Ухвала суду № 14081885, 01.03.2011, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-230/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кудін

Код категорії 27 Суддя-доповідач - Ільченко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Таран С. А., Попруги С. В.,

при секретарі - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»

на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання умови кредитного договору нікчемною та визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсною умову кредитного договору №SUWGK00000023 від 18 жовтня 2006 року підпункт 2.3.1 пункту 2.3 з 09 січня 2009 року.

Визнано неправомірними дії ЗАТ «КБ «Приватбанк» по збільшенню в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом з 09 січня 2009 року, зобов’язано ЗАТ «КБ «Приватбанк» здійснити відповідний перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів.

Стягнуто з ЗАТ «КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 37,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. повернення судового збору.

Відповідач оскаржує рішення в частині визнання неправомірними дій по збільшенню відсоткової ставки з 09 січня 2009 року, просить його скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, при цьому посилається на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що банк збільшив відсоткову ставку відповідно до умов кредитного договору у зв’язку зі збільшенням облікової ставки НБУ та зміною курсу долара США до гривні, що прийняття рішення про підвищення процентної ставки і направлення повідомлення позивачці були здійснені до 11 січня 2009 року. Крім того, вказує, що при укладенні кредитного договору сторони погодились з умовою про одностороннє підняття процентної ставки, що відповідало діючому на той час законодавству, і застосування ст.1056-1 ЦК України до спірних правовідносин є безпідставним, оскільки закон не має зворотної дії в часі.

Як встановлено судом першої інстанції, 18 жовтня 2006 року між ЗАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №SUWGK00000023, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит в сумі 105625 грн. зі сплатою 14,04% річних.

10 листопада 2008 року ЗАТ «КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку підвищило процентну ставку за кредитним договором до 16,08% річних, з чим погодились позивач і відповідач, а з 01 лютого 2009 року банк прийняв рішення про збільшення процентної ставки до 27,25%. Суд вважав ці дії банку незаконними, тому задовольнив вимоги позивачки.

Заслухавши пояснення апелянта, заперечення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За кредитним договором від 18 жовтня 2006 року, укладеним позивачкою з «ПриватБанком», визначені права та обов’язки сторін стосовно умов виконання цієї угоди.

Відповідно до умов п.2.3.1 договору «ПриватБанк» змінив в односторонньому порядку процентну ставку, а саме з 10 листопада 2008 року підвищено з 14,04% до 16,08% річних, а 01 лютого 2009 року – до 27,25% річних.

Суд першої інстанції вважав, що друге підвищення до 27,25% не ґрунтується на законі, тому задовольнив вимоги позивачки в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи.

Зокрема, зі змісту того ж п.2.3.1 вбачається, що Банк в семиденний строк повинен надіслати позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки.

Наказ ПриватБанку – ЗАО «А-Банк» від 05 січня 2009 року передбачав підвищення процентної ставки по кредитних договорах і в п.6 наказу зазначено про необхідність зміни процентної ставки в строк до 01 березня 2009 року (а.с.92). Із реєстру №426 на відправлення кореспонденції вбачається, що 09 січня 2009 року відповідачем був направлений лист позичальнику (а.с.93).

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, а тому

при виниклих спірних правовідносинах слід врахувати те, що 09 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року №661-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Зазначеним Законом ЦК України доповнено ст.1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Отже, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач фактично збільшив розмір процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку без згоди позивачки саме з 01 лютого 2009 року, хоча на цей час уже була чиною ст.1056-1 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доказів про те, що зміни процентної ставки в розмірі 27,25% були введені до 09 січня 2009 року банк не надав. При цьому колегія суддів не може як доказ прийняти до уваги повідомлення банку від 31 грудня 2008 року, оскільки сам наказ про майбутнє підвищення був виданий 05 січня 2009 року (а.с.92-95). Крім того, у справі відсутні докази про те, що позивачка давала письмову згоду на підвищення відсоткової ставки з 09 січня 2009 року.

Суд першої інстанції врахував всі обставини справи, дав їм оцінку, тому колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 , 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -