Ухвала суду № 140819335, 15.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18034/26

1-кс/295/5944/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

15.10.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 62026240020013677 від 13.10.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся із клопотанням, в якому просить до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб; визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; у разі внесення ОСОБА_5 , визначеного розміру застави, зобов`язати останнього за кожною вимогою прибувати до суду, слідчих СВ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, та прокурора, а також виконувати ряд обов`язків, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У клопотанні вказано, що станом на 13.10.2026 ОСОБА_5 перебував на посаді техніка військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. В силу займаної посади ОСОБА_5 відомо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про Національну гвардію України» на нього покладено обов`язок виконувати заходи правового режиму воєнного стану. Сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, відповідно до ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 13.10.2026 у салоні транспортного засобу марки «Mitsubishi L200», р/н НОМЕР_2 (HJ53USB), який тимчасово обліковано за військовослужбовцем ОСОБА_7 , перевозив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до заздалегідь обумовленого місця доставки останніх, а саме до населеного пункту с. Радча Народицької ТГ Коростенського району Житомирської області. Під час руху, ОСОБА_5 близько 12-ї години 13.10.2026 зупинив керований транспортний засіб «Mitsubishi L200», р/н НОМЕР_2 (HJ53USB) поблизу с. Радча Народицької ТГ Коростенського району Житомирської області, де дав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийти із транспортного засобу та рухатись у напрямку Державного кордону України із Республікою Білорусь з метою незаконного перетинання його, що останні зробили та близько 12.40 год поблизу с. Радча Народицької ТГ Коростенського району Житомирської області були зупинені військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії з метою незаконного сприяння у переправленні через державний кордон України ОСОБА_8 , рухаючись автомобілем марки «Mitsubishi L200», р/н НОМЕР_2 (HJ53USB) у напрямку державного кордону України із республікою Білорусь, перевозив останнього та близько 12 год 40 хв поблизу будинку по АДРЕСА_1 був зупинений військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, що вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

13.10.2026 о 22 год 55 хв ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

14.10.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені пунктами п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших осіб із якими надалі ймовірно виникне потреба додатково їх допитати чи провести за їх участі інші процесуальні дії, з метою запобігання зміни останніми показів на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду; перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з такими особами та схиляти свідків до зміни показань у кримінальному провадженні як особисто так і через своїх знайомих у Національній гвардій України; може іншим чином перешкоджати кримінальному правопорушенню, зокрема, впливати на інших осіб, які на теперішній час не допитані у кримінальному провадженні з приводу обставин незаконного переправлення осіб через Державний кордон України; будучи жителем іншої області, може не належним чином виконувати обов`язки підозрюваного у вигляді явки до слідчого, прокурора, суду; перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вільно спілкуватись з такими особами та схиляти їх до показань, які його виправдовуватимуть.

З врахуванням наявності у підозрюваного зв`язків серед службових осіб правоохоронних структур, останній може намагатись їх використати з метою уникнення від кримінальної відповідальності шляхом чинення тиску на свідків, іншого підозрюваного чи спроби підкупу посадових осіб, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що у вільний час таксує на орендованій машині, перевозив клієнтів, які є свідками у справі, з якими він не знайомий і переписку не вів, при затриманні не чинив опору. Також вказав, що офіційно отримує сукупний дохід до 30 000,00 грн. на місяць, також з його слів має на утриманні батька з 1-ю групою інвалідності, який хворіє на онкологічне захворювання (IV стадія) та за яким він постійно доглядає.

Захисник також заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання або нічний домашній арешт, в разі визначення застави визначити найменший її розмір. В обґрунтування заперечень надала пояснення аналогічні поясненням підозрюваного і додатково додала, що на утриманні підозрюваного перебуває ще його старенька мати.

Заслухавши прокурора, слідчого, пояснення слідчого підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебуває кримінальне провадження № 62026240020013677 від 13.10.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

13.10.2026 о 22 год 55 хв ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

14.10.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами- із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно з вимогами ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до вимог ст. 3, 6 вказаного Закону військовий обов`язок включає, окрім іншого, проходження військової служби. Видом військової служби, окрім іншого, є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (далі - Указ) передбачено, що в Україні було введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, тобто станом на 13.10.2026 його дію не було припинено або скасовано.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995.

Відповідно до вимог п. 12 вказаних Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Откже, з 05:30 год 24.02.2022 право на виїзд з України, а також перетин державного кордону громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Поряд з цим, пунктом 2-6 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 2-14 Правил передбачено, що працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

Отже наявні в провадженні докази вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення ч. 2 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою та п`ятою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182).

Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Крім того, слідчий суддя погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження (свідків) буд-яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об`єктивної істини по провадженню (п. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.

Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що підозрюваний повнолітній, військовослужбовець НГУ, одружений, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні хворого батька з інвалідністю, раніше не судимий , а також майновий стан підозрюваного.

Враховуючи, що ОСОБА_5 має процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, який є резонансним та може викликати широкий суспільний інтерес та обурення.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а тому задовольняє подане клопотання в цій частині.

Щодо застосування та визначення розміру застави слідчий суддя враховує наступне.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчим суддею при визначенні розміру застави враховано майний стан підозрюваного та перебуванн на його утриманні батька з 1-ю групою інвалідності, який хворіє на онкологічне захворювання (IV стадія), що підозрюваний аніше не судимий, тому визначає заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті і складає 66 560 гривень.

Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підстав вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 206, 309, 369, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11.12.2026, що в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн, яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ, м. Київ).

У разі внесення застави на підозрюваного покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) за кожною вимогою прибувати до суду, слідчих СВ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, та прокурора;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо обставин кримінального провадження № 62026240020013677;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави, але не більше закінчення строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Встановити строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 11.12.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1