Ухвала суду № 140804525, 20.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/314/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська Анастасія Володимирівна, про скасування судового наказу, виданого 08.01.2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/314/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська А.В., звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з вищезазначеною заявою у якій зазначає, що 08.01.2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/314/26 за заявою комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3 024,14 грн., а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

Ні паперова, ні електронна версія судового наказу з додатками і порядку ст. 169 ЦПК України ОСОБА_1 не отримувалась. Жодна заява про видачу судового наказу ОСОБА_1 не вручалась і не направлялась, тому їй не відомо було про зміст претензій заявника. Про існування судового наказу дізналась 08 вересня 2026 під час користування додатком «Приват24» у якому відобразилось повідомлення про арешт коштів на рахунку ОСОБА_1 і уже в органі виконавчої служби 10 вересня 2026 року отримала копію судового наказу, однак без додатків.

09 вересня 2026 року представником Боржника ОСОБА_1 адвокатом Бачинською А.В. було подано Ужгородському міськрайонному суду клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи. Після отримання 14 вересня 2026 року доступу до електронної версії справи представнику адвоката Бачинській А.В. стало відомо, що електронна версія справи взагалі не містить заяви заявника КП Водоканал м.Ужгород» до ОСОБА_1 з вимогами і їх обгрунтуваннями. Однак такі матеріали містять у електронному вигляді матеріали Заявника «А Банк» до громадянки Бряник, підписані 29 серпня 2026 року, які ніякого відношення до боржниці ОСОБА_1 не мають.

Паперовий варіант справи був наданий для ознайомлення адвокату Бачинській А.В. 18 вересня 2026 року, з якого слідує, що жодних належних і допустимих доказів наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед КП «Водоканал м. Ужгород» матеріали справи не містять.

Заявниця зазначає, що для встановлення обґрунтованості вимог стягувача необхідно з`ясувати, зокрема, хто є належним споживачем відповідних послуг, на якій правовій підставі на нього покладено обов`язок щодо їх оплати, за який період та за якими показниками здійснено нарахування, а також які платежі були здійснені та чи були вони враховані. Вказує, що між сторонами існує спір щодо самого факту виникнення зобов`язання, його правової підстави та розміру. Отже, вимога КП «Водоканал» не є безспірною.

А тому просить суд поновити строк на подання даної заяви про скасування судового наказу, оскільки зміст такого став відомий тільки 10 вересня 2026, а зміст додатків тільки 18 вересня 2026 року, коли і стало відомо про його безпідставність; скасувати судовий наказ Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2026 року у справі № 308/314/26, яким із ОСОБА_1 стягнуто на користь КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» 3 024,14 грн заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та 302,80 грн судового збору; роз`яснити стягувачу право звернутися до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження; присудити на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та послуг адвоката у сумі 2600 гривень на підставі Договору про надання правової допомоги ДМІ-й від 06.09.2022 року.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу з доданими матеріалами, а також матеріали справи № 308/314/26, суд доходить наступного.

Як встановлено в ході розгляду заяви, 08.01.2026 року Ужгородським міськрайонним судом видано судовий наказ у справі № 308/314/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3 024,14 грн., а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

Як убачається з матеріалів справи надісланий ОСОБА_1 судовий наказ від 08.01.2026 року з додатками повернувся до суду.

Згідно відмітки на заяві представника ОСОБА_1 адвоката Бачинської А.В. від 09.09.2026 року, з матеріалами цивільної справи № 308/314/26 адвокат Бачинська А.В. ознайомилася 18.09.2026 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Враховуючи, що дані про вручення боржниці чи її представнику судового наказу виданого Ужгородським міськрайонним судом 08.01.2026 року відсутні, суд констатує, що строк на подання заяви про скасування судового наказу боржницею не пропущено.

ОСОБА_1 заперечує факт існування у неї заборгованості перед ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», зазначаючи, що указане підприємство фактично не надавало їй заявлених у судовому наказі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.

З огляду на те, що боржник ОСОБА_2 заперечує проти наявності у нього заборгованості перед КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» за оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , вимоги КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» не можуть вважатися безспірними.

За приписами ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

А тому враховуючи вищенаведене, встановивши, що підстав для повернення заяви про скасування судового наказу немає, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська А.В. про скасування судового наказу, виданого Ужгородським міськрайонним судом 08.01.2026 року у справі № 308/314/26 підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц, постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, до заяви про скасування судового наказу долучено лише договір про надання правової допомоги ДМІ-й від 06.09.2022 року, у якому у п. 3.5 сторони становили, що вартість послуг наданих адвокатом Бачинською А.В, за умовами указаного договору складає 1300 грн. за одну людино-годину.

Однак, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,із зазначенням витраченого часу, акту приймання-передачі виконаних робіт, оплати таких чи виставлення Дудич М.І. рахунку за надані послуги суду не надано.

А відтак відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Положення ст.164ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст.171ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Оскільки ст.141ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України ("Наказне провадження") не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська Анастасія Володимирівна, про скасування судового наказу, виданого 08.01.2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/314/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення задовольнити.

Судовий наказ Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2026 року у справі № 308/314/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - скасувати.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

У задоволені вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та сплаченого судового збору відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук