Рішення № 140814475, 20.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/843/26

Провадження № 2/702/870/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (далі по тексту також ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», позивач), в інтересах якого діє представник Усенко М. І., звернулося до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_1 (далі по тексту також відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 44961,00 грн., сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит №103986583, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, за умовами якого ОСОБА_1 отримав в кредит 7000,00 грн. на погоджений умовами Договору строк у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, зобов`язався повернути їх і сплатити позикодавцю проценти за користування цими коштами та інші платежі.

24.09.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 44961,00 грн, з яких 7000,00 грн основного боргу (тіла кредиту), 31522,12 грн боргу за відсотками та 6438,88 грн боргу за неустойкою.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути на свою користь борг за Кредитним договором №103986583 від 26.04.2024, а також понесені ним судові витрати.

Постановленою 11.08.2026 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та визначений термін для подачі відповідачем відзиву, заперечень на відповідь на відзив, позивачем - відповіді на відзив, витребувані відповідні докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою його зареєстрованого електронного кабінету, у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Оскільки розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Паперова копія Договору про споживчий кредит №103986583 підтверджує, що 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) укладений Договір про споживчий кредит №103986583 (далі у тексті також Договір №103986583, Договір, Кредитний договір, правочин) (а.с.7-11).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 892572. Зі сторони первісного кредитора правочин підписаний ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7000,00 грн. строком на 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в порядку та умовах, визначених цим Договором, відповідно до Графіку платежів (додаток № 1).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом 21.04.2025 (п.1.4.Договору)

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 25569,60 гривень. Денна процентна ставка складає (25569,60 грн/7000,00 грн)/360*100%=1,01. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3028,54 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 32569,60 гривень. (п.1.5. Договору).

Відповідно до п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п.1.5.3 Кредитного договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 % від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 2.1. Договору кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної карти, маска карти НОМЕР_1 .

Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі, передбачені цим Договором, у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 правочину (п. 3.3.2. Договору).

Пункт 6.1 Договору визначає, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, який створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення ТОВ «Мілоан» Кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4.Договору). Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. Договору).

Згідно із пунктом 7.1. цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі.

Додатком № 1 до Договору є Графік платежів, яким сторони узгодили, що кредит в розмірі 7000,00 гривень видається 26.04.2024, а поверненню підлягає протягом 360 днів - 21.04.2025 (а.с.12 на звороті, 13).

Додатком №2 до Договору є Заява на отримання кредиту №103986583, яка містить анкетні дані відповідача, відомості про його майновий стан, прохання надати йому кредит на умовах, що відповідають умовам Договору №103986583 (а.с.13 на звороті).

Додатком №3 є Додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за Кредитним договором (а.с.14).

Згідно з довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан», яка датована 02.06.2026 і підписана генеральним директором ТОВ «Мілоан» О.В. Вініченком, первісний кредитор ідентифікував ОСОБА_1 , з яким укладений Договір №103986583 від 26.04.2024, за датою народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 і РНОКПП - НОМЕР_2 .

Договір зі сторони клієнта підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 892572, який направлений на номер телефону НОМЕР_3 26.04.2024 о 17:32 (а.с.17).

Паспорт споживчого кредиту №103986583 відповідає умовам кредитного договору (а.с.14 на звороті - 16).

Згідно із платіжним дорученням №87738336 від 26.04.2024 в означену дату ТОВ «Мілоан» з дебету рахунку НОМЕР_4 перерахувало 7000,00 грн. на кредит рахунку № НОМЕР_1 , з призначенням платежу - кошти згідно Договору 103986583 (а.с.17 на звороті).

Відповідно до складеної ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором 103986583 26.04.2024 обліковано надання кредиту в сумі 7000,00 гривень.

Проценти за користування кредитом первісний кредитор нараховував з 27.04.2024 по 26.05.2024 в розмірі 0,70 грн. за кожен день кредитування (30 днів), що відповідає умовам п.1.5.2 Договору.

З 27.05.2024 по 24.09.2024 відсотки нараховані відповідно до п. 1.6., 2.3.1.2 Договору, а також штрафи та проценти за порушення грошового зобов`язання (а.с.18, 19).

Доказів на підтвердження того, що відповідач виконував умови Договору і вносив на рахунок первісного кредитора грошові кошти суду не надано.

За змістом виписки з особового рахунку за Кредитним договором №103986583 від 26.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.07.2026 становить 44961,00 грн. з яких заборгованість за сумою кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками - 31522,12 грн., заборгованість за неустойкою 6438,88 грн. (а.с.20 на звороті).

Надані АТ «Універсал Банк» на вимогу суду відомості підтверджують, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банк випустив банківську платіжну картку НОМЕР_1 , на яку у період з 26.04.2024 по 03.05.2024 було зараховано платіж у сумі 7000,00 гривень (а.с.67).

Дослідженням копії Договору про відступлення прав вимоги суд встановив, що 24.09.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали цей Договір №112-МЛ/Т і відповідно до його умов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №103986583 від 26.04.2024 (а.с.22-34).

Розмір компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги складає 1739982,75 гривень (п.7.1) (а.с.24 на звороті).

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 24.09.2024 до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 згідно з вимогами п.8.3. Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024 кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кредитора від 24.09.2024, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору. Кількість боржників 2115. Загальна сума заборгованості 41133914,65 грн (а.с.32 на звороті).

Факт сплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» грошових коштів згідно Договору №112-МЛ/Т від 24.09.2024 підтверджує досліджена судом платіжна інструкція №5899 від 24.09.2024, відповідно до якої ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 1739982,75 гривень оплати згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 (а.с. 33 на звороті).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 24479,00 грн. з яких заборгованість за сумою виданого кредиту 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 11040,12 грн., заборгованість за неустойкою 6438,88 грн. (а.с.34 на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №103986583 від 26.04.2024, складеного позивачем, у період з 25.09.2024 по 21.04.2025 ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у загальному розмірі 20482,00 грн. Заборгованість ОСОБА_1 становить 44961,00 грн. з яких заборгованість за сумою кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками - 31522,12 грн., заборгованість за неустойкою 6438,88 грн. (а.с.21 на звороті, 22).

01.07.2026 позивач склав претензію на адресу ОСОБА_1 , в якій запропонував погасити борг за Кредитним договором в загальній сумі 44961,00 грн., а також повідомив про відступлення прав вимоги та надав реквізити для перерахування заборгованих сум (а.с.35).

Доказів надіслання чи вручення претензії суду не надано.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Досліджений судом Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024, витяг з реєстру боржників та платіжна інструкція підтверджують, що за умовами цього правочину позивач набув право вимоги до відповідача, а тому його позов про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №103986583 від 26.04.2024 підлягає судовому вирішенню, а порушене право - судовому захисту.

Крім того, вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує, що укладеним 24.09.2024 Договором сторони визначили, що право вимоги - це право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості.

За наслідками дослідження доказів суд встановив, що 26.04.2024 відповідач уклав з кредитором в особі ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в позику 7000,00 гривень, сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Мілоан» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в позику у розмірі 7000,00 гривень, що підтверджує копія платіжного доручення №87738336 від 26.04.2024 та надані на вимогу суду АТ «Універсал Банк» відомості про те, що на ім`я відповідача банк емітував банківську платіжну картку НОМЕР_1 на цей рахунок у період з 26.04.2024 по 03.05.2024 була зараховано 7000,00 гривень (а.с.17 на звороті, 67).

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині розміру заборгованих сум, які підлягають стягненню з відповідача суд застосовує вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 яким до Закону України «Про споживче кредитування» внесені зміни про те, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 статті 8, не може перевищувати 1% (зміни, внесені п. 5 розділу І Закону України № 3498-IX від 22.11.2023, набрали чинності 24.12.2023, тобто, з дня, наступного за днем його опублікування (23.12.2023).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, для правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 (24.12.2023), на підставі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

З огляду на те, що Договір №103986583 між первісним кредитором та відповідачем укладений 26.04.2024, тобто після набрання чинності ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Отже, встановлені та перевірені доказами обставини спору дають підстави дійти висновку про те, що розмір заборгованих сум є таким:

1) з 27.04.2024 по 26.05.2024 (30 днів):

0,70 грн х 30 днів=21,00 грн

2) з 27.05.2024 по 21.04.2025 (330 днів):

(7000,00х1%)х330=23100,00 грн.

Загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі 7000,00 грн упродовж 360 днів, становить 23121,00 грн.

Поряд з цим, щодо стягнення 6438,88 грн. неустойки, то суд зазначає, що відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачав, що позичальник також звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 цей пункт був виключений із Закону «Про споживче кредитування». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Виключення Законом України № 3498-IX із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 не дає підстав для висновку про те, що законодавець у такий спосіб відновив можливість стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання умов договору про споживче кредитування під час воєнного стану, оскільки залишається чинною кореспондуюча цьому положенню норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Крім того, слід виходити із принципу верховенства права та системного тлумачення законодавства - норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж положення спеціального закону, що підтверджує пріоритетність застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, під час дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення чи скасування відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені чи штрафів за кредитними договорами, а тому вимогу позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6438,88 гривень, суд залишає без задоволення

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 30121,00 гривень (66,99%), з яких 7000,00 грн. боргу за основним зобов`язанням, 23121,00 грн. борг за процентами.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1783 гривні 54 коп. сплаченого при подачі позову судового збору (2662,40х66,99%).

За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких доказів: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, що укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» і за умовами якого правнича допомога полягає у представництві клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності; акту наданих послуг №Д/30128 від 15.07.2026, підписанням якого АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтвердили надання та прийняття послуг відповідно до укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 в загальній сумі 8000,00 гривень; детального опису наданих послуг до акту №Д/30128 від 15.07.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, за змістом якого на виконання договору про надання правової допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №103986583 від 26.04.2024 надав такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год 00 хв), погодження правової позиції Клієнта у справі (0 год 30 хв), складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год 30 хв), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.); витягу та виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет»; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав, доводів щодо їх неспівмірності не заявляв.

Як встановлено судом, правнича допомога адвоката полягала фактично в ознайомленні з матеріалами кредитної справи, підготовці і складенні позовної заяви. Гонорар адвоката складає 8000,00 гривень.

Договір про правову допомогу умов щодо порядку обрахування гонорару адвоката не містить.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви, зміст якої є типовим і майже повністю дублює умови Кредитного договору, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 3000,00 гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №103986583 від 26.04.2024 в сумі 30121 (тридцять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок, з яких борг за основним зобов`язанням 7000,00 гривень; борг за процентами 23121,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1783,54 гривні та 3000,00 гривень понесених витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівської області 79029, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення ухвалене і підписане 20.09.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА