Рішення № 140810915, 28.09.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1544/26

Провадження №2/283/1380/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

28 вересня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М., за участю секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Малині Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В., у якому просить поновити строк на оскарження виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 30027, вчиненого 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., та визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис № 30027 про стягнення з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» заборгованості за кредитним договором № 2072743 від 22 січня 2020 року. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. було відкрито виконавче провадження № 65795635 постановою від 14 червня 2021 року.

Позивачка зазначає, що про наявність виконавчого напису нотаріуса їй стало відомо лише у квітні 2026 року, коли на підставі постанови про арешт коштів боржника від 15 квітня 2026 року було заблоковано її рахунки. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, а з матеріалами виконавчого провадження ознайомилася за допомогою застосунку «Дія».

Позивачка вважає, що виконавчий напис нотаріуса є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що кредитний договір № 2072743 від 22 січня 2020 року не був нотаріально посвідчений, а тому, на її думку, нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за таким договором. Крім того, позивачка заперечує безспірність заборгованості, на підставі якої було вчинено виконавчий напис.

У зв`язку з тим, що про вчинення виконавчого напису та застосування заходів примусового виконання позивачка дізналася лише у квітні 2026 року, вона також просить поновити строк на оскарження виконавчого напису.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 30.06.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного провадження.

Представник позивача разом з позовом звернувся із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило.

Треті особи про розгляд справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 22 січня 2020 року було укладено кредитний договір № 2072743, за яким, як зазначено у виконавчому написі, виникла заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп».

18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 30027, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» заборгованості за кредитним договором № 2072743 від 22 січня 2020 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 14 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65795635 на підставі зазначеного виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2026 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Позивачка стверджує, що до застосування зазначеного заходу примусового виконання не отримувала копії постанови про відкриття виконавчого провадження та про існування виконавчого напису дізналася лише після виявлення арешту рахунків у квітні 2026 року.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

За частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні є системою органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією, передбаченою пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат».

Положеннями статті 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, якщо законом не встановлено іншого строку.

Аналогічні правила містяться в главі 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Безспірність заборгованості для вчинення виконавчого напису підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подані стягувачем документи, передбачені зазначеним Переліком, та чи підтверджують вони безспірність заборгованості.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік № 1172 було доповнено положеннями про можливість вчинення виконавчих написів за кредитними договорами.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України № 662 у частині доповнення Переліку розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин, визнано незаконними та нечинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року зазначене судове рішення залишено без змін.

Отже, на час вчинення виконавчого напису 18 березня 2021 року положення, які передбачали можливість стягнення заборгованості за кредитними договорами, не посвідченими нотаріально, на підставі відповідного розділу Переліку № 1172, уже були нечинними.

За таких обставин для вчинення виконавчого напису за кредитним договором підлягали застосуванню положення пункту 1 Переліку № 1172, згідно з яким для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, вчинення виконавчого напису за кредитним договором, який не був нотаріально посвідчений, не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент вчинення такої нотаріальної дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 дійшла висновку, що кредитний договір, який не посвідчений нотаріально, не належить до документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали справи не містять доказів нотаріального посвідчення кредитного договору № 2072743 від 22 січня 2020 року. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували відповідні доводи позивачки. Отже, на час вчинення виконавчого напису нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису на підставі договору, який не був нотаріально посвідчений.

У постанові від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 Верховний Суд України зазначив, що боржник може оспорювати виконавчий напис у судовому порядку як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, зокрема щодо розміру заборгованості або строків давності.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б дали змогу встановити, що подані нотаріусу документи підтверджували розмір і безспірність заборгованості позивачки, а також дотримання стягувачем порядку направлення їй вимоги про погашення заборгованості та її отримання.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, установленим законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 7779 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими та достовірними. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими судом доказами.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виконавчий напис № 30027 від 18 березня 2021 року вчинено з недотриманням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку № 1172, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Позивачка також просить поновити строк на оскарження виконавчого напису, посилаючись на те, що про його існування та примусове виконання дізналася лише у квітні 2026 року після арешту її рахунків.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка пов`язує момент отримання відомостей про виконавчий напис із блокуванням її рахунків у квітні 2026 року. Вона зазначає, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження не отримувала, а з матеріалами виконавчого провадження ознайомилася через застосунок «Дія».

На підтвердження зазначених обставин позивачка посилається на постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 15 квітня 2026 року.

Вирішуючи вимогу позивачки про поновлення строку на оскарження виконавчого напису нотаріуса, суд зазначає, що оскарження виконавчого напису є способом судового захисту цивільного права, а строк звернення до суду з такою вимогою не є процесуальним строком у розумінні статті 127 ЦПК України, який підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як установлено судом, про наявність оспорюваного виконавчого напису позивачка дізналася 15 квітня 2026 року, а з позовом звернулася до суду 26 червня 2026 року.

За таких обставин підстав для поновлення строку на оскарження виконавчого напису немає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд також вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 15, 16, 18, 256, 257, 261, 267 ЦК України, статтями 1, 34, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 258265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 30027 від 18 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» заборгованості за кредитним договором № 2072743 від 22 січня 2020 року в розмірі 29900 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1333 грн 20 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Міхненко Сергій Сергійович, адреса: 12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 53; ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 41184403, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1Б.

Третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна., адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Васильович, адреса: 10014, м. Житомир, бульвар Новий, буд. 5, офіс 2.8.

Суддя: О. М. Саланда