Рішення № 140818091, 19.10.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/706/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Марієвської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказало, що 24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2853535, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу у кредит грошові кошти в розмірі 6 000 грн. строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1, 99% в день, знижена процентна ставка 1,99% в день.

Договір кредиту був укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалась вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію в порядку, визначеному цим договором. Однак, у подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту, внаслідок чого в неї виникла заборгованість в розмірі 24 269, 40 грн., з яких: 6 000, 00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 269, 40, грн. - сума заборгованості за процентами.

Вказало, що 19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 19072023, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 2853535 від 24.01.2022 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2853535 від 24.01.2022 в розмірі 24 269, 40 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3 328, 00 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 01 вересня.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у АТ «Райффайзен Банк» інформацію щодо видачі на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банківської картки № НОМЕР_2 , а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 24.01.2022 року по 29.01.2022 року.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2853535, який був підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778 (а.с. 6-11).

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 6 000 грн. строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1, 99% в день, знижена процентна ставка 1,99% в день. (п.п. 1.3, 1.4, 1.4.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

У цей же день ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало кредитні кошти в сумі 6 000 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , реквізити якої було зазначено нею у договорі, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім», а також випискою з банківського рахунку відповідача, наданою АТ «Райффайзен Банк» (а.с. 15, 74-75).

При цьому відповідач кредитні кошти у встановлений у договорі строк не повернув та не сплачував проценти за користування кредитом, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 24 269, 40 грн., з яких: 6 000, 00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 269, 40, грн. - сума заборгованості за процентами. (а.с. 16-22)

Також судом встановлено, що 19 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 19072023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги, в тому числі й за кредитним договором № 2853535, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 23-27).

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії, суму отриманих за договором грошових коштів у визначений строк не повернув, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2853535 від 24.01.2022 року в сумі 24 269, 40 грн., що складається з заборгованості за основою сумою боргу в розмірі 6 000, 00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 18 269, 40 грн., підлягають задоволенню.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв`язку із зверненням до суду по сплаті судового збору у розмірі 3 328, 00 грн., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанцією, залученою до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 5).

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район Київської області, 07400, код ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2853535 від 24.01.2022 року в сумі 24 269 гривень 40 копійок, витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328 гривень 00 копійок, а всього 27 597 (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк