Рішення № 140827791, 02.10.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2546/25

Провадження № 2/382/338/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну (зменшення) розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника адвоката Бойко Євгенія Васильовича звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, згідно вимог якого просив:

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі виконавчого листа № 2-276 Яготинського районного суду Київської області від 15.04.2009 року на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зменшення з 1/4 частини доходу до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів), що разом становить 1/3 частину доходу позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі виконавчого листа № 382/105/14/ц Яготинського районного суду Київської області від 21.02.2014 року на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом зменшення з 1/4 частини доходу до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів), що разом становить 1/3 частину доходу позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.07.2008 по 24.11.2010 року.

Від шлюбу в подружжя народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Витягом з Дії щодо актового запису про народження, відповідно до якого свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 10.12.2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис про народження №249.

Яготинським районним судом Київської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю, аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

На підставі вищезазначеного судового рішення ОСОБА_2 отримала виконавчий лист № 2-276, який пред`явила до примусового виконання у Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №24503397.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.06.2012 по 13.02.2014 року.

Від шлюбу в подружжя народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Витягом з Дії щодо актового запису про народження, відповідно до якого свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане 04.12.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис про народження №277.

Яготинським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі№382/105/14-ц від 21.02.20214 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , на утримання доньки ОСОБА_5 , яка проживає з матір`ю, аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_6 21.02.2014 року отримала виконавчий лист № 382/105/14/ц, який пред`явила до примусового виконання у Яготинський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до примусового виконання. Наразі дане виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №53381646.

Таким чином, станом на зараз, на утриманні ОСОБА_1 перебувають дві неповнолітні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Позивач, будучи батьком двох неповнолітніх дітей від різних шлюбів, фактично несе подвійне аліментне навантаження по 1/4 частці доходу за кожним судовим рішенням.

За вказаних обставин загальний розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1 , становить 1/2 (одну другу) його заробітку, що перевищує встановлену законом частку, яка становить 1/3 (одну третю) від доходу платника аліментів при наявності двох дітей, а саме по 1/6 (одній шостій) на кожну дитину.

Це створює для Позивача надмірний фінансовий тягар та непропорційно обмежує його майнові права, гарантовані статтею 41 Конституції України, оскільки з нього фактично стягується 50% доходу замість визначених законом 33,3%, що в свою чергу порушує справедливий баланс між інтересами дітей на належне утримання та майновими правами й можливостями самого платника.

Для відновлення балансу інтересів, захисту майнових прав Позивача та приведення аліментних зобов`язань у відповідність до положень законодавства, розмір аліментів на кожну дитину має бути зменшений з 1/4 до 1/6 (однієї шостої) частки доходу, що в сукупності відповідатиме (1/6 + 1/6) встановленій законом 1/3 частці, у зв`язку з чим Позивач вимушений звернутися до суду із позовною заявою про зміну (зменшення) розміру аліментів які стягуються на утримання двох неповнолітніх дітей.

Таким чином, вважаємо, що перебування на утриманні Позивача двох неповнолітніх дітей підтверджує істотну зміну як сімейного, так і матеріального стану позивача, а для задоволення позовних вимог є обґрунтовані підстави, оскільки, розмір утримуваних аліментів з ОСОБА_1 , становить 1/2 (одну другу) його заробітку, що перевищує встановлену законом частку, яка становить 1/3 (одну третю) від доходу платника аліментів при наявності двох дітей, а саме по 1/6 (одній шостій) на кожну дитину, що в свою чергу обмежує майнові права Позивача, гарантовані статтею 41 Конституції України, а також створює дисбаланс між правами дітей на належне утримання та майновими правами й можливостями самого платника.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 18.11.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

10.12.2025 року від відповідачів на адресу суду надійшов відзив з котрого вбачається, що позивач звернувся до суду із вимогами про зміни розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зменшення з Ті частини доходу до 1/6 частини з усіх видів заробітку е (доходів), що разом становить 1/3 частину доходу позивача щомісячно, але не менше 50 °о прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття; зміну розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом зменшення з 14 частини доходу до 1/6 частини з усіх видів його заробітку ( доходів), що разом становить 1/3 частину доходу позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, підставою для зменшення аліментів на утримання дітей позивач вважає ту обставину, що загальний розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1 становить 1/2 частину його заробітку, що перевищує встановлений законом частку, яка становить 1/3 (одну третю) від доходу платника аліментів при наявність двох дітей, а саме по 1/6 частині на кожну дитину.

Це створює для позивача надмірний фінансовий тягар та непропорційно обмежує його майнові права, гарантовані статтею 41 Конституції України, оскільки з нього фактично стягується 50 % доходу, замість визначених законом 33,3%, що в свою черіу порушує справедливий баланс між інтересами дітей на належне утримання та майновими правами й можливостями самого платника. Проте, з такими доводами позивача погодитися не можливо.

Так, в першу чергу слід звернути увагу на тому, що позивач не надав жодного доказу, щодо погіршення свого матеріального стану та неможливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі.

Посилання позивача на «надмірність» аліментів не може бути визнане доказом зміни його матеріального стану.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей, без підтвердження зміни його матеріального становища не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу.

Таким чином, визначений судом розмір аліментів на дітей відповідачів відповідає вимогам сімейного законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення.

На підставі викладеного, просили відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

17.12.2025 року на адресу суду від представника позивача адвоката Бойко Є.В. надійшла відповідь на відзив з котрого вбачається, що відповідачі у відзиві на позовну заяву стверджують, що позивач не надав доказів погіршення його матеріального стану, що б унеможливлювало сплату ним аліментів на утримання дітей.

На момент ухвалення попередніх рішень у справах про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суди враховували наявність лише однієї дитини у кожному випадку, хоча фактично Позивач наразі має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що є беззаперечним фактом зміни сімейного стану ОСОБА_1 та окремою і незалежною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

Це безпосередньо призвело і до суттєвої зміни його матеріального стану, оскільки загальний розмір стягнень із заробітної плати на аліменти став надмірним.

Наразі з Позивача сукупно стягується 50% його заробітної плати, тоді як за нормами сімейного законодавства, відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, на утримання двох дітей має стягуватися 33,3% (1/3) доходу платника.

Тому наголошує на недопустимості дискримінаційного підходу при визначенні розміру аліментів залежно від походження дітей.

Поточна ситуація створює правовий парадокс: якби обидві дитини позивача були народжені в одному шлюбі, сукупний розмір стягнення на них не перевищував би законні 33,3%. Натомість факт народження дітей від різних матерів призвів до штучного подвоєння фінансового навантаження (50% замість 33,3%), що є несправедливим та таким, що порушує баланс між обов`язком батька утримувати дітей та його реальним матеріальним станом. Встановлення розміру аліментів по 1/6 на кожну дитину (сукупно 1/3) дозволить усунути цей дисбаланс, забезпечивши рівні права обох дітей на отримання утримання без покладання на платника надмірного фінансового тягаря.

Відзив у справі не має братися до уваги, оскільки він поданий відповідачами із пропущенням встановленого судом процесуального строку. Ухвалою Яготинського районного суду Київської області у справі №382/2546/25 від 18.11.2025 було встановлено 15 денний строк для подачі відзиву на позовну заяву з моменту вручення йому копії ухвали про відкриття провадження.

Копія позовної заяви з додатками, відповідно до долучених до позовної заяви описів вкладення, була надіслана Відповідачам 13 листопада 2025 року засобами поштового зв`язку (Укрпошта).

Згідно з даними трекінгу відстеження поштового відправлення позовна заява з додатками була отримана ОСОБА_3 17 листопада 2025 року. Таким чином, 15-денний строк для подачі відзиву на позовну заяву про зміну (зменшення) розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей, закінчився 2 грудня 2025 року.

Проте, як вбачається з відмітки про реєстрацію, відзив на позовну заяву був поданий до суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 лише 10.12.2025 року, тобто з пропущенням строків, визначених судом та ч. 7 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи викладене просив відзив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку з пропущенням встановленого судом процесуального строку на його подання. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

07.05.2026 року від представника заявника ОСОБА_7 надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що:

Щодо правових підстав зменшення розміру аліментів. На момент ухвалення попередніх рішень у справах про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суди враховували наявність лише однієї дитини у кожному випадку, хоча фактично позивач наразі має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що є беззаперечним фактом зміни сімейного стану ОСОБА_1 та окремою і незалежною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей. Наразі з позивача сукупно стягується 50% його заробітної плати, тоді як за нормами сімейного законодавства, відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, на утримання двох дітей має стягуватися 33,3% (1/3) доходу платника.

Саме таку частку законодавець визначив як оптимальну та достатню для забезпечення потреб двох дітей. Тому наголошуємо на недопустимості дискримінаційного підходу при визначенні розміру аліментів залежно від походження дітей: народжені вони в одному шлюбі, чи в різних шлюбах від різних матерів. Поточна ситуація створює фактично правовий парадокс: якби обидві дитини Позивача були народжені в одному шлюбі від однієї матері, то сукупний розмір стягнутих аліментів на них не перевищував би визначені законом 33,3%. Натомість факт народження дітей від різних матерів призвів до штучного подвоєння фінансового навантаження (50% замість 33,3%), що є несправедливим та таким, що порушує принцип пропорційності. Встановлення виплат у розмірі 1/6 на кожну дитину дозволить усунути цю невідповідність законодавству, привівши зобов`язання платника у відповідність до ч. 5 ст. 183 СК України, що регулює утримання саме двох дітей, та забезпечивши справедливий розподіл його доходу між усіма отримувачами аліментів.

Щодо належного виконання позивачем обов`язків зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №53381646.

Позивач загалом демонструє активну та сумлінну поведінку щодо виконання свого обов`язку зі сплати аліментів в обох виконавчих провадженнях. 31.03.2026 та 13.04.2026 адвокатське бюро Євгена Бойка, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулося із адвокатськими запитами до Дніпровського відділу ДВС у місті Києві з метою отримання інформації про наявність/відсутність заборгованості боржника зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №53381646.

23.04.2026 Дніпровським відділом ДВС у місті Києві було надано копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №53381646, згідно з яким тривалий час у ОСОБА_1 обліковувалася переплата, однак станом на 01.04.2026 загальний розмір заборгованості складає 5805,07 грн. (копія додається).

Визначений розмір заборгованості є таким, що не відповідає дійсності, оскільки станом на день надання даного розрахунку у державного виконавця була відсутня інформація про заробітну плату боржника за період з лютого 2026 року по квітень 2026 року.

Через це виконавцем було розраховано розмір аліментів, виходячи із розміру середньої заробітної плати у місті Києві у 2026 році - 43865,00 грн., відповідно відомостей, зазначених на офіційному сайті Мінфіну.

Оскільки ОСОБА_1 впродовж усього 2026 року офіційно працевлаштований, то розмір заборгованості за аліментами має визначатися, виходячи з фактичного заробітку (доходу) за даний час. З метою усунення цієї невідповідності адвокатське бюро Євгена Бойка 05.05.2026 направило до Дніпровського відділу ДВС у місті Києві заяву про здійснення перерахунку заборгованості за 2026 рік зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №53381646 із копією довідки про доходи позивача, наданої ТОВ «Інтеркабель Київ» від 04.05.2026 року.

При перерахунку у відповідності до наданої Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві довідки про доходи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів буде відсутня.

Крім того, 31.03.2026 бюро, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулося із адвокатським запитом до ТОВ Інтеркабель Київ із проханням надати належним чином завірену довідку про утримані аліменти із заробітної плати ОСОБА_1 по всім виконавчим провадженням (№24503397 та №53381646) за період з травня 2023 року по день надання відповіді на даний адвокатський запит.

06.04.2026 від ТОВ Інтеркабель Київ надійшла відповідь із звітами про здійснені відрахування та виплати за кожним виконавчим провадженням, відповідно до яких в межах виконавчого провадження №53381646 будь-яка заборгованість станом на квітень 2026 року - відсутня.

Таким чином, вищевикладене у своїй сукупності свідчить про добросовісну поведінку та відповідальне ставлення позивача до виконання обов`язку з утримання дитини.

Щодо належного виконання позивачем обов`язків зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №24503397 та відсутності його вини у виникненні заборгованості. Щодо заборгованості, що утворилась в межах виконавчого провадження №24503397, яка є предметом розгляду у справі №382/2452/25, наголошуємо, що вина ОСОБА_1 у її виникненні відсутня з огляду на наступні обставини. По-перше, ОСОБА_1 тривалий час навіть не знав про існування відкритого виконавчого провадження №24503397 про стягнення аліментів у розмірі 1/3 всіх доходів.

Сам ОСОБА_1 неодноразово звертався до Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцем свого проживання у період з 2011 по 2019 рік з метою надання довідок про заробітну плату для здійснення відрахувань, оскільки був офіційно працевлаштований та бажав, щоб з його доходів здійснювалося утримання аліментів, однак йому неодноразово повідомляли що виконавчий лист Яготинського районного суду від 15.04.2009 року №2-276 на примусове виконання не надходив.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання лише за умови належного надсилання йому такої постанови. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Однак, в матеріалах судової справи та системі АСВП відсутні будь-які докази направлення та отримання боржником копії відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як батько, ОСОБА_1 протягом усіх цих років, постійно дбав про дитину та забезпечував її необхідним. Це виражалося у неодноразовому придбанні необхідних речей (одягу, взуття), фінансовому забезпеченні зборів дитини до школи (купівля шкільної форми, необхідного приладдя), а також у придбанні інших необхідних речей для дитини, про які казала колишня дружина. Відповідач не рахував цих коштів і вважав, що цієї матеріальної допомоги та його безпосередньої участі у забезпеченні потреб дитини достатньо, а також, зважаючи на відсутність інформації про відкрите провадження за місцем його реєстрації, він був переконаний, що ОСОБА_2 не направляла виконавчий лист до примусового виконання.

Фактично, про існування виконавчого провадження №24503397, відкритого постановою Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 він дізнався лише після накладення державним виконавцем арешту на його банківські рахунки на підставі постанови від 03.09.2025 року.

З моменту як ОСОБА_1 дізнався про існування виконавчого провадження №24503397, він демонструє ще більш активну та сумлінну поведінку щодо виконання свого обов`язку зі сплати аліментів.

За результатами ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження було з`ясовано, що державними виконавцями Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за весь період існування заборгованості з 2009 року по теперішній час жодного разу не було винесено та направлено постанову про стягнення коштів із заробітної плати боржника, при тому, що більшість часу ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований, та що інформація про його доходи та місця роботи була відома виконавцям із відповідей на запити, направлені до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України. Для додаткового підтвердження факту відсутності постанов про стягнення коштів із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, бюро звернулося з адвокатськими запитами до підприємств, де працював Відповідач і які наразі є діючими (ТОВ ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ, ТОВ АТЕМ ГРУП, ТОВ ОПТИРЕНТ, КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва, ПрАТ Завод будівельних виробів-1), щодо того, чи надходила їм у періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №24503397 для здійснення утримання аліментів із заробітної плати на утримання дитини ОСОБА_4 ?

У відповіді ТОВ ОПТИРЕНТ від 09.12.2025 року на адвокатський запит від 04.12.2025 року, в якому ОСОБА_1 працював у періоди з 2021 по 2022 роки, зазначається, що у періоди його роботи до ТОВ ОПТИРЕНТ постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служб у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №24503397 для здійснення утримання аліментів із заробітної плати на утримання дитини - ОСОБА_4 - не надходила.

У відповіді ТОВ АТЕМ ГРУП від 12.12.2025 на адвокатський запит від 04.12.2025 року, в якому ОСОБА_1 працював у періоди з 2016- 2018 р.р. та 2019-2021 р.р., зазначається, що постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ВП №2450339 не надходила та утримання аліментів не здійснювалося.

Стягнення та сплата аліментів здійснювалася тільки згідно постанови ВП №53381646 по виконавчому листу №382/105/14/ц.

У відповіді КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва від 14.04.2026 на адвокатський запит від 30.03.2026 (направлений 01.04.2026 року), в якому ОСОБА_1 працював у період з 09 грудня 2022 року по 17 березня 2023 року, зазначається, що за періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві ніяких постанов державного виконавця щодо стягнення аліментів не надходило, відповідно ніякі утримання із заробітної плати не проводилися.

У відповіді ПрАТ Завод будівельних виробів-1 від 03.04.2026 на адвокатський запит від 30.03.2026 року, в якому ОСОБА_1 працював у період з 28.09.2021 по 12.10.2021 рік, зазначається, що будь-які постанови державного чи приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , у тому числі щодо стягнення аліментів, до ПрАТ не надходили.

За нинішнім місцем роботи ОСОБА_1 (ТОВ ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ) адвокатське бюро також зверталося із адвокатськими запитами 04.12.2025 та 17.12.2025, в якому просило надати інформацію чи надходила у періоди роботи ОСОБА_1 до ТОВ Інтеркабель Київ постанова державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату боржника в межах виконавчого провадження №24503397 для здійснення утримання аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 ?

У відповіді ТОВ Інтеркабель Київ від 19.12.2025 на адвокатський запит від 17.12.2025 року зазначалося, що утримання аліментів із заробітної плати ОСОБА_1 здійснює товариство виключно на підставі постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №53381646, винесеної 11.05.2023 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №24503397 до ТОВ Інтеркабель Київ не надходила.

Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві, знаючи про місце роботи боржника, не направляв належної постанови для здійснення підприємством відрахування коштів на аліменти, як цього вимагають ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, відповідно до якого про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.

В результаті, саме представником ОСОБА_1 04.12.2025 було направлено до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату Боржника ОСОБА_1 та направлення копії постанови для виконання за місцем роботи Боржника ОСОБА_1 ТОВ «Інтеркабель Київ», адреса підприємства 08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5; поштова адреса: 03115, м.Київ, пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, код ЄДРПОУ 32739864 для щомісячного відрахування аліментів із його заробітної плати у розмірі, визначеному виконавчим документом, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, а навпаки бажає, щоб відрахування аліментів здійснювалися систематично із заробітної плати за місцем роботи.

Крім того, адвокатським бюро Євгена Бойка до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) окремо було направлено заяву про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №24503397.

За результатами проведеного перерахунку, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №24503397 від 24.11.2025 були змінені: розмір доходу боржника за період з 2009 року по теперішній час, сума аліментів, яка підлягає стягненню, та сукупний розмір заборгованості відповідно (з 581 433,73 грн. до 288 657, 02 грн.).

Також за результатами розгляду заяви від 04.12.2025 представника Мелькова С.Ю. про винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату Боржника ОСОБА_1 та направлення копії постанови для виконання за місцем роботи Боржника - ОСОБА_1 ТОВ «Інтеркабель Київ», адреса підприємства 08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5; поштова адреса: 03115, м.Київ, пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, код ЄДРПОУ 32739864 для щомісячного відрахування аліментів із його заробітної плати у розмірі, визначеному виконавчим документом,11.12.2025 року головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 та напралено до ТОВ Інтеркабель Київ

31.03.2026 адвокатське бюро зверталося до ТОВ Інтеркабель Київ із адвокатським запитом з метою отримання інформації чи надходила постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 в межах ВП №24503397 та чи здійснюються відповідні утримання аліментів?

У відповіді від 06.04.2026 ТОВ Інтеркабель Київ було повідомлено, що постанова від Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві в межах ВП №24503397 надійшла до ТОВ Інтеркабель Київ 09.01.2026 року. Оскільки на той момент зарплата за грудень 2025 року була виплачена, утримання почали проводити із зарплати за січень 2026 року. Розрахунок відрахувань в межах обох виконавчих проваджень міститься в додатках до відповіді.

31.03.2026 року адвокатське бюро зверталося також із адвокатським запитом безпосередньо до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

У відповіді від 06.04.2026 року Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві було повідомлено, що 13.02.2026 року головним державним виконавцем було перераховано кошти, які надійшли від боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 .. Всього станом на 06.04.2026 на користь стягувача перераховано 12 091,79 грн., проте заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_1 залишається і становить 312922,30 грн.

З огляду на викладене, цілком логічним є той факт, що на сьогоднішній день заборгованість у межах виконавчого провадження №24503397 продовжує обліковуватися, оскільки, починаючи з 2011 року, державним виконавцем фактично не вчинялося жодних виконавчих дій для забезпечення реального виконання судового рішення.

Належне виконання своїх посадових обов`язків та своєчасне направлення виконавцем розпорядчих документів за місцем роботи ОСОБА_1 дозволило б уникнути будь-яких проблем із відрахуваннями, оскільки позивач майже весь цей час був офіційно працевлаштований, а його доходи були відомими для можливості направлення постанови про звернення стягнення на заробітну плату за місцем роботи. Викладені обставини справи фактично свідчать, що боржник виявився більше зацікавленим у правомірному стягненні аліментів, ніж стягувач, яка протягом десяти років жодного разу не зверталася до органів державної виконавчої служби та не цікавилася перебігом виконавчого провадження. Лише завдяки вжитим ОСОБА_1 заходам після того, як він дізнався про існування виконавчого провадження, було відновлено процедуру відрахувань, внаслідок чого стягувач вперше за тривалий час почала отримувати кошти на утримання дитини. Такі дії ОСОБА_1 беззаперечно підтверджують, що він не лише не ухиляється від виконання батьківського обов`язку, а навпаки вживає всіх належних заходів для того, щоб стягнення аліментів відбувалося систематично, прозоро та у повній відповідності до вимог чинного законодавства, що повністю виключає його вину у виникненні заборгованості за минулі періоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Відповідачі в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не надано доказів погіршення матеріального стану чи неможливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі та визначений судом розмір аліментів на дітей відповідачів відповідає вимогам сімейного законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам розумності та справедливості та інтересам дітей, які мають право на достатній рівень матеріального забезпечення.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась 02.10.2026 року та попередньо в судовому засіданні висловлювала вище зазначену думку щодо заявлених позивачем вимог.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін по справі, суд вважає, що в позові слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.07.2008 по 24.11.2010 року.

Від шлюбу в подружжя народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Яготинським районним судом Київської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю, аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

На підставі вищезазначеного судового рішення ОСОБА_2 отримала виконавчий лист № 2-276, який пред`явила до примусового виконання у Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №24503397.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.06.2012 по 13.02.2014 року.

Від шлюбу в подружжя народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Яготинським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі№382/105/14-ц від 21.02.20214 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , на утримання доньки ОСОБА_5 , яка проживає з матір`ю, аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_6 21.02.2014 року отримала виконавчий лист № 382/105/14/ц, який пред`явила до примусового виконання у Яготинський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до примусового виконання. Наразі дане виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №53381646. (а.с.12-18, 67-68)

З відповіді з Єдиного державного реєстру транспортних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні транспортні засоби, та згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрована квартира в АДРЕСА_1 (а.с.69-70).

31.03.2026 та 13.04.2026 адвокатське бюро Євгена Бойка, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулося із адвокатськими запитами до Дніпровського відділу ДВС у місті Києві з метою отримання інформації про наявність/відсутність заборгованості боржника зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №53381646.

23.04.2026 Дніпровським відділом ДВС у місті Києві було надано копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №53381646, згідно з яким тривалий час у ОСОБА_1 обліковувалася переплата, однак станом на 01.04.2026 загальний розмір заборгованості складає 5805,07 грн.

Адвокатське бюро Євгена Бойка 05.05.2026 направило до Дніпровського відділу ДВС у місті Києві заяву про здійснення перерахунку заборгованості за 2026 рік зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №53381646 із копією довідки про доходи позивача, наданої ТОВ «Інтеркабель Київ» від 04.05.2026 року.

При перерахунку у відповідності до наданої Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві довідки про доходи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів буде відсутня.

31.03.2026 бюро, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулося із адвокатським запитом до ТОВ Інтеркабель Київ із проханням надати належним чином завірену довідку про утримані аліменти із заробітної плати ОСОБА_1 по всім виконавчим провадженням (№24503397 та №53381646) за період з травня 2023 року по день надання відповіді на даний адвокатський запит.

06.04.2026 від ТОВ Інтеркабель Київ надійшла відповідь із звітами про здійснені відрахування та виплати за кожним виконавчим провадженням, відповідно до яких в межах виконавчого провадження №53381646 будь-яка заборгованість станом на квітень 2026 року - відсутня.

У відповіді ТОВ ОПТИРЕНТ від 09.12.2025 року на адвокатський запит від 04.12.2025 року, в якому ОСОБА_1 працював у періоди з 2021 по 2022 роки, зазначається, що у періоди його роботи до ТОВ ОПТИРЕНТ постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служб у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №24503397 для здійснення утримання аліментів із заробітної плати на утримання дитини - ОСОБА_4 - не надходила.

У відповіді ТОВ АТЕМ ГРУП від 12.12.2025 на адвокатський запит від 04.12.2025 року, в якому ОСОБА_1 працював у періоди з 2016- 2018 р.р. та 2019-2021 р.р., зазначається, що постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ВП №2450339 не надходила та утримання аліментів не здійснювалося. Стягнення та сплата аліментів здійснювалася тільки згідно постанови ВП №53381646 по виконавчому листу №382/105/14/ц.

У відповіді КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва від 14.04.2026 на адвокатський запит від 30.03.2026 (направлений 01.04.2026 року), в якому ОСОБА_1 працював у період з 09 грудня 2022 року по 17 березня 2023 року, зазначається, що за періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві ніяких постанов державного виконавця щодо стягнення аліментів не надходило, відповідно ніякі утримання із заробітної плати не проводилися.

У відповіді ПрАТ Завод будівельних виробів-1 від 03.04.2026 на адвокатський запит від 30.03.2026 року, в якому ОСОБА_1 працював у період з 28.09.2021 по 12.10.2021 рік, зазначається, що будь-які постанови державного чи приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , у тому числі щодо стягнення аліментів, до ПрАТ не надходили.

За нинішнім місцем роботи ОСОБА_1 (ТОВ ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ) адвокатське бюро також зверталося із адвокатськими запитами 04.12.2025 та 17.12.2025, в якому просило надати інформацію чи надходила у періоди роботи ОСОБА_1 до ТОВ Інтеркабель Київ постанова державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату боржника в межах виконавчого провадження №24503397 для здійснення утримання аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 .

У відповіді ТОВ Інтеркабель Київ від 19.12.2025 на адвокатський запит від 17.12.2025 року зазначалося, що утримання аліментів із заробітної плати ОСОБА_1 здійснює товариство виключно на підставі постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №53381646, винесеної 11.05.2023 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві. Постанова про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №24503397 до ТОВ Інтеркабель Київ не надходила.

До Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) окремо було направлено заяву про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №24503397.

За результатами проведеного перерахунку, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №24503397 від 24.11.2025 були змінені: розмір доходу боржника за період з 2009 року по теперішній час, сума аліментів, яка підлягає стягненню, та сукупний розмір заборгованості відповідно (з 581 433,73 грн. до 288 657, 02 грн.).

Також за результатами розгляду заяви від 04.12.2025 представника Мелькова С.Ю. про винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату Боржника ОСОБА_1 та направлення копії постанови для виконання за місцем роботи Боржника - ОСОБА_1 ТОВ «Інтеркабель Київ», адреса підприємства 08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5; поштова адреса: 03115, м.Київ, пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, код ЄДРПОУ 32739864 для щомісячного відрахування аліментів із його заробітної плати у розмірі, визначеному виконавчим документом,11.12.2025 року головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 та напралено до ТОВ Інтеркабель Київ

31.03.2026 адвокатське бюро зверталося до ТОВ Інтеркабель Київ із адвокатським запитом з метою отримання інформації чи надходила постанова державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 в межах ВП №24503397 та чи здійснюються відповідні утримання аліментів.

У відповіді від 06.04.2026 ТОВ Інтеркабель Київ було повідомлено, що постанова від Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві в межах ВП №24503397 надійшла до ТОВ Інтеркабель Київ 09.01.2026 року. Оскільки на той момент зарплата за грудень 2025 року була виплачена, утримання почали проводити із зарплати за січень 2026 року. Розрахунок відрахувань в межах обох виконавчих проваджень міститься в додатках до відповіді.

31.03.2026 року адвокатське бюро зверталося також із адвокатським запитом безпосередньо до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

У відповіді від 06.04.2026 року Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві було повідомлено, що 13.02.2026 року головним державним виконавцем було перераховано кошти, які надійшли від боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 .. Всього станом на 06.04.2026 на користь стягувача перераховано 12 091,79 грн., проте заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_1 залишається і становить 312922,30 грн. (а.с.91-128, 140)

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Щодо виниклих правовідносин за даною справою, останні пов`язані щодо аліментних зобов`язань, які врегульовані Сімейним Кодексом України, та безпосередньо стосуються і впливають на права і інтереси малолітньої дитини.

У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 180 СК України встановлює обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, способи виконання такого обов`язку визначаються за домовленістю між ними відповідно до норми ст. 181 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 185 СК України закріплене правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст ст. ст. 181, 183, 184, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду України висловленій у постанові від 5 лютого 2014 р. у справі N 6-143цс13, ухвала ВССУ від 02.04.2014 року 6-10175цс14).

Позивач не надав жодного доказу, щодо погіршення свого матеріального стану та неможливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі. Посилання позивача на «надмірність» аліментів не може бути визнане доказом зміни його матеріального стану.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей, без підтвердження зміни його матеріального становища не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу.

Таким чином, визначений судом розмір аліментів на дітей відповідачів відповідає вимогам сімейного законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення.

Той факт, що позивач сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей від різних жінок у вигляді 1/4 частини від свого доходу не свідчить про необхідність застосування обмеження встановленого ч. 5 ст. 183 СК України.

Чинне законодавство не містить обмеження, за яким загальна сума аліментів на двох дітей має бути саме 1/3 частину доходу боржника, а лише наділяє стягувача аліментів скористатися своїм правом на спрощений розгляд справи про стягнення аліментів у формі наказного провадження, за яким одна мати на диня двох спільних дітей матиме встановлений розмір аліментів у вигляді 1/3 частини.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що у відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, а також, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-89, 133, 137, 141, 161, 170, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 181, 182, 192 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 21 жовтня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2026 року.

Суддя Кисіль О. А.