Рішення № 140824823, 20.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4965/26

Провадження № 2-а/577/90/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.,

представника позивача Черпакової О.І.

представника відповідача Каракуц М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Линтварьова Сергія Олексійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадженні у справі, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Черпакова О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Сумській області та Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА №7753882 від 21.08.2026, винесену інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Линтварьовим С.О., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400 грн., провадження у справі закрити, а також, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на сплату судового збору та правничої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.08.2026 о 08 год. 19 хв. ОСОБА_1 керував електричним велосипедом марки «Corso Vulkan» по вул. Загребелля в с.Шаповалівка, Конотопського району, Сумської області, де був зупинений працівниками поліції. При зупинці поліцейський вимагав пред`явити посвідчення водія відповідної категорії. ОСОБА_1 повідомив, що для керування електровелосипедом посвідчення не потрібне, оскільки такий має потужність 2000 Вт. Однак, поліцейський не взяв до уваги його заперечення і склав оскаржувану постанову за ч.2 ст. 126 КУпАП. Його дії працівник поліції кваліфікував як порушення ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху та вимог Положення про порядок видачі посвідчень водія і допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993.

На переконання представника позивача, з такою правовою кваліфікацією погодитися не можна, оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний двома електродвигунами потужністю по 1000 Вт, загальною потужністю 2000 Вт. Посилаючись на визначення механічного транспортного засобу, наведене у п. 1.10 Правил дорожнього руху, представник позивача стверджує, що транспортний засіб з електродвигуном потужністю не більше 3 кВт не належить до механічних транспортних засобів. Отже, у ОСОБА_1 був відсутній передбачений пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху обов`язок мати при собі посвідчення водія категорії А1, для водіїв механічних транспортних засобів.

З огляду на викладене сторона позивача вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а оскаржувану постанову прийнято без належного з`ясування технічних характеристик транспортного засобу та без урахування положень Правил дорожнього руху.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті з викликом сторін.

09.09.2026р. представник відповідача ГУНП в Сумській області подала відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначила, що 21.08.2026 близько 08 год. 19 хв. у м. Конотопі по вул. Загребелля працівником поліції було зупинено електроскутер марки Corsa Vulkan Dual Power потужністю двигуна 2000 Вт, яким керував позивач ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що позивач не має посвідчення водія категорії А1, необхідного для керування таким транспортним засобом. Посилаючись на положення ПДР та постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, представник відповідача вказала, що електроскутер із потужністю електродвигуна до 4 кВт належить до транспортних засобів категорії А1, керування якими допускається за наявності посвідчення водія відповідної категорії. Оскільки позивач такого посвідчення не мав, його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, представник відповідача заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, вважаючи їх завищеними та неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг і витраченим часом.

З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Черпакова О.І. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини і факти.

Представник відповідача ГУНП в Сумській області Каракуц М.Ю. в судовому засіданні заперечила задоволенню позовних вимог, вважає оскаржувану постанову законною і обгрунтованою. Зіслалась на позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Згідно постанови від 21.08.2026 серії ЕНА № 7753882 , 21.08.2026 о 08 год. 19 хв. ОСОБА_1 по вул. Загребелля в с. Шаповалівка, Конотопського району, Сумської області, керував електро скутером марки «Corso Vulkan» потужністю 2000Вт не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме посвідчення водія відповідної категорії А1, чим порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух», Постанову КМУ №340 від 08.05.1993 року, пункт у ПДР України 2.1.а.

Відповідальність за вказане правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як встановлено, електроскутер (електровелосипед) марки «Corso Vulkan» має максимальну потужність 2000 Вт., що вбачається із долучених до матеріалів справи гарантійного талону та фотокопій електровелосипеду.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.15 вказаного Закону, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку.

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія (ч.2 ст.16 Закону №3353-XII).

Згідно ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, не маючої права керування транспортними засобами, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Згідно із пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пп. «а» п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт; мотоцикл двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50куб.см або електродвигун потужністю до 4кВт.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України транспортні засоби класифікуються, залежно від категорій, зокрема: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50куб.см і більше або електродвигун потужністю 4кВт і більше.

Крім того, п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см, або електродвигун потужністю до 4кВт.

Згідно з пунктами 2 та 3 Положення №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.

З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.

Зі спірної постанови від 21.08.2026 серії ЕНА 7753882 вбачається, що позивачу було інкриміновано порушення вимог, в тому числі п.п. а п.2.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, суд зауважує, що п.п. а п.2.1 Правил ПДР передбачає обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом для водіїв саме механічних транспортних засобів , а тому вказано норма має застосовуватись системно разом з п.2.13 Правил ПДР.

При цьому, з системного аналізу положень п.1.10 та п.2.13 Правил №1306 випливає, що пристрої (електровелосипед, електроскутер і т.д.) у яких потужність електромотора до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п.1.10 Правил №1306, а значить на них не розповсюджуються вимоги п.2.13 Правил №1306 стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю мотора від 3 кВт до 4кВт тільки при наявності «посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією».

Таким чином, у відповідності до визначень, закріплених у Правилах ПДР електроскутер (електровелосипед) марки «Corsо Vulkan» має потужність 2000 Вт, не може визнаватись механічним транспортним засобом.

Враховуючи зазначене, особа, яка керує електроскутером (електровелосипедом) потужністю 2000 Вт, не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1(а) Правил ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер (електровелосипед) не є.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що при ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, працівником поліції не в повній мірі дотримано вимог закону, а саме ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП не повно і не всебічно з`ясовано обставини адміністративної справи, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 07.11.2024 у справі № 500/51/24 Верховний Суд зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх розмір є завищеним з огляду на складність справи, витрачений адвокатом час та значення спору для сторони. При цьому суд має оцінювати фактичний обсяг наданих послуг з урахуванням заперечень іншої сторони.

Аналогічний підхід щодо необхідності врахування співмірності витрат, складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт викладено у постанові Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 260/8573/23.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду витяг з угоди від 24.08.2026 про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Черпаковою О.І., копію ордеру від14.09.2026, акт виконаних робіт від 20.10.2026, де зазначено виконані адвокатом послуги , а саме: підготовка та складання позовної заяви і представництво в суді, за що клієнт сплатив 5000 грн.

Представник відповідача у відзиві заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, посилаючись на їх завищений характер, незначну складність справи та невідповідність заявленої суми фактичному обсягу виконаної адвокатом роботи.

В даному випадку предметом спору є правомірність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Справа не характеризується значною складністю, не потребувала дослідження великого обсягу доказів або вирішення складних правових питань. У справі було призначено два судові засідання, одне з яких фактично не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та було відкладене без розгляду справи по суті. Відтак, визначений позивачем розмір витрат у сумі 5000 грн, з урахуванням характеру спору, обсягу виконаних робіт, кількості судових засідань та заперечень відповідача, на переконання суду не є співмірним із фактично необхідним обсягом правничої допомоги у цій справі.

З огляду на викладене, керуючись критеріями реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, передбаченими статтями 134, 139 КАС України, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу, є 2000 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, у відповідності до вимог ст. 139 КАСУ з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 134, 139 , 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 121, 222, 251, 252 КУпАП -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕНА №7753882 від 21.08.2026 , винесену інспектором Конотопського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Линтварьовим Сергієм Олексійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн.60 коп. та правничої допомоги в сумі 2000 грн.

В решті вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області (юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23; код ЄДРПОУ 40108777) .

Відповідач: Інспектор Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Линтварьов Сергій Олексійович (юридична адреса: 41615, Сумська область, м. Конотоп, просп. Миру, буд. 14).

Повне рішення складено та підписано 22 жовтня 2026 року.

Суддя Логін Є. В.