Рішення № 140821665, 15.09.2026, Болградський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
15.09.2026
Номер справи
497/1044/26
Номер документу
140821665
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

15.09.2026

Справа № 497/1044/26

Провадження № 2/497/1219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Василівської сільської ради Одеської області, який підписала його представник - Цоєва В.В., на підставі ордера серії ВН №1620430 від 29.08.2025 року (а.с.16), та просить постановити рішення, яким визнати за ним право на земельну частку в АО "Голиця" розміром 3,54 умовних кадастрових гектарах на території Голицької сільської ради Болградського району, згідно сертифікату за земельну частку (пай) серії ОД №0242936, виданому 27 березня 1997 року, як за спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що він, позивач, є сином та спадкоємцем за законом батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті батька він прийняв шляхом сумісного проживання і реєстрації на день смерті за однією адресою. Заповітів його батько не залишав. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька, а до спадкової маси увійшло право на земельну частку розміром 3,54 умовних кадастрових гектарів в АО «Голиця», розташованої на території Голицької сільської ради Болградського району. Коли позивач звернувся до приватного нотаріуса Агбун М.І. для оформлення спадщини, нотаріус відмовила йому в оформленні спадщини на право на земельну частку через те, що сертифікат був виданий на ім`я батька вже після його смерті, що стало приводом для звернення до суду з цими позовними вимогами.

Ухвалою судді від 30.04.2026 року по справі було відкрите загальне позовне провадження та витребувано копію спадкової справи.

26.05.2026 року до суду надійшла витребувана судом інформація.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутності позивача.

Відповідач в особі голови Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Бойчева П. до суду не з`явився, надав на електрону пошту суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 10.02.2026 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі актового запису №26 від 14.06.1996 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

ОСОБА_2 за життя був включений до списку громадян-членів АТ «Голица» с. Голиця Болградського району Одеської області та йому належить право на земельну частку (пай) в розмірі 3,54 умовних кадастрових гектари на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0242936, виданий 27 березня 1997 року на підставі рішення (розпорядження) Болградської районної державної адміністрації № 185 від 27 березня 1997 року, реєстраційний №449, дата реєстрації 12 липня 1997 року (а.с.7).

На момент його смерті діяли вимоги ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини ч.1 ст. 549 ЦК УРСР.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст.529 ЦК Української РСР за законом першої черги є його син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08 травня 1965 року Голицькою сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №15 від 08.05.1965 року, відповідно до якого російською мовою « ОСОБА_4 » зазначений його батьком (а.с.9);

Спадкоємець прийняв спадщину фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном, відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, що підтверджується довідкою старости с.Голиця Василівської сільської ради Болградського району №2-85 від 23.02.2026 року (а.с.13), відповідно до якої до складу сім`ї ОСОБА_5 входив його син ОСОБА_1 зі своєю сім`єю; довідкою старости с.Голиця Василівської сільської ради Болградського району №2-88 від 23.02.2026 року (а.с.14), відповідно до якої, ОСОБА_2 по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також матеріалами спадкової справи №31/2026 року, заведеною на підставі заяві ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 за номером 115 від 27.02.2026 року, тобто спадкова справа була заведена лише у 2026 році.

Відповідно до матеріалів справи сертифікат був виданий після смерті ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. від 02.04.2026 року за №225/02.31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на земельну частку (пай), у зв`язку з тим що сертифікат був виданий після смерті спадкодавця, а тому не є документом, що підтверджує право на земельну частку (пай), який втратив цивільну правоздатність (а.с.15).

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Пунктом 17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, який набрав чинності в 2002 році передбачено, що відповідно до формулювань Указу Президента України від 08 серпня 1993 року № 720/95 слід розуміти, що сертифікат на право на земельну частку (пай) має не правовстановлююче, а правопосвідчувальне значення, тобто право на земельну частку (пай) виникає у члена господарства з моменту виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку (пай) та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-VІ (надалі Закон) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 1 Закону визначено коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), а саме: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом…

Також ч. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ст. 2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Частиною другою цієї статті визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 3 Закону визначає підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7(Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідних положень ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року(561-12),Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

На підставі абз. 2 п. 1розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»(втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 за життя набув право на земельну частку (пай), а ОСОБА_1 позивач по справі, фактично успадкував вказане право на земельну ділянку (пай), наявні усі підстави для визнання права на земельну частку (пай) за позивачем, який є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1222,1261,1268 ЦК України, ст.ст.12,81,82, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності АТ «Голиця» розміром 3,54 в умовних кадастрових гектарах, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0242936, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації № 185 від 27 березня 1997 року, вже після смерті спадкодавця.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца

Часті запитання

Який тип судового документу № 140821665 ?

Документ № 140821665 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140821665 ?

Дата ухвалення - 15.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140821665 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140821665 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140821665, Болградський районний суд Одеської області

Судове рішення № 140821665, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 140821665 відноситься до справи № 497/1044/26

Це рішення відноситься до справи № 497/1044/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140821664
Наступний документ : 140821666