Вирок № 140827722, 20.10.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2627/26

Провадження № 1-кп/376/286/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12026111030001415 від 31.08.2026 за обвинуваченням

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді керівника гуртка Шамраївського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів- заклад дошкільної освіти», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,-

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, із корисливих мотивів, влаштувався керівником гуртка до Шамраївського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Сквирської міської ради Київської області та в період з 04 червня 2024 року по 30 червня 2026 року, шляхом обману директора вищевказаного навчального закладу ОСОБА_6 щодо фактичного виконання ним роботи, незаконно заволодів грошовими коштами у вигляді нарахованої та виплаченої йому заробітної плати на загальну суму 218 726,56грн.. Своїми діями спричинив шкоду Відділу освіти Сквирської міської ради Київської області у вказаному розмірі.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

В ході підготовчого судового засідання 30.09.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 визнав обвинувачення за ч.3 ст. 190 КК України в повному обсязі пред`явленої підозри, окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання за ч.3 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України з переходом на більш м`який вид покарання не передбаченого санкцією ч.3 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурором отримана згода потерпілої сторони на укладення угоди.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник також просив затвердити дану угоду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого .ч. 3 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Зважаючи на фактичні конкретні обставини у даному кримінальному провадженні, а саме, повне визнання обвинуваченим своєї провини та відсутність обтяжуючих обставин; щире каяття, усвідомлення та засудження обвинуваченим вчинених ним суспільно небезпечних дій; здійснення обвинуваченим благодійних внесків на істотну суму у період військової агресії Російської Федерації, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій стороні, беручи до уваги, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про можливість затвердження застосування при призначенні покарання обвинуваченому за ч.3 ст.190 КК України - ч.1 ст.69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.190 КК України, з дотриманням положень Загальної частини КК України.

Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, відсутні підстави вважати, що обвинувачений не виконає взяті на себе зобов`язання, а тому угода підлягає затвердженню судом.

Отже, суд вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

З урахуванням наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373,ст..ст. 374,474-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 30.09.2026 у кримінальному провадженні №№12026111030001415 від 31.08.2026 за ч. 3 ст. 190 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1