Ухвала суду № 140816050, 20.10.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2765/26

Провадження №1-кс/718/373/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні №12026262110000161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2026, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_5 (далі - слідчий) за погодженням з прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 (далі - прокурор), звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні №12026262110000161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2026.

У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Короткий зміст клопотання.

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, ОСОБА_4 придбав три гранати Ф-1 та три запали УЗРГМ-2 та у подальшому, 23.07.2026 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , переслідуючи умисел, направлений на незаконне збагачення та маючи на меті отримання прибутку, порушуючи вимоги вищевказаного законодавства, незаконно, протиправно, переніс три ручні осколкові гранати Ф-1 без запалів та три запали УЗГРМ-2, які є частинами одного пристрою - ручними осколковими гранатами, що відносяться до бойових припасів, вибухових пристроїв промислового виготовлення, з місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 , де за грошові кошти в сумі 10000 гривень, незаконно збув ОСОБА_6 (дані змінено), який в свою чергу 23 липня 2026 року о 17 год. 55 хв., добровільно видав вищевказані гранати з запалами працівникам поліції, які згідно висновку експерта №СЕ-19/126-26/9515-ВТХ від 04.08.2026, являлись трьома ручними осколковими гранатами Ф-1 без запалів та трьома запалами УЗРГМ-2 до ручних осколкових гранат Ф-1 (РГ-42); ручна осколкова граната Ф-1 без запалу та запал УЗРГМ-2 є частинами одного пристрою - ручної осколкової гранати Ф-1; надані на дослідження предмети поєднуються конструктивно між собою утворюючи при цьому три ручні осколкові гранати Ф-1, які відносяться і до бойових припасів, і до вибухових пристроїв; надані на дослідження предмети були виготовлені промисловим способом; надані на дослідженні три ручні осколкові гранати Ф-1, були придатними для здійснення вибуху.

Слідчий зазначив у клопотанні, що таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

За змістом клопотання, крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі ОСОБА_4 придбав автомат АК-74 та у подальшому 05.08.2026 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 , переслідуючи умисел, направлений на незаконне збагачення та маючи на меті отримання прибутку, порушуючи вимоги вищевказаного законодавства, незаконно, протиправно, переніс автомат АК-74, який являється бойовою нарізною вогнепальною зброєю, який виготовлений промисловим способом, з місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , до вулиці селища Неполоківці (поруч із єврейським цвинтарем) Чернівецького району Чернівецької області, де за грошові кошти в сумі 30000 гривень незаконно збув ОСОБА_6 (дані змінено), який в свою чергу 05 серпня 2026 року о 18 год. 00 хв., добровільно видав вищевказаний автомат АК-74 працівникам поліції; згідно висновку експерта №СЕ-19/126-26/10060-БЛ від 10.08.2026, наданий на дослідження автомат АК-74, останні три цифри заводського номера «674», 1982 року виготовлення, являється бойовою нарізною вогнепальною зброєю калібру 5,45 мм, який придатний до стрільби та виготовлений промисловим способом.

У клопотанні слідчий стверджує, що таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, вчиненого повторно.

Також у клопотанні зазначено, що окрім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, ОСОБА_4 придбав два автомата АК-74 та у подальшому, 17.10.2026 о 18 год. 15 хв. ОСОБА_4 , переслідуючи умисел, направлений на незаконне збагачення та маючи на меті отримання прибутку, порушуючи вимоги вищевказаного законодавства, незаконно, протиправно, переніс два автомата АК-74, які являється бойовою нарізною вогнепальною зброєю, які виготовлені промисловим способом, з місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , до вулиці села П`ядиківці, на межі селища Неполоківці, до вулиці Магістральної, Чернівецького району Чернівецької області, де за грошові кошти в сумі 1500 доларів СІНА (імітаційні), незаконно збув ОСОБА_6 (дані змінено), який в свою чергу 17 жовтня 2026 року о 18 год. 45 хв., добровільно видав вищевказані автомати АК-74 працівникам поліції.

Слідчий у клопотанні зазначив, що таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, вчиненого повторно.

Обґрунтовуючи клопотання, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, слідчий у клопотанні зазначив, що встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на особу, залучену до проведення НСРД, вчинення іншого кримінального правопорушення.

За змістом клопотання, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечить у повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених у даному клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що не заперечує проти проведення судового засідання за відсутності його захисника, просив відмовити у задовленні клопотання та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився через зайнятість у розгляді інших кримінальних проваджень, про що повідомив у клопотанні, надісланому через систему "Електронний суд", до якого долучив письмові заперечення, в яких зазначив про порушення процедури під час фактичного затримання підозрюваного, стверджував, що всі три інкриміновані епізоди 23.07.2026, 05.08.2026, 17.10.2026 відбувалися виключно за участю однієї залегендованої особи - " ОСОБА_6 ", чим штучно створено ознаку повторності та свідчить про підбурення і провокацію, ризик впливу на свідків відсутній, оскільки ключовий закупник має змінені анкетні дані та вже допитаний, схильність підозрюваного до вчинення злочинів суперечить даним самого клопотання, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, утримує неповнолітнього сина, має міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за місцем його постійного проживання із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та з урахуванням несення ним служби в Державній прикордонній службі України; в разі ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, передбаченому законом для цієї категорії правопорушень.

Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, ознайомившись із письмовими запереченнями захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені слідчим суддею та норми права, які підлягають застосуванню.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026262110000161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Долученими до клопотання матеріалами підтверджено, що 17 жовтня 2026 року о 18 год. 34 хв. ОСОБА_4 було затримано відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, а 18 жовтня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Щодо обґрунтованості підозри.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується протоколом добровільної видачі від 23.07.2026, протоколом допиту свідка від 23.07.2026, висновком експерта від 04.08.2026 № СЕ-19/126-26/9515-ВТХ, протоколом добровільної видачі від 05.08.2026, протоколом допиту свідка від 05.08.2026, висновком експерта від 10.08.2026 № СЕ-19/126-26/10060-БЛ, протоколом добровільної видачі від 17.10.2026.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя зазначає, що оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише з метою визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із досліджених слідчим суддею в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

На переконання сторони обвинувачення, у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на особу, залучену до проведення НСРД, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зазначає наступне.

При оцінці ризику переховування від слідства та/або суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Слід зазначити, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно з ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, оскільки караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.

Слідчий суддя зазначає, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, приходить до обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання такого ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на особу, залучену до проведення НСРД, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначений ризик відсутній, оскільки за змістом клопотання дані вказаної особи змінено.

На думку слідчого судді, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення наявний, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст.263 КК України за трьома епізодами.

Щодо можливості інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст.176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч.3 ст. 176 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Так, на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, а також можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення усного клопотання ОСОБА_4 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

За таких обставин, у задоволенні відповідних клопотань слід відмовити.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 , слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який необхідно рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , а саме з 17 жовтня 2026 року о 18 год. 34 хв.

Щодо обрання та визначення розміру застави.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Саме такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам кримінального провадження.

У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, які будуть покладені на нього, у випадку внесення ним застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із селища Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні усного клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - відмовити.

Клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 17 жовтня 2026 року о 18 год. 34 хв., який закінчується 15 грудня 2026 року о 18 год. 34 хв.

Одночасно для забезпечення належного виконання обов`язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код 26311401, Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172, р/р UA548201720355279001000008745.

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із селища Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків у разі внесення застави визначити до 15 грудня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він перебуватиме під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення особи з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_5 .

Визначити строк дії даної ухвали до 15 грудня 2026 року.

Ухвалу може бути оскаржено підозрюваним, його захисником, прокурором безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 21 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1