Рішення № 140816696, 21.10.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/8500/26

Провадження №2/726/1016/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені та в інтересах якого діє адвокатське об`єднання «Апологет», представник Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020 у загальному розмірі 16400,00 грн, а також стягнути із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

У позові зазначає, що 15.12.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 (позичальником) укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1349383, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати відповідачу кредит у розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вказує, що товариство свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені Договором, натомість відповідач зобов`язання повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом тривалий час не виконує, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яку підтверджує розрахунком та просить стягнути у судовому порядку.

Також зазначає, що 21.04.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір факторингу № ККЛУ-21042021 відповідно до умов якого та згідно із ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020.

Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 сформований в системі «Електронний суд» 07.08.2026 та поданий до Чернівецького районного суду м. Чернівці.

На підставі ухвали судді Чернівецького районного суду м. Чернівці Нестеренко Є.В. від 24.08.2026 цивільну справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 21.09.2026 суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 13.10.2026, про що секретар повідомила сторони у справі.

Також за клопотанням позивача суд витребував докази у справі.

Витребувані докази надійшли до суду 23.09.2026.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 21.10.2026.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У поданому позові та окремо скерованому клопотанні від 06.10.2026 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечив. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Про поважні причини неявки судне повідомив. Будь які клопотання та відзив на позов від нього не надходили.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідив матеріали справи та наявні у ній докази, надав їм відповідну оцінку, з`ясував всі обставини справи в їх сукупності, а тому доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 15.12.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір № 1349383 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт з доменним ім`ям https://credit7.ua або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Відповідно до умов Кредитного договору № 1349383 ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили такі умови договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору тип кредиту - кредит, сума кредиту (загальний розмір) - 5000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору, строк кредитування - 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені Додатком №1 до цього Договору.

Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 цього договору.

Так, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400.00 гривень (включно) Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі НЕ менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.

Новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.2 - 4.3 Договору та дорівнює строку кредиту, що встановлений п.1.3. Договору, якщо інше не встановлено в Додатковому договорі.

Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена Сторонами.

У п 1.4 Договору визначено фіксовану процентну ставку, відповідно до п. 1.4.1 Договору визначено, що Знижена процентна ставка становить 1,14% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (416,10 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів. Згідно п.1.4.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в п.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 750,00 гривень, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1,1% від суми кредиту, що становить 55,00 гривень, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М323» 15.12.2020 о 21:17, відправленим на номер телефону НОМЕР_2 , що також підтверджується даними Довідки про ідентифікацію.

У Додатку № 1 до Договору передбачений Графік платежів, у якому вказано про те, що датою повернення кредиту та платежів по ньому є 14.01.2021, а загальною сумою до стягнення 6 710 грн.

До матеріалів справи позивач долучає Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором; Інформаційне повідомлення; Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» із якими ознайомлювався споживач під час підписання договору.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, а тому позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжні системи, на підставі: Договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ(свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013.

Відповідно до інформації в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. № 1-1105 від 11.05.2026, було успішно перераховано 15.12.2020 о 21:19:03 грошові кошти у сумі 5000,00 грн на платіжну карту НОМЕР_3 ; номер транзакції в системі iPay.ua - 75189181, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_3 .

Згідно із даними розрахунку заборгованості за Договором №1349383 від 15.12.2020, проведеного первісним кредитором, загальна сума заборгованості, станом на 21.04.2021, складає 16400 грн та складається з:

заборгованості за сумою кредиту -5000 грн;

заборгованості по відсотках - 11400 грн.

Також суд встановив і те, що 21.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № ККЛУ-21042021 відповідно до умов якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов`язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Фактор набуває прав грошових вимог в день підписання Акту приймання-передачі прав вимог за умови сплати суми фінансування.

Відповідно до даних цього договору, Акту приймання-передачі прав вимог від 21.04.2021, витягу з Реєстру Боржників від 21.04.2021, платіжної інструкції про здійснення плати за переуступку, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1349383 від 15.12.2020 на суму 16400 гривень.

Відповідачу надсилалася Досудова вимога про погашення кредитної заборгованості вих. №20665656 від 07.08.2026.

Даних про добровільну оплату заборгованості до матеріалів справи не долучено.

На адресу суду надійшли витребувані докази у справі від АТ «Універсал банк», відповідно до яких банк підтверджує, що 15.12.2020 на відповідний рахунок, на платіжну карту № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 , зараховано платіж у сумі 5000 грн.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, яка не погашена відповідачем та право вимоги стягнення якої отримав чи не отримав позивач у справі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020 на суму 16400,00 гривень.

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 21.04.2021 суду не надано.

У судовому провадженні відповідачем не заперечено факту правомірності укладення такого договору та отримання позивачем права вимоги.

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020 право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, суд не встановив.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що 15.12.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір № 1349383 про надання споживчого кредиту. Під час укладення цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, адже доказів зворотного суду не надано. Отже укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором - надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження №61-14780св23).

Позивач надав докази на підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором. Також факт видачі кредиту підтверджується витребуваними доказами у справі.

Відповідач не надав суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав вказаного кредитного договору, а також не отримував кредитних коштів.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

Позивач вказує про те, що у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 16400 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 5000 гривень;

- заборгованості за процентами - 11400 гривень.

Суд, перевіряючи проведений розрахунок заборгованості, вважає за необхідне зазначити таке.

Так тіло кредиту, тобто отримані відповідачем кредитні кошти у розмірі 5000 грн в добровільному порядку не були повернуті, а тому суд знаходить правові підстави для їх стягнення.

Що стосується заборгованості за процентами у розмірі 11 400 грн, які були нараховані у період з 15.12.2020 до 14.04.2021, суд зазначає, що сторони у договорі передбачили строк надання кредиту 30 днів та у Графіку платежів визначили, що датою повернення кредиту та процентів за них є 14.01.2021. Також у Графіку платежів сума процентів становить 1 710 грн, тобто 57 грн (1,14 % в день) х 30 днів.

Тобто сторони досягли згоди щодо строку кредитування та розмірів платежів за договором. Також передбачили можливість продовження строку кредитування, шляхом укладення додаткової угоди та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Однак доказів укладення такої додаткової угоди позивач не надав, а відповідно до долученого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не здійснював жодних платежів на користь Товариства, а тому строк дії договору не був продовжений у визначеному п. 4 Договору порядку.

Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116), а у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (пункт 141).

Таким чином, застосовуючи наведені міркування та правові норми до обставин цієї справи, суд доходить висновку, що після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, тобто після 14.01.2021, право первісного кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Позивач не заявляє до стягнення процентів, визначених у порядку ст. 625 ЦК України.

Відтак суд відмовляє у стягненні процентів, нарахованих за період з 15.01.2021 до 14.04.2021, тобто поза межами строку кредитування.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020 на загальну суму 6 710,00 гривень, тобто: тіло кредиту - 5000 грн та проценти, нараховані в межах погодженого строку кредитування (до 14.01.2021) - 1710 грн. У стягнені процентів поза межами строку кредитування - суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 9197від 10.02.2026).

Позов заявлено всього на суму 16400 грн, а задоволено на суму 6710 грн, тобто на 40,91 % (6710 грн х 100 % / 16400 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 40,91 %, із відповідача на користь позивача потрібно стягнути 1 089,19 грн (2662,40 х 40,91 %) судового збору.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8 000 грн. суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду подано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт № 360 наданих послуг від 07.08.2026; Детальний опис наданих послуг до Акту від 07.08.2026 та документи на підтвердження повноважень адвоката.

Відповідно до даних Детального опису наданих послуг до Акту від 07.08.2026 Адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І., надало послуги на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та Акту №360 від 07.08.2026: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції Клієнта у справі - 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені Клієнта. Усього 6 год 30 хв на суму 8000 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду не надійшло.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа «East/WestAllianceLimite» проти України») від 23 січня 2014 року).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, а також факту задоволення позовних вимог, відсутності участі представника у судовому засіданні, суд вважає, що визначений та заявлений у позові розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 8000 грн є завищеним та неспівмірним та не підлягає до стягнення.

Відтак, при визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг, враховуючи принцип пропорційності задоволених позовних вимог при покладенні на сторін судових витрат, зважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог на 40,91%, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279,280 - 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, заборгованість за кредитним договором № 1349383 від 15.12.2020 на суму 6 710 (шість тисяч сімсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) гривень 19 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяС. А. Асташев