,00, за 2018 рік 1,00, за 2019 рік - 1,00, за 2020 рік, - 1,00), ставки річної орендної плати (відповідно до рішення №4799 від 30.06.2020) 2,5% на 2021 рік, та становить 235.987,62 грн), розмір заборгованості за період з 01.01.2022 по 29.12.2022 за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009 площею 2,3524 га, складається: з нормативної грошової оцінки 38.828.100,73 грн. (відповідно до витягу №97-4-0,110,4-2384/301-23, від 08.02.2023), без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік 1,15), ставки річної орендної плати (відповідно до рішення №506 від 26.05.2021) 3% на 2022 рік, та становить 1.158.580,40 грн.

Загальна сума заборгованості за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:214:0009 за період з 26.07.2021 по 29.12.2022 відповідачем складає 1.394.568,02 грн.

Суд відзначає, що відповідач незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку орендної плати не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок орендної плати та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплавляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу зі сплати орендної плати або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Аналогічні за змістом положення щодо розміру пені, визначені у п. 129.4 ст. 129 ПК України.

Прокурор нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 31.08.2021 по 28.02.2026 у загальному розмірі 1.051.683,86 грн.

Відповідач незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку орендної плати не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок орендної плати та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Так, першим із вказаних елементів є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 №З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35).

Враховуючи складну воєнну ситуацію в країні одним з пріоритетних напрямів щодо захисту інтересів держави та територіальних громад в умовах воєнного стану є забезпечення бюджетних надходжень, необхідних для стабільної життєдіяльності громади.

Інтереси держави у даних правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму платного користування комунальними землями та належної державної реєстрації такого права, дотримання та забезпечення рівності усіх перед законом, добросовісності вчинення дій та поновлення порушених прав територіальної громади.

Правовідносини, пов`язані з платним використанням землі державної та комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність, тобто недотримання цього принципу, такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. 10, 265 ПК України плата за землю є місцевим податком.

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Ненадходження до місцевих бюджетів орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби держави, суспільства, об`єднаних територіальних громад, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи держави, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних бюджетних видатків.

Місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично дає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави чи територіальної громади, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу.

Оскільки підстави для представництва інтересів держави встановлені, Криворізькою південною окружною прокуратурою, на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Криворізьку міську раду про звернення з цим позовом до суду листом від 02.07.2026 №57-4770ВИХ-26.

Щодо заходів до забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 вжито заходи забезпечення позову та заборонено відповідачу відчужувати нерухоме майно - комплекс будівель, що складається з будівлі АПК, літера А, загальною площею 561,5 кв. м, будівлі майстерні літера Б, загальною площею 1.585,7 кв. м, що знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25/1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2379292012110) в межах ціни позову, а саме в межах 2.446.291,88 грн.

Суд звертає увагу, що в силу приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8).

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви (у розмірі 29.355,50 грн) та за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (1.331,20 грн) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕРІА СЕРВІС" (Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, будинок 26, 2; ідентифікаційний код 44036565) на користь КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 50101, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПЛОЩА МОЛОДІЖНА, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) 1.394.568,02 грн (один мільйон триста дев`яносто чотири тисячі п`ятсот шістдесят вісім грн 02 к.) заборгованості з орендної плати, 1.051.723,86 грн (один мільйон п`ятдесят одну тисячу сімсот двадцять три грн 86 к.) пені.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕРІА СЕРВІС" (Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, будинок 26, 2; ідентифікаційний код 44036565) на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938) 29.355,50 грн (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять грн 50 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 22.10.2026.

Суддя С.А. Дупляк