Ухвала суду № 140815169, 07.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1536/22

н/п 1-кп/953/226/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальні провадження №12021226130001506 від 27.08.2021р., № 12021226250000298 від 02.07.2021р., за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, розлученого, із професійно-технічною освітою, який має малолітню дитину 2015р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

1) 09.07.2021 вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим с роком на 1 рік;

2) 23.11.2023 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,

3) 08.04.2026 вироком Шевченківського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 185. Із застосуванням ст.ст.70, 71, 72 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст. 185 КК України .

Потерпілими по кримінальному провадженню №12021226130001506 від 27.08.2021р. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , на стадії досудового розслідування подано та слідчим прийнято цивільні позови про стягнення з винної особи матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 21.02.2021р. зазначені цивільні позови були залишені без руху та позивачам наданий строк для усунення їх недоліків, шляхом надання до суду протягом семи днів з дня отримання даної ухвали, належним чином оформлених позовних заяв (або однієї позовної заяви з об`єднаними вимогами) із зазначенням : ПІП відповідача, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, якщо такі відомі; ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягуються; зміст позовних вимог (з кого позивач просить стягнути матеріальну шкоду); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позов (позови) надати у примірниках для суду та відповідача.

В строк встановлений судом недоліки позову не усунуті .

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи, що прийняті під час досудового розслідування позови ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , не відповідають вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, в строк встановлений судом його недоліки усунені не були, суд вважає за необхідне залишити позови без розгляду, що не перешкоджає після усунення умов, що були підставою для залишення позовів заяви без розгляду, звернутися до суду повторно в загальному порядку .

Також, згідно обвинувального акту №12021226130001506 від 27.08.2021р, ОСОБА_6 (окрім іншого) обвинувачується в тому, що 17.11.2021, близько 19:10 знаходячись у трамваї маршруту №27 (шлях прямування вул. Салтівська - Новожановов м.Харкові), таємно, повторно, здійснив викрадення майна належного ОСОБА_13 , а саме мобільного телефону MOTOPOЛЛA J7, вартістю 2163 грн., який перебував у її сумці, після чого разом із викраденим майном залишив місце вчинення злочину , обернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 2163,00 грн.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження за вказаним епізодом, у зв`язку із декриміналізацією діяння.

Обвинувачений та захисник підтримали клопотання прокурора.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..

Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібним викраденням майна, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась декриміналізація інкримінованого ОСОБА_6 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Отже, має місце декриміналізація, а саме діяння, які полягають у заволодінні майном вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2021 році становить 2270 грн, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого обвинуваченому діяння, оскільки вартість майна, у заволодінні якого він обвинувачується складає менше 2270грн.

Зважаючи на те, що обвинувачений розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Також, захисником заявлено клопотання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 309 КК України, у зв`язку із спливом строку давності. Обвинувачений підтримав клопотання.

Прокурори проти задоволення клопотання заперечували.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 02.07.2021р. вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичної речовини, без мети збуту.

Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

У відповідності до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком.

За ч.2, ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно правових висновків ВП ВС від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

В даному випадку у ОСОБА_6 наявне і переривання строку і його зупинення.

Так, за матеріалами справи ОСОБА_6 вчинив останній злочин 23.09.2023р., проте на протязі 11 місяців переховувався від суду по даній справі , що відповідно до правової позиці ВП ВС продовжує диференційований строк, передбачений ч.1 ст. 49 КК України.

Враховуючи, що на теперішній час не спливли строки передбачені ст. 49 КК України, щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, підстави для задоволення клопотання захисника - відсутні.

Керуючись ст.ст. 128, 284, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Цивільні позови ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про стягнення з винної особи матеріальної шкоди, залишити без розгляду .

Кримінальне провадження №12021226130001506 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 185 КК України за епізодом від 17.11.2021р. - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

В задоволені клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 309 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 7-денний строк з моменту її проголошення, через Київський районний суд м.Харкова.

Ухвала набирає законної сили, після закінчення строку на її оскарження.

Суддя ОСОБА_1