Рішення № 140816348, 16.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1553/26

провадження № 2/136/768/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021.

Позов мотивовано тим, що 10.12.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0869-2345 (далі за текстом - «Договір»). Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 7 000 грн., що належним чином підтверджується довідкою про перерахування коштів від 10.12.2021 року. Відповідно до п. 1.6 Договору протягом строку Кредиту, встановленого пунктом 1.4. Договору, розмір процентів за користування Кредитом складає 1,20% (одна ціла, дві десятих відсотка) від початкової Суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Суми Кредиту Позичальнику до закінчення визначеного Договором строку, на який надається Кредит. Реальна річна відсоткова ставка складає 35 527%.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 0869-2345 від 10.12.2021 у зв`язку з чим станом на 26.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 12 880 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7 000 грн. та за відсотками - 5 880 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі за текстом «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 (далі за текстом - «Договір факторингу»). Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу. Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору факторингу. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивачем 30.12.2024 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме + 380962183962, було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 0869-2345 від 10.12.2021. Ваш новий кредитор ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»: 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд. 13; оф. 601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 укладеним між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , що й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості в розмірі 12 880 гривень.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та за відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2026 було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того даною ухвалою витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка становить банківську таємницю: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; а також інформацію про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_2 за 10.12.2021 - 14.12.2021 року.

05.08.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток за відомою суду адресою його місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 24.07.2026, 19.08.2026 та 24.09.2026 «адресат відсутній», однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими. Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Будь-які докази окрім долучених позивачем до позовної заяви, а також витребуваних від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до суду не надходили. Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у поданому до суду позові просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 16.10.2026.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 10.12.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0869-2345 (а.с.13-17).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021 Кредитодавець надає Позичальникові на умовах, передбачених Договором, грошові кошти (Кредит) в кредит у сумі 7 000 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок) (далі - Сума Кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип кредиту - кредит. Кредит надається Позичальнику виключно через Сайт Кредитодавця (https://navse.ua). Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.

Згідно п. 1.4. Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021 строк Кредиту складає 70 календарних днів (10 тижнів). Кредит має бути повернений згідно Графіку платежів (додаток 1 до Кредитного Договору) до 17.02.2022 року (Термін погашення). Повернення кредиту відбувається шляхом внесення 5 однакових за розміром платежів (один платіж раз на 2 тижні). Кожен із відповідних двотижневих платежів передбачає сплату однієї п`ятої від Суми Кредиту та суми нарахованих за користування Кредитом процентів.

Пунктом 1.6. Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021 передбачено, що протягом строку Кредиту, встановленого пунктом 1.4. Договору, розмір процентів за користування Кредитом складає 1,20% (одна ціла, дві десятих відсотка) від початкової Суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Суми Кредиту Позичальнику до закінчення визначеного Договором строку, на який надається Кредит. Реальна річна відсоткова ставка складає 35 527%.

Також суд звертає увагу на те, що згілно положень п. 1.5 Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021 цей Кредитний Договір є укладеним з моменту одержання Кредитодавцем відповіді (Акцепту) Заявника/Позичальника про прийняття пропозиції (Оферти) Кредитодавця за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що більш детально зазначено у Правилах. Даний Договір, в частині виконання прав та обов`язків за ним, діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260728/54663-БТ від 28.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 10.12.2021 було зараховано 7 000,00 грн. (а.с.55-56).

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 станом на 26.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 12 880,00 грн., з яких: 7 000,00 гривень основний борг та 5 880,00 гривень - залишок відсотків. Суд наголошує на тому, що у вказаному розрахунку, крім заборгованості за тілом кредиту, наведено розрахунок щодо нарахування відсотків (вказано період їх нарахування з 10.12.2021 по 17.02.2022, процентну ставку та залишок за відсотками, тобто виключно у межах строку кредитування визначеного п. 1.4. Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021) (а.с.30-43).

Отже судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував умови Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка наразі не погашена.

26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до п. 2.1. якого первісний кредитор - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передає (відступає) новому кредитору - ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» свої Права вимоги до Боржників, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуває Права вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Кредитними договорами та передає ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.24-25).

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору факторингу. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На виконання умов Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, а саме 12 880 гривень, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с.28-29).

Окрім того відповідно до платіжної інструкції № 1426 від 30.12.2024, платіжної інструкції № 1515 від 30.01.2025, платіжної інструкції № 1603 від 26.02.2025, платіжної інструкції № 1706 від 28.03.2025, платіжної інструкції № 1874 від 22.04.2025, платіжної інструкції № 37 від 29.05.2025 та платіжної інструкції № 37204767222222220 від 11.06.2025 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перераховано ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 14 013 534,68 грн. як сплату ціни продажу за відступлення права вимоги, згідно Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 (а.с.26-28).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитними договорами первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону (в редакції на день укладення Кредитного договору № 0869-2345 від 10.12.2021) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 10.12.2021 ОСОБА_1 підписав Кредитний договір № 0869-2345 від 10.12.2021 та паспорт споживчого кредиту, який є предметом цього судового розгляду, електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А251», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів та нарахованих за кредитом відсотків є порушеним.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього позивача про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору позики, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 щодо повернення коштів у заявленому позивачем розмірі, а саме 12 880 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, з яких: 7 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту та 5 880 гривень - заборгованість за відсотками, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати відповідно до платіжної інструкції № 3720479250 від 14.07.2026 в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. (а.с.1) присуджуються із відповідача на користь позивача.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Так, згідно квитанції № 2154443 від 14.07.2026 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за пересилку відправлення ОСОБА_1 сплачено ТОВ «ПОШТОВА СЛУЖБА «Е-ПОСТ» 306 (триста шість) гривень 18 коп., які відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 0869-2345 від 10.12.2021 в розмірі 12 880 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати пов`язані з направленням документів відповідачу у розмірі 306 (триста шість) гривень 18 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, ЄДРПОУ: 43170298);

Відповідач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ