Рішення № 140823515, 21.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1171/26

Провадження №2/338/1091/26

21 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

13 липня 2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк», від імені якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21 січня 2024 року в розмірі 77 149 грн 15 коп., яка складається з 60 926 грн 39 коп. заборгованості за тілом кредиту та 16 222 грн 76 коп. заборгованості за процентами, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 21 січня 2024 року відповідачка приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку та підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. На підставі зазначених документів їй відкрито поточний рахунок і надано кредит у формі кредитного ліміту.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання, забезпечивши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами. Водночас відповідачка порушила строки внесення обов`язкових платежів і сплати процентів, унаслідок чого станом на 12 липня 2026 року утворилася заявлена заборгованість.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних у передбачених законом випадках.

За змістом статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодний доказ не має для суду наперед установленої сили.

Неподання відповідачкою відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заборгованості й настання строку її сплати.

Суд установив, що 21 січня 2024 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», а також заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком № НОМЕР_1 . Внутрішньобанківський референс договору - SAMABWFC10077959058.

Пунктами 35 заяви визначено надання кредитного ліміту на поточний рахунок для використання коштів на споживчі цілі. Згідно з пунктом 6 заяви пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 відсотка, а в разі виходу з пільгового періоду застосовується процентна ставка 3,4 відсотка на місяць. Пунктом 7 заяви встановлено строк кредитування тривалістю 240 місяців.

Відповідно до пункту 8 заяви погашення заборгованості здійснюється щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, у розмірі не менше 4 відсотків від заборгованості, не менше нарахованих процентів за користування кредитом і не менше 100 грн, але не більше повного розміру заборгованості за договором. У поданих тарифах передбачено визначення обов`язкового щомісячного платежу виходячи із заборгованості на кінець попереднього місяця. Такий порядок відповідає способу формування щомісячних платежів, відображеному в розрахунку позивача.

Зазначені документи містять відомості про їх підписання відповідачкою. Їх зміст у сукупності з випискою за рахунком, яка відображає використання кредитних коштів та внесення платежів, підтверджує виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

За статтями 207, 639, 1055 ЦК України письмова форма кредитного договору може бути дотримана шляхом укладення та підписання електронних документів.

Паспорт споживчого кредиту суд оцінює як додатковий доказ повідомлених відповідачці умов кредитування. При цьому висновок про погодження процентної ставки, строку кредитування та обов`язку внесення щомісячних платежів ґрунтується насамперед на змісті підписаної заяви щодо встановлення кредитного ліміту.

З довідки про кредитні ліміти вбачається, що 21 січня 2024 року відповідачці встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000 грн, який надалі збільшувався до 32 000 грн, 52 000 грн, 57 000 грн, а 29 березня 2025 року до 61 000 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти.

За змістом статей 1048, 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором.

Згідно зі статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений строк.

За статтями 610, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у визначений строк є його порушенням.

На підтвердження розміру вимог позивач подав розрахунок заборгованості станом на 12 липня 2026 року та виписку за рахунком відповідачки за період із 21 січня 2024 року до 12 липня 2026 року.

Останній рядок розрахунку датований 09 липня 2026 року та містить 56 183 грн 45 коп. поточної заборгованості за тілом кредиту, 4 742 грн 94 коп. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 2 656 грн 04 коп. поточної заборгованості за процентами і 13 566 грн 72 коп. простроченої заборгованості за процентами. Загальна сума цих складових становить 77 149 грн 15 коп.

Перевіряючи склад боргу, суд ураховує, що від`ємний залишок у виписці відображає не лише тіло кредиту, а й нараховані та не погашені проценти.

Зокрема, станом на 01 липня 2026 року залишок за рахунком становив 76 536 грн 24 коп., що відповідає 60 926 грн 39 коп. облікованого тіла кредиту та 15 609 грн 85 коп. непогашених процентів. Після включення 612 грн 91 коп. процентів за початок липня загальна сума становить заявлені 77 149 грн 15 коп.

20 листопада 2025 року відповідачка внесла 4 430 грн. За розрахунком банку після розподілу цього платежу залишки поточних і прострочених процентів дорівнювали нулю. Після відображених того ж дня операцій за розстрочками тіло кредиту становило 54 718 грн 65 коп. Надалі воно збільшилося на 907 грн 11 коп. 20 грудня 2025 року, по 907 грн 11 коп. 20 січня, 20 лютого та 20 березня 2026 року, а також на 2 579 грн 30 коп. 20 квітня 2026 року.

Загальна сума зазначених операцій становить 6 207 грн 74 коп., що разом із залишком 54 718 грн 65 коп. відповідає відображеній банком сумі тіла кредиту - 60 926 грн 39 коп.

У виписці ці операції визначені як платежі за кредитом «Розстрочка з виписки». Водночас виписка містить попередні зарахування за цією послугою, які зменшували заборгованість за картковим рахунком: 3 928 грн 58 коп. 25 січня 2024 року, 12 283 грн 12 коп. та 2 094 грн 13 коп. 20 червня 2024 року.

Згідно з підписаною заявою строк кредитної лінії становить 240 місяців. До закінчення цього строку позичальник повинен виконувати зобов`язання шляхом внесення обов`язкових щомісячних платежів.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором установлено обов`язок повернути позику частинами, у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення залишку позики та сплати належних процентів.

Оскільки кредит надано на споживчі цілі, порядок реалізації такого права визначається також спеціальними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною четвертою статті 16 цього Закону передбачено право кредитодавця за встановлених законом і договором умов вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав. При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про затримку, зазначити дії, необхідні для усунення порушення, та строк їх здійснення.

Якщо кредитодавець вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, відповідне зобов`язання виконується споживачем протягом 30 календарних днів із дня одержання повідомлення про таку вимогу. Усунення порушення в цей період має наслідком втрату чинності вимогою.

У постанові від 23 вересня 2026 року у справі № 758/7615/23 Верховний Суд зазначив, що подання позову не замінює пред`явлення вимоги в порядку частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Цей висновок суд ураховує щодо передумов виникнення обов`язку дострокового повернення споживчого кредиту.

У матеріалах справи відсутні докази змісту, направлення та одержання відповідачкою повідомлення, яке відповідало б зазначеним вимогам закону, а також спливу передбаченого законом строку для усунення порушення.

Посилання позивача на SMS-повідомлення та телефонні дзвінки не дозволяють установити зміст вимоги про дострокове повернення кредиту, дату її одержання та строк, наданий позичальниці для виконання.

Електронний лист від 12 липня 2026 року підтверджує направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками. Проте направлення процесуальних документів не замінює повідомлення, передбаченого частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Оцінюючи пункт 2.1.1.12.2 наданого витягу з Умов та правил, за яким починаючи з 91-го дня прострочення вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, суд виходить із необхідності встановлення змісту погодженого сторонами договору.

У підписаній заяві безпосередньо погоджено строк кредитування тривалістю 240 місяців та порядок щомісячного погашення. Умова про настання строку повернення всього залишку кредиту з 91-го дня прострочення в тексті цієї заяви відсутня.

Загальне посилання в заяві на Умови та правила на вебсайті банку підтверджує використання сторонами способу укладення договору шляхом приєднання. Однак для застосування окремого положення витягу необхідно встановити, що саме його зміст був доведений до відома відповідачки та погоджений нею під час укладення договору або надалі в установленому порядку.

Наданий витяг не містить достатніх відомостей для ідентифікації його як редакції, до якої приєдналася відповідачка 21 січня 2024 року. Відомостей, які дозволяють пов`язати саме подану редакцію з документами, наданими відповідачці під час укладення договору, матеріали справи не містять.

Крім того, у підписаній заяві передбачено повідомлення про зміну тарифів не пізніше ніж за 30 календарних днів, тоді як наданий витяг містить семиденний строк такого повідомлення. Зазначена розбіжність додатково свідчить про необхідність підтвердження застосовної редакції умов.

При цьому суд не відхиляє умови лише через відсутність окремого власноручного підпису на витягу. Вирішальним є недоведення того, що саме поданий текст положення про 91-й день становив зміст договору з відповідачкою.

За таких обставин суд не застосовує зазначене положення як доведену сторонами умову зміни строку повернення всього кредитного залишку.

Незалежно від цього, віднесення всієї заборгованості до простроченої за внутрішніми правилами банку не може саме собою замінювати передбачений законом порядок пред`явлення вимоги про повернення споживчого кредиту до настання погодженого строку. Посилання у витягу на статтю 212 ЦК України не усуває необхідності дотримання спеціальних гарантій, установлених статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, позивач не довів ані погодження відповідачкою конкретної редакції умови про 91-й день як підстави зміни строку виконання всього зобов`язання, ані належного пред`явлення дострокової вимоги в установленому законом порядку.

Суд також ураховує, що в останньому рядку свого розрахунку банк продовжує обліковувати 56 183 грн 45 коп. тіла кредиту як поточну заборгованість. Саме по собі це найменування не визначає правової оцінки вимоги, однак узгоджується з відсутністю в матеріалах справи підтвердженої зміни строку повернення всього кредиту.

Водночас недоведеність права на дострокове стягнення всього залишку кредиту не звільняє відповідачку від виконання щомісячних зобов`язань, строк сплати яких настав. Так у цій справі подані розрахунок і виписка дозволяють виокремити відповідні платежі.

Прострочене тіло кредиту в розмірі 4 742 грн 94 коп. утворилося з непогашених частин обов`язкових платежів за грудень 2025 року - червень 2026 року. Для перевірки цієї суми суд зіставив заборгованість на кінець попереднього місяця, 4 % від неї та проценти, включені до відповідного щомісячного платежу.

У грудні 2025 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 56 556 грн 70 коп., обов`язковий платіж - 2 262 грн 27 коп., з яких 1 838 грн 05 коп. припадали на проценти та 424 грн 22 коп. на погашення тіла кредиту.

У січні 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 59 372 грн 10 коп., обов`язковий платіж - 2 374 грн 88 коп., з яких 1 908 грн 29 коп. припадали на проценти та 466 грн 59 коп. на погашення тіла кредиту.

У лютому 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 62 218 грн 94 коп., обов`язковий платіж - 2 488 грн 76 коп., з яких 1 939 грн 73 коп. припадали на проценти та 549 грн 03 коп. на погашення тіла кредиту.

У березні 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 64 904 грн 52 коп., обов`язковий платіж - 2 596 грн 18 коп., з яких 1 778 грн 47 коп. припадали на проценти та 817 грн 71 коп. на погашення тіла кредиту.

У квітні 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 67 814 грн 22 коп., обов`язковий платіж - 2 712 грн 57 коп., з яких 2 002 грн 59 коп. припадали на проценти та 709 грн 98 коп. на погашення тіла кредиту.

У травні 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 72 381 грн 88 коп., обов`язковий платіж - 2 895 грн 28 коп., з яких 1 988 грн 36 коп. припадали на проценти та 906 грн 92 коп. на погашення тіла кредиту.

У червні 2026 року заборгованість на кінець попереднього місяця становила 74 493 грн 11 коп., обов`язковий платіж - 2 979 грн 72 коп., з яких 2 111 грн 23 коп. припадали на проценти та 868 грн 49 коп. на погашення тіла кредиту.

Отже, загальна сума частин обов`язкових платежів, що підлягали спрямуванню на погашення тіла кредиту за період із грудня 2025 року до червня 2026 року включно, становить 4 742 грн 94 коп. Ця сума підтверджується конкретними складовими щомісячних платежів, а не лише її найменуванням у розрахунку банку.

Суд ураховує також настання строків виконання зобов`язань протягом розгляду справи, до дня ухвалення рішення 21 жовтня 2026 року.

Предметом позову є стягнення визначеної банком суми заборгованості за конкретним договором. Належна правова оцінка строків сплати вже заявлених сум не є збільшенням позовних вимог. Відсутність заяви про зміну позову сама по собі не перешкоджає врахуванню настання строку сплати тих складових боргу, які вже охоплені заявленою вимогою та можуть бути визначені на підставі поданих доказів.

Водночас сплив часу після звернення до суду не усуває необхідності доведення конкретного розміру зобов`язання та не означає автоматичного настання строку повернення всього залишку кредиту.

За наявними документами заборгованість на кінець червня 2026 року становила 76 536 грн 24 коп. Відповідно, обов`язковий платіж за липень у розмірі 4 відсотків цієї суми після округлення до копійок становив 3 061 грн 45 коп. Із нього 2 043 грн 13 коп. припадали на проценти за червень, а 1 018 грн 32 коп. на погашення тіла кредиту.

Строк внесення цього платежу закінчився 31 липня 2026 року, тобто до ухвалення рішення. Частина платежу в сумі 1 018 грн 32 коп. входить до вже заявлених 60 926 грн 39 коп. тіла кредиту, тому її стягнення не виходить за межі позову.

Таким чином, сума основного боргу, строк сплати якого настав і розмір якого встановлюється за поданими документами, становить 5 761 грн 26 коп., а саме 4 742 грн 94 коп. раніше прострочених платежів та 1 018 грн 32 коп. тіла кредиту у складі липневого платежу.

Щодо наступних щомісячних платежів суд зазначає, що їх точний розмір залежить від фактичної заборгованості на кінець відповідного попереднього місяця та розміру процентів, які входять до платежу. Виписка охоплює операції до 12 липня 2026 року і не містить фактичних даних про стан рахунку на кінець липня та серпня.

Визначення додаткових частин тіла кредиту шляхом припущення незмінності подальшого руху коштів і самостійного донарахування не охоплених позовом процентів не відповідало б вимозі про доведеність присудженої суми. Відсутність доказів погашення з боку відповідачки не замінює доказування позивачем конкретного розміру таких платежів.

Тому підстав для стягнення понад установлені 5 761 грн 26 коп. основного боргу за наявними матеріалами суд не встановив.

Оцінюючи вимоги щодо процентів, суд виходить із погодженої у пункті 6 заяви ставки 3,4 відсотка на місяць, якій у паспорті споживчого кредиту відповідає базова ставка 40,8 відсотка річних.

Посилання позивача на ставку 44,4 відсотка річних та зазначення такої ставки в окремих рядках розрахунку за попередні періоди не змінюють змісту підписаної відповідачкою заяви.

Водночас заявлений непогашений залишок процентів сформований нарахуваннями за період, у якому в розрахунку зазначено базову ставку 40,8 відсотка річних. Попередні залишки процентів за даними банку погашені платежем від 20 листопада 2025 року.

За листопад 2025 року до непогашеного залишку включено проценти в розмірі 1 838 грн 05 коп., відображені у виписці 01 грудня 2025 року; за грудень 2025 року - 1 908 грн 29 коп., відображені 01 січня 2026 року; за січень 2026 року - 1 939 грн 73 коп., відображені 01 лютого 2026 року; за лютий 2026 року - 1 778 грн 47 коп., відображені 01 березня 2026 року; за березень 2026 року - 2 002 грн 59 коп., відображені 01 квітня 2026 року; за квітень 2026 року - 1 988 грн 36 коп., відображені 01 травня 2026 року; за травень 2026 року - 2 111 грн 23 коп., відображені 01 червня 2026 року. Загальна сума цих нарахувань становить 13 566 грн 72 коп.

Наведені суми узгоджуються між собою за розрахунком та випискою. Після платежу від 20 листопада 2025 року надходження коштів на погашення заборгованості в наданій виписці не відображено.

Перенесення процентів із поточних до прострочених не є новим нарахуванням. Зокрема, 01 липня 2026 року до раніше прострочених 11 455 грн 49 коп. приєднано 2 111 грн 23 коп. процентів за травень, що разом становить 13 566 грн 72 коп. Загальний розмір тіла кредиту внаслідок такого перенесення не збільшувався.

При оцінці бази процентних нарахувань суд ураховує сукупний залишок поточного та простроченого тіла кредиту. Перенесення частини основного боргу до простроченої заборгованості не створює додаткової суми використаного кредиту.

Після операцій 20 квітня 2026 року облікований залишок тіла кредиту становив 60 926 грн 39 коп. і надалі до завершення охопленого випискою періоду не змінювався. Подальші процентні нарахування обліковувалися окремо.

Саме зазначення підвищеної ставки в окремій колонці розрахунку не підтверджує її застосування до всіх заявлених процентів. Непогашені нарахування за наведеними періодами відображені банком за базовою ставкою, погодженою в підписаній заяві.

Окремо заявлені 2 656 грн 04 коп. поточних процентів складаються з 2 043 грн 13 коп. за червень 2026 року та 612 грн 91 коп. за початок липня 2026 року.

Проценти за червень, відображені у виписці 01 липня, підлягали сплаті у складі липневого платежу до 31 липня 2026 року. Заявлена частина процентів за липень підлягала сплаті у складі наступного щомісячного платежу, строк внесення якого закінчився до дня ухвалення рішення.

Отже, станом на 21 жовтня 2026 року строки сплати всіх заявлених 16 222 грн 76 коп. процентів настали.

Таким чином, із заявлених 77 149 грн 15 коп. підлягають стягненню 5 761 грн 26 коп. заборгованості за тілом кредиту та 16 222 грн 76 коп. заборгованості за процентами, разом 21 984 грн 02 коп.

У стягненні решти позовних вимог, належить відмовити через недоведеність підстав для дострокового повернення всього кредитного залишку та відсутність достатніх даних для визначення іншої суми основного боргу, строки сплати якої настали до ухвалення рішення.

Відмова в зазначеній частині не означає припинення кредитного договору або звільнення відповідачки від виконання зобов`язань після настання погоджених строків. Суд вирішує спір у межах заявленої вимоги та встановлених на підставі наданих доказів обставин.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6005315598739 від 12 липня 2026 року.

Позов задоволено на суму 21 984 грн 02 коп. із заявлених 77 149 грн 15 коп., що становить приблизно 28,50 5%. Без проміжного округлення частки задоволених вимог сума судового збору визначається шляхом множення 2 662 грн 40 коп. на 21 984 грн 02 коп. та ділення отриманого результату на 77 149 грн 15 коп.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 758 грн 66 коп. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 січня 2024 року в розмірі 21 984 (двадцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 02 копійки, яка складається з 5 761 грн 26 коп. заборгованості за тілом кредиту та 16 222 грн 76 коп. заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 758 (сімсот п`ятдесят вісім) гривень 66 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя