Рішення № 140802847, 21.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6593/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України з 07.11.2015 та був звільнений зі служби з 24.09.2018 за станом здоров`я. Позивач вважає, що відповідач неправомірно зменшив розмір належного йому грошового забезпечення за серпень 2018 року, застосувавши премію в розмірі 78% замість 94,9%, яка виплачувалася йому до вибуття у відпустку та на лікарняний. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №560/17615/23 залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за серпень 2018 року з урахуванням премії в розмірі 94,9%. На виконання зазначеного судового рішення відповідач 19.03.2026 здійснив перерахунок та виплатив позивачу 237,18 грн. Однак, на переконання позивача, належна сума доплати становить 1132,30 грн, у зв`язку із чим недоплачено 895,12 грн. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не здійснив належного остаточного розрахунку при звільненні, що є підставою для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 4227,07 грн. Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.05.2026 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо зменшення належного до нарахування та виплати за серпень місяць 2018 року грошового забезпечення та зобов`язання Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснити перерахунок та виплатити різницю в сумі 895,12 грн. (вісімсот дев`яносто п`ять грн. 12 коп.) між фактично отриманим та належним до сплати розміром грошового забезпечення, на яку грошове забезпечення було протиправно зменшено за серпень 2018 року відмовлено.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не проведення нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2018 року до дати проведення остаточного розрахунку та стягнення з Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2018 року до дати проведення остаточного розрахунку в сумі 4 227,07 грн. (чотири тисячі двісті двадцять сім грн. 07 коп.), з відрахуванням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на виконання судового рішення у справі №560/17615/23 у березні 2026 року позивачу проведено перерахунок грошового забезпечення за серпень 2018 року з урахуванням премії в розмірі 94,9% та раніше виплачених сум, унаслідок чого здійснено доплату в розмірі 250,92 грн. Вважає, що остаточний розрахунок проведено належним чином, а підстави для виплати середнього заробітку за час його затримки відсутні. Крім того, зазначає, що заявлена позивачем сума середнього заробітку 4227,07 грн є неспівмірною із сумою доплати, а позивачу на виконання іншого судового рішення вже виплачено 127007,20 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2018 по 17.08.2024. Посилаючись на принципи розумності, справедливості та пропорційності, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.06.2018 №128 о/с позивачу надано основну оплачувану відпустку з 25.06.2018 по 25.07.2018 та додаткову оплачувану відпустку з 26.07.2018 по 08.08.2018.

Наказом від 09.07.2018 №160 о/с позивачу надано додаткову оплачувану відпустку з 09.08.2018 по 22.08.2018. У період з 23.08.2018 по 07.09.2018 позивач перебував на лікарняному.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 №225 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 24.09.2018 відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

З матеріалів справи встановлено, що за червень 2018 року позивачу нараховано премію в розмірі 94,9%, що становило 6358,30 грн, тоді як за серпень 2018 року премію первісно визначено в розмірі 78%.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №560/12496/23 визнано протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо неврахування під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вересень 2018 року та щомісячної премії в розмірі 1483,60 грн (94,9%), нарахованої та виплаченої у вересні 2018 року. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням зазначених складових грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо врахування щомісячної премії в розмірі 1483,60 грн під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання зазначеного судового рішення 17.08.2024 відповідачем здійснено виплату позивачу в розмірі 5494,53 грн, пов`язану з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2018 року.

Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №560/1921/24 визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10843,35 грн з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено виплату позивачу коштів у розмірі 10843,35 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/13106/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2025, визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2018 по 17.08.2024. Стягнуто на користь позивача середній заробіток за зазначений період у розмірі 127007,20 грн з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем нараховано та виплачено позивачу 127007,20 грн.

Водночас рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2024 у справі №560/17615/23, з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026, зобов`язано Департамент захисту економіки Національної поліції України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2018 року з урахуванням премії в розмірі 94,9%, що становила 6358,30 грн, яку позивач отримував на день вибуття у відпустку, з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності з 23.08.2018 по 07.09.2018, та виплатити різницю між фактично отриманим і належним до виплати грошовим забезпеченням.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем у березні 2026 року проведено перерахунок грошового забезпечення позивача за серпень 2018 року, за результатами якого визначено доплату в розмірі 250,92 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Аналізуючи положення ст.116, 117 КЗпП України, суд зауважує, що вказані статті встановлюють вимоги щодо строку розрахунку при звільненні та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Правовідносини щодо відшкодування заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку врегульовані нормами Кодексу законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції з 24.09.2018, а тому відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні виникла з 25.09.2018.

Разом з тим, з 19.07.2022 діє редакція ст.117 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №306/2708/23 сформулювала висновок, відповідно до якого до правовідносин, які виникли до 19.07.2022 та продовжилися після цієї дати, положення статті 117 КЗпП України застосовуються з урахуванням змін, внесених Законом №2352-IX. Зокрема, за період до 18.07.2022 середній заробіток нараховується без шестимісячного обмеження, а починаючи з 19.07.2022 не більш як за шість місяців, тобто до 19.01.2023, якщо остаточний розрахунок не проведено раніше.

Суд враховує, що питання відповідальності відповідача за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні позивача вже було предметом судового розгляду у справах №560/1921/24 та №560/13106/24.

Враховуючи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №560/1921/24 на користь позивача вже стягнуто 10843,35 грн, рішенням суду у справі №560/13106/24 присуджено до виплати різницю в розмірі 127007,20 грн, яку відповідачем виплачено.

Отже, попередніми судовими рішеннями вже визначено розмір відповідальності відповідача за затримку розрахунку при звільненні позивача з урахуванням положень статті 117 КЗпП України.

Суд зазначає, що виплата відповідачем у березні 2026 року додаткової суми грошового забезпечення за серпень 2018 року на виконання судового рішення у справі №560/17615/23 сама по собі не свідчить про виникнення нового періоду відповідальності за статтею 117 КЗпП України, який не був охоплений раніше визначеним законом шестимісячним обмеженням.

Таким чином, позивач фактично просить повторно визначити розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період, який уже був предметом судового розгляду.

При цьому розмір належного позивачу середнього заробітку за зазначений період уже визначено судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Суд враховує, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, має компенсаційний характер і спрямоване на відновлення порушених майнових прав працівника, а не на покарання роботодавця.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23, у якій зазначено, що визначення розміру компенсації повинно здійснюватися з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності, з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд також враховує, що правову оцінку обставинам несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні позивача, тривалості затримки та співмірності належного відшкодування вже надано під час розгляду справи №560/13106/24.

Відтак, додаткове стягнення середнього заробітку в розмірі 4227,07 грн, обчисленого шляхом повторного визначення компенсації за той самий період, фактично призвело б до повторного застосування до відповідача відповідальності за одне й те саме порушення.

Отже, враховуючи, що попередніми судовими рішеннями вже визначено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача, а заявлена у цій справі сума 4227,07 грн є результатом повторного обчислення компенсації за той самий період, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її додаткового стягнення.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку в розмірі 4227,07 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01024 , код ЄДРПОУ - 40111732)

Головуючий суддя П.І. Салюк