Рішення № 140823827, 19.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1243/26

Провадження № 2/347/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

19 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

секретаря Сумарука І.П.,

представника позивача Горбачової І.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

22.05.2026 року в системі Електронний суд представник АТ «Універсал Банк» подала до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в АТ «Універсал Банк» діє проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний ліміт.

Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів і загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank), далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за відповідним посиланням.

Датою укладення договору є дата підписання клієнтом Анкети-заяви та отримання картки.

29.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.09.2021 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого на платіжну картку кредитного ліміту.

Відповідач же не дотримувався умов договору та не здійснював повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами. У зв?язку із порушенням умов Договору позичальником, виникла заборгованість у розмірі 27440,71 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27440,71 грн.

На підставі вищезазначеного АТ «Універсал Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.09.2021 року у розмірі 27440,71 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача просила проводити розгляд справи без її участі, проте, ухвалою суду від 30.06.2026 року суд визнав явку представника позивача АТ «Універсал Банк» в судове засідання обов`язковою (а.с.48).

В судовому засіданні 06.08.2026 року, представник позивача Горбачова І.В. вимоги позову підтримала в повному обсязі з підстав наведених у ньому. При з`ясуванні фактичних обставин справи, було встановлено, що на момент укладення кредитного договору (оформлення картки) ОСОБА_1 був неповнолітнім (17 років). Така обставина представнику банку була невідомою, а тому з метою з`ясування всіх обставин справи, представник Горбачова І.В. попросила оголосити перерву, та відкласти судове засідання. Таке клопотання судом було задоволено. В наступному судовому засіданні 24.08.2024 року представник Горбачова І.В. зазначила, що дійсно оформлення картки на ім`я ОСОБА_1 відбувалося без згоди законних представників. Водночас представник наполягала на тому, що 23.09.2021 року відбувалося лише оформлення карткового рахунку та видача кредитної картки. Водночас з часу оформлення такої картки ОСОБА_1 користувався коштами, які особисто на неї переказував. В той же час, використання кредитного ліміту відбулося 12.12.2023 року, коли відповідач став повнолітнім. Під час вступного слова Горбачова І.В. стверджувала, що укладення договору, про, що зазначено в позовній заяві відбулося саме 23.09.2021 року, при заповненні Анкети-заяви. В подальшому в ході розгляду справи, при встановленні факту, що ОСОБА_1 був неповнолітнім, Горбачова І.В. стверджувала, що укладення кредитного договору відбулося саме 23.12.2023 року, коли ОСОБА_1 скористався кредитним лімітом.

Представник позивача просила позов задовольнити повністю, та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В судове засідання 19.10.2026 року представник Горбачова І.В. не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла.

Відповідач в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а.с.41, 105, 113).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26.05.2026 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено справу до судового розгляду на 30.06.2026 року.

Ухвалою від 30.06.2026 року у зв?язку із неявкою відповідача, судове засідання було відкладено на 06.08.2026 року.

06.08.2026 року та 24.08.2026 року в судовому засіданні оголошено перерву.

17.09.2026 року у зв?язку із зайнятістю судді в іншому провадженні, судове засідання відкладено на 19.10.2026 року.

19.10.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явилася. Згідно журналу судового засідання така перебувала в режимі «офлайн».

Про судове засідання відповідач повідомлявся належним чином, однак на адресу суду повернулося поштове відправлення з довідкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.121), що також підтверджується трекінгом відстеження поштового відправлення (а.с.123).Проте довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).

Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №3471243/26 відповідача ОСОБА_1 (а.с.41, 105, 113).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважав за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 19.10.2026 року учасники справи не з`явилися, фіксування судового засідання не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З копії положень тарифів «Чорна картка monobank» та інших, встановлено інформацію щодо різновидів основних умов кредитування в АТ «Універсал Банк» (а.с.14-31).

З копії анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання банківських послуг, звернувся до банку з проханням відкрити поточний рахунок у гривні на його ім?я та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку. Відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Універсал Банк, таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту та тарифами, складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач також погодився з тим, що невід?ємною частиною анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинності (а.с.32).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №б/н від 29.09.2021 року станом на 06.04.2026 року становить 27440,71 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.34).

З копії Форми підтвердження електронного документу встановлено, що підпис ОСОБА_1 перевірено успішно цілісність даних підтверджено 29.09.2021 року з підписом в мобільному за стосунку monobank (а.с.35).

Відповідно до копії Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, ОСОБА_1 запевнив та підтвердив: отримання примірника договору у мобільному додатку monobank, укладання договору, тощо, а також зобов?язався виконувати договір (а.с.36).

Згідно копії Довідок про наявність рахунку від 06.07.2026 року, підтверджено наявність у відповідача ОСОБА_1 кредитної картки № НОМЕР_1 зі статусом картки - активна та терміном дії 11/29 (а.с.77, 78).

Згідно копії Довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 06.07.2026 року, встановлено дати та суми кредитних лімітів клієнта ОСОБА_1 за карткою № НОМЕР_1 , зокрема: 29.09.2021 - 0 грн., 11.12.2023 - 15000 грн., 11.12.2023 - 0 грн., 12.12.2023 - 5000 грн., тощо, востаннє на карту було встановлено ліміт 09.17.2024 року у сумі 14000 грн. (а.с.81).

Відповідно до копії Рух коштів по картці від 04.08.2026 року, встановлено інформацію щодо руку коштів по картці ОСОБА_1 , в т.ч., що кредитний ліміт станом на 04.08.2026 встановлений у сумі 14000 грн., а заборгованість станом на 04.08.2026 складає 30103,11 грн. (а.с.82-97).

Також, судом було досліджено електронні докази подані позивачем у системі Електронний суд:

- копію Виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 29.09.2021 по 06.04.2026, згідно якої встановлено рух коштів по рахунку позичальника.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитором (АТ «Універсал Банк») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Загальні положення про договір містяться у Розділі ІІ Цивільного кодексу України.

Як визначено ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі, що передбачено нормами статті 628 ЦК України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору.

Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку проте, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

Пунктом 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари свого удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. При цьому ОСОБА_1 визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Разом з тим, особливістю договору приєднання є саме те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Натомість, відповідно до частини другої статті 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Повну цивільну дієздатність фізична особа досягає у 18 років, що передбачено частиною першою статті 34 ЦК України.

Відповідно до статті 32 ЦК України, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, неповнолітня особа, має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я грошовими коштами на рахунку. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім`я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків, усиновлювачів, або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.

Характер кредитних правовідносин, які є досить складними і передбачають обов`язок позичальника регулярно в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків, усиновлювачів, або піклувальників.

Отже, нормами статті 32 ЦК України визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року, справа №289/1996/16-ц, викладена правова позиція щодо застосування норм права до правовідносин, які виникли між сторонами у даній цивільній справі, де зазначено, що для укладання кредитного договору, фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 29 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підписав формуляр Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, із встановленим кредитним лімітом. Анкета -заява разом із Умовами і правилами обслуговування АТ «Універсалбанк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають договір про надання банківських послуг.

Водночас, на момент укладення даного правочину відповідачу виповнилось повних 16 років, тобто кредитний договір було укладено з неповнолітньою фізичною особою в стані неповної цивільної дієздатності, докази щодо надання згоди батьками на укладення цього кредитного договору в справі відсутні, і представник позивача визнала, що згоди на укладення кредитного договору законні представник не надавали. Будь-яких доказів протилежного АТ «Універсал Банк» не надало.

При цьому, нормами статті 32 ЦК України визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів.

Також не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог встановлення кредитного ліміту відповідачу після досягнення ним повноліття, при цьому відповідач періодично здійснював погашення заборгованості, оскільки той факт, що кредитний ліміт на платіжну картку позичальника був встановлений після повноліття відповідача і той факт, що кредитним лімітом користувався після досягнення ним повноліття, не має правового значення, бо кредитний договір, складовими якого є Анкета-заява, був укладений коли відповідачу було 16 років, тобто відповідач на момент підписання Анкети-заяви не мав повної цивільної дієздатності.

Що стосується покликання представника позивача Горбачової І.В. на той факт, що кредитним лімітом ОСОБА_1 почав користуватися, після повноліття, то такі є неспроможними з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) зроблено висновок, що "невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним".

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 301/1310/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 2607/8459/12, від 16 січня 2021 року у справі № 441/1325/16-ц.

Отже, враховуючи вищевикладене, доводи представника позивача в тій частині, що кредитний договір фактично було укладено з часу використання кредитних коштів за рахунок кредитного ліміту, є неспроможними, спростовуються вищенаведеною судовою практикою, а також умовами пункту 2, 5 Анкети -заяви, яка передбачає обов`язки сторін, зокрема обов`язок відповідача АТ «Універсалбанк» відкрити поточний рахунок в гривні та встановити кредитний ліміт, а також той факт з моменту підписання запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність. Отже договір набув чинності з моменту його підписання 23.09.2021 року, а не з моменту використання кредитного ліміту.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог, оскільки договір було укладено з відповідачем, який на момент укладення договору не мав повної цивільної дієздатності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку відмовою у задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі статей 207, 526, 549, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В позові Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула