Ухвала суду № 140811908, 20.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1098/26

381/6043/25

Ухвала

Іменем України

20 жовтня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , представників скаржника адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області скаргу ОСОБА_5 , що подана в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42025112310000118 (в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303, ст.ст. 304, 306, 307 КПК України), -

встановив:

12 жовтня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42025112310000118.

Зі змісту скарги слідує, що 19 червня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за частиною 2 статті 364 КК України у вказаному вище кримінальному провадженні.

Зі змісту підозри слідує, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника начальника з відновлення та реалізації інфраструктурних проектів Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, зловживаючи службовим становищем, умисно в інтересах ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» та ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП» підписав додаткові угоди № 5.1 від 01 квітня 2024 року (до договору № 11К-23) та № 4.1 від 01 квітня 2024 року (до договору № 23К-23), якими було знижено відсоткову ставку неустойки (пені) за прострочення повернення невідпрацьованого авансу з 0,5 % до 0,01 % за кожен день, чим спричинено матеріальну шкоду (збитки) у загальному розмірі 3 845 461,38 гривень.

Сторона захисту стверджує, що існують підстави для скасування повідомлення про підозру з урахуванням допущених процесуальних порушень під час повідомлення про підозру та надання правової оцінки слідчою суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області в цьому кримінальному провадженні обставинам щодо обґрунтованості підозри і дотриманню процедури вручення підозри, а отже і набуттю статусу підозрюваного. Зазначена правова оцінка здійснена під час вирішення питання обрання запобіжного заходу для підозрюваного.

Крім цього, на думку захисника, обґрунтованість підозри спростовується сукупність доказів, що перебувають у розпорядження сторони захисту. Серед цих доказів - 4 висновки судових економічних експертиз та документи, що фіксують результати перевірки Державної аудиторської служби України.

Крім того, стверджується про наявність доказів, що очевидно свідчать про не підписання підозрюваним зазначених вище додаткових угод, а також про численні і системні порушення правової процедури, зокрема, в питаннях визначення підслідності.

Сукупність наведених аргументів, на думку сторони захисту, об`єктивно підтверджує необхідність скасування повідомлення про підозру за правилами пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України.

В судовому засіданні захисники та підозрюваний підтримали доводи, викладені у скарзі та наполягали на її задоволені. Окремо зупинились на питаннях дотримання правил підслідності, порушеннях, допущених під час повідомлення про підозру, та неспроможності версії сторони обвинувачення щодо причетності скаржника до інкримінованого кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, стверджував, що підозра є обґрунтованою, процедура вручення підозри дотримана. А оцінка належності та допустимості доказів та переваги одних доказів над іншими повинна бути здійснена на стадії судового розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, згідно пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Вказана норма не конкретизує підстав для оскарження підозри. Зміст цієї правової норми повинен бути витлумаченим, враховуючи повноваження слідчого судді та стадію кримінального провадження.

З огляду на встановлені обставини та правові норми, які підлягають застосуванню, слідчий суддя констатує, що доводи скаржника стосуються, як до необґрунтованості підозри, а саме, не доведеності обставин спричинення шкоди, яка є обов`язковим елементом конкретного складу кримінального правопорушення, так і порушення процедури повідомлення про підозру та порушення правил визначення підслідності.

В цьому випадку скаржник посилається на перевагу доказів сторони захисту, а саме, долучених до скарги матеріалів експертиз, порівняно з доказами, якими оперує сторона обвинувачення.

Тому, фактично існує необхідність оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності, а також усунення суперечностей між доказами, на існування яких посилається сторона захисту.

В цьому випадку слідчий суддя зауважує, що вчинення вказаних вище дій є характерним для стадії судового розгляду, а не стадії досудового розслідування. Тому, для цілей перевірки обґрунтованості підозри, оцінка доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності не здійснюється. Слідчий суддя перевіряє дотримання процедури повідомлення про підозру, передбаченої главою 22 КПК України, а також перевіряє обставини щодо ймовірної причетності підозрюваного до інкримінованого діяння.

При цьому, наведені в повідомленні про підозру обставини, враховуючи службове становище підозрюваного, спосіб та порядок вчинення діяння, обсяг його службових повноважень, дають достатні підстави для висновку про його ймовірну причетність до інкримінованого діяння та, як наслідок, про обґрунтованість підозри на цій стадії кримінального провадження.

Зокрема, в судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що станом на дату підписання додаткових угод він знаходився на території України, з відповідної посади звільненим не був, а підписання таких додаткових угод відносилось до обсягу і переліку його службових повноважень.

Окремо слідчий суддя зазначає, що в силу приписів статті 1, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді гарантується, тому, висновки і мотиви, викладені в ухвалі іншого слідчого судді в межах цього кримінального провадження не мають преюдиційного значення і не є обов`язковими для слідчого судді в тій мірі, яка б впливала на можливість самостійної оцінки обставин та надання висновків по суті скарги на повідомлення на підозру.

Слідчим суддею було поставленим на обговорення питання щодо доцільності подання сторонами кримінального провадження заяви про його відвід з підстав того, що оцінку обґрунтованості підозри при обранні запобіжного заходу вже було надано іншим слідчим суддею, однак відвід слідчому судді ОСОБА_1 заявлено не було. Підстав для заявлення самовідводу також не встановлено.

Тому, слідчий суддя розглядає по суті цю скаргу та вирішує питання на основі безпосереднього дослідження доказів та аргументів скарги, безвідносно до попередніх висновків іншого слідчого судді в цьому кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали скарги та додані докази, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо порушення правил підслідності і акцентує увагу на тому, що на стадії досудового розслідування не може надавати оцінку правомірності визначення підслідності кримінального правопорушення за конкретним органом досудового розслідування, так як це призвело б до порушення принципу самостійності слідчого у здійсненні його процесуальної діяльності, передбаченого частиною 5 статті 40 КПК України. Слідчий суддя зауважує, що порушення правил визначення підслідності може призводити до недопустимості доказів, здобутих за наслідками проведення досудового розслідування, а оцінка доказів на предмет їх недопустимості здійснюється на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Також, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення процедури повідомлення про підозру.

Так, в силу приписів частини 1 статті 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

В судовому засіданні прокурор зазначав, що повідомлення про підозру було врученим матері підозрюваного та керівнику ОСББ за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваний пояснив, що проживає на даний момент в Канаді, зареєстроване місце проживання на території України не змінював. Захисники також підтвердили, що повідомлення про підозру, вручене матері ОСОБА_4 , було в подальшому переданим підозрюваному засобами зв`язку, однак такий спосіб передачі створив невиправдані складності для нього і вплинув на реалізацію його права на захист.

З огляду на вказане, слідчий суддя констатує, що в силу приписів статті 278, 135 КПК України, у разі неможливості вручення повідомлення про підозру безпосередньо підозрюваному, воно може бути врученим за правилами для вручення повісток (повідомлень).

Згідно приписів частини 1 статті 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Згідно приписів частини 7 цієї статті, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що спосіб вручення повідомлень відрізняється в залежності від того, чи особа є тимчасово відсутньою за місцем проживання, в тому числі у зв`язку із виїздом за кордон, чи особа є такою, що проживає за кордоном.

З огляду на це, слідчий суддя констатує, що додані до скарги матеріали не містять підтвердження того, що підозрюваний вибув на проживання за кордон, зокрема до Канади, та перебуває там на консульському обліку.

Без підтвердження обставин виїзду за кордон саме на проживання та без встановлення відповідного правового зв`язку особи із країною проживання чи перебування, застосування приписів частини 7 статті 135 КПК України для направлення повідомлення про підозру є передчасним, а особа вважається такою, що тимчасово відсутня за місцем проживання, і вручення повідомлень для цієї особи має бути здійснено за правилами частини 2 статті 135 КПК України.

Крім того, підозрюваний і його захисними підтвердили свою обізнаність зі змістом повідомлення про підозру, про що свідчить, зокрема, можливість напрацювання стратегії захисту та отримання доказів, якими, з їх точки зору, спростовується обґрунтованість підозри.

Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що не було допущено порушення права на захист підозрюваного, а вручення повідомлення про підозру за правилами частини 2 статті в цьому випадку є виправданим та не призводить до такого правового наслідку, як скасування повідомлення про підозру слідчим суддею.

Далі, слідчий суддя звертає увагу, що в практиці Київського апеляційного суду неодноразово виникало питання можливості надання оцінки слідчий суддею належності, допустимості та достатності доказів для обґрунтованості підозри при вирішенні питання її скасування.

Зокрема, в Ухвалі Київського апеляційного суду від 29 червня 2026 року по справі № 752/23537/25 висловлена правова позиція з приводу того, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Подібні за змістом правові позиції висловлені в Ухвалах Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року по справі № 761/50774/25, від 09 лютого 2026 року по справі № 754/19087/25.

Згідно приписів частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики.

Тому вказані правові позиції, як приклад тлумачення правової норми, є релевантними та застосовними.

Враховуючи вища ведене, керуючись приписами статті 276-278, 303 КПК України, -

Постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 , що подана в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42025112310000118 (в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303, ст.ст. 304, 306, 307 КПК України).

Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та направити ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 21 жовтня 2026 року о 16 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1