Ухвала суду № 140821967, 21.10.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/8/25

Номер провадження: 1-кп/511/85/26

21.10.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках об`єднаних кримінальних провадженнях № 42023000000001573 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.09.2023 року та №1202516000000750 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первомайське Слободзейського району, Р.Молдова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою; АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,5, ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.332 та ч.3 ст.332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у об`єднаних кримінальних провадженнях № 42023000000001573, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2023 року, та № 1202516000000750, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2025 року, за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.09.2025 року у кримінальному провадженні № 1202516000000750 щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 1 514 000 грн, та покладенням процесуальних обов`язків.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року строк тримання ОСОБА_8 під вартою було продовжено до 22.10.2026 року включно, а раніше визначений розмір застави зменшено з 500 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн. Визначені обвинуваченому процесуальні обов`язки залишено без змін.

Зміст клопотання та позиції учасників судового розгляду

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, які були встановлені судом під час застосування та попереднього продовження запобіжного заходу, не відпали та продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 яка перебувала в режимі відеоконференції, заперечувала проти подальшого тримання під вартою та просила зменшити визначений судом розмір застави. На обґрунтування своєї позиції посилалася, зокрема, на тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою, на думку сторони захисту необґрунтованість заявлених ризиків, а також на те, що застава у розмірі 998 400 грн є непосильною з огляду на майновий стан обвинуваченого.

Інші учасники кримінального провадження підтримали позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_8 .

Оцінивши доводи сторін, матеріали кримінального провадження та обставини, які мають значення для вирішення питання про подальше застосування запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.

Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно з ч. 2 цієї статті вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний до закінчення двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу розглянути питання доцільності його продовження. За результатами такого розгляду суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про запобіжний захід суд відповідно до ст. 178 КПК України оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою, її вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, майновий стан, репутацію, а також інші обставини, що мають значення для оцінки ризиків.

Тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом. Його подальше застосування є допустимим лише за умови, якщо встановлені ризики залишаються актуальними, а більш м`який запобіжний захід не може їм належним чином запобігти.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Суд враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк із додатковими видами покарання. Разом з тим сама лише тяжкість обвинувачення не може бути самостійною та достатньою підставою для тримання особи під вартою, тому суд оцінює її лише у сукупності з іншими конкретними обставинами цього провадження.

Щодо ризику переховування від суду суд бере до уваги характер інкримінованих дій, обізнаність обвинуваченого зі способами незаконного перетину державного кордону, місце його проживання у прикордонному районі, відсутність відомостей про офіційне працевлаштування, а також реальну перспективу призначення суворого покарання у разі доведення вини. Сукупність цих обставин свідчить, що ризик ухилення від суду не набув суто абстрактного характеру та на даний час продовжує існувати.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження суд виходить із того, що судовий розгляд не завершено, а дослідження доказів та допит осіб, чиї показання мають значення для встановлення обставин справи, не завершені у повному обсязі. Обвинувачений знайомий з окремими учасниками провадження та володіє відомостями про них, тому за відсутності належних процесуальних запобіжників зберігається можливість позапроцесуального впливу на їхню поведінку та показання.

Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, суд враховує характер та спосіб інкримінованих дій, а також відсутність даних про істотні зміни обставин, які раніше були покладені в основу висновку про існування цього ризику. Наведений ризик оцінюється не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими встановленими ризиками.

Таким чином, з часу постановлення попередньої ухвали від 24.08.2026 року не встановлено таких змін у фактичних обставинах, які б давали підстави вважати, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення припинили існувати або зменшилися настільки, що їх можна ефективно нейтралізувати застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також враховує тривалість перебування ОСОБА_8 під вартою. Водночас сама по собі тривалість застосування запобіжного заходу не є безумовною підставою для його скасування. Вирішальним є те, чи залишаються на момент кожного наступного перегляду актуальними конкретні ризики та чи існує можливість запобігти їм менш обтяжливими засобами. У цьому провадженні сукупність зазначених ризиків зберігається, а даних, які б дозволяли забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 шляхом застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи іншого більш м`якого запобіжного заходу, судом не встановлено.

З огляду на викладене, клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, а строк дії запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, до 19 грудня 2026 року включно.

Щодо доводів сторони захисту про зменшення розміру застави

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави має достатньою мірою гарантувати виконання покладених на особу обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено загальні межі застави залежно від тяжкості кримінального правопорушення та передбачено можливість у виключних випадках визначення застави понад такі межі, якщо застава у звичайних межах не здатна забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 наголошено, що застава як альтернатива триманню під вартою має бути реальною, а не формальною. Визначаючи її розмір, суд повинен індивідуально оцінити майновий стан особи, її легальні доходи та активи, соціальні зв`язки, наявність осіб на утриманні, доступність майна для внесення застави, а також конкретно мотивувати, чому саме визначений розмір є необхідним і достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Суд зазначає, що наведені конституційні стандарти вже були безпосередньо враховані при попередньому перегляді запобіжного заходу 24.08.2026 року. За результатами такого перегляду розмір застави було істотно зменшено з 500 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто з 1 514 000 грн до 998 400 грн, саме з метою забезпечення більшої співмірності застави майновому стану обвинуваченого при одночасному збереженні її здатності забезпечувати належну процесуальну поведінку.

Під час нинішнього розгляду сторона захисту знову послалася на тривалість тримання під вартою та непосильність визначеного розміру застави. Однак наведені доводи за своїм змістом не свідчать про нову істотну зміну тих обставин, які були оцінені судом 24.08.2026 року при зменшенні застави. Тривалість тримання під вартою врахована судом при оцінці необхідності подальшого застосування цього запобіжного заходу, але сама по собі не визначає розмір застави та не нівелює встановлених ризиків.

Визначений розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що за встановленим на 2026 рік прожитковим мінімумом 3 328 грн становить 998 400 грн, суд оцінює з урахуванням характеру інкримінованих діянь, сукупності актуальних ризиків, даних про особу обвинуваченого та висновків, зроблених у попередній ухвалі після перевірки доводів щодо його майнового стану. У сукупності ці обставини дають підстави вважати, що подальше зменшення застави на цій стадії не забезпечить належного балансу між правом особи на свободу та необхідністю гарантувати виконання нею процесуальних обов`язків.

Суд окремо наголошує, що залишення застави у попередньо визначеному розмірі не ґрунтується виключно на тяжкості обвинувачення. Вирішальне значення має сукупність конкретних ризиків, які продовжують існувати, та відсутність нових обставин, які б об`єктивно вимагали повторного перегляду розміру застави невдовзі після його істотного зменшення попередньою ухвалою.

За таких обставин підстав для подальшого зменшення розміру застави суд не вбачає. А відтак, розмір застави у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 998 400 грн та обов`язки, визначені ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року, слід залишити без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді утримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до19 грудня 2026 року включно.

Розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998400 гривень у національній грошовій одиниці та обв`язки, визначені обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року - залишити незмінними.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 22 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1