Рішення № 140817669, 21.10.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1222/26

Провадження №2/594/941/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Зушман Г.І

за участі секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал, звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 16 410, 81 грн, посилаючись на те, що 15.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8960447, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 6000, 00 грн. та в подальшому збільшив суму кредиту до 8000 грн. і був зобов`язаний повернути їх в установлений строк відповідно до умов договору та сплатити проценти, але зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. Первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача, уклавши договір факторингу, відповідно до умов якого до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8960447.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 15.04.2025 було укладено договір № 8960447 про надання споживчого кредиту.

Як вказано в п.п.1.1.-1.10.1. Розділу 1 даного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit Plus». На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: - за стандартною ставкою на весь строк 2333,95% річних. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27600,00 грн.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C7390.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № № НОМЕР_1 (п.2.1. цього договору).

Відповідно до п.3.1. Розділу 3 вказаного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

У 5.1. Розділу 5 договору зазначено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.5.3. договору.

Згідно додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 8960447 від 15.04.2025, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит з 15.04.2025 по 10.04.2026, сума кредиту за договором 6000,00 гривень, проценти за користування кредитом 21 510,00 гривень, загальна вартість кредиту становить 27510,00гривень.

23.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додаткова угода до договору № 8960447 про надання споживчого кредиту від 15.04.2025 року, якою сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: сума кредиту(загальний розмір) складає: 8000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в договорі на дату його укладення збільшиться та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36 640,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 36 528,00 грн.

Додаткова угода підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C8404.

Згідно інформаційних довідок ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 04.03.2026 та ТОВ «ПЕЙТЕК» від 05.03.2026, відповідачу 15.04.2025 та 23.04.2025 на картковий рахунок номер НОМЕР_1 , було перераховано суми в розмірі 6000, 2000 гривень.

Факт отримання відповідачем коштів в загальній сумі 8000 грн. також стверджується інформацією наданою АТ «ПУМБ», на вимогу суду.

03.03.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу № 03032026, згідно з умовами якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 8960447 від 15.04.2025 року, що стверджується Реєстром боржників від 03.03.2026.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, а також за обставин встановлених вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №8960447 від 15.04.2025 в сумі 16410,81 грн., з яких: 7459,45 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8951,36 грн заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133,141, 223, 247 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 8960447 від 15.04.2025 у розмірі 16410,81 грн., яка складається з 7459,45 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8951,36 грн. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман