Рішення № 140819605, 19.10.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2079/26

№ 2/207/2330/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Південного районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22958,00 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 6200,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 16758,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов`язань з своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом від 15.02.2024 року №25255-02/2024 між відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит», право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу №14082024 від 14.08.2024 року.

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 22.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано за клопотанням позивача у АТ «А-БАНК» інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 з відображенням часу зарахування ькредитних коштів за кредитним договором № 25255-02/2024 від 15.02.2024 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

05.06.2026 року від АТ «А-БАНК» надійшов лист № 36867/47-260525/257 від 27.05.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, а тому суд, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомила причини його неподання, а також те, що позивач не заперечував щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.

15.02.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25255-02/2024, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у розмірі 6200,00 грн., строком кредитування 120 днів, до 13.06.2024 року з процентною ставкою 2,50% в день, яка застосовується в межах строку кредитування, що становить 912,50% річних. Реальна річна процентна ставка становить 101094,05%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 24800,00 грн.

ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання з надання відповідачеві кредиту у сумі 6200,00 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 15.02.2024 року по 25.05.2026 року наданою, АТ «А-БАНК» від 27.05.2026 року.

14.08.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором від 15.02.2024 року №25255-02/2024, що підтверджується договором факторингу №14082024 від 14.08.2024 року з додатками.

Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, тому у неї утворилась заборгованість перед кредитором, яка, за розрахунком позивача, становить: 22958,00 грн. та складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 6200,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 16758,00 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів належного виконання зобов`язання за кредитним договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено між сторонами за допомогою веб-сайту. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор «W8232» для підписання цього кредитного договору. Мається й інформація, отримана з центрального вузла системи Bank ID НБУ з даними відповідача.

Кредитний договір містить інформацію про Кредитодавця, умови кредитування з урахуванням побажань споживача, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, відсоткову ставку, порядок повернення кредиту та всі суттєві умови Кредитного договору.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та ряді інших, тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, зокрема особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.

Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням ЗУ «Про електронну комерцію» та умовам Договору, з якими боржник ознайомився до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням умов договору відповідачем.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст.1082 ЦК України).

Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту сплати процентів за його використання в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку щодо сплати заборгованості за кредитним договором відповідно до положень договору, а також за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 6200,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16758,00 грн. заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року: доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %; доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17 і передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %; у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %»

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок заборгованості за процентами виходячи із договірної процентної ставки 2,50% за кожен день користування кредитом за весь строк кредитування, внаслідок чого нарахована сума процентів становить 16758,00 грн. Однак такий розрахунок не відповідає вимогам пункту 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», оскільки максимальний розмір денної процентної ставки підлягає обмеженню.

Оскільки кредитний договір укладено 15.02.2024 року, нарахування процентів повинно здійснюватися з урахуванням поетапного зниження максимальної денної процентної ставки: 2,5 % у період з 15.02.2024 року по 21.04.2024 року, 1,5 % у період з 22.04.2024 року по 13.06.2024 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 15314,00 грн., оскільки саме така сума визначена з урахуванням обмежень щодо максимального розміру денної процентної ставки, встановлених пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2495,31 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту та розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, представником позивача Лівак І.М. у встановленому законом порядку та строк було надано: договір про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 з додатковою угодою до нього №25255-02/2024 від 10.04.2026 року; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 10.04.2026 року з детальним описом наданих послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Лівак І.М., серії ВЛ №841 від 24.06.2016 року.

Отже, позивачем документально підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу, обумовлений необхідністю звернення до суду із позовом до відповідача, внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання.

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Заперечень від відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. та правомірність їх стягнення з відповідача.

Враховуючи наведене,на підставі ст.ст. 4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21514 (двадцять одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати з оплати судового збору у розмірі 2495 (дві тисячі чотириста дев`яносто п`ять) гривень 31 копійка пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б.21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Притуляк