Рішення № 140828012, 20.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/8215/25

Провадження № 2-а/552/162/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026

Київський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді Соловйової О.О., розглянувши в приміщенні суду без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

05.09.2025 року представник позивача звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Позов мотивує тим, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.08.2025 по ВП № 74417023 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5100 гривень за невиконання рішення Слов`янського міськрайонного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 243/2516/23.

12 березня 2024 року Головним управлінням отримано постанову про відкриття виконавчого провадження. Реєстраційний номер виконавчого провадження: 74417023. Повний ідентифікатор доступу: А38ЕЕ541БВ9Д.

21 березня 2024 року Головним управлінням листом за № 0500-0505-5/27942 надано головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВПВР) інформацію щодо виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2023 року по справі № 243/2516/23 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 листопада 2016 року по 14 березня 2020 року.

15 серпня 2025 року Головним управлінням отримано вимогу головного державного виконавця ВПВР.

19 серпня 2025 року Головним управлінням листом за № 0500-0405-8/82111 надано відповідь на вимогу державного виконавця та зазначено про механізм виплати заборгованості на виконання рішення суду.

25 серпня 2025 року Головним управлінням отримано постанову про накладення штрафу від 22 серпня 2025 року, підставою винесення вказаної постанови є невиконання рішення суду.

Головним управлінням рішення Слов`янського міськрайонного суду від 07 вересня 2023 року № 243/2516/23 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме.

Рішенням суду вирішено стягнути з Головного управління на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 246435,71 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за № 216 за період з 25.01.2020 по 31.03.2022 року.

У липні 2025 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на виконання рішення суду стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 239352,71 грн. та протягом 2024 року Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в загальному розмірі 7083,00 грн.

У зв`язку з тим, що рішення суду щодо зобов`язання виплатити та стягнути має однаковий період з 25.01.2020 по 14.03.2020, таким чином борг за вищезазначений період вважається виплаченим в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226 075,24 грн.

Враховуючи викладене, просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 22 серпня 2025 року у розмірі 5100,00 грн. по ВП № 74417023, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа № 243/2516/23, виданого 17 січня 2024 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 року справа передана судді Агеєвій О.В.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

30.09.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує про те, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Представник зазначає, що станом на 30.09.2025 року боржником вимог виконавчого листа не виконано. Документів, підтверджуючих виконання рішення суду до відділу не надано. До суду з приводу надання відстрочення або зупинення виконання рішення суду боржник не звертався.

Третя особа письмові пояснення щодо позовних вимог не надала.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 960/0/15-26 від 21.05.2026 змінено з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Київського районного суду міста Полтави.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року справа передана до провадження головуючої судді Київського районного суду м. Полтави Соловйової О.О.

Ухвалою Київського районного суд м. Полтави від 01.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень.

Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).

Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов`язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.08.2025 по ВП № 74417023 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5100 гривень за невиконання рішення Слов`янського міськрайонного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 243/2516/23.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У зв`язку з цим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у 10-денний термін 28.08.2025 подано до Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов про скасування постанови про накладення штрафу по ВП 74417023.

Донецький окружний адміністративний суду ухвалою від 02 вересня 2025 року відмовив у відкритті провадження за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 22 серпня 2025 року.

В ухвалі про відмову суд посилається на статтю 74 Закону України від «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) відповідно до частини 1 якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною 2 статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, відповідно до якого вони можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження».

12 березня 2024 року Головним управлінням отримано постанову про відкриття виконавчого провадження. Реєстраційний номер виконавчого провадження: 74417023. Повний ідентифікатор доступу: А38ЕЕ541БВ9Д.

21 березня 2024 року Головним управлінням листом за № 0500-0505-5/27942 надано головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВПВР) інформацію щодо виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2023 року по справі № 243/2516/23 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 листопада 2016 року по 14 березня 2020 року.

15 серпня 2025 року Головним управлінням отримано вимогу головного державного виконавця ВПВР.

19 серпня 2025 року Головним управлінням листом за № 0500-0405-8/82111 надано відповідь на вимогу державного виконавця та зазначено про механізм виплати заборгованості на виконання рішення суду.

25 серпня 2025 року Головним управлінням отримано постанову про накладення штрафу від 22 серпня 2025 року, підставою винесення вказаної постанови є невиконання рішення суду.

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. […]. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів […] та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З наведених норм вбачається, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішенням боржником без поважних причин.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається встановлення держаним виконавцем причин невиконання рішення суду та відсутність поважних причин такого невиконання; накладаючи штраф за невиконання рішення суду державний виконавець коротко зазначає, що встановлено «Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано Рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн. Сума недоотриманої пенсії за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн. нарахована на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , облікована Головним управлінням, відповідно до Порядку 1165, та включена до переліку отримувачів виплат за минулий період».

Далі в постанові по накладення штрафу головний державний виконавець зазначає, що «Стягувач наполягає на вжитті заходів примусового характеру відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, Головним управлінням надавалися відповідачу листи, в яких зазначалося про факт виконання судового рішення та порядок виплати сум заборгованості за вказаним судовим рішенням (від 21.03.2024 за № 0500-0505-5/27942, від 19.08.2025 за № 0500-0405-8/82111).

Окрім того, підпунктами 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262).

Головним управлінням рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2023 року № 243/2516/23 (далі судове рішення) виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме.

Рішенням суду вирішено стягнути з Головного управління на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 246435,71 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за № 216 за період з 25.01.2020 по 31.03.2022.

У липні 2025 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на виконання рішення суду стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 239352,71 грн. та протягом 2024 року Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в загальному розмірі 7083,00 грн.

У зв`язку з тим, що рішення суду щодо зобов`язання виплатити та стягнути має однаковий період з 25.01.2020 по 14.03.2020, таким чином борг за вищезазначений період вважається виплаченим в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн.

Враховуючи, що померла ОСОБА_2 мала статус внутрішньо переміщеної особи, виплата заборгованості унормовується також і правовими актами, що регулюють виплати внутрішньо переміщеним особам.

Реалізація прав на пенсійне забезпечення осіб, які змушені залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації тощо, здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до пенсійного законодавства України, Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Сума недоотриманої пенсії за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн., що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , нарахована на користь ОСОБА_1 , облікована Головним управлінням відповідно до Порядку 1165 та включена до переліку отримувачів виплат за минулий період.

Згідно Порядку № 1165 виплата пенсій за минулий період, у тому числі нарахованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводиться за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Нецільове використання бюджетних коштів, видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, а також примус посадових осіб суб`єкта владних повноважень до дій всупереч частини 2 статті 19 Конституції України передбачають кримінальну відповідальність.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 VI від 8 липня 2010 року).

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону № 1404 можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі Головного управління і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

Вина та умисел на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку Головного управління відсутня.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 18 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18-а, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, про те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання пенсійних коштів.

Крім того, підставами юридичної відповідальності є сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права, а саме статтею 75 Закону № 1404, відповідно до якої особа не несе відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

Означений вище правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/19758/18.

Також відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1; далі Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Отже, виплата заборгованості за нарахованими на виконання рішень судів пенсій здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях за рахунок коштів Державного бюджету. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.

Облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронній пенсійній справі з датою набрання ними законної сили на підставі цих відомостей у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.

Тож видатки, виділені з Державного бюджету України Пенсійному фонду України (особливо в умовах воєнного стану), не покривають виплату заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили, у тому числі ГУ ПФУ в Донецькій області.

Отже, обставиною, яка перешкоджає фактичному виконанню рішення суду у повному обсязі, є недостатність видатків бюджету Пенсійного фонду України з Державного бюджету за рішеннями судів, які набрали законної сили.

За відсутності відповідного фінансового забезпечення з бюджету виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми коштів стягувачу (заборгованості) вже не залежить безпосередньо від позивача та не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право третьої особи на отримання пенсійної заборгованості з державного бюджету.

З урахуванням наведеного суд вважає, що станом на день винесення спірної постанови про накладення штрафу є документальне підтвердження про стан виконання боржником рішення суду у справі № 243/251/23. Своєю чергою, недостатність бюджетних асигнувань органу Пенсійного фонду України є поважною причиною, яка має бути врахована державним виконавцем при накладенні штрафу у виконавчому провадженні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова від 22.08.2025 ВП № 74417023 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн. за повторне невиконання рішення без поважних причин не відповідає правовим підставам, з якими Закон № 1404-VIII пов`язує притягнення боржника до відповідальності.

Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22 серпня 2025 року у розмірі 5100,00 грн. по ВП № 74417023, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа № 243/2516/23, виданого 17 січня 2024 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22 серпня 2025 року у розмірі 5100,00 грн. по ВП № 74417023, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа № 243/2516/23, виданого 17 січня 2024 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.10.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова