Ухвала суду № 140822536, 22.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3507/26

Номер провадження 2-а/305/37/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.10.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак В.Ю., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Рахівський відділ ДВС у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

До суду 12.10.2026 надійшов у електронній формі адміністративний позов, поданий адвокатом Кобрин Маріанною Михайлівною від імені та в інтересах ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), місцезнаходження: АДРЕСА_2 , третя особа - Рахівський відділ ДВС у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Шевченка, буд. 43, код ЄДРПОУ 34909374, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У позові порушується питання про скасування постанови № R457286 від 02.04.2026, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністартивної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Разом із позовом до суду подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою судді від 15.10.2026 позовну заяву було залишено без руху, надано строк на усунення недоліків, а саме: для виправлення неповної адреси проживання позивача, його представника, адреси місцезнаходження відповідача та зазначення поштових індексів, а також для наведення поважних причин на поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання ухвали представником позивача 21.10.2026 направлено до суду в електронній формі заяву про усунення недоліків, у якій зазначено повні адреси місця проживання позивача, адреса місцезнаходження відповідача, поштові індекси, а також деталізовано підстави пропуску строку звернення до суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить із такого.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, і така норма ставить рішення про поновлення строку у залежність від поважності причин його пропуску.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України (Mushta v. Ukraine, заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03) ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі № 811/1664/18, пункт 44), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

У даній справі зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини безумовно не можуть вважатися об`єктивними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такі залежали безпосередньо від самого позивача.

Представником позивача не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача непереборних та об`єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від його волі та унеможливили своєчасне подання позову.

Як стверджується у позовній заяві поданій представником позивача до суду 12.10.2026, про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на позивача штрафу ОСОБА_1 дізнався 24.09.2026 випадково, коли йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження на підставі вищезгаданої постанови. Ознайомившись з постановою про відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та 07.10.2026 було доручено адвокату Кобрин М.М. на підставі доручення центру № 017/03.6/12129 представляти інтереси позивача, з цього часу на думку представника позивача почав спливати строк на оскарження постанови. Оскільки представником позивача доказів на підтвердження цих фактів суду не надано, позовну заяву було залишено без руху.

У поданій 21.10.2026 представником позивача заяві на виконання ухвали суду про усунення недоліків, зазначено, що ОСОБА_1 , який є інвалідом ІІ групи, 18.07.2026 дізнався про факт відкриття виконавчого провадження щодо стягнення суми штрафу в розмірі 34 000 грн на користь держави на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення штрафу.

Також, представником позивача зазначено, що адвоката для представництва інтересів позивача Західним міжрегіональним центром з надання правничої допомоги призначено 07.10.2026.

Представником позивача до клопотання про поновлення строку додано відповідь на адвокатський запит № 19.6-37/44245 від 20.10.2026, згідно якої ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено до відділу постанову № R457286 від 04.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 34 000 грн в користь держави. 13.07.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № АСВП 81477567, копію постанови надіслано боржнику рекомендованою кореспонденцією про, що свідчить трекінгове відстеження № 90600001614334, згідно якого боржник отримав постанову про відкриття 18.07.2026. Окрім того, у відповіді на запит, зазначено, що боржник ОСОБА_1 з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до відділу не звертався та копій матеріалів не отримував.

Оцінюючи наведені представником позивача доводи, суд зазначає, що позивач, як він сам вказує, дізнався про оскаржувану постанову 18.07.2026, тоді як із позовною заявою звернувся до суду лише 12.10.2026, тобто через майже 3 місяці.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на призначення позивачу адвоката для надання безоплатної вторинної правничої допомоги 07.10.2026 та наявність у позивача інвалідності II групи.

Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про дату звернення позивача до центру з надання безоплатної правничої допомоги, а також доказів того, що до моменту призначення адвоката позивач був позбавлений можливості самостійно звернутися до суду або що стан його здоров`я об`єктивно перешкоджав реалізації такого права.

Сам по собі факт призначення адвоката 07.10.2026 не змінює встановленого законом початку перебігу строку звернення до суду. Наявність у позивача інвалідності II групи також не є безумовною підставою для поновлення строку без з`ясування її впливу на можливість своєчасного звернення до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, а тому причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Оскільки позивачу було надано можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску, однак належних доказів на підтвердження таких обставин не подано, позовна заява підлягає поверненню на підставі частини другої статті 123 КАС України.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

постановив:

Повернути позовну заяву позивачеві.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК