Рішення № 140804658, 21.10.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3554/26

Провадження № 2/309/1946/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Росоха Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представником якого є Фалінська Л.А., звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що 07.03.2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1670-1100. Зазначений кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту 8 500,00 грн.; - строк кредитування 365 днів; - базовий період 20 днів; - комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; - знижена % ставка: 1,00 % в день; - промо-ставка 0.75% за кожен день користування кредитом протягом перших 20 календарних днів першого базового періоду; - стандартна % ставка : - 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, - 0.74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту .

Також Додатковою угодою №1 від 08.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Також Додатковою угодою №2 від 11.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 8 900,00 грн.

Також Додатковою угодою №3 від 17.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 900,00 грн.

Також Додатковою угодою №4 від 18.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 100,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту відповідачки, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Однак, відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 23.07.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 73 665,25 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 25 000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 32 415,25 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 12 500,00 гривень; - заборгованість за комісією 3 750,00 гривень.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак долучив до матеріалів справи клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавала.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07.03.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1670-1100.

Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі - сума кредиту 8 500,00 грн.; - строк кредитування 365 днів; - базовий період 20 днів; - комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; - знижена % ставка: 1,00 % в день; - промо-ставка 0.75% за кожен день користування кредитом протягом перших 20 календарних днів першого базового періоду; - стандартна % ставка : - 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, - 0.74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно Договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Додатковою угодою №1 від 08.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 11.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 8 900,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 17.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 900,00 грн.

Додатковою угодою №4 від 18.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 100,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачці грошові кошти в сумі 25 000,00 грн. шляхом перерахування на його банківську картку.

Вказане підтверджується листами ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», згідно з якими 07.03.2026 о 19:55 відбулося перерахування грошових коштів в сумі 8 500,00 грн., 08.03.2026 о 23:21 відбулося перерахування грошових коштів у сумі 600,00 грн., 11.03.2026 о 11:31 відбулося перерахування грошових коштів у сумі 8 900,00 грн., 17.03.2026 о 22:16 відбулося перерахування грошових коштів у сумі 1 900,00 грн., 18.03.2026 о 09:38 відбулося перерахування грошових коштів у сумі 5 100,00 грн., призначення платежу - видача кредитних коштів за договором №1670-1100 від 07.03.2026 року, платник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», номер картки отримувача НОМЕР_1 .

Крім того, згідно Довідки про перерахування суми кредиту №1670-1100 від 07.03.2026 року, на картку відповідачки № НОМЕР_2 , перераховано кошти у загальній сумі 25 000,00 гривень.

Свої зобов`язання по кредитному договору позивач виконав у повному обсязі, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, не сплачувала своєчасно та в повному обсязі щомісячні платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1670-1100 від 07.03.2026 року станом на 23.07.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки становить: 73 665,25 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 25 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 32 415,25 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 12 500,00 гривень; заборгованість по комісії 3 750,00 гривень.

27.07.2026 року позивачем на адресу відповідачки спрямовано вимогу про дострокове повернення кредиту у сумі 73 665,25 гривень, протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги. Натомість у визначений позивачем строк, відповідачка заборгованість за кредитним договором добровільно не сплатила.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 25 000,00 грн. підтверджено договором про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0517, Додатковою угодою №1 від 08.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7598, Додатковою угодою №2 від 11.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A5152, Додатковою угодою №3 від 17.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A5698, Додатковою угодою №4 від 18.03.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1670-1100 від 07.03.2026 року, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A7846, листами про підтвердження успішної оплати. Згідно розрахунку заборгованості станом на 23.07.2026 року заборгованість за кредитним договором становить 73 665,25 грн. та не сплачена відповідачкою в добровільному порядку.

Оскільки відповідачка не повернула кредитні кошти у строк, визначений у договорі, тому суд приходить до висновку, що права позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як вбачається із доказів, долучених до справи, кредитний договір №1670-1100 від 07.03.2026 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором, суд виходить із наступного.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 12 500,00 грн. суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом 18 визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом № 2120-IX доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 61.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Також встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки проценти, нараховані в порядку ст. 625 ЦК України в сумі 12 500,00 грн. є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, а тому у період дії в Україні воєнного стану, нараховані позивачем безпідставно.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачки комісію в розмірі 3 750,00 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов кредитного договору передбачена комісія за видачу Кредиту 15% від суми виданого кредиту.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Товариству, пов`язані з наданням кредиту, розрахунково-касовим обслуговуванням, Товариством в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Товариством встановлена комісія за надання кредиту.

За таких обставин, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки надання кредиту, розрахунково-касове обслуговування це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як видача кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки положення кредитного договору про сплату позичальницею комісії за надання кредиту в розмірі 3 750,00 грн. є нікчемним, позивачем не доведено правомірність нарахування комісії за кредитним договором.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами кредитного договору та наявність заборгованості за ним, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 57 415,25 грн., з яких: 25 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 32 415,25 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 075,09 грн., враховуючи часткове задоволення позову та його надходження до суду через систему «Електронний суд».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1670-1100 від 07.03.2026 р., в розмірі 57 415,25 гривень, з яких: - заборгованість за кредитом 25 000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 32 415,25 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) суму у розмірі 2 075,09 гривень у відшкодування судових витрат по справі.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.