Єдиний державний реєстр судових рішень
554/9646/26
2/543/788/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Доненко Д.А., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1642-7409 від 29.12.2025 в розмірі 5840 грн 00 коп. та понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 29.12.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1642-7409. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1,00% в день та - 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, а відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 05.05.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 5840,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 2000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 2540,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 1000,00 грн; заборгованість по комісії 300,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою від 23.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 09 год. 15 хв. 22.10.2026 у приміщенні суду.
20.10.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов сформований засобами підсистеми «Електронний суд», відзив на позовну заяву, у якому вказав, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнаються частково з наступних причин. Відповідач визнає, що уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір споживчого кредиту № 1642-7409 від 29.12.2025 року, отримав грошові кошти в сумі 2 000,00 грн і зобов`язаний повернути суму основного боргу (тіло кредиту). Разом з тим, відповідач не визнає заявлену до стягнення частину відсотків, нарахувань за прострочення та інших додаткових платежів у тій частині, в якій вони суперечать умовам Паспорту споживчого кредиту № 1642-7409 від 29.12.2025 року, який є передумовою укладення договору. Зазначає, що згідно з цим Паспортом: сума кредиту становить 2 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, тип кредиту кредитна лінія; комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту, тобто 300,00 грн; стандартні процентні ставки становлять: 1,00% на день (365% річних) з 1-го по 180-й день та 0,74% на день (270,1% річних) з 181-го по 365-й день; у разі прострочення виконання зобов`язань нараховуються відсотки за ст. 625 ЦК України у розмірі 401 500% річних, але при цьому: сума таких відсотків за кожен день прострочення не може перевищувати 2% від неповернутої суми кредиту на день; сукупна сума всіх нарахованих за порушення договору відсотків/ платежів не може перевищувати 50% від суми отриманого кредиту. Оскільки сума отриманого відповідачем кредиту становить 2 000,00 грн, загальна сума всіх нарахувань за порушення договору (включно з відсотками за прострочення за ст. 625 ЦК України) не може перевищувати 1 000,00 грн, а будь-які нарахування понад цю межу суперечать самим умовам Паспорту споживчого кредиту. У частині, в якій позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, відсотки за прострочення (у т.ч. за ст. 625 ЦК України) та інші додаткові платежі в сумі, що перевищує обмеження, встановлені Паспорту споживчого кредиту № 1642-7409, вимоги не визнаються. Зокрема, не можуть бути стягнуті суми, що: перевищують 2% від неповернутої суми кредиту за кожен день прострочення; у сукупності перевищують 50% від суми кредиту (тобто понад 1 000,00 грн). Такі вимоги суперечать погодженим умовам кредитування та положенням Паспорту споживчого кредиту, який був наданий відповідачу до укладення договору. Не визнаються до стягнення будь-які комісії та додаткові платежі, крім одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 300,00 грн, прямо зазначеної в Паспорту споживчого кредиту. Інші можливі комісії, не передбачені цим документом, не були погоджені у встановленому порядку і не підлягають стягненню. Відповідач визнає обов`язок повернення суми основного боргу (2 000,00 грн) та погоджується на сплату відсотків і комісії лише в межах, визначених Паспорту споживчого кредиту № 1642-7409 від 29.12.2025 року, з урахуванням установлених у ньому обмежень щодо штрафних та прострочених нарахувань. На підставі вищевикладеного просить: відмовити в задоволенні позовних вимог у справі № 554/9646/26 за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 1642-7409 від 29.12.2025 року у частині стягнення відсотків, нарахувань за прострочення та інших додаткових платежів понад межі, встановлені Паспорту споживчого кредиту № 1642-7409 (зокрема, понад 50% від суми кредиту), та вирішити питання стягнення суми основного боргу та інших платежів з урахуванням наведених вище обмежень.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 29.12.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1642-7409 продукту «MiniCredos», який підписано останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1815. Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором. Загальний розмір Кредиту - 2000,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту 29.12.2025. Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 28 календарних днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат, яка настане раніше). Комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. Строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 28.12.2026 року (а.с.203-214, 250-259).
Відповідачу ОСОБА_1 перераховано грошові кошти на банківську картку НОМЕР_1 у розмірі 2000,00 грн, 29.12.2025, що підтверджується інформацією, наданою у листі ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім» та довідкою про перерахування суми кредиту №1642-7409 від 29.12.2025 (а.с.260-261).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1642-7409 від 29.12.2025, станом на 05.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 за даним договором становить 5840,00 грн, з яких: 2000,00 грн основний борг; 2540,00 грн залишок відсотків; 1000,00 грн залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 300,00 грн залишок комісій (а.с.262-263 та на звор.).
Вимогою про дострокове повернення кредиту №1642-7409 від 07.05.2026 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повідомило ОСОБА_1 про те, що ним як позичальником порушено умови кредитного договору щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк один календарний місяць. Станом на 05.05.2026 загальна заборгованість за кредитним договором складає 5840,00 гривень, а саме: за основною заборгованістю - 2000,00 грн; за процентами 2540,00 грн; за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 1000,00 грн, по комісії 300,00 грн. В зв`язку з цим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вимагало протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», зазначені в Договорі. Вказана вимога засобами поштового зв`язку відправлена за адресою зазначеною ОСОБА_1 у кредитному договорі (а.с.264-265).
Даних про погашення відповідачем заборгованості за договором матеріали справи не містять.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов таких висновків.
Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», укладений між сторонами договір суд визнає договором про надання споживчого кредиту.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки невиконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України.
Суд дійшов висновку, що в правовідносинах, з приводу яких між позивачем і відповідачем виник спір, у порушення означених вимог ЦК України, Закону про електронну комерцію, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача у тому числі заборгованість по тілу кредиту, строк виплати якого не настав.
У постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року (справа № 539/402/24) викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах:
«10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.
Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.…
Із аналізу частини третьої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, строку, протягом якого вони мають бути здійснені та усунути такі порушення у визначений кредитодавцем строк, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.…»
На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 29.12.2025 між позивачем і відповідачем укладений договір про відкриття кредитної лінії №1642-7409.
Пунктом 4.14 договору визначено строк кредитування 365 днів, тобто строк дії договору до 28.12.2026 включно.
Отже, на час звернення до суду з позовом строк кредитування не закінчився і позивач просить достроково повернути споживчий кредит у повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України і пункту 8.3. договору №1642-7409 від 29.12.2025, згідно кого у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту у повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14. цього договору.
Позивачем надано суду докази направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, тобто позивач виконав вимоги статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак, відповідно до умов кредитного договору, набув права вимагати від відповідача повернення усієї суми кредиту, простроченої заборгованості за процентами та комісією, яка виникла станом на 05.05.2026 та залишилася непогашеною на час звернення позивача до суду з цим позовом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Суд зазначає, що відповідачем визнаються факти укладення кредитного договору №1642-7409 від 29.12.2025 та отримання на його підставі кредитних коштів, однак позовні вимоги визнаються частково, з підстав зазначених у відзиві.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач визнає заборгованість за одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 300,00 грн, однак заперечує щодо стягнення з нього відсотків за прострочення (у т.ч за ст. 625 ЦК України) та інші додаткові платежі в сумі, що перевищує обмеження, встановлені Паспортом споживчого кредиту, а саме: перевищують 2% від неповернутої суми кредиту за кожен день прострочення, у сукупності перевищують 50% від суми кредиту, оскільки такі вимоги суперечать погодженим умовам кредитування та положенням Паспорту споживчого кредиту, який був наданий відповідачу до укладення кредитного договору.
Суд не погоджується з такими доводами, оскільки відповідач помилково ототожнює проценти, які сплачуються за надання та користування кредитом і нараховуються щоденно у розмірі, погодженому сторонами у Договорі №1642-7409 від 29.12.2025 (п.1.4. договору) та проценти річних, як міру відповідальності боржника, які, в силу положень ст.625 ЦК України, нараховуються на прострочену заборгованість.
Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідними положеннями Паспорту споживчого кредиту, на які покликається відповідач передбачено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін (а.с.216-217).
Аналогічні положення містяться у п. 8.2 Договору №1642-7409 від 29.12.2025 (а.с.208).
Таким чином, нарахування процентів річних, передбачених у п.8.2 Договору, та у відповідних положеннях паспорту споживчого кредиту, на які покликається відповідач, здійснюється додатково на прострочену суму заборгованості, яка включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту, і розмір саме таких додаткових нарахувань (нарахованих процентів річних на підставі Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору), не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за Договором
Однак таке обмеження не поширюється на проценти, які є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом строку кредитування.
Судом не встановлено невідповідності погодженого сторонами у договорі №1642-7409 від 29.12.2025 розміру процентів, нормам ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) та вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.
За встановлених обставин, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору про відкриття кредитної лінії №1642-7409 від 29.12.2026 не повернуто, суд, беручи до уваги часткове визнання відповідачем позовних вимог, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за сумою кредиту (тіло) у розмірі 2000,00 грн, нарахованими процентами у розмірі 2540,00 грн, комісією за надання кредиту у розмірі 300,00 грн., а всього у розмірі 4840,00 грн, тому позов у цій частині позов підлягає задоволенню.
Водночас суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц) міститься висновок про те, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із невиконанням грошового зобов`язання.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. 526, 599 ЦК України.
Згідно постанови Верховного Суду від 27 квітня 2018 року (справа № 908/1394/17) невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. З вказаним висновком також погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
Разом із тим, за положеннями пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.
Позивачем нарахована заборгованість за процентами річних у розмірі 1000,00 грн, на підставі ст. 625 ЦК України, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних у розмірі 1000,00 грн, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 82,88%, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2206,60 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1642-7409 від 29.12.2025 в розмірі 4840 грн 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом 2000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 2540,00 грн; заборгованість по комісії 300,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2206 грн 60 коп.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.
Суддя Попадюк С.С.
Судове рішення № 140828309, Оржицький районний суд Полтавської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/9646/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: