Рішення № 140805108, 20.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 336/3750/26 2/335/3140/2026Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2026 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 28 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 210546591 у формі електронного документу, який підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 17 000,00 шляхом перерахування через банк провайдер, що підтверджується Платіжним дорученням.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

В подальшому 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №11/07/2025-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 210546591 від 28.07.2021 у розмірі 36 543,20 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 гривень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (а.с.113-114).

Справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 22.05.2026 року (а.с.118).

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.05.2026 прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. .

23.07.2026 до суду від представника відповідача адвоката Швайковського А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17 000 гривень та суми заборгованості за відсотками у розмірі 10 264, 24 грн., в іншій частині позову просить відмовити та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000 гривень. В обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог в частині заборгованості за нарахованими процентами зазначив, що визначені позивачем до стягнення проценти включають період, який виходить за межі строку кредитування. Як видно з Додатку № 1 до Договору № 210546591 від 28.07.2021, сторонами на строк кредитування узгоджений розмір процентів за користування кредитом 10 246,24 грн. Отже, розмір процентів не може перевищувати вказану суму, тому просить відмовити у стягненні відсотків, які нараховані поза межами дії договору та перевищують зазначений розмір. Крім того, Представник Відповідача вважає визначений розмір витрат на послуги адвоката завищеним, таким, що не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірним, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

27.07.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник Позивача вважав заперечення представника Відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Інших заяв по сутні справи від сторін не надходило.

У судове засідання 15.10.2026 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за відсутністю Позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксації судового процесу, та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 20.10.2026 року.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 210546591 у формі електронного документу, який підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідач ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 210546591 та Паспорт споживчого кредиту продукту «Комфорт» до Договору № 210546591 від 28.07.2021 електронним підписом створеним за допомогою одноразового ідентифікатора, що також Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 10).

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Позивачем доведено належними доказами, що кредитний договір № 210546591 від 28.07.2021 року укладено між сторонами в електронному вигляді, що відповідає вимогам Закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 17000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору, Кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 17000,00 грн., шляхом перерахування на рахунок позичальника, що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2021 року (а.с. 11) та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 25.09.2025 року з додатком (а.с.37 зв.)

Суд вважає, що Позивачем надані всі наявні докази, що підтверджують зобов`язання відповідачки за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок боржника.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором (п. 2.2.2. Договору).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п`ятдесят одна цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі «Дисконтна процентна ставка») (п. 1.4. Договору).

На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п`ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі «Базова процентна ставка»). 1.6. Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості (п.1.5. Договору).

За умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: - загальні витрати за Кредитом складають - 19645 грн 08 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок п`ять грн. вісім коп.); - орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 36645 грн 08 коп. (тридцять шість тисяч шістсот сорок п`ять грн. вісім коп.); 1.6.2. Обчислення орієнтовної загальної вартості Кредиту за Базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою Датою платежу, передбаченою Графіком платежів (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 1.9. Договору, проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника.

Пунктом 1.10. Договору передбачено, що у випадку не повернення будь-якого з платежів, у строки передбачені Графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець, за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону Сторінка 5 із 10 України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Згідно з п. 1.11. Договору, скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та початок нарахування процентів за Базовою процентною ставкою на умовах викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.

Всупереч умов Договору, Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

З виписки з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 встановлено, що заборгованість за Кредитним договором № 210546591 від 28.07.2021 станом на 26.12.2025 року складає 36 543,20 гривень, з них: 17 000,00 гривень прострочене тіло кредиту; 19 543,20 гривень прострочені відсотки, що підтверджується також розрахунками заборгованості, долученими до позову.

Матеріалами справи підтверджено, що позичальником ОСОБА_1 не було повернуто кредит та не сплачено відсотки за його користування в межах строку, на який було його надано. У зв`язку із зазначеним нарахування відсотків за користування кредитними коштами було продовжено за Базовою процентною ставкою на суму коштів, які перебувають користуванні Позичальника. Така процентна ставка діє до повного погашення заборгованості, а строк дії Договору є продовженим, що відповідає умовам Договору, який діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, згідно з п. 1.3 Договору.

Відповідачем не оспорювалися умови Кредитного договору, підписавши який Позичальник надала свою згоду на сплату усіх зазначених у ньому платежів, які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

За таких обставин, доводи представника відповідача щодо безпідставного нарахування відсотків після закінчення 140-денного строку надання кредиту є необгрунтованими, оскільки цей строк визначається Договором як період, протягом якого застосовується Дисконтна процентна ставка, згідно з Графіком платежів, яка при порушенні виконання зобов`язань Позичальником змінюється на Базову процентну ставку, а строк дії Договору, відповідно до його умов, продовжується вже на інших умовах виконання зобов`язань до повного погашення Кредиту.

Таким чином, порядок і розмір нарахування процентів у заявлений позивачем період є правомірним та відповідає умовам Договору.

Крім того, заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 36 543,20 гривень не виходить за межі обумовленої сторонами орієнтованої загальної вартості Кредиту у сумі 36 645,08 гривень, за умови нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, що передбачено п. 1.6.1. Договору.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується відповідним Реєстром боржників та Актом його прийому-передачі.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується відповідним Реєстром боржників та Актом його прийому-передачі.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується відповідним Реєстром боржників та Актом його прийому-передачі.

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за Кредитним договором № 210546591 від 28.07.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідачем розмір заборгованості за кредитним договором не спростовано та не надано будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини, а також даних щодо повернення кредитних коштів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, якою умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за кредитним договором позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 36 543,20 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Факт надання правничої допомоги позивачу підтверджено Ордером на надання правничої допомоги, Договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року та копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Представником позивача суду надано Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, у якому викладено розрахунок вартості та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складається з наступного: складання позовної заяви 2 год., 5 000,00 грн.; вивчення матеріалів 2 год., 1 000,00 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., 500,00 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., 500,00 грн., всього 7 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову.

Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, яка є типовою, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи у розмірі 2 000,00 гривень, вартість яких підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, що документально підтверджені платіжною інструкцією від 24.03.2026 року № 41507.

Керуючись ст. ст. 12, 76-83, 137, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за Кредитним договором № 210546591 від 28.07.2021 року у розмірі 36 543 гривень 20 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 41 205 (сорок одну тисячу двісті п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна