Рішення № 140814687, 20.10.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/1163/26

Номер провадження 2/704/990/26

20 жовтня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу №704/1163/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши суду, що відповідно до укладеного договору про надання кредиту № 463494-КС-001 від 13.04.2023 р., відповідач отримав визначену суму коштів.

Однак всупереч підписаній угоді, відповідач не виконала умови договору, не сплатив відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснив повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Суддя, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Суддею об`єктивно встановлено, що 13.04.2023 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» було укладено договір про надання кредиту №463494-КС-001, відповідно до якого товариство надає позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно договору строк, на який дається кредит: 8 тижнів. Відповідно до договору термін дії договору: до 08.06.2023 р. Процентна ставка- 2%, фіксована (а.с.25-26).

Відповідно до копії довідки підтвердження, щодо здійснення переказу грошових коштів, номер транзакції 38139-47418-35433, 13.04.2023 р. на картковий рахунок № НОМЕР_1 було зараховано кошти в сумі 5000 грн. 00 коп. (а.с.34).

Згідно витребуваної судом інформації з АТ «Райффайзен Банк» - виписки по банківському рахунку вбачається, що на ім`я « ОСОБА_1 » в банку емітовано карту НОМЕР_2 . 13.04.2023 ОСОБА_1 на банківську платіжну картку НОМЕР_2 було зараховано кошти в сумі 5000 грн. (а.с.141-143)

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 24.07.2026 р за кредитним договором № 463494-КС-001 від 13.04.2023, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 10555 грн. 70 коп., з яких 5000 грн. 00 коп. сума заборгованості за кредитом; 4805 грн. 70 коп. сума заборгованості по відсотках; 750 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією (а.с. 13-21).

Відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідач не повернув суму кредиту, тим самим порушив умови договору.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»: До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у порядку, визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 15.05.2026 року, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі (а.с.52-53).

Також долучено копію рахунку-фактури наданих послуг №05-463494-КС-001 від 15.05.2026 р. згідно договору від 15.05.2026 р. на суму 10000 грн.00 коп. (а.с.54).

Отже, складання типової позовної заяви та оформлення додатків до неї було оцінено у 10 000 грн. 00 коп. При цьому ціна позову становить 10555 грн. 70 коп.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторонни протии розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятоюстатті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішенняв плинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторонни щододо судового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.00 коп.

Керуючись ст. ст. 263- 265 ЦПК України, суддя:

УХВАЛИЛА:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411 м. Київ, 01133) заборгованість за Договором 463494-КС-001 про надання кредиту від 13.04.2023 р. у розмірі 10555 грн. 70 коп. (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 70 коп.), яка складається з: 5000 грн. 00 коп. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 4805 грн. 70 коп. сума прострочених платежів по відсотках; 750 грн. 00 коп. сума прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411 м. Київ, 01133) судовий збір в сумі - 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Москаленко