Рішення № 140817435, 08.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/493/26

Провадження № 2/450/1255/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинської У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу власників «Технік», Зимноводівської сільської ради Львівського райну Львівської області, третя особа Третя львівська державна нотаріальна контора Львівської області про (предмет спору) визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернулася до суду з позовною заявою, а з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.08.2026 просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер тато позивачки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік. Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкове майно на яке відкрилася спадщина складається з земельної ділянки 0.0477 га на території Скнилівської сільської ради. Землю передано для ведення садівництва, що стверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серії ЛВ №5357, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №188. Після смерті батька, позивач як його спадкоємиця сплачувала членські внески та обробляла земельну ділянку, вважала, що батько не приватизував дану земельну ділянку, а лише був членом кооперативу. Коли позивач довідалась, що земельна ділянка приватизована звернулась до Третьої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй роз`яснили про те, що необхідно звернутися із заявою до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, так як такий строк пропущено. В нотаріуса позивачка отримала відмову з посиланням на те, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, який встановлений ЦК України у шість місяців, що починається з часу відкриття спадщини. Позивачка, є спадкоємцем першої черги, крім неї спадкоємців першої черги немає. Позивачка була єдиною донькою у свого батька, мати померла раніше від тата, спадкоємцем наступної черги після позивачки є її син, який є інвалідом і якого вона з чоловіком доглядає та часто їздять на територію садівничого кооперативу «Технік». З врахуванням ситуації, яка була та є у родині позивача, з рядом захворювань і тяжких сімейних обставин, через поважні причини вона пропустила визначений законом строк для прийняття спадщини.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили такі задоволити.

Позиція відповідача: представник Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідння не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не скерував, пояснень щодо позову не надав.

Позиція відповідача: представник Садівничого кооперативу власників «Технік» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак 20.03.2026 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги визнає, розгляд справи просить проводити у їх відсутність.

Позиція третьої особи: представник Третьої львівська державна нотаріальна контора Львівської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялися про розгляд справи, однак 18.02.2026 подали заяву про розгляд справи у їх відсутності у зв`язку з великою завантаженістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

06.02.2026 ухвала про відкриття провадження; 18.02.2026 заява про розгля без участі; 20.03.2026 заява про розгляд справи у відсутністі; 20.03.2026 відзив; 22.04.2026 заява про уточнення позовних вимог; 05.08.2026 заява про розгляд справи у відсутності; 05.08.2026 ухвала про закриття підготовчого судового засідання; 10.08.2026 заява про уточнення позовних вимог; 08.09.2026 заява про розгляд без участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 27.05.1965, актовий запис № 1167, складений Львівським міським бюро ЗАГС.

Згідно зі свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 07.11.2002, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 03.02.1985 у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, про що складено актовий запис № 285. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 24.01.2020, виданим Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Отже, на підставі досліджених письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ №5357 від 21.12.1995, ОСОБА_2 на підставі рішення Скнилівської сільської ради народних депутатів від 12.10.1996 № 44 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0477 га, розташовану на території Скнилівської сільської ради, у межах, визначених планом земельної ділянки, для ведення садівництва.

Відповідно до довідок голови СК «Технік» Стеців Х. О. від 14.01.2026, ОСОБА_2 був членом садовоогородного кооперативу власників «Технік», розташованого в с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області, та володів на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,0477 га за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначеній земельній ділянці побудовано будиночок. Також у довідках зазначено, що ОСОБА_1 після смерті батька сплачує членські внески, а заборгованість за комунальними та членськими внесками відсутня.

Згідно з відповіддю завідувача Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Зоряни Спільник від 14.01.2026 № 46/01-16, 10.07.2025 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначену заяву зареєстровано того ж дня в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №1197, на підставі чого заведено спадкову справу №381/2025 (номер у Спадковому реєстрі - 74321831). У відповіді нотаріуса зазначено, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи та відомості, які підтверджують прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, у зв`язку із чим видача свідоцтва про право на спадщину наразі є неможливою.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Крім того, безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб`єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Право особи на відмову від прийняття спадщини може бути реалізоване, зокрема, й шляхом неподання спадкоємцем протягом встановленого ЦК України строку заяви про прийняття спадщини, а реалізація цього права передбачає виникнення чи можливість виникнення в інших осіб права на спадкування та, як наслідок, набуття ними матеріального права, втручаючись у яке, потрібно дотримуватися, зокрема, й принципу «пропорційності».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його донька ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернулася лише 10.07.2025, тобто після спливу встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що вважала, що її батько не набув права приватної власності на вищезазначену земельну ділянку, а був лише членом садівничого кооперативу. Після його смерті вона сплачувала членські внески та обробляла земельну ділянку, однак до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки вважала, що спадкове майно відсутнє. Крім того, позивачка посилалася на складні сімейні обставини та наявність захворювань, які, на її думку, зумовили пропуск встановленого законом строку.

Водночас суд звертає увагу, що саме по собі незнання про наявність спадкового майна, помилкове уявлення щодо його правового статусу, а також загальні посилання на захворювання та складні сімейні обставини не є безумовними підставами для визначення додаткового строку. Позивач повинна довести, що відповідні обставини об`єктивно, істотно та непереборно перешкоджали їй своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Крім того, факт сплати позивачем членських внесків та догляд за земельною ділянкою після смерті батька сам по собі не підтверджує наявності поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Відсутність у позивачки відомостей про належність земельної ділянки спадкодавцеві також не доводить об`єктивної неможливості своєчасного звернення до нотаріуса.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.08.2026 у справі №161/6452/24, відповідно до яких поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця. Саме по собі посилання на певні життєві обставини без доведення їхнього впливу на можливість своєчасного прийняття спадщини не є достатнім для застосування ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу власників «Технік», Зимноводівської сільської ради Львівського райну Львівської області, третя особа Третя львівська державна нотаріальна контора Львівської області визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Садівничий кооператив власників «Технік», ЄДРПОУ 26454796, 81114, Львівська область Львівський район с. Скнилів, вул. Петлюри, 6В.

Відповідач: Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372282, 81110, Львівська область Львівський район, с.Зимна Вода, вул. Шухевича, 83.

Третя особа Третя львівська державна нотаріальна контора Львівської області, ЄДРПОУ 02899393, 79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, буд. 39.

Суддя: Д. А. Кукса